Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Jan. 22, 2018

РФ підтримує сепаратистів поблизу південно-західного кордону України

Автор:

|

Вересень 15, 2016

|

Рубрика:

РФ підтримує сепаратистів поблизу південно-західного кордону України

ПМР

Минулого тижня Євген Шевчук, президент самопроголошеної і ніким у світі невизнаної Придністровської Молдавської Республіки (ПМР) видав указ про початок підготовки до об’єднання з Російською Федерацією (РФ). Щоправда, остання відразу офіційно відхрестилася від сепаратистів, заявивши, що завжди визнавала ПМР невід’ємною частиною Республіки Молдова.
Але балачки — це одне, реальні дії — зовсім інше. Олег Пахолков, член комітету Державної думи РФ у справах Співдружності Незалежних Держав і зв’язків зі співвітчизниками досить необачно проговорився журналістам: «Це — сигнал для Кишинева: ви маєте обрати президента, котрий готовий об’єднати країну на умовах федерації». Наголосимо, що в Молдові 30 жовтня відбудуться вибори президента, і РФ не приховує, що сподівається на перемогу Ігоря Додона, котрий одним із пунктів своєї програми зробив об’єднання ПМР із Молдовою на умовах федерації. «Це фактично відродження проваленого свого часу «плану Козака», який Росія завжди підтримувала», — пояснив п. Пахолков.

Сепаратисти з берегів Дністра
Після розвалу СРСР мешканці індустріального реґіону колишньої Молдавської РСР, більшість яких становлять етнічні українці та росіяни, за тодішньою модою проголосили свою незалежність. Кишинів спробував навести лад силою, тож на берегах Дністра спалахнув збройний конфлікт, що забрав життя приблизно 2 тис. осіб із обох боків (числа дуже приблизні, справжня статистика втрат невідома й досі).
Улітку 1992 року Олександр Лебедь, командувач дислокованої в Тирасполі 14-ї російської армії, віддав своїм дивізіям (близько 22 тис. солдатів, сотні танків і гармат) наказ стати на бік придністровців. У Кишиневі зрозуміли, що ця армада легко захопить усю територію на той момент уже незалежної Молдови. Стрілянина закінчилася, а Тирасполь став столицею самопроголошеної ПМР.
Майже 20 років її президентом був Ігор Смірнов, слухняна маріонетка Кремля. Лише на початку 2012-го його змінив Ігор Шевчук (до речі, етнічний українець за походженням). Сепаратитська республіка виживала завдяки економічній допомозі РФ: за оцінками експертів, щорічна дотація становила близько 1 млрд USD, що дорівнює всьому валовому внутрішньому продукту ПМР. При цьому офіційно Кремль завжди наголошував, що він «зацікавлений у збереженні територіальної цілісності Республіки Молдова».
Щоправда, був один нюанс — «план Козака». 2003 року Молдова та Придністров’я планували підписати план врегулювання конфлікту, розроблений Дмитром Козаком, тодішнім заступником глави адміністрації президента РФ. Документ передбачав входження ПМР у склад Республіки Молдова як суб’єкта федерації. Таким чином Путін сподівався заблокувати будь-які спроби Молдови інтегруватися зі сусідньою Румунією, членом Європейського Союзу (ЄС) і НАТО. Наголосимо, що таку саму ідею федералізації Кремль активно намагається втілити щодо самопроголошених республік на Донбасі.

Марш-кидок на Одесу
Власне після початку гібридної війни проти України на Донбасі забута всіма сепаратистька республіка знову опинилася в центрі уваги. В березні 2014-го Державна прикордонна служба України розпочала спеціальну операцію на кордоні з Придністров’ям для недопущення в’їзду в Україну проросійських провокаторів. Улітку на кордоні почали зводити повноцінні фортифікаційні споруди.
Дії Києва були цілком обґрунтовані: керівництво ПМР неодноразово заявляло про готовність стати «центром консолідації євразійських сил у південно-західному балканському напрямку». Крім цього, тоді ж самопроголошена «верховна рада» терористичної організації «Луганська народна республіка» (ЛНР) офіційно звернулася до президента і парламенту Придністров’я з проханням про визнання (Тирасполь так і не відреагував).
Й нарешті, найголовніше — в українському Генеральному штабі всерйоз побоювалися вторгнення дислокованої в ПМР Оперативної групи російських військ. Улітку 2014-го прихильники так званої Одеської народної республіки до останнього чекали появи на вулицях їхнього міста російських танків із Придністров’я, які цілком реально могли здійснити марш-кидок до Одеси (відстань від останньої до Тирасполя — рівно 100 км). На щастя, поступово пристрасті вгамувалися самі собою. Але, як бачимо, затишшя тривало недовго.

Гагауз у рукаві
Також не варто забувати, що Путін, за старою шулерською звичкою, тримає в рукаві ще одного запасного туза, цього разу — Гагаузію. Мова про автономне територіальне утворення на півдні Молдови в безпосередній близькості від кордонів Одеської області.
У лютому 2014 року на тлі подій в України та перших проявів «русської весни» влада автономії провела референдум, під час якого 98 % жителів підтримали інтеграцію в Митний Союз РФ, Білорусі та Казахстану, а 97 % проголосували проти вступу Молдови в ЄС. Крім того, гагаузи висловилися за «відкладений статус автономії», який де-юре дає їй право вийти зі складу Республіки Молдова «в разі втрати нею незалежності» (тобто, інтеграції з Румунією).
А навесні ц. р. башканом (главою автономії) була обрана кандидат від Партії соціалістів Ірина Влах, яка відкрито виступає за приєднання Гагаузії до РФ. Показово, що агітувати за неї в далекий Комрат (столиця Гагаузії) приїжджав Микола Валуєв, знаменитий російський боксер, а тепер ще й депутат Держдуми. Тоді Ніколає Тимофті, президент Молдови, прямо заявив, що «обурений прямим втручанням РФ у вибори глави автономного територіального утворення на території Республіки Молдова».

Плацдарм в українському тилу
У будь-якому разі несподіване загострення ситуації навколо ПМР становить чималу проблему для України. В разі перемоги на президентських виборах проросійського кандидата Ігоря Додона Київ отримає на південно-західному кордоні явно недружнього сусіда, який співатиме з кремлівського голосу.
А в разі реалізації «плану Козака» Путін уже нізащо не відчепиться від ідеї впихнути ДНР і ЛНР у склад України на правах суб’єктів федерації. Якщо вийшло на берегах Дністра — отже, вдасться і на Дніпрових кручах — приблизно так думатиме російський президент.

Ігор Берчак

До теми
У березні ц. р. в Кишиневі відбулася акція прихильників об’єднання з Румунією та пройшов конґрес «Сфатул Церій-2» (неофіційний парламент республіки), на якому прийняли декларацію про необхідність об’єднання Молдови та Румунії та «дорожню карту». Згідно з нею, обидві країни мали б возз’єднатися 2018 року.
Проте найцікавіша для нас пропозиція прозвучала з вуст одного з лідерів неофіційного молдовського парламенту, відомого журналіста Миколи Дабіжі. «Ми повинні віддати Україні Придністров’я в обмін на південь і північ Бессарабії (частина Одеської та Чернівецька області України, які в період між двома світовими війнами входили до складу Королівства Румунія)», — заявив він. Водночас нічого сенсаційного в такій пропозиції немає. Ще в березні 2011 року скандально відомий сайт Wikileaks опублікував листування співробітників посольства США в Україні з Держдепартаментом. У одній із дипломатичних депеш зазначалося наступне: «Українці констатували, що молдовські політики неформально підтримували входження Республіки Молдова в ЄС через приєднання до Румунії з ймовірним поверненням Лівобережжя (Придністров’я) Україні». Зрозуміло, що подібна пропозиція виглядає досить фантастично. Але розмови, як бачимо, ведуть на достатньо високому офіційному рівні.

Довідка
ПМР. Населення: 505 тис. осіб. Молдовани становлять 31,9 % жителів республіки, росіяни — 30,3 %, українці — 28,8 %. Столиця — м. Тирасполь (135 тис. осіб). На території ПМР дислокується Оперативна група російських військ. Чисельність особового складу — 1,5-1,7 тис. осіб. Підрозділи: два окремі мотострілкові батальйони (посилені танками), батальйон охорони й обслуговування, вертолітний загін, кілька підрозділів забезпечення, 1411-й артилерійський склад боєприпасів (дислокація — с. Колбасна), колишній стратегічний арсенал західних військових округів СРСР.
Гагаузія. Автономне територіальне утворення на півдні Молдови на кордоні з Одеської областю України. Населення — близько 160 тис. осіб (приблизно 5 % населення Республіки Молдова). Столиця — Комрат (населення — 25 тис. осіб). У 1990-х рр. на тлі війни в Придністров’ї була проголошена незалежна держава — Гагаузька Республіка. 1994-го на референдумі населення Гагаузії відмовилося від незалежності, тоді ж парламент Молдови прийняв закон про особливий правовий статус Гагаузії (Гагауз-Єрі), що наділив реґіон правами автономії у складі Республіки Молдова.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...