Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Sep. 24, 2017

Китай наступає на НАТО разом із Росією

Автор:

|

Липень 06, 2017

|

Рубрика:

Китай наступає на НАТО разом із Росією

Демонстрація російсько-китайської військово-морської співпраці вже стало традицією

Флотилія Китайської Народної Республіки (КНР), що складається з есмінця «Чанша», фрегата «Юньчен» і судна забезпечення «Люомаху», взяла курс на Балтійське море, де на неї з нетерпіння чекає Балтійський флот Російської Федерації (РФ). Наприкінці липня ц. р. бойові кораблі РФ і КНР проведуть показові навчання «Морська взаємодія-2017» в акваторіях Санкт-Петербурга та Калінінграда (російському анклаві, розташованому між двома членами НАТО — Литвою та Польщею).

Морська дипломатія
Хоча Пекін і Москва вже не раз проводили спільні військово-морські маневри, в європейській акваторії вони пройдуть вперше. Раніше це відбувалося на морських просторах Далекого Сходу, де обидві країни мають вихід до морів, стратегічні військово-морські бази та власні геополітичні інтереси.
Причому час для демонстрації «співпраці» було вибрано зовсім невипадково: російсько-китайський морський парад відбудеться за кілька днів після візиту президента США в Польщу і саміту G-20 у Гамбурзі (Німеччина).
Як зазначив французькому виданню L’Opinion Ігор Деланое, експерт розташованого в Москві франко-російського центру «Обсерво», місце проведення маневрів було обрано не просто так. «Мова йде про морську дипломатію. Перш за все, мається на увазі зміцнення двосторонніх зв’язків, які дещо зіпсувалися 2014 року після української кризи», — вважає він.
«КНР не була у захваті від російської анексії Криму на підставі підтриманого РФ референдуму жителів півострова, тому що з точки зору Пекіна, дозволити групі людей прийняти рішення про вихід із країни — означає створити небезпечний прецедент, — вважає Шеннон Тьєззі, редактор видання The Diplomat. — Водночас це не становило для китайських лідерів життєво важливого інтересу, і вони вирішили, що їм буде вигідніше, якщо вони, принаймні, створять видимість підтримки Москви».
Після цього РФ і КНР завдяки військово-морським навчанням прагнуть продемонструвати зближення їхніх позицій із головних міжнародних питань. Так, у травні 2015-го, тобто, в розпал сирійської кризи, аналогічні маневри були проведені в Середземному морі, після чого китайські кораблі демонстративно зайшли в російські чорноморські порти (щоправда, так і не наважившись завітати до Севастополя). У вересні 2016 року вже РФ спрямувала свої судна на двосторонні навчання в Південно-Китайське море на тлі того, як Постійна палата третейського суду Гааги (Нідерланди) кількома тижнями раніше відхилила територіальні претензії Пекіна на кілька островів у цій зоні.
«Прибалтика — осередок напруженості між НАТО і РФ із 2014 року, — продовжує п. Деланое. — Хоча Москва і Пекін зовсім не стоять один за одного горою, Китай хоче проявити певну солідарність із Кремлем у цьому просторі». Такої ж думки дотримується й Олександр Габуєв, фахівець із питань відносин Росії й Азії з московського Центру Карнеґі: «Ці навчання в Балтійському морі, тобто біля самих дверей Європи, несуть к собі політичне послання Трампу та НАТО: РФ і КНР підтримують і захистять один одного».
Аналогічну думку висловлює і американське видання Newsweek: «Оглядачі часто називають Росію та Китай країнами, які займають друге і третє місця в списку найсильніших у військовому стосунку держав після США. РФ і КНР не раз об’єднувалися проти ініціатив, запропонованих Заходом в Організації Об’єднаних Націй». Тож показова демонстрації спільної військово-морської могутності біля узбережжя НАТО має на меті, перш за все, дати сигнал Дональду Трампу: Корея та Сирія входять у сфери інтересів, відповідно, КНР і РФ.

Авіаносець із Криму
Тим більше Москва, незважаючи на очевидну економічну кризу, з усіх сил намагається наростити можливості свого військово-морського флоту. На Міжнародному військово-морському салоні в Петербурзі, що пройшов в останніх числах червня, Віктор Бурсук, заступник головнокомандувача ВМФ РФ із гордістю повідомив, що «в державну програму озброєнь, розраховану на 2018-2025 рр., закладено проектування авіаносця проекту «Шторм».
Нагадаємо, що зараз в розпорядженні РФ є лише один корабель, що здатен нести літаки — важкий авіаносний крейсер «Адмірал Кузнєцов». Побудоване ще за часів СРСР судно свого часу викликало чимало кпинів, коли під час переходу в акваторію Середземного моря для ударів по позиціях терористичної організації «Ісламська держава» на території Сирії тягнуло за собою масний шлейф диму. Як виявилося, на кораблі потрібно повністю міняти силову установку, тож його ставлять на тривалий ремонт.
Інших суден, бодай близько схожих на авіаносці, в Росії немає. Проте, судячи, зі слів адмірала Бурсука, Кремль готовий вкласти кілька мільярдів доларів у будівництво геть нового корабля такого типу.
Озвучені на військово-морському салоні в Петербурзі тактико-технічні характеристики вражають: повна водотоннажність — близько 95 тис. т, довжина — 330 м, ширина — 42 м, ширина польотної палуби — 85 м, базування корабельних літальних апаратів — від 80 до 90 штук, автономність плавання (без дозаправки) — 90 діб, екіпаж — 4 тис. осіб, термін служби — більше 50 років.
З іншого боку — де узяти гроші? Російський бюджет через західні економічні санкції та низькі ціни на енергоносії тріщить по швах, війни на Донбасі та в Сирії потребують величезних поточних витрат, інвестиції практично відсутні. Проте, знаючи затятість Путіна, можна припустити, що гроші на авіаносець таки виділять. Ще цікавіше, що будувати його можуть в анексованому Криму — на суднобудівному заводі «Залив» у Керчі, який зараз стоїть пусткою, не маючи жодних замовлень.
Також експерти НАТО звертають увагу на те, що росіяни активно будують серію малопомітних гібридних дизель-електричних підводних човнів. «Російські підводні човни — це, по суті, великі бойові кораблі. Вони викликають у нас серйозне занепокоєння, оскільки дуже боєздатні та є надзвичайно маневреним інструментом російських збройних сил», — заявив свого часу американському виданню The National Interest Аларік Фріц, старший аналітик Центру військово-морського аналізу.
Особливу увагу експертів ВМС США привертають субмарини проекту 885 «Ясень» (за кодифікацією НАТО — Graney) та човни проекту 636 «Варшав’янка» (за кодифікацією НАТО — Improved Kilo). Особливість «Ясенів» — надпотужне озброєння. Крім десяти торпедних апаратів калібру 533 мм, кожна субмарина має вісім ракетних шахт, здатних запускати ракети «Онікс» (за кодифікацією НАТО — SS-N-26 Strobile, дальність ураження — до 300 км) і новітні «Калібри» (за кодифікацією НАТО — SS-N-27 Sizzler, дальність: по морських цілях — 375 км, по наземних — 2600 км). «Варшав’янки» не настільки грізні, натомість мають іншу суттєву перевагу — їх дуже складно виявити сучасними гідроакустичними системами. Фактично, це субмарини-невидимки. Тож РФ, так виглядає, повторює помилку колишнього СРСР, який, не маючи достатніх економічних ресурсів, за будь-яку ціну намагався не відстати від Сполучених Штатів у гонці озброєнь.

Ігор Берчак

P. S. Останнім часом у акваторії Балтійського моря траплялися численні інциденти між РФ і НАТО. Останній із них — російський літак і американський літак-розвідник мало не врізалися один в одного, розминувшись на відстані якихось двох метрів. Обидві країни звично звинуватили в «непорозумінні» іншу сторону. Але на певний час на Балтиці з’явиться третя сила. Хтозна, чи китайці не сприймуть «непорозуміння» за акт аґресії, спробувавши поцілити ракетою в «порушника»?

До теми
На початку цього тижня у Москві з офіційним візитом перебував Сі Цзіньпін, глава КНР. Схильний до символізму російський президент нагородив гостя орденом Святого апостола Андрія Первозванного, девіз якого — «За віру та вірність». Цей орден вважається найвищою нагородою в сучасній Росії. Китайський лідер став лише третім керівником іноземної держави, удостоєним цього ордена. Раніше цю високу нагороду отримали президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв (1998) і глава Азербайджану Гейдар Алієв (2003).
Офіційно головними темами перемовин Путіна та Сі Цзіньпіна були питання врегулювання ситуації на Корейському півострові, а також сирійська криза (щоправда, який чином до неї дотичний Пекін — не зовсім зрозуміло). Як повідомила агенція «Сіньхуа»: «Сторони погодилися, що КНР і РФ мають зберегти стратегічну співпрацю, щоб сприяти мирним переговорам і вирішенню проблеми на Корейському півострові належним чином». Російські засоби масової інформації особливо наголосили на тому, що обидві країни «виступають проти розгортання американських систем протиракетної оборони THAAD у Південній Кореї».
Показово, що саме в день перемовин Путіна і Цзіньпіна КНДР повідомила про чергове випробування міжконтинентальної балістичної ракети «Хвасон-14». За даними агенції Reuters, наказ про проведення випробування віддав особисто лідер КНДР Кім Чен Ун. Ракета пролетіла 933 км, досягнувши максимальної висоти 2802 км.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...