Новини для українців всього свту

Wednesday, Jan. 22, 2020

Путін зазіхає на Польщу: які наслідки це може мати для України

Автор:

|

Січень 09, 2020

|

Рубрика:

Путін зазіхає на Польщу: які наслідки це може мати для України
Путін

Цього року президентські вибори відбудуться не лише в США, але й у Республіці Польща (РП), яку називають адвокатом України в Європейському Союзі (ЄС). Від результатів цих виборів залежить, чи зможе Варшава і надалі протистояти володарю Кремля.

Прихована загроза
Адже на своїй пресконференції за підсумками минулого року Путін заперечив, серед іншого, що пакт Молотова-Ріббентропа став причиною Другої світової війни. Він заявив, що на Польщу напала нацистська Німеччина, а СРСР ввів свої війська, позаяк польський уряд втратив контроль над своїми збройними силами. Путін також оголосив, що Польща використала Мюнхенську угоду 1938 року, щоб реалізувати свої територіальні претензії та відібрати у Чехо-Словаччини Заолжя.
А на розширеному засіданні колегії Міністерства оборони Російської Федерації (РФ) лідер країни-аґресора різко висловився про Юзефа Ліпського, посла Польщі в Німеччині у 1935-1939 рр. «Сволота, свиня антисемітська, по-іншому сказати не можна. Він повністю солідаризувався з Гітлером у його антисемітських настроях, більше того, за знущання над єврейським народом пообіцяв поставити йому пам’ятник у Варшаві», — заявив він. Путін також запевнив, що саме такі люди зараз зносять пам’ятники воїнам Червоної армії, котрі, за його словами, звільнили країни Європи від нацизму. «І ми з вами повинні це мати на увазі, в т. ч. і при розбудові наших збройних сил», — зазначив він.
Дехто з експертів пояснює ці тиради з образою на те, що влада РП не запросила президента РФ на заходи, присвячені 80-річчю початку Другої світової війни. Однак причини можуть бути набагато глибшими — плануванням нової аґресії проти країн-сусідів.
У відповідь Матеуш Моравецький, прем’єр РП, заявив, що покладаючи на Польщу відповідальність за початок Другої світової війни Путін бреше. «Своїми заявами він намагається відвернути увагу від політичних провалів РФ, зокрема, від того, що міжнародна спільнота звинувачує Москву в аґресії проти України», — зазначив він. Глава уряду упевнений, що це пов’язано з тим, що російська влада відчуває у свій бік міжнародний тиск, який стосується не історичних питань, а сучасної геополітичної ситуації. Він нагадав про нещодавнє розширення санкцій ЄС, які були започатковані у відповідь на анексію РФ українського Криму 2014-го, а також про нові санкції США за газогін «Північний потік-2», проти якого виступили РП, країни Балтії та Україна.
Свою позицію оприлюднив і Дональд Туск, колишній польський прем’єр, котрий донедавна займав посаду президента Європейської ради. «З огляду на зухвалу брехню президента Путіна та російської пропаґанди необхідна спільна позиція польської влади й опозиції. Зараз не місце і не час для внутрішніх суперечок», — написав він у Twitter.
Ян Пєкло, колишній посол РП в Україні, сказав, що історична політика Путіна є повторенням історичної політики Сталіна. «Здається, ніби він ожив, а його дух ходить по кабінетах Кремля і диктує кремлівським чиновникам, що потрібно робити. Гадаю, що це спрямовано, насамперед, на громадян РФ, адже останнім часом Путін зазнав кількох дошкульних поразок», — зазначив він.
А в спільній заяві Міхала Шудріха, головного рабина РП, і Клари Колодзейської-Полтин, котра головує в польській Спілці єврейських громад, йдеться про те, що звинувачення Путіна на адресу Юзефа Липського в антисемітизмі є безвідповідальними, адже будувалися на єдиному реченні, вирваному з контексту.
Вони нагадали, що 1938 року Польща підтримувала еміґрацію євреїв у союзі з сіоністським рухом, якому таємно надавала військову підтримку. До цього були причетні польські дипломати й особисто посол Липський.
У заяві наголошується, що Німеччина не приховує правди про Другу світову війну. «Ми бажаємо подібної чесності російській владі, яка почала війну як союзниця Німеччини», — заявили автори звернення.
Це підтвердив і Рольф Нікель, посол Німеччини у Варшаві. «Позиція федерального уряду Німеччини зрозуміла: пакт Ріббентропа-Молотова був підготовкою до злочинної наступальної війни гітлерівської Німеччини проти Польщі. СРСР спільно з німцями брав участь у цьому брутальному поділі Польщі», — заявив він.
Відтак Міністерство закордонних справ (МЗС) РП викликало до себе російського посла Сергія Андрєєва. Марчін Пшидач, заступник міністра закордонних справ, висловив рішучий протест проти «історичних інсинуацій» російської влади, які ґрунтуються на «сталінському історичному наративі».

Умиротворення аґресора
Незважаючи на начебто жорстку позицію проти Москви, Варшава таки йде їй на певні поступки — коштом України. Так, МЗС України повідомило, що у РП на запити РФ про екстрадицію нещодавно ув’язнили сімох українських громадян. Ще трьом українцям, також на запит Москви, суд обрав запобіжний захід у вигляді заборони залишати територію РП. Видачу чотирьох українських громадян унеможливили. Яким саме чином, не пояснили. Андрій Мамалига, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, повідомив, що йдеться про затримання учасників російсько-української війни.
І це робиться вже не вперше. Як писав «Міст», 9 листопада 2019-го за запитом РФ у Польщі затримали Ігоря Мазура, ветерана війни на Донбасі з позивним «Тополя». Це затримання викликало широкий резонанс, тому «Тополю» спершу віддали на поруки українського консула в Любліні, а потім дозволили повернутися до України. За інформацією українських дипломатів, упродовж 2016-2019 рр. польські правоохоронці таким чином затримали 19 українців.

Хто наступний?
Отже, зараз украй важливо, хто виграє цьогорічні президентські вибори в РП. На жаль, у них відмовився брати учать Дональд Туск, найрейтинґовіший опозиційний політик і великий приятель України. «Рішення п. Туска відмовитися від участі у президентських виборах викликало певне розгублення всередині опозиції», — розповів Ян Пєкло. На його думку, таке рішення завдало удару по шансах опозиції.
Та чи зможе Анджей Дуда переобратися на другий термін? Статистика свідчить, що зробити йому це буде нелегко, адже за останні 30 років це вдалося лише Александру Квасневському. Однак соціологія, навпаки, додає арґументів на його користь.
Найбільше шансів перемогти чинного президент має Малґожата Кідава-Блонська, кандидатка від об’єднання «Громадянська платформа», ключової опозиційної сили в країні. Вона — правнучка польського президента Станіслава Войцеховського, віцеспікерка Сейму протягом двох останніх скликань і його спікерка 2015 року. Перші заяви політикині засвідчили, що крім традиційного наголосу на захисті демократичних інституцій, вона має намір активніше використовувати екологічну тематику, розкритикувала відмову Варшави долучатися до спільної кліматичної політики ЄС, а також пообіцяла блокувати спроби уряду послаблювати незалежність судової влади. Але згідно з нещодавнім опитуванням соціологічної аґенції Pollster, у разі виходу у другий тур п. Дуди та п. Кідави-Блонської її наразі готові підтримати 37 % виборців, тоді як чинного президента — 45 %.
Ще з більшим відривом президент Дуда здатен виграти й у інших опозиційних політиків. Однак є значна частина виборців, котрі досі не визначилися (їх близько 18 %), та й до виборів залишається ще майже пів року.
Головна проблема чинного президента — недостатньо високий рівень підтримки його дій на цій посаді. Згідно з дослідженням іншої соціологічної компанії, SW, дуже добре роботу Анджея Дуди на президентській посаді оцінюють 16,1 % поляків, а просто добре — ще 23,2 %. Натомість 25,5 % виборців невдоволені його роботою, а 4,4 % — дуже невдоволені.
У такій ситуації польська влада зазвичай використовує козир соціальних ініціатив. Така тактика вже принесла панівній зараз партії «Право та справедливість» перемогу на минулих парламентських виборах. Схоже, її планують використати й на президентських.
Анджей Дуда вже анонсував перегляд принципів виходу на пенсію — її будуть розраховувати не за віком, а за трудовим стажем, а пенсійні видатки збільшаться. Ця ініціатива має стати ключовим елементом передвиборчої програми чинного президента, вважають політологи. При цьому мінімальний трудовий стаж пропонують встановити на рівні 35 років для жінок і 40 для чоловіків. Економісти ж звертають увагу, що ця зміна може зруйнувати систему нарахування пенсій і розбалансувати фінансову систему, адже де-факто на пенсію багато хто зможе піти й у 55 років. Наразі жінки в РП мають право виходу на пенсію у 60 років, чоловіки — у 65 років. Такий показник є одним із найнижчих у ЄС.

Євген Клен

About Author

Meest-Online