Новини для українців всього свту

Monday, Jul. 13, 2020

Путін прагне очолити «союзну державу», в яку має увійти й Україна

Автор:

|

Січень 22, 2020

|

Рубрика:

Путін прагне очолити «союзну державу», в яку має увійти й Україна
Кадр зі стрічки «Фантом»

Минулого тижня рутинне для Російської Федерації (РФ) бюрократичне засідання — щорічне послання Путіна до Федеральних зборів — стала справжньою «бомбою». Президент РФ анонсував зміни до Конституції, що передбачають радикальне переформатування владних повноважень, зокрема, зменшення ролі глави держави. Висновок експертів однозначний — володар Кремля готує «транзит влади». Як відомо, 2024 року закінчується термін його президентських повноважень, і, згідно з Конституцією РФ, він більше не зможе балотуватися. Але це не означає, що колишній підполковник КДБ намірився віддати владу, його плани очевидні — правити країною довічно.

Три «реформи» від Путіна
У посланні президента РФ варто відзначити три головних моменти. Перший — внесення в основний закон РФ змін, які гарантуватимуть його пріоритет над міжнародними законами й угодами. Другий — передача частини президентських повноважень парламенту. Зокрема, Путін запропонував передати Державній думі право затверджувати кандидатури прем’єра, віце-прем’єрів і всіх міністрів. При цьому майбутній президент не зможе відхилити кандидатури, узгоджені парламентом.
Третій — закріплення в конституції повноважень Державної ради, органу, який в теперішній РФ є суто церемоніальним і реально ні на що не впливає. Зараз членами Держради є губернатори, спікери нижньої (Держдума) і верхньої (Рада Федерації) палат парламенту, лідери всіх парламентських фракцій, котрі вряди-годи збирається під орудою президента РФ «для проведення консультацій». Цікаво, що старий шпигун Путін, за звичкою, нічого конкретного не озвучив: «Потрібно уважно поставитися до того, як ми пропишемо в законі Державну раду й її прерогативи».
Доки російські політики оговтувалися від почутого, Кремль підготував ще одну сенсацію. Того ж дня уряд Дмитра Медведєва, давнього і вірного соратника Путіна, у повному складі подав у відставку. Новим прем’єром став мало кому відомий за межами РФ Михайло Мішустін, голова податкової служби.

«Головний ляльковод, хоч і на іншій посаді»
Російське видання «Коммерсант» пише, що ініціативи Путіна напряму пов’язані з «транзитом влади» 2024-го. Так, із огляду на посилення ролі парламенту, він може очолити правлячу партію «Єдина Росія», від якої буде обраний спікером Державної думи, та автоматично очолити Держраду, яка перетвориться на основне джерело прийняття рішень у країні. В будь-якому разі віддавати владу Путін не збирається.
«Якщо й існувало питання щодо того, чи відійде Путін від влади, коли його четвертий президентський термін завершиться 2024 року, то зараз є відповідь», — пише Financial Times. Те, що в Москві подають як намагання децентралізувати владу, насправді є спробою створити формат, де Путін і надалі буде «головним ляльководом, хоч і на іншій посаді».
«Це означає, що Путін зможе залишатися на російській сцені ще довгий час після 2024-го. Й якщо влада, зосереджена в руках російського президента, буде частково перерозподілена між кількома фігурами, це створить якогось «колективного Путіна». А за шматочками цієї мозаїки наглядатиме «старший Путін», гарантуючи, що його бачення і підхід збережуться до середини XXI ст.», — пише американське видання The National Interest.
Ні для світу, ні для України такий розвиток ситуації нічого доброго не дасть. «Я роблю висновки з цього послання, що Путін не має наміру закінчувати війну з Україною», — заявив Петро Порошенко, п’ятий президент України, а тепер — лідер партії «Європейська Солідарність». «Другий висновок — Путін збирається залишатися назавжди. В нього минає термін президентських повноважень, і мета послання — це зміни до Конституції, які тепер уже, коли президентом може бути не Путін, забирають у цього президента всю владу, переносять її для іншої посади. Не знаю, як вона буде називатися — голова Державної ради, прем’єр-міністр, щось на кшталт того, що відбулось у Казахстані, але це буде одна особа — Путін», — наголосив п. Порошенко.
Кремль узяв курс на втягування України в «інтеграційні» процеси на основі вже існуючої моделі Союзної держави РФ і Білорусі, впевнений професор Валерій Соловей, свого часу звільнений за нелояльність із Московського державного інституту міжнародних відносин. «Мова йде про створення Держради Союзної держави. Підкреслю — не Держради РФ, а Держради Союзної держави. І Володимир Володимирович розраховує стати на чолі Союзної держави. Аналогію можна провести з колишнім Радянським Союзом, де був генеральний секретар ЦК КПРС і був секретар Компартії України», — розповів він у телевізійному етері «Еспресо.TV».
При цьому, згідно зі задумами кремлівських стратегів, у Союзну державу мають входити не лише РФ і Білорусь, але й Україна! «Про це багато казатимуть — щоб Україна увійшла до «Союзу суверенних держав». Саме такій меті тепер буде присвячено всю московську політику щодо України», — пояснив п. Соловей. Серед іншого, як він вважає, особливу увагу приділятимуть українському великому бізнесу, який намагатимуться звабити нібито вигідними пропозиціями щодо роботи на спільних «союзних» ринках.
На ностальгію за радянськими часами вказує і російський політолог Дмитро Орєшкін. «Путін хоче укласти угоду приблизно за зразком 1975 року, коли провели Гельсінську нараду з безпеки та співпраці в Європі, якою затвердили післявоєнні кордони. Той документ визнав, що країни Балтії є частиною СРСР. Зараз Путін хоче підписати приблизно такий же акт зі світовим співтовариством: мовляв, це наш колгосп, наше господарство, наш тин — і за нього навіть не лазьте. Натомість він пообіцяє, що не буде лазити за його межі», — пише п. Орєшкін для порталу «Апостроф».
Водночас Віталій Портников, відомий український журналіст і політичний коментатор, звертає увагу не ще один момент. «Коли до Конституції РФ внесуть зміни, російське внутрішнє законодавство отримає пріоритет над будь-якими міжнародними зобов’язаннями РФ. Ці зміни закриють правовий шлях для повернення Криму будь-якому спадкоємцю Путіна. Це означає, що президент сусідньої країни запрограмував конфлікт РФ та України на роки, на десятиріччя, навіть на період після своєї відмови від влади. Цей конфлікт тепер буде підкріплений не тільки військовими, економічними і політичними можливостями російського режиму, але й зафіксований у правовому просторі РФ, у її Конституції. Ці зміни дозволять Кремлю готуватися до нових конфліктів і захоплень і не боятися більше міжнародного права чи українських позовів», — підсумовує п. Портников у своєму блозі на сайті «Еспресо.TV».

Ігор Берчак

P. S. Як повідомила інформаційна аґенція РБК, всенародне голосування щодо внесення поправок у Конституцію РФ може відбутися вже 12 квітня ц. р. Причому (оцініть швидкість) до того моменту поправки до Основного закону вже мають затвердити обидві палати парламенту. По тому — формальність: як тільки більшість громадян РФ проголосують «за» (в чому ніхто не сумнівається) поправки наберуть чинності. Цікавий нюанс — 12 квітня 1978 року прийняли нову Конституцію Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки, в ст. 6 якої була прописана роль КПРС як «керівної і спрямовуючої сили радянського суспільства, ядра його політичної системи, державних і громадських організацій». Back to USSR?

До слова
Мартін Сайдік, колишній представник голови Організації з безпеки та співпраці в Європі (ОБСЄ) в Україні, котрий раніше брав участь у засіданнях Тристоронньої контактної групи (ТКГ) у Мінську (Білорусь), в інтерв’ю російському виданню «Коммерсант» заявив, що сторонами збройного конфлікту на Донбасі є Україна і РФ. «Якщо поглянути на мінські угоди, на те, як вони підписані в оригіналі, то ви побачите підписи Хайді Тальявіні (колишня керівниця місії ОБСЄ в ТКГ), Леоніда Кучми (другого президента України) та Михайла Зурабова (колишній посол РФ в Україні). Потім пропущена відстань, і є Захарченко та Плотницький (колишні ватажки терористичних «республік». — Ред.). Чому нагорі Україна і РФ? Вони хіба не сторони конфлікту? Саме тому вони стоять нагорі», — пояснив він і додав, що у Москві «про це й чути не хочуть». Діяч також наголосив, що спроби РФ вважати себе посередником — недоречні: «Візьмімо останній закон так званої ЛНР про так званий кордон: про те, що державний кордон — це вся область. Чи вважає РФ, що це сумісно з мінськими угодами, в яких йдеться про окремі райони Донецької та Луганської областей? Де тут посередництво РФ? Це хіба відповідає мінським угодам? Ні! Де голос РФ? Якщо хтось посередник, то він повинен діяти як посередник. А якщо посередник на одному боці, то він не посередник, а «односторонній гравець», — заявив п. Сайдік.

Підпис до фото:
Путін під час виступу перед Федеральними зборами РФ. Москва, 15 січня 2020 р.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply