Новини для українців всього свту

Friday, Dec. 4, 2020

Кремль скасував вибори в ДНР і ЛНР та погодився на озброєну місію ОБСЄ

Автор:

|

Листопад 03, 2016

|

Рубрика:

Кремль скасував вибори в ДНР і ЛНР та погодився на озброєну місію ОБСЄ
У разі прибуття на Донбас озброєної поліційної місії ОБСЄ її учасники займатимуться лише охороною своїх колег

У разі прибуття на Донбас озброєної поліційної місії ОБСЄ її учасники займатимуться лише охороною своїх колег

Після зустрічі у «нормандському форматі» 19 жовтня ц. р. у Берліні минуло лише два тижні, але за цей короткий проміжок часу прозвучало одразу кілька майже сенсаційних заяв щодо ситуації на Донбасі. Причому головним нюсмейкером став президент Російської Федерації (РФ), котрий несподівано для всіх «пішов на серйозні поступки».

Четверо + Вашинґтон
Найперше Путін заявив, що не проти розширення «нормандського формату», навіть за рахунок Сполучених Штатів. «Так, дискусії йдуть складно, так, це не дуже ефективно, погоджуюся з цим. Чи потрібно залучати когось іншого? Російська позиція така: ми не проти залучати будь-кого, в т. ч. наших американських партнерів», — заявив президент РФ у ході форуму міжнародного дискусійного клубу «Валдай» у Сочі.
Нагадаємо, що представники неформальної групи «Друзів України в ЄС», до якої входять відомі європейські політики, неодноразово закликали долучити Вашинґтон до перемовин щодо мирного врегулювання на Донбасі. Водночас Путін не втомлювався повторювати, що не бачить в цьому необхідності. Аж раптом…

Поліціянти зі зброєю та вибори
Ще раптовішою стала згода російського президента на появу в зоні проведення антитерористичної операції (АТО) озброєної поліційної місії Організації з безпеки та співпраці в Європі (ОБСЄ), в якій він досі також «не бачив необхідності». Причому тут ситуація розвивалася вкрай цікаво.
Одразу після зустрічі в Берліні Президент України, коментуючи її результати, серед іншого заявив, що сторони обговорили необхідність запровадження на Донбасі озброєної поліційної місії ОБСЄ, яка має організувати безпеку під час проведення майбутніх місцевих виборів у реґіоні.
Уже 20 жовтня лідери терористичних організацій «Донецька народна республіка» (ДНР) і «Луганська народна республіка» (ЛНР) з піною у рота заявили, що «це все незаконно, ми нікого сюди не пустимо». Олександра Захарченка та Ігоря Плотницького підтримали сепаратисти дрібнішого калібру. «ДНР і ЛНР категорично проти перебування збройних формувань ОБСЄ на території республік. Це не тільки позиція керівництва, а й наших громадян», — заявив Денис Пушилін, представник ДНР на перемовинах тристоронньої контактної групи в Мінську (Білорусь). «Це суперечить мінським домовленостями, в яких чітко прописано, що присутність іноземців зі зброєю на Донбасі неприпустима», — нервував Едуард Басурін, один із командирів сепаратистів.
Однак після обіду того ж таки 20 жовтня Дмитро Пєсков, прес-секретар Путіна, заявив, що «Володимир Володимирович загалом згоден на розміщення озброєної поліційної місії ОБСЄ». У Донецьку та Луганську — шок. Показовий момент — сепаратистські сайти почали похапцем видаляти розміщені лише кілька годин тому обурливі заяви своїх лідерів.
І нарешті останній цвях у домовину «самостійності» сепаратистів — рішення про скасування широко розрекламованих «виборів», які були призначені на 6 листопада.

Кремль ставить димову завісу
Здавалося б, нарешті — сталося! Путін збагнув, що йому не вдастся поставити Україну на коліна і вирішив згорнути донбаську авантюру. Однак не все так просто. Спробуємо проаналізувати «поступки» російського президента.
У Кремлі чудово розуміють, що залучення США до «нормандської четвірки» можливе лише після офіційного вступу на посаду новообраного президента Сполучених Штатів. Тобто, в найближчі принаймні два місяці цього точно не станеться. Крім того, фраза «ми не проти залучати будь-кого» зовсім не означає «ми готові це зробити». Путін уже давав багато обіцянок, які потім ігнорував.
Скасування сепаратистських «виборів» ще очевидніша річ. Стратегічна мета Кремля — не відірвати від України частину території, а навпаки — впихнути ДНР і ЛНР назад у склад України, але з умовою надання їм «особливого статусу». Тобто, Донбас мав би мати право ветувати будь-які прийняті в Києві зовнішньополітичні рішення, зокрема, й стосовно розширення співпраці з Європейським Союзом (ЄС) і НАТО. Щойно в самопроголошених республіках відбудуться сепаратистські «вибори», досягнути мети Путіну буде вкрай важко, адже тоді ДНР і ЛНР перетворяться на аналог Придністровської молдовської республіки — нібито ніким у світі не визнана, але має свого президента і парламент, яких «обрало» населення.

Тренери, а не правоохоронці
Але поговоримо докладніше про згоду Кремля на появу на Донбасі озброєної поліційної місії ОБСЄ. Насправді, це — всього лиш слова. «Яким буде озброєний компонент, детальної дискусії стосовно цього в Берліні не було. Кожен виклав певні думки, вони не є вичерпними з цього приводу», — заявив Павло Клімкін, міністр закордонних справ України. За його словами, питання щодо формату такої місії буде обговорюватися у Відні (Австрія), де засідає Постійна рада ОБСЄ на рівні представників держав-учасниць.
Тобто, згода на рівні глав держав-учасників «нормандської четвірки» є, однак деталі будуть розроблятися клерками з Постійної ради ОБСЄ у Відні. Знаючи складність механізму прийняття спільних рішень в ЄС, де кожен учасник може заблокувати будь-який документ, можна припустити, що дискусії триватимуть довго. Водночас Путін завжди матиме можливість сказати: хлопці, я ж свою згоду дав і не винен, що ви не годні між собою порозумітися.
Крім того, не варто сподіватися, що озброєні європоліцаї якимось чином наведуть лад на Донбасі. Наприклад, серед функцій поліційної місії ОБСЄ в Косово визначено «тренінги і допомога правоохоронним органам у покращенні виконання ними їхніх завдань». Місія ОБСЄ в Боснії та Герцеговині відповідає за «проведення тренінгових програм у правоохоронних органах, підготовку урядових структур у розбудові їхніх можливостей належним чином реагувати на інциденти». Як бачимо, на місії ОБСЄ покладаються лише спостережні функції та завдання з надання допомоги місцевим органам правопорядку, і в жодній місії завданнями не визначено забезпечення такого порядку. Ось тут і виникає питання — навіщо Україні потрібна поліційна місія ОБСЄ на Донбасі?

ОБСЄ охоронятиме ОБСЄ
Один із варіантів — допомога в адекватному проведенні місцевих виборів, але не сепаратистських, а тих, що передбачені мінськими угодами, тобто, згідно з українським законодавством і за участю українських кандидатів. «Уявіть, що під час виборів хтось порушує порядок. Що робить місія? Вона його заарештує? Кому вона його передає? ДНР? Тобто, визнає суверенітет ДНР? Чи передає українським військам? А українських військ там немає. Чи передає в суд? Але суд ДНР ми не визнаємо», — заявив Василь Філончук, представник правління Міжнародного центру перспективних досліджень.
«Якщо ми говоримо про вибори, я кажу це усвідомленно, як донеччанин, котрий прожив там 25 років, то жодна місія ОБСЄ не допоможе адекватно провести вибори, бо вибори — це цивілізований демократичний процес», — заявив політик Єгор Фірсов. Він додав, що навіть під дулами автоматів з боку міжнародної місії за теперішніх обставин провести вибори на Донбасі неможливо. Тож поліційна місія, швидше за все, просто охоронятиме своїх же колег, котрі й далі моніторитимуть кількість обстрілів і факти порушення мінських угод.
Таким чином можна стверджувати, що «поступки» Путіна — звичайна димова завіса. Можна припустити, що президент РФ просто вирішив взяти певну паузу на Донбасі, щоб зосередитися на вирішення іншого глобального завдання — забезпечення остаточної перемоги свого союзника Башара Асада в Сирії.

Ігор Берчак

До теми

Вій

Київський бронетанковий завод розробив бойовий модуль «Вій», який може встановлюватись на легку бронетехніку, в т. ч. й на «Дозор-Б», що значно посилює вогневу міць таких машин. «Вій» призначений для ураження на дальності до 2 км живої сили ворога, транспортних засобів, наземних об’єктів, а також повітряних цілей на висотах до 1 тис. м. Робота модуля здійснюється дистанційно, з можливістю використання сучасних тепловізійних прицілів. «Однією з головних особливостей «Вія», завдяки використанню 23-мм гармати ГШ-23, є високий темп стрільби — 3 тис. пострілів за хвилину, тобто, у ворога за одну секунду вилітає 50 снарядів», —повідомляє прес-служба концерну «Укроборонпром». Крім того, в підрозділах Збройних сил триває заміна мінометів радянського виробництва на розробку київського заводу «Маяк» — 120-мм міномет «Молот». На відміну від радянських зразків, «Молот» виготовляють із новітніх сплавів, які значно подовжують терміни його бойового застосування. Скорострільність нового українського міномета становить 12 постр./хв, дальність ураження живої сили противника та техніки, розташованої в укриттях або окопах, — понад 7 км.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply