Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, Apr. 21, 2018

РФ активно готується до протистояння з НАТО на морських театрах воєнних дій

Автор:

|

Липень 07, 2016

|

Рубрика:

РФ активно готується до протистояння з НАТО на морських театрах воєнних дій
Дизельний підводний човен проекту 636 «Варшав’янка» на стапелях підприємства «Адміралтейські верфі» в Санкт-Петербурзі

Дизельний підводний човен проекту 636 «Варшав’янка» на стапелях підприємства «Адміралтейські верфі» в Санкт-Петербурзі

Нещодавно колегія Міністерства оборони (МО) Російської Федерації (РФ) звільнила зі займаних посад командувача Балтійським флотом віце-адмірала Віктора Кравчука і начальника штабу флоту Сергія Попова. Одночасно були зняті з посад з пониженням або переведені на нові місця служби близько 50 командирів Балтфлоту в званні адмірала або капітана першого рангу. Ця «чистка» стала безпрецендентною у новітній історії російського флоту.

Укріпрайон у ворожому оточенні НАТО
Про людське око було названо дві причини масових звільнень: дві поспіль пожежі на одному з есмінців та зіткнення субмарини «Краснодар» із цивільним судном. Однак, і морському зайцю зрозуміло, що за таке з флоту не виганяють відразу півсотні адміралів та вищих офіцерів.
Російська «Новая газета» пише, що справжньою причиною репресій став провал робіт із будівництва укріпрайону в Калінінградській області. Прямо ця думка не прозвучала, але на зустрічі керівництва МО РФ із журналістами було очевидно — доля Балтійського флоту, що опинився в суцільному ворожому оточенні НАТО, має для Москви найвищий пріоритет.

Путінські «міхурі»
Не маючи можливості на рівних конкурувати з надпотужним флотом США, Росія вдалася до тактики створення окремих укріпрайонів, потенційно здатних повністю заблокувати ті чи інші акваторії світового океану.
Йдеться про так звані міхурі заборони доступу/блокування зони (A2/AD), які здатні серйозно ускладнити дії військово-морських сил США та їхніх союзників. Такі зони є в Прибалтиці, де російський анклав Калінінградська область перетворений на добре укріплений бастіон, у Криму на Чорному морі, а також у східному Середземномор’ї навколо сирійських міст Тартус і Латакія.
Про що йдеться? На узбережжі розміщуються потужні радіолокаційні станції (РЛС), які здатні засікати всі типи надводних і повітряних цілей і наводити на них ракети. Вогневу міць забезпечують рухомі берегові ракетні комплекси К-300П «Бастіон-П», озброєні надзвуковими універсальними протикорабельними ракетами П-800 «Онікс» із дальністю ураження до 300 км. Водночас повітряні цілі збивають зенітно-ракетні комплекси типу С-400 «Тріумф» (дальність дії — 400 км).
Тобто, такий «міхур» здатен вчасно виявити та заблокувати (або повністю знищити) угруповання кораблів чи літаків потенційного противника. В нашому випадку йдеться, звісно ж, про НАТО.
Звернімо увагу й на місця їхнього розташування. Калініград повністю перекриває вузьку горловину входу в акваторію Балтійського моря, Крим робить те саме з Чорним («Бастіон» може топити кораблі в Босфорській і Дарданельській протоках). Значно більше можливостей в укріпрайону біля сирійських портів Тартус і Латакія у Середземному морі: поруч — Суецький канал, який РФ здатна повністю закоркувати. Також не варто забувати, що путінські «міхурі» можна використовувати й для створення загрози в повітрі в радіусі приблизно 400 км.

Загроза з-під води
Але й це ще не всі сюрпризи. Одним із важливих елементів російської стратегії A2/AD (заборони доступу/блокування зони) є підводний флот. «Росіяни активно будують серію малопомітних гібридних дизель-електричних підводних човнів», — розповів американському виданню The National Interest віце-адмірал Джеймс Фогго-третій, котрий очолює 6-й флот США, а також одночасно командує морським компонентом об’єднаного угруповання в Європі й ударними військово-морськими силами НАТО.
Аларік Фріц, старший аналітик Центру військово-морського аналізу, впевнений, що російські субмарини — одна з найсерйозніших загроз, із якими стикаються Військово-морські сили (ВМС) США. «Російські підводні човни — це, по суті, великі бойові кораблі. Вони викликають у нас серйозне занепокоєння, оскільки дуже боєздатні й є надзвичайно маневреним інструментом російських збройних сил».
Особливу увагу експертів ВМС США привертають субмарини проекту 885 «Ясень» (за кодифікацією НАТО — Graney) та човни проекту 636 «Варшав’янка» (за кодифікацією НАТО — Improved Kilo).
Особливість «Ясенів» — надпотужне озброєння. Крім десяти торпедних апаратів калібру 533 мм, кожна субмарина має вісім ракетних шахт, здатних запускати уже згадані «Онікси» (за кодифікацією НАТО — SS-N-26 Strobile, дальність ураження — до 300 км) і новітні «Калібри» (за кодифікацією НАТО — SS-N-27 Sizzler, дальність: по морських цілях — 375 км, по наземних — 2,6 тис. км).
«Варшав’янки» не настільки грізні, натомість мають іншу суттєву перевагу — їх дуже складно виявити сучасними гідроакустичними системами. Фактично, це — субмарини-невидимки.

Poseidon vs Improved Kilo
«Незважаючи на те, що Кремль вкладає величезні кошти в модернізацію свого підводного флоту, кидаючи виклик ВМС США та НАТО, вважаю, що Захід, як і раніше, володіє асиметричною перевагою», — заявив The National Interest віце-адмірал Фогго.
На його думку, щоб зберегти перевагу, Сполучені Штати повинні утримувати технічне лідерство в розробці підводних човнів і нарощувати потенціал сучасних протичовнових сил і засобів, не дозволяючи РФ вирватися вперед. Але для протидії російському флоту потрібен комплексний підхід, що передбачає розвиток підводного, надводного флоту й авіації. «Пошук підводних човнів підводними човнами — важка справа, схожа на пошуки голки в копиці сіна, — пояснив віце-адмірал. — Потрібні додаткові сили та засоби, до яких відносяться літаки морської патрульної авіації».
Очевидно, мається на увазі патрульний протичовновий літак Boeing P-8 Poseidon, який вже зараз вважається найважливішим компонентом сил США і НАТО, які стримують активність російського підводного флоту. Найважливіша риса P-8 — його здатність контролювати великі райони і з великою точністю фіксувати місця дій ворожих субмарин, щоб потім інші сили і засоби могли зайнятися ліквідацією цієї загрози.
Треба сказати, що ударні військово-морські сили НАТО під командуванням Джеймса Фогго нещодавно відпрацьовували питання протидії загрозам з боку «міхурів» заборони доступу/блокування зони в ході навчань Baltops 2016. Однак адмірал відмовився поділитися подробицями тактики і методів, які застосовують ВМС НАТО.

Ігор Берчак

До слова
Перші повідомлення про різку активізацію російського підводного флоту з’явилися в квітні 2016 року, коли низка західних засобів масової інформації повідомила про те, що субмарини ВМФ РФ вийшли на бойове чергування біля берегів Шотландії, Скандинавії та в Середземномор’ї. Водночас західні експерти наголошують, що термін «активізація» може бути використаний хіба порівняно з початком 2000-х рр., коли російські підводні човни взагалі не виходили в море. Заяви преси про те, що російські підводні сили діють «на рівні холодної війни», — це в кращому випадку перебільшення. «Підводний флот Росії виходить із коми та намагається кинути виклик військово-морським силам НАТО у північній Атлантиці та Середземномор’ї, але насправді він — карликових розмірів порівняно з підводним флотом СРСР часів холодної війни», — пише The National Interest.

До теми
5 липня інформаційна агенція «Інтерфакс» повідомило, що з метою компенсації військової активності НАТО на Балтиці та в Криму наступного року заступлять на бойове чергування загоризонтні радари «Соняшник». «Кримський радар бачитиме будь-який військовий корабель, що проходитиме через Босфор», — пояснило джерело агенції. Береговий загоризонтний радар поверхневої хвилі «Соняшник» використовується для контролю надводної та повітряної обстановки в прибережній зоні. Особливістю використаної в ньому технології є принцип, що дозволяє виявляти об’єкти, які перебувають за межами радіогоризонту. Система здатна одночасно відстежувати до 300 надводних і 100 повітряних об’єктів на дальності від 200 до 500 км (залежно від типу цілі, її висоти й умов застосування).

Довідка
У період з 2014-2016 рр. до складу Чорноморського флоту РФ було включено шість субмарин проекту 636 «Варшав’янка»: «Новоросійськ», «Ростов-на-Дону», «Старий Оскол», «Краснодар», «Великий Новгород», «Колпіно». Крім цього, після окупації Криму РФ отримала в своє розпорядження завод «Море» у м. Феодосія, що ще з радянських часів спеціалізується на будівництві десантних кораблів на повітряній подушці.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...