Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, Sep. 23, 2017

Москва вирішила випробувати план узаконення анексії Криму на японцях

Автор:

|

Грудень 22, 2016

|

Рубрика:

Москва вирішила випробувати план узаконення анексії Криму на японцях
Путін на дві години запізнився на зустріч із Сіндзо Абе

Путін на дві години запізнився на зустріч із Сіндзо Абе

Минулого тижня російські засоби масової інформації прикрашали перші шпальти величезними заголовками на тему «Міжнародну ізоляцію нарешті прорвано!». Президент Російської Федерації (РФ) уперше за 11 років відвідав Японію. Ця поїздка стала першим візитом російського лідера до країни «Великої сімки» після початку аґресії проти України. Щоправда, російські журналісти, здебільшого, забували згадати про один нюанс — Путін зустрічався з Сіндзо Абе, прем’єр-міністром Країни сонця, що сходить, але йому відмовили в аудієнції в імператора Акіхіто. Мовою ввічливих, але вкрай відданих традиціям японців це означало, що візит президента РФ вважається… неофіційним.

Майже 80 угод
Перемовини російського президента з японським прем’єр-міністром почалися у звичному путінському стилі — президент РФ прибув до Нагато (рідного міста Сіндзо Абе) на дві години пізніше запланованого терміну. Не полінувався Путін й учергове продемонструвати, який він крутий мачо — московський гість радо прийняв пропозицію викупатися в місцевому гарячому джерелі. Треба сказати, що попередня спроба володаря Кремля скупатися з лідером іншої держави завершилася сумно. Кілька років тому він запросив до лазні в своїй підмосковній резиденції Ново-Огарьово Герхарда Шредера, колишнього канцлера Німеччини. Хлопці навіть не встигли пива випити — лазня зайнялася, й обом довелося рятуватися в не зовсім протокольному вбранні.
Але повернімося до теперішнього візиту. Путін і п. Абе підписали майже 80 угод про співпрацю в галузі енергетики, постачання газу, рибальства, туризму, фармацевтики, сільського господарства, певних візових правил і наукових досліджень.

Чотири острови
Проте найголовнішою інтригою, звісно ж, залишалося питання чотирьох Курильських островів, через окупацію Росією яких між двома країнами досі не укладена мирна угода за підсумками Другої світової війни. Згідно з домовленостями Ялтинської конференції, в обмін на проведення СРСР операції з розгрому японської Квантунської армії, західні держави не перешкоджали радянській окупації Південно-Курильських островів (які, до речі, були захоплені 4 вересня 1945-го — через чотири дні після офіційного закінчення Другої світової). Японці періодично підіймали питання повернення Курил, але марно.
У Токіо чудово усвідомлюють, що добровільно Москва Курили не віддасть, головним чином, із військово-політичних міркувань. Через тутешні незамерзаючі протоки можливий цілорічний прохід кораблів Тихоокеанського флоту з Охотського моря в Тихий океан. Якщо острови повернуться до складу Японії, то РФ буде змушена узгоджувати кожен маневр своїх військових кораблів із японською стороною, яка є реґіональним союзником Сполучених Штатів. Також у листопаді ц. р. на Курилах були розміщені ракетні комплекси «Бал» і «Бастіон», здатні вражати морські та повітряні цілі на відстані кількох сотень кілометрів.
Водночас надзвичайно амбітний Сіндзо Абе, як подейкують, мріє зостатися в японській історії, як перший лідер держави, котрий бодай наблизив повернення «Північних територій» (так у Токіо називають окуповані росіянами острови). Сповідуючи популярний на Далекому Сході принцип «м’якої сили», п. Абе запропонував Путіну план співпраці на спірних островах у сфері енергетики, транспорту, сільського господарства, охорони здоров’я, інфраструктури, в сегменті малого та середнього бізнесу. Де-факто, японський прем’єр запропонував схему, за якою Курили юридично залишаються в складі РФ, але при цьому японський бізнес отримує доступ до островів і може здійснювати там активну господарську діяльність.

Тінь мирного договору
Про укладення мирного договору лідери, за словами японського прем’єра Сіндзо Абе, розмовляли п’ять годин, в т, ч. майже півтори години — віч-на-віч. Ситуацію з відсутністю договору він назвав ненормальною. «Я в свою правоту вірю, мабуть, Володимир теж. Але наполяганням на своїй правоті і справедливості цю проблему не можна вирішити», — зітхнув японський прем’єр.
«Треба припинити історичний пінг-понг по цих територіях», — погодився з ним Путін, хоча й обмовився, що цю проблему не можна врегулювати «відразу». Президент РФ вважає, що для укладення договору необхідно створити між країнами атмосферу довіри. Внесок у це має внести поглиблення економічних відносин.
На прес-конференції російський президент також згадав, що слід взяти до уваги позицію США. Він нагадав, що 1956 року, коли СРСР і Японія підійшли близько до вирішення територіального питання, США виступили проти, пригрозивши повністю забрати під свій контроль японську Окінаву. За словами Путіна, у Росії в районі Владивостока «дві великі бази флоту, наші кораблі океанської зони виходять у Тихий океан, ми маємо розуміти, що буде відбуватися в цій сфері». «Ми хочемо, щоб наші японські колеги та друзі враховували всі ці тонкощі й усі заклопотаності російської сторони», — закликав володар Кремля.

Із прицілом на Крим
Але найцікаіше, що перемовини на іншому кінці світу мають безпосередній стосунок до України. Як стверджує на ресурсі 112.ua Георгій Кухалейшвілі, «Росія зацікавлена відпрацювати сценарій спільної господарської діяльності з Японією на Південних Курилах і потім запропонувати Україні аналогічну модель співпраці в Криму замість того, щоб повернути півострів».
Москва розраховує, що частина українського суспільства підтримає такий варіант вирішення кримського питання. Після анексії півострова своє майно втратили майже 4 тис. українських підприємств, а загальна сума збитків склала 1,8 трлн грн. Пропозиція відновити господарську діяльність на анексованому півострові (нехай навіть і в рамках російського законодавства) справді може привабити багатьох українських бізнесменів. Водночас реалізація «курильського варіанту» в Чорному морі дозволить Москві закріпити анексований півострів у своєму правовому полі та значно ускладнить процес повернення Криму до складу України дипломатичним шляхом.

Тріщина у «Великій сімці»
Крім цього, РФ розраховує на те, що заради компромісу з курильського питання й активізації співпраці в сфері бізнесу, Японія першою серед держав «Великої сімки» бодай якось пом’якшить антиросійські санкції. Нагадаємо, що 2014 року японський уряд призупинив консультації з Кремлем щодо пом’якшення візового режиму, запровадив персональні санкції щодо 23 російських громадян і ввів заборону на поставки зброї і військових технологій у РФ. Токіо неодноразово наголошував, що солідарний зі Заходом щодо політики антиросійських санкцій у відповідь на аґресію в Україні.
Водночас під час цього візиту Путіну вдалося домовитися про полегшення візового режиму для російських громадян. Тепер, крім одноразових віз, будуть видавати також багаторазові, терміном на три роки. Це, а також досягнуті домовленості про співпрацю Японії та РФ у сфері інвестицій, енергетики й інших сегментів бізнесу створює підстави для російських політиків стверджувати, що не всі учасники «великої сімки» поділяють жорстку позицію щодо Росії.
Путін цілком обґрунтовано може сподіватися, що такий прецедент дасть можливість зробити те саме лідерам Італії та Франції, котрі давно висловлювалися за послаблення чи навіть повне зняття санкцій, мотивуючи це необхідністю відновлення колишніх економічних зв’язків.

Ігор Берчак

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...