Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Oct. 17, 2017

Генеральний секретар ООН перейшов на бік Кремля?

Автор:

|

Червень 23, 2016

|

Рубрика:

Генеральний секретар ООН перейшов на бік Кремля?
Пан Ґі Мун

Пан Ґі Мун

16 червня ц. р. Володимир Єльченко, постійний представник України при Організації Об’єднаних Націй (ООН), був змушений реаґувати на провокацію генерального секретаря ООН. Вимогу до генсека ООН відкликати свою заяву щодо РФ висунув і Світовий конґрес українців.

«Ґарант миру та безпеки»
Пан Ґі Мун, 72-річний генеральний секретар ООН, ганебно поставив догори дриґом те, що
відбувається насправді, — заявив в опублікованому заздалегідь тексті його промови на Петербурзькому економічному форумі, що «Росія як постійний член Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй відіграє критично важливу роль у вирішенні нагальних ґлобальних проблем, від припинення конфліктів в Україні та Сирії — до захисту прав людини та контролю за поширенням зброї масового знищення».
При цьому він проігнорував повідомлення Равіни Шамдасані, прес-секретаря ООН з прав людини, від 5 червня: «Ми отримали достовірні повідомлення про рух російських військових як через кордон на територію України (Донбасу. — Ред.), так і на її території».
Відтак п. Єльченко заявив, що глибоко обурений заявою Пан Ґі Муна й не розуміє, як той «може говорити речі, що є, по суті, похвалою ролі Російської Федерації (РФ) у залагодженні конфлікту в Україні, в той час як Росія є головним гравцем в аґресії проти України, у підтриманні цього конфлікту в розпаленому стані».
Павло Клімкін, міністр закордонних справ України, також констатував, що заява генсека ООН «не є адекватною реакцією на сучасні реалії».
А Костянтин Єлисєєв, заступник глави Адміністрації Президента України, зазначив: «Це — безпрецедентно, коли генеральний секретар ООН виступає з такими провокаційними заявами, які спрямовані на підтримку аґресора. Наші дипломати спрацювали миттєво. Свідченням того, що нас почули, є зміна у проголошеній промові Пан Ґі Муна порівняно з її письмовою версією».
В озвученій версії промови той уже не згадав України. Згадка зникла 17 червня і з текстової версії на сайті ООН. Та все ж у ній залишилося твердження, що «Російська Федерація як держава-засновниця ООН і постійний член Ради Безпеки (РБ) відіграє дуже важливу роль, і я справді серйозно сподіваюся на лідерство Росії». «Для мене — велика честь працювати з Росією й її дипломатами. Особливо з РФ — постійним членом РБ ООН. Бо ви є великі прихильники і ґаранти міжнародного миру і безпеки», — наголосив також Пан Ґі Мун. «ООН не збирається відмовлятися від того, що було сказано», — додав Стефан Дюжаррік, речник генсека.

«Збирач нагород»
Ірина Геращенко, віце-спікер українського парламенту, нагадала, що Пан Ґі Мун моральне право говорити про «конструктивну роль» РФ в Україні втратив рік тому, коли поїхав на парад до Москви і зі щасливою посмішкою дивився на сучасну російську зброю та війська, які, вірогідно, до того захоплювали Крим і Донбас».
А дипломат Богдан Яременко прокоментував заявлене генсеком так: «Пан Ґі Мун поїхав на економічний форум у Санкт-Петербурґ збирати нагороди. Дуже він до того ласий. Любить компліменти й увагу з боку російської влади та відповідним чином політично її обслуговує». «Але Пан Ґі Мун не відіграє жодної конструктивної ролі у вреґулюванні конфлікту в Україні. Намагається підігравати РФ. Та платить значно більше до бюджету ООН. Тому й цікавіша йому за Україну», — переконаний дипломат.
Своєю чергою, Володимир Фесенко, голова київського Центру прикладних політичних досліджень «Пента», вважає, що «позиція Пан Ґі Муна — це не позиція ООН, а приватна думка генсека, котрий готується до відставки».
А Михайло Пашко, експерт Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, висловився так: «Заяву генерального секретаря ООН можна оцінювати по-різному. По-перше, це може бути звичайна церемоніальна ввічливість, яку передбачає протокол міжнародних зустрічей. По-друге, це може бути особиста думка Пан Ґі Муна, яку він дозволив собі висловити, зважаючи на те, що незабаром відбудуться вибори нового генсека ООН».
Однак жоден експерт не зауважив, що того ж 16 червня, коли на сайті ООН з’явилися реверанси в бік РФ, у проголошеній її диверсантами й колаборантами «Луганській народній республіці» розпочали збір підписів під зверненням до РБ ООН із вимогою зобов’язати Президента України виконати взяті в Мінську (Білорусь) зобов’язання.
1 червня така ж акція стартувала в також проголошеній її диверсантами й колаборантами «Донецькій народній республіці». Тож не виключено, що Пан Ґі Мун, чий уже другий термін секретарювання минає, ще й просуватиме вимоги російських диверсантів і колаборантів у РБ. Утім, навряд чи щодо них не застосують свої права вето представники США та Великої Британії.

«Треба шукати інші механізми»
Та все ж заявлене генсеком не могло не спонукати українців до дискусії з приводу того, як ставитися до ООН. Зокрема, п. Пашко зауважив: «Війна на Донбасі, російська аґресія й анексія Криму показали неадекватність РБ ООН і нездатність належно реаґувати на загрози, які зараз з’являються у світі. Тому необхідна реформа ООН, про яку багато говорять».
«Ситуація зі заявою Пан Ґі Муна показала неефективність безпекових механізмів ООН, тож Україні треба шукати інші міжнародні механізми боротьби з аґресією РФ. Є Генеральна асамблея ООН, яка більшістю голосів підтримала територіальну цілісність України та засудила анексію Криму. Тепер Україні потрібно використовувати всі можливі міжнародні механізми — Організацію з безпеки та співпраці у Європі, Європейський Союз, Парламентську асамблею Ради Європи (ПАРЄ) й інші, щоби привернути увагу світу й ефективно використовувати міжнародну солідарність у протистоянні з РФ», — констатував експерт.
А Вадим Трюхан, експерт із міжнародного права, нагадав про доповідь Крістофа Хайнса, представника ООН, за підсумками його візиту в Україну у вересні 2015-го, в якій той зокрема твердив: «В ООН вважають, що трактування конфлікту на Донбасі як антитерористичної операції (АТО) призвело до значної плутанини між спостерігачами з приводу того, які норми внутрішнього та міжнародного права застосовувати. У результаті виникає і невизначеність щодо відповідальності учасників конфлікту на сході України».
Експерт відреаґував на це так: «Що насправді потрібно було б робити? Як тільки починається ескалація конфлікту, оскільки зі самого початку цього не зробили, потрібно відмовлятися від мінських угод, уводити воєнний стан в Донецькій і Луганській області, а може, і в районах дотичних, і тоді буде все чітко і ясно: що ті, які захоплені, — полонені, на них поширюється Женевська конвенція, що йдуть воєнні дії і хто сторони конфлікту, а що РФ — аґресор. Поки цього немає — буде плутанина».
«Я як юрист-міжнародник навіть радий, що у доповіді ООН цю ситуацію відзначено, тому що це буде певний сиґнал для керівників нашої держави, з тим щоб вони все ж задумалися, наскільки нескінченною може бути АТО і в який момент часу потрібно називати речі своїми іменами. Той статус-кво, який маємо зараз, не може тривати нескінченно. І залежно від розвитку ситуації там, а там ми бачимо постійну динаміку зростання напруженості, буде змінюватися вже й відповідне визначення. Не виключаю, що в найближчому майбутньому українському керівництву доведеться приймати рішення про те, що в цих районах має бути введено воєнний стан», — вважає п. Трюхан.

Замість епілогу
По суті, до цього спонукає й Роман Безсмертний, колишній учасник перемовин у Мінську про мирне вреґулювання ситуації на сході України. Нещодавно він заявив в інтерв’ю телеканалу Espreso: «Усі чудово розуміють, що сьогодні жодна зі сторін цього процесу, включаючи і «нормандську четвірку», не має інструментів розв’язання цієї ситуації і не знає підходів до її розв’язання. Очевидно, що зараз Європа не має механізму, як допомогти Україні. Ключова причина в тому, що світ капітулював перед нахабністю російського імперіалізму. Не бачу готовності Європи і світу до адекватної відповіді російському імперіалізму. Прекрасно розумію, що наша трагедія — в тому, що ми є сам на сам у цьому відкритому протистоянні. Якщо за спиною в нас дозволяють собі дискутувати — скасовувати чи не скасовувати санкції, то вони не розуміють, що відбувається».
Тож не дивно, що Павло Жебрівський, голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації, спрогнозував два варіанти звільнення Донбасу від окупантів: «Потрібно, щоб міжнародне співтовариство зрозуміло, що це — не проблема України, а проблема всього світу. Порушується світовий порядок. Тому збільшення санкцій проти аґресора і тиск призведе до того, що Путін змушений буде вивести війська і залишити Україну в спокої. Другий варіант — хорватський. Будувати армію — і років через п’ять відвойовувати воєнним шляхом».

Ігор Голод

До теми
Надія Савченко 20 червня прибула до Страсбурґа (Франція) на сесію ПАРЄ. Народний депутат України вперше побувала на засіданні організації після свого незаконного ув’язнення. Українка подякувала євродепутатам за допомогу в її звільненні і сказала, що буде працювати так, щоби бути корисною для європейської спільноти. «Моя присутність тут стала можливою і завдяки вам. Хочу сказати спасибі всім, хто боровся за мене, і всім, хто підтримував Україну», — заявила п. Савченко та наголосила, що чекає від Європи чітких дій. А українська делеґація загалом обурилася відсутністю у щорічній доповіді Турбйорна Ягланда, генсека Ради Європи, згадок про порушення прав людини в Криму і на Донбасі. Мабуть, єврочиновник надихався позицією Пан Ґі Муна. 21 червня відбувся великий круглий стіл за участі Надії Савченко й Іллі Новикова, її адвоката.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...