Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Feb. 23, 2018

Путін подався слідами полковника Каддафі

Автор:

|

Березень 23, 2017

|

Рубрика:

Путін подався слідами полковника Каддафі

«Маршал» Халіфа Хафтар наважився на заколот, заручившись підтримкою Єгипту та РФЯк писав «Міст», на єгипетську військову базу «Сіді-Баррані», що за 100 км від кордону з Лівією, прибув підрозділ російських сил спеціальних операцій. Тут же розташувалися і російські розвідувальні безпілотники. Їхня мета — надати підтримку Халіфу Хафтару, «маршалу» так званої Лівійської національної армії.
Кремль твердо вирішив втрутитися в громадянську війну в Лівії та відновити свій колишній вплив на цю арабську країну, прагнучи до стримування як західних амбіцій, так і загрози з боку «Ісламської держави», повідомили телеканалу Al Jazeera кремлівські інсайдери. Однак, за їхніми словами, на цьому етапі Москва немає в своєму розпорядженні необхідних фінансових і військових можливостей для широкомасштабного воєнного втручання, як це відбувається в Сирії. Тому наразі мова може йти хіба що про непряму підтримку «маршала» Хафтара, лівійського союзника Москви.

Бунтівний «маршал»
Після повалення режиму Муаммара Каддафі в жовтні 2011 року в Лівії спалахнула кривава громадянська війна. Урешті-решт рік тому із ініціативи Організації Об’єднаних Націй і за сприяння США, країн Європейського Союзу (ЄС) і провідних держав реґіону була підписана мирна угода та сформовано уряд національної злагоди на чолі з Файєз ас-Сарраджем, котрий об’єднав помірні проісламські сили та представників світських політичних течій.
Але мир протримався недовго. Халіфа Хафтар сформував Лівійську національну армію та проголосив керівником уряду себе. В країні знову загуркотіли гармати. Експерти кажуть, що «маршал» наважився на заколот, заручившись підтримкою Єгипту та Російської Федерації (РФ), яких не влаштовувала проамериканська політика уряду національної злагоди.
Відомо, що в січні ц. р. бунтівний ватажок зустрічався з російськими генералами на борту авіаносця «Адмірал Кузнєцов», який зайшов у порт лівійського міста Тобрук на шляху зі Сирії додому. Раніше, 2016-го «маршал» кілька разів відвідував Москву й особисто зустрічався з Миколою Патрушевим, секретарем Ради безпеки РФ.

Вагнер в Африці
Минулого тижня Лівійська національна армія під командуванням Хафтара повернула собі контроль над двома нафтовими портами — Рас-Лануф і Ес-Сидр. Як стверджує Al Jazeera, зроблено це було за підтримки російських найманців. Зрозуміло, що ці повідомлення російські офіційні джерела спростували.
Зате їх підтвердив Павло Фельгенгауер, військовий оглядач із Москви, котрий наголосив, що в останні роки це вже звична практика, адже залучення неофіційних військових ресурсів допомагає уникнути міжнародної критики та політичної реакції всередині Росії. «РФ не спрямовувала свої регулярні війська для надання допомоги Хафтару і навряд чи стане це робити в найближчому майбутньому. Ми з великим задоволенням покладаємося на приватних військових підрядників. Ми вже використовуємо найманців у Сирії, де вони беруть участь у реальних бойових діях замість російських військовослужбовців. Це дуже зручно», — пояснив військовий експерт.
Вочевидь, мова йде про знамениту приватну військову компанію Вагнера, про яку тижневик «Міст» свого часу докладно писав. Нагадаємо, що Дмитро Уткін, 46-річний підполковник запасу спецназу Головного розвідувального управління РФ на псевдо Вагнер, заснував фірму, яка займається вербуванням найманців, котрі під виглядом «добровольців» брали участь в анексії Криму, а зараз воюють на Донбасі та в Сирії. Відомо, що Вагнер є великим шанувальником ідей Гітлера, він навіть позивний узяв собі на честь улюбленого композитора фюрера.
«Найманці обходяться дешевше за військовослужбовців, а нам необхідно використовувати наші фінансові ресурси якнайефективніше. З огляду на конфлікти на Донбасі та в Сирії, у РФ немає бажання напряму загрузнути у війні в Лівії», — пояснив п. Фельгенгауер.

Що потрібно Росії?
Як пише для російського інтернет-видання Republic експерт-міжнародник Володимир Фролов, у РФ у Лівії є три мети. По-перше, продовжити відродження статусу РФ як глобальної держави. А це передбачає й обмеження впливу Сполучених Штатів, і участь у вирішенні міжнародних криз. По-друге, протидія «кольоровим» революціям, тобто, демонстрація зворотності підтримуваних Заходом народних повстань проти суверенних диктаторів. По-третє, відновлення мережі держав-клієнтів на Близькому Сході та в Північній Африці. Москва прагне вигідних контрактів на закупівлю російських озброєнь, а також освоєння родовищ нафти та газу і будівництва транспортної інфраструктури.
«Роснефть» зацікавлена в тому, щоб розвивати свої проекти в Лівії, — розповів інтернет-ресурсу «Апостроф» Олександр Гольц, військовий оглядач і редактор російського «Ежедневного журнала». — Можна припустити, що в якийсь момент інтереси російських лідерів і ці нафтові інтереси збіглися, і Росія наважилася на втручання в перебіг громадянської війни в Лівії».
За словами Сергія Строканя, політичного коментатора російського видання «Коммерсант», «Москві вдалося домогтися визнання Хафтара важливим політичним гравцем». «І Росія заробила собі офіційне місце за столом перемовин після Сирії, а тепер і в Лівії. Можливо, західним лідерам такий результат не надто припав до душі, але формально вони визнали роль РФ як потенційно корисну для вирішення тупикової ситуації в Лівії», — вважає він. На думку експерта, прихований Путіна полягає в тому, щоб відновити присутність Росії на Близькому Сході та в Північній Африці, як це було в часи СРСР, використовуючи при цьому вакуум, залишений Сполученими Штатами в реґіоні, де арабські лідери все більше переконуються в політичному відході Білого дому від місцевих справ.
«Лівія — це поле конфронтації РФ і НАТО. Повалення режиму полковника Каддафі було дурістю, що призвела до колапсу всіх держав на півночі Африканського континенту. Росія вважає це актом аґресії, — переконаний Сергій Марков, директор російського «Інституту політичних досліджень». — Росія відчула себе зобов’язаною втрутитися в конфлікт і спробує зробити це, переслідуючи власні інтереси, хоча не думаю, що зараз щодо Лівії існує якась певна стратегія».
Однак не виключений варіант, що Кремль навмисно створює видимість її відсутності. Нехай навіть бунтівний «маршал» Хафтар власними силами не здатен узяти під контроль всю територію Лівії, а Росія не збирається починати масштабну воєнну операцію, навіть обмеження втручання РФ підійме градус протистояння в і без того нестабільній країні.
Варто наголосити, що особливу увагу на російську активність у Лівії звертають в Європі, адже ця країна на середземноморському узбережжі стала транзитним пунктом для десятків (якщо не сотень) тисяч біженців із багатьох країн Африки. Очевидно, що продовження громадянської війни означатиме відсутність централізованої влади, чим сповна скористаються організатори «бізнесу» з переправки міґрантів до країн ЄС, котрі перебувають по інший бік Середземного моря. Можливо, це якраз і є те, що потрібно Росії?

Ігор Берчак

До теми
У Криму на полігоні «Опук» розпочалися масштабні командно-штабні навчання російських повітряно-десантних військ за участі Чорноморського флоту (ЧФ) та авіації. Як розповів генерал-полковник Андрій Сердюков, котрий здійснює загальне керівництво маневрами, у навчаннях задіяні військовослужбовці Новоросійської десантно-штурмової дивізії, Камишинської й Улан-Уденської окремих десантно-штурмових бригад, частина сил і засобів ЧФ та літаки і підрозділи протиповітряної оборони Південного військового округу РФ. Генерал наголосив, що вперше в історії російської армії в рамках навчань відразу три десантно-штурмових з’єднання були одночасно підняті за тривогою та перекинуті до Криму зі штатним озброєнням і технікою. У навчаннях взяли участь понад 2,5 тис. десантників і близько 600 одиниць бойової техніки.
«У ході навчань буде відпрацьовано висадку тактичного вертолітного десанту в глибині півострова, який за підтримки літаків повітряно-космічних сил «знищить» противника, після чого перейде до «оборони» важливих рубежів і районів», — розповів генерал. Він пояснив, що актуальність навчань у такому форматі на полігоні в Криму зумовлена «зростанням терористичної загрози, а також широким спектром застосування військ швидкого реагування для розв’язання кризових ситуацій у різних реґіонах світу».

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...