Новини для українців всього свту

Sunday, Oct. 25, 2020

Путін може відкрити проти України північний фронт

Автор:

|

Жовтень 06, 2020

|

Рубрика:

Путін може відкрити проти України північний фронт
Олександр Лукашенко та Путін. Сочі, 14 вересня 2020 р.

«Навіщо вам база? У нас у самих чудові пілоти, у нас чудова школа. Ви нам просто дайте 20 ударних винищувачів, ми ж єдина команда», — так Олександр Лукашенко, тепер уже нелегітимний президент Республіки Білорусь (РБ) рік тому відповів на прохання Путіна розмістити на території його країни повноцінну базу військово-космічних сил (ВКС) Російської Федерації (РФ).

Таємні домовленості в Сочі
Ще раніше на зустрічі з групою представників аналітичних центрів США він також заявляв, що його країні не потрібна військова база РФ. «Ми у військово-політичному союзі з РФ. Буде тут база військова, не буде — різниці абсолютно ніякої немає. І ми цю базу не розміщуємо тут не тому, що хочемо вам або комусь показати, що ми суверенні та незалежні. Ми її не розміщуємо тому, що вона тут не потрібна», — казав тоді білоруський лідер.
Що тепер може відповісти загнаний в глухий кут «бацька»? «Те, про що Лукашенко і Путін домовилися під час зустрічі тет-а-тет у Сочі 14 вересня ц. р., досі тримають у таємниці. Але те, що ці двоє людей вирішили і зараз реалізовують, не принесе нічого доброго ні РБ, ні Європі. Це наразить на небезпеку існування РБ, стабільність у Європі та реґіональну безпеку», — заявив Пятрас Ауштрявічюс, постійний доповідач Європейського парламенту щодо РБ.
Вибираючи жорсткий курс і застосування нових санкцій проти Лукашенка та його оточення, Захід ризикує штовхнути Мінськ прямо «в пащу до Москви». Таку думку в коментарі виданню «Новое время» Олександр Алесін, висловив військовий експерт із РБ. «Тоді сусіди РБ побачать російські війська у себе на кордоні. Росіяни давно мріють розгорнути на білоруській території військові корпуси з танками й артилерією», — наголосив він.

Під контролем — три океани
Розмови про розміщення в РБ повноцінної російської бази тривають щонайменше з початку 2000-х. Проте весь цей час Лукашенко спритно уникав підписання відповідної угоди, чудово усвідомлюючи, що поява в його країні контингенту РФ означатиме часткову втрату суверенітету.
Зараз у РБ розташовані два військових об’єкти РФ, які, щоправда, не мають статусу військових баз. «Вони є об’єктами забезпечення діяльності Збройних сил РФ. Там розташовані апаратні комплекси. Один призначений для радіоелектронної розвідки, другий — для зв’язку. Це допоміжні об’єкти. Вони не беруть участі в бойових діях і не передбачають розташування летального зброї», — пише портал Naviny.by.
Радіолокаційна станція (РЛС) «Волга» розташована неподалік від міста Ганцевичі Брестської області. Споруджувати її розпочали ще 1981 року, 2002-го РЛС прийняли до бойового складу ВКС РФ і поставили на бойове чергування в системі попередження про ракетний напад. РЛС «Волга» забезпечує стеження за ракетними пусками на дальності 5 тис. км і спостереження за космічними об’єктами розміром із кульку діаметром кілька сантиметрів на будь-якій із орбіт. Також за допомогою РЛС здійснюють контроль над районами патрулювання субмарин країн НАТО в Північній Атлантиці та Норвезькому морі. Площа території РЛС «Волга» — понад 200 га, чисельність особового складу — приблизно 2 тис. військовослужбовців РФ. Щорічне обслуговування експерти оцінюють у 7-9 млн USD.
43-й вузол зв’язку Військово-морського флоту (ВМФ) РФ «Вілейка» (радіостанція «Антей») розташована біля однойменного міста в Мінській області. Об’єкт діє із січня 1964 року та забезпечує зв’язок на наддовгих хвилях Головного штабу ВМФ РФ із атомними субмаринами, що несуть бойове чергування в районах Атлантичного, Індійського та частково Тихого океанів. Крім цього, «Вілейка» здійснює радіотехнічну розвідку та радіоелектронну боротьбу. Площа території — 650 га, об’єкт обслуговують 350 офіцерів і мічманів ВМФ РФ, а також вільнонаймані громадяни РБ, котрі здійснюють воєнізовану охорону. За офіційними даними, щорічне обслуговування вузла зв’язку коштує 7-10 млн USD.

«Зміцнення сил у відповідь на дії НАТО»
Тож про розширення військової присутності РФ Лукашенко колись навіть чути не хотів. Але, врешті-решт, Путін його таки дотиснув. Показово, що сталося це 2013 року, якраз напередодні окупації Криму та початку війни на Донбасі. Тоді на постійній основі на чергування в Західній Білорусі (м. Барановичі, за 140 км від кордону з Республікою Польща) заступило авіаційне крило ВКС РФ у складі винищувачів Су-30СМ.
«Там російські екіпажі й обслуговуючий персонал. Це означає, що під виглядом «ремонтних робіт» можуть завозити озброєння та техніку, а в разі потреби оперативно перекинути «зелених чоловічків». Вже існуючі об’єкти «Волга» і «Вілейка» є стратегічними та перебувають під пильною охороною. Що РФ могла туди понавозити під виглядом запасних деталей чи персоналу, достеменно не відомо», — пише «Армія Inform», інформаційна аґенція Міністерства оборони України.
Також не варто забувати, що в рамках «зміцнення сил у відповідь на дії НАТО» РФ розмістила і створила нові частини в своїх Західному та Південному військових округах. Нещодавно генерал-лейтенант Леонід Голопатюк, начальник Головного управління міжнародної співпраці та верифікації Збройних сил України, заявив, що в наземному компоненті на Західному стратегічному напрямку росіяни створили 20-ту загальновійськову армію у складі 3-ї гвардійської та 144-ї мотострілецької дивізій. Водночас на озброєнні 448-ї ракетної бригади 20-ї армії є оперативно-тактичні ракетні комплекси «Іскандер» (за класифікацією НАТО — SS-26 Stone), із дальністю дії 500 км.

Південний фланг
Ніби й цього мало, а на Україну чигає ще й небезпека з півдня. Зараз уже мало хто пам’ятає, як у серпні 2017-го Вадим Красносельський, президент ніким не визнаної, але підконтрольної РФ Придністровської молдовської республіки (ПМР), заявив, що в разі потреби Тирасполь зможе мобілізувати десятки тисяч ополченців. «Найголовніше — у нас дуже коротка логістика збору ополчення. Не буду називати точні числа, вони секретні, але можу сказати, що це десятки тисяч людей. Ми їх готові зібрати за дуже короткий період часу», — хизувався він.
Армія ПМР — 7,5 тис. осіб постійного особового складу, з можливістю швидкого доведення до 80 тис. Близько 70 танків, 122 артилерійські системи (з них близько 40-60 реактивних установок БМ-21 «Град»), 100-150 шт. бронетранспортерів і бойових машин піхоти. Авіація представлена 30 літаками та гелікоптерами.
А ще в ПМР дислокується Оперативна група так званих миротворців РФ. Офіційно вона налічує не більше 2 тис. вояків, хоча українська розвідка не виключає, що їх там уже близько 10 тис. На озброєнні мають кілька десятків одиниць бронетехніки та бойові гелікоптери. Звісно, для повноцінної аґресії цього замало. Але здійснити марш-кидок на Одесу, від якої від Тирасполя — лише 100 км, — цілком можливо.
Як повідомляв «Міст», Олександр Лукашенко випросив у Путіна 1,5 млрд USD.

Ігор Берчак

P. S. Нагадаємо, що довжина українсько-білоруського кордону становить 1 084 км. «Від Києва до Білорусі — лише 150 км. Кажуть, танковий перехід може бути на 50 км. Таким чином до Києва — три переходи. Або тільки шість хвилин лету надзвукового фронтового бомбардувальника Су-24 від кордону на швидкості 1500 км/год.», — писав свого часу в блозі на порталі «Українська правда» політолог Віктор Уколов.

До слова
Україна на теперішньому етапі не подужає повернення окупованої Автономної Республіки Крим (АРК) військовим шляхом. Таку думку висловив Сергій Кривонос, заступник секретаря Ради національної безпеки й оборони України. «Ми чітко розуміємо, що вирішувати проблему повернення АРК силовим методом Україна не може, поки є війна на Донбасі. Вести війну на два фронти, навіть законно повертаючи свої землі, ми не подужаємо», — запевнив він. За словами чиновника, завданням № 1 для України в питанні повернення півострова залишається активна співпраця зі світовими лідерами та нарощування санкцій проти РФ. «Виводити РФ цими санкціями на такий рівень, щоб постало питання: або вони віддадуть півострів, або залишаться «без штанів», умовно кажучи. Плюс паралельно посилювати всередині країни її обороноздатність, яка дасть можливість за необхідності діяти силовими методами», — додав п. Кривонос.
Напередодні Володимир Зеленський під час загальних дебатів 75-ї сесії Генеральної Асамблеї (ГА) Організації Об’єднаний Націй (ООН) у віртуальному режимі анонсував винесення до кінця року оновленої резолюції щодо ситуації з правами людини в АРК на розгляд ГА ООН. Президент України закликав партнерів долучитися до міжнародної платформи з деокупації АРК. «Користуючись нагодою, хочу запросити наших друзів до участі у створенні міжнародної «Кримської платформи» з метою спільних дій задля захисту прав кримців і деокупації півострова», — зазначив він.

About Author

Meest-Online