Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Apr. 20, 2018

Путін укотре змінив риторику про АРК

Автор:

|

Квітень 05, 2018

|

Рубрика:

Путін укотре змінив риторику про АРК

Володар Кремля заявив, що окупував півострів ненавмисно.

«Повна нісенітниця»
Окупована Автономна Республіка Крим (АРК) для Путіна — передусім економічна проблема. Бо Захід карає його державу санкціями за окупацію півострова, відтак, утримувати його Москві щороку важче. Однак схоже, що відібране в України стало для нього фантомним болем, який гойдає володаря Кремля з неабиякою амплітудою. Бо його заяви про АРК повсякчас суперечать попереднім.
Приміром, одразу після аґресії проти Грузії 2008 року запевнив в інтерв’ю німецькому телеканалу ARD: «Крим не є спірною територією, там не було жодного етнічного конфлікту, й Російська Федерація (РФ) давно визнала кордони теперішньої України. Питання про якісь подібні цілі РФ віддає провокаційним сенсом. Там усередині суспільства в Криму відбуваються складні процеси — проблеми кримських татар, українського населення, росіян, але це вже внутрішньополітичні проблеми самої України».
Та й у грудні 2013-го, за три місяці до анексії АРК, назвав введення військ на територію українського півострова «повною нісенітницею» у відповідь на запитання журналіста часопису Los Angeles Times, котрий поцікавився: «До вас прозвучали заклики ввести війська в Крим. Чи можлива гіпотетично ситуація, у якій ви також будете захищати інтереси російськомовних жителів Криму? Скажімо, чи можливе взагалі введення російських військ в Україну, чи ні?».
«Продовжуватимемо боротися за рівність прав. Це стосується всіх держав. Але це зовсім не означає, що ми збираємося махати шаблею і вводити війська. Нічого подібного немає й бути не може», — запевнив Путін тоді.
Натомість уже в березні 2014 року стверджував, що ті, хто в одностроях, дуже схожих на російську форму, блокували українські військові частини в АРК, нібито були не його солдатами, а начебто місцевими «силами самооборони». Однак за місяць, у квітні 2014-го, визнав військове вторгнення до Криму.
Однак виправдовувався: «Загрози щодо російськомовного населення були абсолютно конкретними та відчутними. Саме це спонукало російськомовних громадян, котрі там проживають, задуматися про своє майбутнє і звернутися до РФ за допомогою».
У листопаді 2014 року уже «забув» свої пояснення про «сили самооборони», оскільки запевняв в інтерв’ю ARD: «Ми ніколи його не приховували, що наші збройні сили, скажімо, блокували озброєні сили України, розквартировані в Криму».
А вже 2015 року заявив у фільмі «Крим. Шлях на батьківщину», що розпорядився ввести війська в Крим уранці 23 лютого, за його словами, «після того, як усю ніч із підлеглими рятував утікача Януковича». Дослівно ж стверджував: «Я всім моїм колегам, а їх було четверо, сказав: ситуація розгорнулася таким чином на Україні, що ми змушені почати роботу з повернення Криму до складу РФ. Не можемо покинути територію та людей, котрі там проживають, напризволяще під каток націоналістів. І поставив певні завдання. Сказав що й як потрібно робити».
За його словами, навіть «йшлося навіть про готовність застосувати ядерну зброю». Путін розповів тоді: «Я ж розмовляв із колегами і казав їм прямо, як вам зараз, відкрито: це наша історична територія, там проживають росіяни, вони в небезпеці, ми не можемо їх покинути. В Україні здійснили державний переворот, це зробили націоналісти — люди крайніх переконань».

«Ніби шкодує про події 2014 року»
Однак Назар Ситник та Інна Аннітова, журналісти «Радіо Свобода», зауважили: «Напередодні президентських виборів у РФ 2018 року вийшли одразу два документальні фільми про Путіна. В одному з них він дав чітко зрозуміти, що за час його правління АРК точно Україні не віддадуть. А в іншому фільмі є моменти, у яких Путін ніби шкодує про події 2014 року. Він уже не каже про захист російськомовного населення. Розповідає, що анексувати АРК його змусили, навіть підштовхнули західні країни. Путін каже, що передбачав, що після анексії Криму Росію чекатимуть санкції, але вірить у власну виграшну стратегію».
Дослівно ж володар Кремля визнав: «Мені іноді здається і, думаю, що під цим є певні підстави, що хтось свідомо підвів нас до такої межі, опинившись на якій, ми мали чинити так, як чинили. Мало хто, звісно, очікував, що ми будемо діяти так швидко та рішуче, якщо не сказати зухвало. Наші опоненти, наші партнери виробили дуже правильну тактику і, до певної міри, своїх цілей у тактичному плані домагаються. Але гадаю, що в довгу ми все одно виграємо».
Що ж спонукало Путіна укотре змінити риторику про АРК? Можливо, відповідь на це запитання пролунала 3 квітня з Вашинґтону, де Сара Сандерс, офіційний представник Білого дому, підтвердила під час брифінгу, що «незабаром може відбутися зустріч президента США та президента РФ», відтак, останній із них, принаймні тимчасово, вирішив перетворитися з «яструба» на «голуба».
Утім, можливо, пояснення зміні його риторики знайшли в київському інтернет-виданні LB.ua, повідомивши з посиланням на свої джерела в окупаційному уряді АРК, що реальна явка виборців на виборах президента РФ становила на окупованому півострові 42 %, а 8 % бюлетенів були зіпсовані.
Своєю чергою, російський опозиціонер Ілля Пономарьов повідомив, що Путін був змушений змінити плани святкування своєї перемоги на виборах, оскільки побоювався претензій Заходу. За словами біженця, спочатку святковий мітинґ на честь Путіна хотіли провести в АРК, але згодом у Кремлі від цієї ідеї відмовилися, бо проведення президентських виборів на території півострова є достатньою підставою, щоб визнати їх нелегітимними.
Віталій Портников, оглядач «Радіо Свобода», зауважив: «Жителів РФ перестало цікавити питання окупованої АРК, бо Путін тепер намагається про півострів не згадувати. «Крим більше «не працює». Образ збирача земель згас. Анексований півострів, при всій його «сакральності», тепер мало цікавить російського обивателя, та й самого Путіна, здається, також. АРК — валіза без ручки. Швидко відмовитися від нього не вдасться, бо він «вписаний» в російську Конституцію. Грошей на окуповану територію йде сила-силенна. Дивідендів у внутрішній політиці більше не дає. У зовнішній створює одні проблеми. Вибори спеціально було перенесено на дату, яка мала нагадати росіянам про те, що «Кримнаш». Але зараз ні про який Крим не йдеться».

«Намагається змінити статус»?
Відтак, Ганна Гопко, голова комітету Верховної Ради України у закордонних справах, наголосила: «Кремль намагається змінити статус Криму з окупованої на «спірну» територію. У постанові парламенту ми чітко заявляємо: Крим — Україна. Ця постанова — сигнал тим людям, котрі не пішли на вибори».
Своєю чергою, російський політолог Лілія Шевцова зауважила: «Буде складно вирішити кримське питання, оскільки, хоча населення й підтримує анексію, воно платити за неї не хоче. Близько 55 % із них на запитання «Чи хотіли б ви, щоб Крим оплачувався з бюджету?» відповіли негативно. Цей факт свідчить про те, що легітимація путінського лідерства через образ «збирача російських земель» і використання анексії АРК як мобілізуючої ідеї вичерпує себе».
«Вочевидь, Кремль поняття не має про те, що робити далі, а Захід не має поняття, як реагувати на Кремль. Можна лише сказати про теперішню логіку поведінки Москви: лідер не готовий до відступу в українському сюжеті», дійшла висновку п. Шевцова. Вона також вважає: «Водночас він думає про те, як би виповзти з донбаської пастки. Але не бачить жодного варіанту, який би допоміг йому це зробити, не втрачаючи обличчя». Щоправда, на запитання про окупований півострів політолог відповіла так: «Крим вже є російською військовою базою і, мабуть, Захід прийняв це як даність на невизначений час».
Тієї ж думки дотримається й британський політолог Майкл Емерсон, колишній посол Європейського Союзу (ЄС) в Москві. На його думку, «ЄС та США стурбовані рішенням проблеми Донбасу, а про АРК вони думають чіткіше. Анексія Криму, на жаль, є фактом. Простіше кажучи, бачення таке: на жаль, Криму більше немає, крапка; в України немає способів повернути Крим, крім війни, великої війни, якої не буде».

Ігор Голод

До слова
Незаконно засудженого в окупованому Криму українського активіста Володимира Балуха побив конвой після розгляду апеляційної скарги. Про це повідомила Ольга Дінзе, його адвокат. Крім цього, адміністрація слідчого ізолятора відмовила бранцю дати води на підставі того, що він оголосив голодування. Правник оцінює стан засудженого активіста як поганий, але не критичний. Вона зазначила, що захист планує подавати скаргу через побиття її клієнта. Коментарів російських силовиків із цього приводу немає.

До теми
Україна вже ідентифікувала 1,5 тис. кадрових військових РФ, котрі захоплювали АРК, і ще кілька десятків тисяч, котрі воювали на Донбасі. Про це заявив Георгій Тука, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб. «Щодо півострова ідентифіковані з установочними даними місць проживання, громадянства, всіх географічних даних — більше як 1,5 тис. кадрових російських військовослужбовців, котрі брали безпосередню участь в анексії АРК. Що стосується подій на Донбасі — встановлено кілька десятків тисяч конкретних осіб, підозрюваних у вчиненні незаконних дій на території України», — повідомив він та уточнив, що вказані особи були встановлені на початку 2015 року.

About Author

Meest-Online

Loading...