Новини для українців всього свту

Wednesday, Oct. 28, 2020

Путін і Медведчук приготували для України «паливний зашморг»

Автор:

|

Квітень 24, 2019

|

Рубрика:

Путін і Медведчук приготували для України «паливний зашморг»
Путін і Медведчук

За три дні до проведення другого туру президентських виборів в Україні Російська Федерація (РФ) оголосила про розширення санкцій проти Києва. Обмеження на імпорт до РФ стосуються української продукції машинобудування, легкої промисловості та металообробки, обсяги яких, за словами прем’єр-міністра РФ Дмитра Медвєдєва, минулого року становили майже 250 млн USD.
Проте значно цікавіше виглядає інша частина санкційного списку, в якій перелічені вже російські товари, продаж яких Україні з 1 червня ц. р. дозволяється лише на підставі спеціального дозволу Міністерства економічного розвитку РФ. У переліку: сира нафта, вугілля, бензин, дизельне пальне (ДП), бітум (використовується для спорудження дорожнього полотна) та зріджений LPG-газ (автомобільне пальне або автогаз). Спробуємо розібратися, якими можуть бути економічні наслідки для України, та чи випадково нові санкції оголосили акурат перед другим туром виборів?

Від паніки до оптимізму
Одразу варто зазначити, що ні сиру нафту, ні бензин Україна напряму з РФ не імпортує. Зовсім інша ситуація з ДП і зрідженим газом, частка яких у паливному балансі України становить відповідно понад 40 % та 30 %. Водночас думки експертів щодо можливих наслідків кардинально різняться.
«У переліку обмежень ДП — сильна залежність від РФ, зріджений газ — також. Що стосується бензину — слабка залежність, але сильна від Білорусі, яка виробляє бензин із російської нафти. Таким чином, стосовно паливної групи — сильна залежність. Необхідно розуміти, що ринок може зазнати дестабілізації. Сказати, якими будуть ціни, неможливо, адже буде колосальний дефіцит і стрибок цін буде ажіотажним, спекулятивним», — пояснив «Економічній правді» Сергій Сапегін, директор науково-технічного центру «Психея».
«Україна зараз перебуває у критичній залежності від постачання нафтопродуктів із РФ. Ціновий тиск може бути величезним. Ми знищили свою нафтопереробку. В нас обмежені шляхи диверсифікації», — заявив у ефірі «Радіо Свобода» Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова.
Натомість Борис Кушнірук, економічний експерт і голова експертної ради Українського аналітичного центру стверджує, що насправді, нічого страшного не сталося. «Вважаю, що рішення російського уряду малоефективне, адже нафта та нафтопродукти — сировинні товари, а походження сировинного товару часто важко проконтролювати, — пояснив експерт аґенції «Укрінформ». — Зараз основна частина нафтопродуктів іде в Україну з Білорусі — там отримують російську нафту, виробляють із неї бензин, солярку, мазут і постачають їх далі в Україну. Навіть якщо РФ накаже білорусам припинити будь-який експорт у бік України, то швидше за все, сировина номінально буде «вивозитися» в сусідню Польщу, а звідти потім повертатися до України вже як польська. За аналогією з природнім газом, який ми вже кілька років не купуємо напряму в «Газпрому», а лише у західних країнах, у тій же Словаччині».
За оцінками Сергія Куюна, директора консалтингової групи «А-95», у разі можливої заборони постачання з РФ гострого дефіциту пального в Україні не буде. Хоча при цьому він не виключає на початковому етапі здорожчання ДП на 1-1,5 грн за 1 л, а зрідженого газу — на 2 грн за 1 л. «Для переходу на нові джерела постачання знадобиться місяць. У цей час буде спостерігатися цінова турбулентність із непрогнозованою зміною цін. Зараз, наприклад, котирування йдуть униз, тому нічого смертельного немає. При цьому в результаті отримаємо диверсифікований і незалежний від РФ ринок із своєю нафтопереробкою», — заявив він «Економічній правді».

«А в Україні робиться таке!»
Значно серйознішими можуть виявитися політичні наслідки. Кремль, фактично, передав «паливний зашморг» у руки Віктора Медведчука, кума Путіна, чиї фірми контролюють приблизно 40 % ринку ДП і значний сегмент ринку автогазу. «40 % ринку дизелю — це компанії, які пов’язують із Медведчуком. Це російський ресурс. Тобто 40 % українського ринку контролює російський ресурс! Це дуже багато. Коли говоримо про енергетичну незалежність, наші політики їздять до Європи, переконують, що «Північний потік-2» — це енергетична залежність, а в Україні робиться таке!», — обурювався в ефірі «Радіо Свобода» Андрій Герус, голова Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг.
Близько третини обсягу ДП надходить до України через єдиний діючий нафтогін «Самара — Новоград-Волинський — Закарпаття — Угорщина». Об’єкти, які забезпечують роботу трубогону, розташовані на території Житомирської, Хмельницької, Рівненської, Волинської, Тернопільської, Львівської та Закарпатської областей, загальна протяжність територією України становить 780 км. Трубу збудували в середині XX ст. й 1988-го передали у власність Української РСР. Однак після розпаду СРСР власником трубогону стала РФ в особі держкомпанії «Транснефть».
Україні довелося десять років відстоювати право на свою власність в судах. Однак, 21 квітня 2015 року Господарський суд Рівненської області скасував усі попередні рішення і вивів трубогін із державної власності, передавши його в управління фірмі «ПрикарпатЗахідтранс» (дочірнє підприємство російської компанії «Транснефтепродукт», яка перебуває в складі тієї ж таки «Транснефті»). «ПрикарпатЗахідтранс», своєю чергою, продали маловідомій швейцарській фірмі International Trading Partners AG, яка ніколи не займалася нафтовим бізнесом і перебуває під контролем Анатолія Шефера, громадянина Німеччини, котрий, за даними «Наших грошей», входить в оточення Медведчука. А на початку квітня ц. р. Шефер несподівано продав трубогін «Нафтобітумному заводу» з Білорусі.
За словами народного депутата Сергія Лещенка, план полягає в тому, щоб новій владі було складно відкрутити всю цю історію назад, а у труби з’явився «добросовісний набувач» із сусідньої країни-союзника. «Будь-які спроби нової влади навести лад будуть нариватися на те, що, мовляв, недобре сваритися з Лукашенком, котрий підставив плече допомоги під час війни», — написав він у Facebook.

LPG-атака
Схожа ситуація і на українському ринку автогазу. Приблизно третину його контролює трейдинґова компанія Proton Energy, якою керує бізнесмен Нісан Моїсеєв. «Медіа неодноразово знаходили зв’язок з цим трейдером Медведчука», — заявляв аґенції УНІАН Олександр Сіренко, аналітик консалтингової компанії UPECO, що спеціалізується на ринках енергоносіїв.
У серпні 2017-го Кремль уперше випробував «паливний зашморг». Proton Energy різко зменшив обсяги постачання в Україну автогазу, що спричинило рекордний стрибок цін на нього. З огляду на те, що приблизно кожен третій проданий літр пального був зрідженим газом, ефект виявився відчутним.
Тоді ситуація поступово нормалізувалася, але та криза виявила кілька тривожних для України моментів. По-перше, лише 20 % необхідних обсягів забезпечують українські виробники, решту ж доводиться імпортувати. По-друге, диверсифікувати постачання LPG-газу виявилося набагато складніше, ніж бензину чи ДП. Збільшення обсягів постачання з Казахстану вкрай проблематичне з огляду на транспортну дорожнечу. Не варто сподіватися і на Польщу, оскільки цистерни з пальним надовго затримуються на кордоні через різну ширину залізничних колій. Асоціація газових трейдерів України пояснює проблему ще й тим, що часто-густо задекларовані в контрактах терміни постачання зривають працівники митниці, пояснюючи свої дії труднощами в оцінці пального. Ще однією проблемою є відсутність в Україні достатньої кількості спеціальних газосховищ для зрідженого газу, який вимагає особливих умов зберігання. Наявний обсяг здатен вмістити не більше 30 % від потреб ринку.

Кремль озвучив свої вимоги
Таким чином, після оголошення РФ санкційного списку в руках Медведчука опинилися одразу два серйозних важелі впливу на новообраного Президента України. Різко скоротивши обсяги постачання ДП, або автогазу (чи обох одночасно) кум Путіна може спровокувати стрибок цін не лише на пальне, але й на решту товарів, зокрема, продуктів харчування. Постає питання: чи зможе Володимир Зеленський за відсутності жодного управлінського та державного досвіду впоратися з ситуацією? Можливо, в Кремлі якраз і сподіваються скористатися панікою «Зе-команди», щоб змусити новообраного президента піти на поступки. Тим більше, що їхню суть вже озвучили.
Уже наступного дня після оголошення санкційного списку РФ Віктор Медведчук в інтерв’ю Reuters запропонував Володимиру Зеленському піти на угоду з Москвою. За словами кума Путіна, в разі якщо новий Президент України «пообіцяє закуповувати газ безпосередньо в РФ, а не через європейські компанії, Київ зможе не лише отримати хорошу знижку, але і повернути контроль над територіями ЛНР і ДНР». У разі досягнення угоди кум Путіна також пообіцяв потік російських інвестицій в Україну. «Ми не говоримо, що РФ і Україна повинні знову цілуватися або обійматися один із одним. Ми говоримо про відновлення прагматичних економічних відносин», — заявив Медведчук. За його словами, Кремль готовий до такої операції. Щоб домогтися її реалізації, Медведчук пообіцяв Зеленському підтримку його партії «Опозиційна платформа — «За життя» у Верховній Раді.
Зазначимо, що сам Володимир Зеленський в інтерв’ю аґенції «РБК-Україна» напередодні другого туру виборів заявив, що не має наміру створювати парламентських коаліцій ні з екс-реґіоналами, до яких відноситься партія Медведчука, ні з партією Петра Порошенка. Але як воно вийде насправді, побачимо.
А 23 квітня Білорусь тимчасово призупинила постачання світлих нафтопродуктів до України, Польщі та країн Балтії.

Ігор Берчак

Мовою чисел
Україна в січні-березні 2019 року імпортувала нафтопродуктів на 1,1 млрд USD, що на 12 % більше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомляє Державна фіскальна служба. Згідно з даними відомства, імпорт нафтопродуктів із РФ у грошовому еквіваленті становив 460 млн USD (41,5 % від витрат на імпорт нафтопродуктів), з Білорусі — 413,5 млн USD (37,2 %), з Литви — 117,6 млн USD (10,6 %). З інших країн за звітний період нафтопродуктів імпортували на 118 млн USD. Нагадаємо, що 2018-го валютні витрати на імпорт нафтопродуктів до України зросли на 31 % — до 5,5 млрд USD.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply