Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Sep. 24, 2017

Приборкання російського ведмедя

Автор:

|

Лютий 05, 2015

|

Рубрика:

Приборкання російського ведмедя

Ведмідь

Останнім часом почастішали спроби інтелектуалів світу спонукати провідні демократії планети більш активно протистояти спробам Кремля розширити межі російської, як цілком слушно свого часу зауважив президент Рейґан, імперії зла.

Санкцій — замало…
Дипломатичні методи протистояння спробам Путіна повернути Україну до сфери свого впливу явно вичерпалися: ні Рада безпеки ООН, ані Парламентська асамблея Ради Європи не здатні нічого з ним вдіяти. Тим часом, усім уже очевидно, що намагання умиротворити аґресора призводять лише до зростання його апетиту. Тож чи знайдуться ще якісь засоби вплинути на Російську Федерацію (РФ)?
Віталій Єреміца, кореспондент «Радіо «Свобода» у Брюсселі, повідомляючи про перипетії «круглого столу», що відбувся 2 лютого ц. р. у бельгійській столиці з приводу майбутнього російсько-європейських відносин, констатував: «Брюссель переконаний: санкції (Заходу щодо РФ за його аґресію проти України. — Ред.) вже дали економічні результати й повинні призвести до зміни аґресивної політики Росії».
Дещо раніше, 29 січня, речник Державного департаменту США Джен Псакі заявила: «Сполучені Штати разом з іншими країнами можуть збільшити тиск на Москву, якщо мінські домовленості надалі порушуватимуться».
Однак Едвард Лукас, старший віце-президент Центру аналізу європейської політики, у своїй статті під промовистим заголовком «Хибні думки про Росію, або Чому світ має рішуче відповісти на агресію Кремля?», опублікованій того ж дня в газеті European Voice, запевнив, що того тиску, який чинять на Путіна Брюссель і Вашинґтон, — далеко не досить. Відтак, він, стверджуючи, що РФ становить серйозну загрозу не лише для України, а й для решти Європи, закликав Захід якось переконливіше зупинити Путіна.
«У Вашинґтоні й інших західних столицях дрейфує два хибних уявлення про Росію. Одне полягає в тому, що падіння цін на нафту покалічило режим Путіна, тому ми можемо розслабитися. Суть другого — суперечливого — у тому, що економічна криза зробила Путіна нерозсудливим, тобто небезпечним, тому ми повинні запропонувати йому відступ «зі збереженням обличчя», — пояснив експерт.
Однак він переконаний, що ці «уявлення є загалом хибними, хоч у обох є частка правди», а тому застерігає: «Очевидно, що низька ціна на нафту й економічні санкції певним чином скоротили простір для маневрування режиму… Але було б зовсім неправильно вважати, що привид реваншистської Росії, який становить серйозну загрозу для решти Європи, зараз став просто привидом».

Має можливості й засоби
«Не залежно від того, зростає економіка чи скорочується, РФ залишається великою країною з добре розвиненою здатністю вести гібридну війну (використовуючи все — від дипломатії до організованої злочинності) за допомогою пропаганди, підривної діяльності, шпигунства й економічних санкцій. Деякі з інструментів можуть бути різкішими та більш застарілими, ніж в умовах високих цін на нафту. Але вони й досі залишаються грізним масивом, якому ми не в змозі або не бажаємо протистояти», — наполягає п. Лукас.
Тут лише три речі мають значення, наголошує аналітик: «Путін досі має мотив створювати проблеми, має можливості та засоби. Інша ідея ґрунтується на дещо сильнішому припущенні, що падіння цін на нафту робить Росію ще небезпечнішою. У Путіна вичерпалися варіанти. Його нерозсудливість, виявлена під час війни в Україні, посилюється. Й існує реальна небезпека, що він може стати ще аґресивнішим і, можливо, розгорне війну, яка зараз триває в Україні, навіть у країнах Балтії. Такі сценарії є дуже ймовірними».
Тому Едвард Лукас адресує Вашинґтону застереження: «Але висновок, який, зокрема, деякі американські політики роблять із цього, є неправильним. Вони вважають, що зараз час для пом’якшення: треба відкрити дипломатичний діалог, можливо, візитом високого рівня в Москву, запропонувавши послабити санкції в обмін на скромну деескалацію в Україні». Едвард Лукас скеровує таку ж думку й у бік Брюсселю: «Деякі європейські лідери, зокрема похмура Федеріка Могеріні, думають подібним чином. Це — не просто неправильно, а небезпечно. Таке поводження з Росією нагадує те, як безвольні батьки псують дітей: не наполягають на гарних манерам, тому що ті можуть кричати та ламати речі».
Він усе ж намагається переконати Захід: «Це — правда, що Путін стає дедалі безрозсуднішим. І, на жаль, також правда те, що ми не надіслали РФ чітких сигналів про плату за будь-яку подальшу аґресію й про нашу рішучість покарати її за вторгнення та розчленування суверенної сусідньої держави. Таким чином, існує реальна небезпека, що Росія намагатиметься перевірити нашу волю чимось іще, навіть серйознішим. Але найкращий і найбезпечніший спосіб переконатися в тому, що РФ не нападе, є стримування: слід дати абсолютно чітко зрозуміти, наскільки твердою буде наша відповідь».

Прокинься, Європо!
Як бачимо, п. Лукас лише критикує спроби зупинити Путіна дипломатією та санкціями, але не вказує на альтернативний важіль тиску на Росію. Зате буквально волає про нього у своїй редакційній статті впливове лондонське видання The Guardian, запевняючи: «Путін — це Мілошевич часів колишнього СРСР: такий же поганий, тільки ще гірший. Уже близько 5 тис. людей убито в цьому збройному конфлікті, і понад 500 тис. осіб залишило свої домівки. Європа, поглинута проблемами Греції та Єврозони, дозволяє з’явитися іншим Босніям на своєму власному подвір’ї. Прокинься, Європо! Якщо ми винесли щось із нашої власної історії, Путіна необхідно зупинити».
Але як це зробити? На це запитання The Guardian відповідає, що замало поглибити економічні санкції проти РФ, бо, як констатує лондонська газета, «у своїй війні проти Заходу він (Путін. — Ред.) задіяв важку військову техніку, енергетичний шантаж, кібератаки, пропаганду брехливих і добре оплачуваних каналів, таємні операції й агентів упливу в столицях Європейського Союзу» (ЄС).
«О, так, і російські бомбардувальники, що задерли свої носи у водах Ла-Маншу з вимкненими транспондерами, піддавши небезпеці цивільні рейси», — додає The Guardian. І при цьому наголошує: «У поляків є приказка, яка перекладається приблизно так: «Ми граємо з ними в шахи, а вони з нами — в дупняка» (польська гра, під час якої люди намагаються визначити, хто їх штовхнув ззаду). Це є проблемою демократичного Заходу загалом і малорухливого, багатонаціонального ЄС зокрема».

Зброю зупинить лише зброя
І хоч видання вважає, що в довготерміновій перспективі Путін програє, однак переконане: просто необхідно скоротити цей період і зупинити свавілля. Висновок The Guardian — такий: «Україні потрібнае сучасне оборонне озброєння, щоб протистояти наступальним діям із РФ. Тільки тоді, коли українська оборона зможе переконливо поставити російський наступ у патову ситуацію, стане можливим мирне врегулювання. Іноді, щоби зупинити зброю, потрібна зброя».
Із лондонською газетою солідарна страсбурзька Dernieres Nouvelles d’Alsace, яка констатує: «З кожним днем маліють шанси на дипломатичне вирішення проблеми. Тому для деяких європейців зростає спокуса озброїти режим у Києві, щоби досягнути балансу сил». І тут же зауважує: «Утім, їх стримує побоювання зробити зайвий крок у напрямку цілковитого хаосу».
Однак газета також наполягає на тому, що Європа не може більше ігнорувати цю війну біля своїх дверей: «Раніше чи пізніше нам доведеться взяти відповідальність на себе».
Між тим, The New York Times повідомила 1 лютого, що у Вашинґтоні лише «розглядають можливі поставки озброєнь оборонного характеру Україні». Щоправда, як зазначає видання, «ідею підтримати українську державу зброєю для боротьби з проросійськими сепаратистами підтримує головнокомандувач військ НАТО в Європі генерал Філіп Брідлав, а також низка чільних посадовців серед військових і чиновників».
Та й Держсекретар США Джон Керрі, котрий, як очікується, відвідає Київ 5 лютого, за даними The New York Times, «готовий вести перемовини про військові поставки». «Аналогічну позицію займає голова Генерального штабу Збройних сил США Мартин Демпсі. Змінити своє ставлення готова й радниця президента США з питань нацбезпеки С’юзан Райс, котра донедавна була проти постачання в Україну звичайних озброєнь», — уточнює видання.
Водночас журналісти The New York Times зазначають, що «президент Обама наразі не визначився з остаточним рішенням». Та одразу ж зауважують, що «події останніх днів можуть примусити американську владу подивитися на ситуацію в Україні іншими очима».
«В Адміністрації США побоювались того, що надання українським військовим звичайних видів озброєнь може «підштовхнути Путіна підвищити ставки. Однак слабка дія економічних санкцій, які так і не примусили Росію відмовитися від постачання сепаратистам важкого зброї та військових фахівців, знову пожвавили дискусії з приводу надання Києву звичайних видів озброєнь», — нагадує The New York Times.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...