Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, Nov. 14, 2018

РФ запровадила масштабні економічні санкції проти України

Автор:

|

Листопад 07, 2018

|

Рубрика:

РФ запровадила масштабні економічні санкції проти України

Політична карикатура художника Олексія Кустовського («Радіо Свобода»)

1 листопада, в день 100-річчя проголошення Західно-Української Народної Республіки, любитель символізму Путін вирішив завдати чергового удару по Україні теперішній. Російська Федерація (РФ) оголосила про запровадження спеціальних економічних санкцій проти 322-х громадян України та 68-х українських компаній. Усім їм заборонено переказувати кошти (тобто, виводити капітал) за межі РФ, також санкції передбачають блокування (заморожування) безготівкових грошових коштів, бездокументарних цінних паперів і майна на території РФ.
У списку опинилися політики, народні депутати, чиновники Адміністрації Президента, голови органів виконавчої влади, в т. ч. представники Кабінету Міністрів, судді, журналісти, бізнесмени та низка українських підприємств. Новина викликала бурхливу реакцію, щоправда, зовсім не таку, на яку сподівалися в Кремлі. Фігуранти санкційного списку відверто глузували, експерти наголошували на очевидній мізерності власне економічних наслідків, а блогери вказали на кілька мало не шкільних помилок, яких припустилися автори списку.

Список особистих ворогів Кремля
Серед політиків і чиновників у санкційному списку опинилися, зокрема, син Президента України Олексій Порошенко, лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко, секретар Ради національної безпеки й оборони Олександр Турчинов, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, голова Служби безпеки України (СБУ) Василь Грицак, лідер кримських татар Мустафа Джемілєв, міністр охорони здоров’я Уляна Супрун, голова «Нафтогазу України» Андрій Коболєв, мер Дніпра Борис Філатов, генпрокурор Юрій Луценко, спікер Верховної Ради України (ВРУ) Андрій Парубій, віце-спікер ВРУ Ірина Геращенко, віце-прем’єр-міністр Іванна Климпуш-Цинцадзе, екс-прем’єр Арсеній Яценюк, лідер «Правого сектору» Дмитро Ярош, лідер Всеукраїнського об’єднання «Свобода» Олег Тягнибок і його соратниця Ірина Фаріон, екс-мер Києва Леонід Черновецький і його син, народні депутати Мустафа Найєм і Сергій Лещенко, лідер Радикальної партії Олег Ляшко, голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович та інші. Санкції запроваджено і проти керівника Генерального штабу Збройних сил України Віктора Муженка.
За підрахунками руху «Чесно», в російському списку 127 депутатів ВРУ (44 із фракції «Блок Петра Порошенка», 21 із «Народного фронту», 20 із Радикальної партії — майже вся фракція, крім Олександра Гулака, по шість із «Батьківщини» та «Самопомочі», чотири із депутатської групи «Воля народу», двоє із «Опозиційного блоку», один із «Відродження»).
Серед представників засобів масової інформації під санкції потрапив відомий український журналіст Віталій Портников, генеральні директори телеканалу «1+1» Олександр Ткаченко та «112 Україна» Єгор Бенкендорф. Найвідоміші українські бізнесмени у списку: засновник компанії EastOne Віктор Пінчук, голова правління підприємства «Миронівський хлібопродукт» Юрій Косюк, керівник найбільшого зернотрейдера «Нібулон» Олексій Вадатурський, президент групи «Енергетичний стандарт» Костянтин Григоришин, власник групи «Фінанси та кредит» Костянтин Жеваго, власники мережі будівельних супермаркетів «Епіцентр» Олександр та Галина Гереги, генеральний директор фармакологічної компанії «Фармак» Філя Жебровська, президент групи DCH Олександр Ярославський, співвласник мережі супермаркетів «Сільпо» Володимир Костельман та інші.
Одразу зауважимо, що поза санкціями РФ залишилися Петро Порошенко, прем’єр-міністр Володимир Гройсман і міністр закордонних справ Павло Клімкін. Що зрештою, цілком зрозуміло: згідно з усталеною дипломатичною традицією, вводити санкції проти осіб, котрі займають такі посади, неприйнятно. Навіть Дмитро Пєсков, прес-секретар президента РФ, визнав, що вводити санкції проти Президента України було б уже «запрєдєльним» кроком. Зазначимо, що Путіна, Медведєва та Лаврова також немає ні в українському, ні в європейському, ні в американському санкційних списках.

Декому «не пощастило» двічі
Із персоналіями розібралися, тепер — про українські підприємства, які потрапили під російські санкції. Потрібно зауважити, що декому «не пощастило» двічі, тобто, хтось опинився і в персональній частині списку як фізична особа та ще й побачив своє підприємство в другій частині, присвяченій особам юридичним. Отже, під російські економічні обмеження потрапили, зокрема, агрохолдинг «Миронівський хлібопродукт» (торгова марка «Наша ряба»), агрокомпанія «Нібулон», агрохолдинг «Кернел», концерн «Галнафтогаз» (управляє мережею заправок «ОККО», голова наглядової ради — Віталій Антонов), «АвтоКрАЗ» (входить до групи «Фінанси та кредит» Костянтина Жеваго), гірничодобувний комбінат «Валки-Ільменіт» (входить до Group DF Дмитра Фірташа), хімзавод «Дніпроазот» (афілійований із Ігорем Коломойським), Харківський тракторний завод (входить до групи компаній DCH Олександра Ярославського), компанія Ferrexpo (власник Полтавського, Єристівського, Беланівського гірничо-збагачувальних комбінатів, а також частина бізнесу Костянтина Жеваго), Державне підприємство «Укрспирт» тощо.
Зазначимо, що у списку компаній, що потрапили до санкційного списку, переважна більшість належить до гірничо-видобувної та хімічної галузей, а також агропромислового комплексу. Водночас, у списку практично немає компаній металургійного й енергетичного комплексів, що входять до холдингу СКМ, контрольованого Рінатом Ахметовим (хоча деякі підприємства, де він є бенефіціаром, в список потрапили). Оскільки продукти неорганічної хімії зараз становлять приблизно 15 % усього українського експорту до РФ, зрозуміло, що ця сфера постраждає найбільше.

«РФ відрубала собі пальці на ногах»
Але це все одно справить незначний вплив у масштабах економіки України, переконують експерти. Адже в порівнянні з моментом початку збройної аґресії РФ проти України взаємні економічні відносини скоротилися майже в три з половиною рази. Якщо 2012 року мали обсяги торгівлі товарами і послугами на рівні приблизно 50 млрд USD, то 2017-го цей показник становив менше 15 млрд USD.
«РФ запізнилася зі своїми санкціями проти України, адже Україна вже зробила багато чого, щоб переорієнтувати свою економіку на Захід. За допомогою Європейського Союзу (ЄС) і США український бізнес за останні три-чотири роки справді переорієнтувався у бік Європи і відійшов від РФ», — так прокоментував в інтерв’ю «Голосу Америки» російські санкції Ерік Гонц, директор програм в Європі та Євразії Центру Міжнародного приватного підприємництва США СІРЕ. Зокрема, він вважає, що було багато зроблено, щоб переорієнтувати українську металургію. «Металургійні підприємства Маріуполя та Кривого Рогу зробили інвестиції, щоб переорієнтуватися на ринок високої вартості в ЄС від ринку товарів низької переробки в РФ», — наголосив він.
«Із 2013 року й експорт до РФ, і імпорт із РФ впали більш ніж утричі, а загальний товарообіг знизився на дві третини», — нагадав Бі-бі-сі-Україна Андрій Безп’ятов, директор аналітичного департаменту Dragon Capital. «Подивилися на великі публічні компанії — ефект від санкцій очікується мінімальний. З урахуванням розміру списку, невеликий ефект, швидше за все, буде, але сильного впливу на економіку України санкції не матимуть», — каже аналітик, додаючи, що сам перелік санкцій стосується операцій із активами на території РФ, тож, за бажання, можливості продовжити торгівлю залишаються.
Проте не всі експерти настільки оптимістичні. Так, Олег Пендзин, директор Економічного дискусійного клубу, розповів УНІАН, що в українському суспільстві факт внесення до санкційного список РФ однозначно розцінюватиметься з позитивного боку, а політики, котрі до нього потрапили, навіть отримають якісь політичні дивіденди. Ось тільки трохи інша ситуація з економікою. «Незважаючи на державну політику щодо обмеження економічної співпраці з РФ, Росія залишається одним з найбільших економічних партнерів України. Введення санкцій, безперечно, ускладнить процес економічних відносин. Це буде виражатися в тому, що українському бізнесу для співпраці з РФ буде необхідно шукати посередницькі структури, зареєстровані в інших країнах. Можливо, статистика продемонструє зменшення загального обсягу економічних відносин із РФ, але фактично це буде просто перерозподілом потоків через інші країни. Це ускладнить бізнес, але не закриє його», — заявив п. Пендзин.
Найбільш колоритно, як завше, висловився Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства. «Сама ж РФ цим своїм рішенням «відрубала собі пальці на ногах». Тому що у РФ у торгівлі з Україною було позитивне торговельне сальдо. А так, Москва ні сіло, ні впало взяла і позбавила російську економіку 4 млрд USD. Треба бути не при своєму розумі, щоб таке зробити! Тим більше, в умовах, коли падають ціни на нафту, недорахуватися за підсумками зовнішньої торгівлі плюс 4 млрд USD — це відчутно. Вони — повні ідіоти, не знаю, як це можна назвати по-іншому», — сказав п. Соскін у коментарі «Главреду».

Замаскувати «своїх»
Але перейдімо від економіки до політики. Як розповів інформаційній аґенції УНІАН Богдан Данилишин, голова Ради Національного банку України й академік Національної академії наук України, проаналізувавши список санкцій, складно розпізнати чіткий алгоритм його складання, на що вказує наявність у ньому чималої кількості персон, давно не відіграють скільки-небудь помітної ролі в українській політиці: «Це — непов’язаний набір персон і організацій. Судячи з усього, ті, хто потрапив до списку санкцій, тільки раді цьому, їх хоч якось відзначили, а то вже давно про декого з них ніхто не чув».
Однак, насправді не все так просто. Павло Клімкін, міністр закордонних справ України, котрий, нагадаємо, до списку згідно статусу, не потрапив, так прокоментував рішення Кремля: «Навіть зовсім поверхневий аналіз так званого санкційного списку РФ і часу його оприлюднення свідчить про початок багатосерійного серіалу щодо спроби впливу на Україну напередодні виборів і після них. Але це насправді навіть не перша серія, це тільки тізер».
Із ним згоден й Ігор Бураковський, голова правління громадської організації «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій». «Вочевидь, цей список виконує подвійну функцію. З одного боку, це запрошення до перемовин. З іншого боку, маємо справді людей, на котрих РФ хоче розраховувати. Хоче розраховувати по-різному, зважаючи на їхнє минуле у стосунках із владою РФ, зважаючи на майбутні вибори. Тут іде не дуже витончена, але дуже складна політична гра», — зазначив він.
Тим більше, що колишній підполковник КДБ Путін має певний досвід у різноманітних операціях «прикриття». «Цей список є звичайною «чекістською провокацією». Його мета — дезорієнтувати і внести розбрат, зробити так, щоб з одного боку, однодумці пересварилися між собою, а з іншого — прикрити своїх аґентів, тих, хто працює на РФ», — упевнений Віктор Ягун, генерал-майор, колишній заступник голови СБУ (2014-2015).
«У санкційному списку, як у Лермонтова, змішалися в купу коні, люди. Там і політики, і колишні політики, й олігархи, й один журналіст, і один політтехнолог, і один мер міста, і один посол, і один галерист замість лідера націоналістичної організації. Це не тільки від непрофесіоналізму і складання списку на тяп-ляп, мовляв, і так зійде. Тут прихована цілком прагматична мета — затиснути в цей «вінегрет» кількох проросійських аґентів і тих, хто становить інтерес для Кремля. Стара технологія інформаційного бутерброду. Отже, інформаційна спецоперація Кремля має на меті допомогти цим особам — «відбілити» їх від проросійського шлейфу», — впевнений політичний експерт Олексій Мінаков.

Ігор Берчак

Гоп-ля
Кидається в вічі, що в анкетних даних практично всіх учасників санкційного списку місцем народження зазначено — СРСР. Винятків два — виконувач обов’язки міністра охорони здоров’я Уляна Супрун (народилась у США) та народний депутат Мустафа Найєм (народився в Афганістані).
Ностальгія за колишньою імперією особливо наочно проявилася на прикладі Юрія Шухевича, народного депутата, багаторічного політв’язня, сина командувача УПА. Він у списку — під № 311: «Шухевич Юрій-Богдан Романович), дата народження — 28 березня 1933 року, місце народження — с. Оглядів, Радехівський район, Львівська область, СРСР». Либонь, історичні пізнання авторів списку з Кремля обмежуються хіба пактом Молотова — Ріббентропа, інакше вони мали б знати, що до 1939 року Львівщина була територією незалежної Польщі.
Ще один явний ляп — під санкції потрапив президент Асоціації діячів сучасного мистецтва України, власник художньої галереї в Києві Євген Карась, котрого, вочевидь, банально переплутали з тезкою — лідером праворадикальної громадської організації С14 («Січ»). «Потрапив до санкційного списку ворогів РФ у дуже яскравій компанії під № 119 із 322-х найнебезпечніших громадян. Ось, що означає мати повного тезку радикала», — пише він.

Пряма мова
Петро Порошенко, Президент України:
— За невеликим винятком, це список гідних людей, включно з моїм сином, включно з половиною моєї Адміністрації, з великою кількістю народних депутатів, членів уряду. Приймаємо перебування в цьому списку як державну нагороду. Замість того, щоб брязкати зброєю на фронті, РФ треба просто піти геть із України. Забрати війська та відновити територіальну цілісність України. Тоді буде мир і не потрібно буде запроваджувати санкції.

Олександр Турчинов, секретар РНБО:
— Налякали їжаків голим задом! На мою думку це єдиний можливий коментар, який можна дати щодо російських санкцій проти України.

Ірина Геращенко, перший заступник голови ВРУ, Уповноважена мирного врегулювання конфлікту в Донецькій і Луганській областях, представник України у мінському перемовному процесі:
— Санкційний список РФ — це, по суті, кремлівський список проти Порошенка. 55 членів його команди, найближчих помічників, радників, Адміністрація Президента майже у повному складі, представники «Блоку Петра Порошенка» (БПП), учасники мінських груп. Президентів у санкційні списки не вносять, така світова практика. Тому й Путіна немає у жодному санкційному списку, але йому точно не уникнути Гааги.

Ігор Коломойський, бізнесмен:
— Мені здається, що цей список редагувався на Банковій в Адміністрації Президента. Можу сказати, хто входив до редакційної колегії, яка працювала з цим списком: Порошенко, Рожкова, Пасенюк, Кононенко, листоношею працював Медведчук. Порошенко особисто викреслив мене, давнього ворога Путіна, зі списку, щоб показати нашим американським партнерам, що я нібито став аґентом Кремля.

Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті:
— Включення мене до санкційного списку, фактично, означає визнання теперішньою владою РФ того, наскільки небезпечними для неї темами займається Український інститут національної пам’яті й я особисто як історик. Це визнання небезпеки національної пам’яті для режиму Путіна загалом. А використання абревіатури СРСР — це спроба наголосити, що ми з ними були «одна страна» і вони дуже хочуть, щоб стали знову. Ми вже ніколи не будемо з РФ «одна страна». Тому це, як кажуть в Україні, «згадала баба як дівкою була».

Вікторія Сюмар, голова Комітету ВРУ зі свободи слова та інформаційної політики:
«Застосовувати економічні санкції до сотень людей, які не мають не те що економічного інтересу в РФ, а навіть в Україні не є власниками бізнесів — смішний політичний крок. Щодо того, що ми «усі родом із СРСР» — це демонстрація імперської «величі», мовляв, зрадили «родіну».

Володимир Ар’єв, народний депутат від фракції БПП і голова української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи:
— Чи вони справді вважають, що це мене зачепить? Ні рубля, ні майна в РФ, ні бізнесу. Нев’їздний у той «мордор» із 2008-го. Знову санкції за дитячим принципом «сам дурак», як у випадку з нещодавньою заявою Державної думи про Україну-аґресора.

До теми
Депутати Олій Мажліса (парламенту Узбекистану) запропонували ввести обмежувальні заходи проти України у відповідь на порушення принципів справедливої конкурентної боротьби на автомобільному ринку. «Наші українські партнери не враховують сформований істотний дисбаланс у нашій взаємній торгівлі. Варто нагадати, що обсяг імпорту з України до Узбекистану більш ніж утричі перевищує експорт наших товарів у цю країну», — зазначив член законодавчої палати Еркін Халбутаєв, повідомила інформаційна аґенція Uza. Зокрема, мова йшла про можливість обмеження ввезення з України кондитерської та масложирової продукції, а також лікарських засобів і цукру.
Нагадаємо, що в жовтні за скаргою Асоціації автовиробників «Укравтопром» Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі України розпочала розслідування імпорту легкових автомобілів із Узбекистану. Українська сторона звинуватила узбецьких виробників у тому, що вони отримують субсидії від свого уряду, тому імпортують товар на особливих умовах, які завдають істотної шкоди українським виробникам. Упродовж 2015-2017 рр. обсяг імпорту легковиків із Узбекистану виріс на 760 %, тобто майже в дев’ять разів. У «Укравтопромі» це пов’язують із тим, що узбецькі автовиробники могли отримувати субсидії від держави та користуватися окремими пільгами. Зараз в Узбекистані є два підприємства з виробництва легкових автомобілів: General Motors-Uzbekistan (в Україну постачає автомобілі Chevrolet і Ravon) та Land Rover Uzbekistan.
«Намір влади Узбекистану ввести обмежувальні заходи проти товарів із України необхідно розглядати як знак їхньої солідарності з РФ. Санкції Кремля проти України можуть підтримати ще кілька республік колишнього СРСР, зокрема, Казахстан і Туркменістан», — таку думку в ефірі ObozTV висловив український дипломат Олександр Хара. За його словами, РФ буде тиснути на своїх союзників. «Ясно, чому так відбувається. Світ, із якого ми намагаємося видертися в європейську цивілізацію, країни, які входили в Радянський Союз, Співдружність Незалежних Держав, є військово-політичними союзниками РФ або економічно залежними — вони перебувають у фарватері цієї країни. Мені складно сказати, на кого ще може натиснути Москва. Звісно, найвірогідніший варіант — це Білорусь. Але, з іншого боку, для Олександра Лукашенка надзвичайно важливою є безпосередня торгівля з Україною та статус посередника між РФ і Україною», — зазначив п. Хара.

About Author

Meest-Online

Loading...