Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Dec. 11, 2018

Громадяни РФ втрачають інтерес до самопроголошених республік

Автор:

|

Вересень 08, 2016

|

Рубрика:

Громадяни РФ втрачають інтерес до самопроголошених республік
Російський рубль дедалі більше стає «дерев’яним»

Російський рубль дедалі більше стає «дерев’яним»

Останні опитування Всеросійського центру вивчення громадської думки показують, що ставлення росіян до збройного конфлікту на сході України змінюється. Відповідаючи на питання, яку позицію слід зайняти Російської Федерації (РФ) щодо Донецької та Луганській «народних республік», 38 % респондентів вибрали варіант «не втручатися, зберігати нейтралітет». Водночас, ще рік тому такої думки дотримувалися 28 % опитаних. Падіння на 10 % — серйозний показник у соціології. Також зменшується кількість тих, хто вважає, що Москва має визнати незалежність самопроголошених «республік». Торік таку ідею підтримували 29 % росіян, зараз — 23 %. Отже, що ейфорія, яка охопила російське суспільство після анексії Криму та проголошення Кремлем «Російської весни», починає поступово сходити на пси.

Пілоти замість ополченців
Навесні 2014-го всі без винятку інформаційні програми російських засобів масової інформації (ЗМІ) починалися повідомленнями з України. Щодня провідні телевізійні канали, що власне й формують громадську думку в РФ, розповідали про «самовіддану боротьбу» російськомовного населення Донбасу з «бандерівцями та хунтою». В ефір йшли страшні історії про розп’ятого донецького хлопчика, артилерійські обстріли житлових кварталів, тортури та ґвалтування мирних мешканців. І, звісно, «героїчні подвиги» ополченців, котрі буквально з голими руками кидалися під «фашистські танки». Як не дивно, голі руки «колишніх шахтарів» чомусь ті танки перемагали (про допомогу самопроголошеним республікам з боку РФ, природно, ні слова).
Ще на початку минулого року подіями на Донбасі цікавилися 83 % громадян РФ, а 38 % із них приділяли цій темі особливу увагу. Водночас останні опитування Всеросійського центру вивчення громадської думки свідчать, що зараз ситуацією на сході України цікавляться 67 % росіян (мінус 16 %), при цьому тільки 20 % (мінус 18 %) з них стежать за цією темою «уважно».

Валіза без держака
Донбаська тематика домінувала в російських ЗМІ до вересня 2015 року, коли російська авіація вирушила бомбардувати Сирію. Відтоді кремлівська пропаганда відсунула «республіки» та їхніх лідерів на другий (або й третій) план, а на їхнє місце вмостила російських пілотів, які «відважно борються з ісламськими терористами в сирійському небі».
«Донбас став для Кремля валізою без держака. Економічна ситуація в РФ погіршується. Ціни ростуть, доходи знижуються. Всі розуміють, що такий стан справ пов’язаний із ситуацією на сході України. Всі від цього втомилися. Час, коли люди сиділи перед екранами телевізорів і переживали з приводу повідомлень з фронту, закінчився. Пропаганда вичерпала цю тему, вона виглядає все менш переконливою», — каже Сергій Мітрохін, один з лідерів опозиційної російської партії «Яблуко».
Тему продовжує Антон Данілов-Данільян, голова Федерального міжгалузевої ради «Ділової Росії», голова Громадської ради Міністерства промисловості та торгівлі РФ: «Російська економіка продовжує демонструвати спад. Знизилися реальні доходи та споживання. Багато промислових підприємств перебувають у занепаді. Головна проблема російських компаній полягає у фінансуванні. В умовах західних економічних санкцій, запроваджених у зв’язку з ситуацією навколо України, навіть великі компанії змушені брати кредити під дуже високі відсотки».

Особливості російської статистики
Варто зазначити, що розібратися в рівні життя мешканців РФ украй складно. По-перше, це величезна країна з неймовірним розшаруванням доходів. Мешканці Москви та Петербурга традиційно живуть набагато заможніше за жителів решти реґіонів. Але і в цих мегаполісах існує дуже незначний прошарок супербагатих людей, здебільшого, вищих держслужбовців і членів їхніх родин, котрі мають доступ до розподілу бюджету «усих інших». По-друге, «всі інші», знову ж таки, живуть ще добре порівняно з мешканцями так званої російської глибинки.
«Провінційна Росія живе своїм особливим життям, мало знайомим жителям великих міст, а деякі її соціально-економічні явища не фіксуються офіційною статистикою, і держава про них просто не знає», — пояснила Ольга Моляренко, викладач російської Вищої школи економіки. За її словами, проблема в тому, що державна статистична організація «Росстат» збирає дані ще від приблизно 60 інших відомств, якісь через регулярні скорочення працівників просто не в стані надати об’єктивну картину ситуації в країні.

Хроніка економіки в піке
«Міст» спробував самотужки зібрати з відкритих джерел бодай якийсь фактаж щодо рівня життя росіян. Одразу попередимо, що редакція не претендує на якийсь глобальний аналіз, подаємо лише поодинокі, хоча й промовисті, як на нашу думку, факти.
Автокредитування. Зараз у РФ кожен десятий автокредит є проблемним із терміном протермінування від 90 днів (торік — 7 %). За даними компанії «Секвоя кредит консолідейшн», на 1 вересня ц. р. протермінування росіян по автокредитах досягло 82,5 млрд RUR. Загалом, за словами п. Докучаєвої, протерміновано 200 тис. автокредитів із 1,4 млн. Ще одна показова статистика: 2014-го російські автопозичальники виходили на перше протермінування через 18 місяців, 2015-го — через 16 місяців, 2016-го — рівно через рік. Зазначимо, що ставки за позиками на придбання авто складають в РФ від семи (рідкісний випадок) до традиційних для цієї країни 24-26 % річних.
Банківські вклади. З одного боку російські банки хочуть зняти з позичальників (принаймні тих, хто взяв кредит на придбання авто) останню сорочку, з іншого — не бажають віддати ні копійки своїх прибутків. За даними Центробанку (ЦБ) РФ, максимальна процентна ставка найбільших фінансових установ країни за третю декаду серпня 2016 року знизилася на 0,02 відсоткового пункту — до 8,72 %. За даними ЦБ, ставки за вкладами в РФ неухильно знижуються з грудня 2014-го.
Харчі. За даними «Росстату», в першому півріччі ц. р. було вироблено на 44,3 % менше живої риби, ніж за аналогічний минулорічний період. «Известия» спробували розібратися в причинах цього провалу. Якщо раніше росіяни імпортували 86 тис. т свіжої та охолодженої риби на рік (причому основним постачальником була Норвегія — 60 тис. т), то в перший постсанкціонний рік було ввезено всього 30 тис. т, в основному, з Фарерських островів (20 тис). Таким чином, гостро постало питання про імпортозаміщення. Однак, за даними Росстату, 2016-го виробництво живої риби в РФ різко впало: лише 44,3 % від результатів відповідного періоду минулого року. Пояснень безліч, але найголовніше — галузь потребує інвестицій, яких в умовах санкцій немає.
Туризм. Як повідомила «Известиям» Майя Ломідзе, виконавчий директор Асоціації туроператорів РФ, 25 % тих, хто подорожував по РФ, залишилися абсолютно невдоволені відпочинком. «Якість сервісу, як і раніше, міг би бути кращим. У цьому сенсі більше скаржаться на кримські курорти, ніж на курорти Краснодарського краю», — розповіла п. Ломідзе. Чверть туристів скаржилися на проблеми з інфраструктурою на окремих курортах, зокрема, з доступністю пляжів і рекреаційних зон. Чомусь серед прикладів фігурувало кримське селище Сімеїз, де адміністрація місцевого санаторію самовільно перекрила доступ до міського пляжу.

Крим: ефективність — нуль
Трохи докладінше про анексований Крим, якому Кремль обіцяв туристичне процвітання. Як виявилося, на півострові так і не було реалізовано жодного санаторно-курортного проекту. Про це в рамках другого Ялтинського економічного форуму ще в квітні ц. р. заявив Олексій Конюшков, заступник керівника Федеральної агенції РФ з туризму.
Тим часом на розвиток інфраструктури Криму та Севастополя з федерального бюджету було виділено солідні суми. «Інфраструктура — це сьогодні головна больова точка як жителів міста, так і туристів», — описав інтернет-ресурсу lenta.ru стан Олександр Железняк, справ у туристичній сфері Севастополя, котрий донедавна відповідав за розвиток туризму в уряді міста. «Адже й ті, й інші йдуть купатися на «вбиті» пляжі, повна відсутність парковок примушує стояти в корках, іржаві причали лякають, а гори сміття смердять», — розповів він.
Дійшло до того, що місцеві популісти (в основному, військовослужбовці Чорноморського флоту РФ та військові пенсіонери, котрі й так мають стабільний дохід) закликають Путіна зробити місто закритою для світу військовою базою. Мовляв, жоден туризм тут не потрібен. «Владі туризм байдужий, хоча саме він може дати роботу великій кількості людей і принести чималі доходи в бюджет міста. У Севастополя, в принципі, немає шансів перетворитися на закриту військову базу — тут живуть майже півмільйона жителів, і всі вони фізично не можуть бути зав’язаними тільки на військовий флот», — каже експерт.

Ігор Берчак

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...