Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Thursday, Mar. 23, 2017

Путін намагається уникнути Гаазького трибуналу

Автор:

|

Листопад 24, 2016

|

Рубрика:

Путін намагається уникнути Гаазького трибуналу

Гаазький трибунал

Путін підписав 16 листопада ц. р. розпорядження «Про неприєднання Росії до Римського статуту Міжнародного кримінального суду». А іншими словами — прийняв безпрецедентне рішення вивести свою країну з угоди про Міжнародний суд у Гаазі (Нідерланди), більше відомий як Гаазький трибунал.

Недолугий виверт
Міжнародний кримінальний суд (МКС) — це перший постійний міжнародний орган кримінальної юстиції. У його компетенцію входить переслідування осіб, відповідальних за ґеноцид, воєнні злочини, злочини проти людяності. А заснований він на основі прийнятого 1998 року Римського статуту. Місцеперебуванням МКС є Гаага, проте за бажанням суду засідання можуть проходити в будь-якому іншому місці.
Однак коли Міністерство закордонних справ (МЗС) РФ пояснювало, що вихід із трибуналу в Гаазі нібито «необхідний тому, що МКС не виправдав покладених на нього сподівань і не став справді незалежним і авторитетним органом міжнародного правосуддя», то як привід для демаршу недолуго навело події, які трапилися вісім років тому.
Мовляв, 15 жовтня 2008 року Міжнародний суд Організації Об’єднаних Націй (ООН), відповідаючи на звернення Грузії з приводу воєнної аґресії РФ, закликав обидві країни «утриматися від усіх форм етнічної дискримінації у зв’язку з подіями в Південній Осетії та від підтримки таких дій».
Щойно 2016 року в МЗС РФ вирішили нарешті «образитися», стверджуючи при цьому, що «звинувачення на адресу південноосетинських ополченців і російських військовослужбовців» нібито «породив із боку МКС» «напад режиму Міхаела Саакашвілі на мирний Цхінвалі й убивство російських миротворців».
Крім цього, російське зовнішньополітичне відомство заявило, що за 14 років своєї роботи МКС виніс лише чотири вироки. А Дмитро Пєсков, прес-секретар Путіна, запевнив, що «Росія відмовляється від участі в Гаазькому трибуналі через національні інтереси». Однак він при цьому не пояснив, у чому саме полягають ці інтереси.
Ось таким чином у Москві імітували, що відреаґували нібито не на той вердикт МКС, який був прийнятий ним напередодні виведення Путіним Росії з угоди про Міжнародний суд у Гаазі — 15 листопада. Ще б пак — адже цього дня МКС прирівняв анексію Криму до міжнародного збройного конфлікту, а датою його початку визначив 26 лютого 2014 року — коли РФ задіяла силовиків для захоплення влади на півострові.
До слова, того ж дня резолюцію щодо Криму схвалили й в ООН. Згідно з її резолюцією, територією півострова володіє Україна, а Росію названо аґресором. Причому цей документ підтримали 73 держави, а проти були лише 23 (зокрема Білорусь, Індія, Китай і Сербія).

«Відхід пов’язаний із Україною»
У британському часописі The Independent уважають, що «Росія відмовилася від участі в роботі МКС на тлі розслідування українського конфлікту і закликів віддати РФ під суд за її авіаудари в Сирії» і що «після обрання Трампа Москва ще більше осміліла».
Британський аналітик Леслі Вінджамурі також переконаний, що «Росія перестала підтримувати МКС, бо «осміліла» через обрання президентом США Дональда Трампа.
А от у німецькому часописі Die Welt констатували: «Головний прокурор МКС виконала свою роботу і назвала російську анексію Криму та воєнні дії на сході України «рівнозначними міжнародному збройному конфлікту» між Москвою та Києвом. Іншими словами, війною, до якої можна застосувати міжнародне кримінальне право». Але водночас у німецькому виданні визнають, що «міжнародне право загалом перебуває в кризі і це стає хорошою новиною лише для диктаторів, воєнних злочинців і терористів».
А в ще одному німецькому часописі, Sueddeutsche Zeitung, зауважили: «Навряд чи можна не помітити глузування в поясненні російського МЗС із приводу рішення РФ припинити членство у Міжнародному кримінальному суді. Москва посилається, зокрема, на розгляд МКС питання про війну в Грузії в серпні 2008-го. Проте зрозуміло, що зараз її відхід пов’язаний радше не з Грузією, а з Україною, події навколо якої суд розслідує з 2014 року. У доповіді, опублікованій у понеділок, Гаага говорить про «міжнародний збройний конфлікт між Україною та Росією», а також про «окупацію», а все це — погляд, який категорично заперечують у Москві».
Водночас у німецькому виданні стверджують: «Вихід Росії стане ударом по МКС, якому доводиться боротися за визнання. Він створювався як наддержавна інстанція, яка розслідує воєнні злочини, ґеноцид і злочини проти людяності, і з самого початку ця ідея викликала чимало суперечок — США, Китай, Індія і Росія були проти, оскільки така структура наділялася правами вести розслідування проти їхніх громадян і представників урядів».
Своєю чергою, у часописі The New York Times відзначили: «Коли Росія підписала Римський статут 2000 року, вона хотіла бути частиною сучасного світу. Зараз вона цього не хоче».

Наразі наслідки — туманні
Що ж означає вихід Росії зі суду в Гаазі? Світлана Заліщук, народний депутат України, висловила думку, що вихід РФ із МКС, на жаль, не змінює перспективу розгляду в Гаазі справи проти Москви. Вона також пояснила, що Росія підписала Римський статут 2000-го, але не ратифікувала й тому, по суті, і не була учасницею Міжнародного кримінального суду, а отже, своїх злочинців не видавала б у будь-якому разі.
Але водночас депутат прогнозує: оскільки учасниками МКС є 123 країни світу, то якщо в Гаазі доведуть воєнне захоплення Криму, то Путін як головнокомандувач буде головним відповідальним. Відтак п. Заліщук констатувала: «І єдиний шанс для нього уникнути відповідальності — все життя пересидіти в Росії, за умови, що режим у Кремлі ніколи не зміниться на демократичний за його життя. Виїзд в одну з країн-учасниць МКС завершиться арештом».
Аналогічної думки дотримується Мар’яна Беца, речник МЗС України. За її словами, рішення Росії відмовитися від участі в Римському статуті Міжнародного кримінального суду не допоможе Москві піти від відповідальності за аґресію проти України. Однак тут варто наголосити, що Україна поки не подала жодного позову в Міжнародний суд із приводу окупації Криму та воєнного вторгнення на Донбас.
Натомість Микола Гнатовський, президент Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню, констатує, що домогтися притягнення Путіна до карної відповідальності в МКС за злочини в Україні буде дуже непросто. Як пояснив експерт Україна не може самостійно, відштовхуючись від свого національного законодавства, відкривати карну справу проти президента РФ за анексію Криму і за війну на Донбасі, щоб у підсумку отримати можливість притягнути його до карної відповідальності.
«Імунітет від карної юрисдикції у глави держави справді існує, але він стосується лише випадків, коли карна справа порушена національним судом іншої держави. Тобто Україна не може порушити карну справу проти глави іноземної держави, хоч би Росії, хоч би якої іншої. Це прямо заборонено міжнародним правом, є імунітет, і навіть у випадку найгірших злочинів наші обов’язки карати за ці найгірші злочини все одно натикаються на процесуальну перешкоду, на наявність імунітету. У МКС такої перешкоди немає», — наголосив п. Гнатовський.
А П’єр Тільберґер, директор Інституту з дослідження міжнародного права, миру і збройних конфліктів у Рурському університеті в Бохумі, називає рішення про вихід РФ із МКС політичним. На його думку, «юридично воно не має значення», бо Росія і так не ратифікувала Римського статуту.
Німецький юрист Отто Люхтергандт також закликає не переоцінювати значення вердикту МКС, винесеного на підставі його попереднього розслідування. Водночас, на його думку, підстави для звинувачень Росії в аґресії проти України є — цей вид злочину був детально викладений у ході внесення змін до Римського статуту 2010 року, які набудуть чинності 2017-го.
Німецький експерт також уважає, що російських громадян лише в майбутньому могли б «притягти» до МКС за скоєне в Криму, бо Римський статут чітко передбачає відповідальність вищих чиновників — президента, прем’єра, міністра оборони і, можливо, начальника Генерального штабу. Але в той час, як п. Люхтергандт каже, що вихід РФ із МКС, «безумовно, виключає» такий варіант, п. Тільберґер резюмував: «Залишається лише одна можливість. Зачіпкою може бути те, що вказані злочини вчинені на території України.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...