Новини для українців всього свту

Saturday, Jul. 4, 2020

«Газпром» уперше в історії почав працювати собі на збиток

Автор:

|

Травень 31, 2020

|

Рубрика:

«Газпром» уперше в історії почав працювати собі на збиток

Аномально тепла зима й упертість керівництва «Газпрому», яке до останнього тягнуло з підписанням нового транзитного контракту з Україною, внаслідок чого країни Європейського Союзу (ЄС) під зав’язку заповнили свої газові сховища, спричинили ситуацію, яку ще донедавна годі було й уявити. Компанія, що володіє монопольним правом на експорт із Російської Федерації (РФ) трубогінного газу, перший квартал працювала собі на збиток. Точний розмір касового розриву не повідомляють, але те, що в «Газпрому» не сходяться дебет із кредитом, у Москві підтверджують.

США перемагають РФ
У травні ц. р. ціни на європейських газових хабах впали із 45 USD до 34 USD за 1 тис. куб. м і виявилися нижчими за внутрішньо російські (63-67 USD). При цьому, за підрахунками інформаційної аґенції «Інтерфакс», рівень рентабельності «Газпрому», щонайменше 100 USD за 1 тис. куб. м.
Обвал цін супроводжується різким скороченням обсягів споживання. Так, Федеративна Республіка Німеччина (ФРН), найбільший клієнт «Газпрому», в березні скоротила закупівлі на 45 %. А днями компанія Gascade, що приймає газ на території ФРН, заявила, що обсяги помпування газогоном «Ямал-Європа» через Республіку Польща (РП) впали майже до нуля.
Схожа ситуація і з широко розрекламованим «Турецьким потоком», пишно запущеним у січні ц. р. Путіним і Ердоганом, президентами РФ і Турецької Республіки (ТР) відповідно. У березні газогін був задіяний приблизно на 10 % потужності. Того ж місяця постачання російського газу до Туреччини впала в сім разів (!) порівняно з аналогічним періодом минулого року (і в 14 разів, якщо порівнювати з 2018-м). Таким чином, ТР, яка раніше займала друге місце серед найбільших клієнтів «Газпрому», опинилася в другій десятці з обсягом закупівель меншим, ніж у крихітної Литви.
Не в останню чергу проблеми «Газпрому» зумовлені збільшенням постачання до Європи скрапленого природного газу (СПГ). Так, турецька компанія Botas наприкінці 2019-го закупила 30 партій СПГ із поставками до березня, а раніше — 70 із постачанням у 2020-2023 рр. Загалом турецькі компанії 2019-го імпортували 9,1 млн т СПГ, в основному, з Алжиру, Катару, Ніґерії та США. СПГ, який різко здешевів, виявився в змозі не просто витримувати конкуренцію з трубогінним газом, але навіть вигравати її. В січні ц. р. Європа вперше закупила стільки ж СПГ, скільки російського трубогінного газу.
Перше місце з постачання СПГ до Європи з листопада 2019-го займають США, хоча сумарно за підсумками минулого року вони посіли третю позицію. Такі дані подає Управління енергетичної інформації Міністерства енергетики США. Нові проєкти дозволили американським постачальникам цього року фактично захопити газовий ринок Європи. У лютому за обсягами постачанні США майже вдвічі випередили Катар, який займає тепер друге місце.

Обрізаний «Північний потік-2»
Ще однією проблемою «Газпрому» стало рішення Федеральної мережевої аґенції ФРН, яка відмовила компанії Nord Stream 2 AG, оператору будівництва «Північного потоку-2», у виведенні газогону з-під норм оновленої газової директиви ЄС. Таке рішення означає, що навіть якщо, незважаючи на загрозу санкцій США, роботи завершать, оператор газогону буде змушений резервувати не менше половини своєї потужності для альтернативних постачальників, навіть незважаючи на їхню відсутність. Іншими словами, «Газпром» зможе використовувати лише половину потужності «Північного потоку-2» — 27,5 млрд куб. м на рік замість проєктних 55 млрд.
В німецькій аґенції зазначили, що для виведення газогону з-під дії директиви ЄС його будівництво треба було завершити до травня 2019-го. Відомство відхилило арґументи «Газпрому», який стверджував, що всі кошти в проєкт були вкладені до цієї дати, отже, його можна вважати завершеним.
Раніше, коли починалося будівництво «Північного потоку-2», газова директива ЄС стосувалася лише реґіональних газогонів. Таким чином, скажімо, були обмежені постачання по OPAL, що є сухопутним продовженням першого «Північного потоку». Нормативи змінили на тлі активної протидії будівництву з боку України, США, країн Балтії та РП, які наполягають, що проєкт є виключно політичним і призведе до посилення залежності Європи від РФ.
Нагадаємо, що «Північний потік-2», запуск якого планували на кінець минулого року, так і не був добудований через запроваджені в грудні 2019-го санкції США. Під штрафні заходи, зокрема, можуть потрапити компанії, чиї кораблі займаються прокладкою труб для газогону, а також громадяни, котрі мають стосунок до роботи цих кораблів. Йдеться про заборону на в’їзд у США, а будь-які активи таких компаній, розміщених на території США, будуть заморожені.
У результаті будівництво «Північного потоку-2» зупинилося, хоча для завершення проєкту, який наразі готовий на 90 %, залишилося прокласти лише 160 км труб у територіальних водах Данії. Однак під загрозою американських санкцій швейцарська компанія Allseas, яка єдина в світі має відповідний флот, здатний вкладати труби великого діаметру на морське дно, відмовилася від подальших робіт. У підсумку добудова «Північного потоку-2» наразі фактично заморожена.

Невтішні перспективи для Кремля
Ціни на природний газ в Європі з постачанням у короткі терміни можуть опуститися до мінусових позначок. «Якщо пропозиція на ринку залишиться високою на тлі заповнення сховищ, ми, можливо, побачимо в якийсь момент і неґативні ціни», — повідомив інформаційній аґенції РБК один із трейдерів на європейському ринку газу. Там проводять паралель із ф’ючерсами на американську нафту WTI, які минулого місяця вперше в історії торгувалися нижче нуля.
Ринок газу підпорядковується сезонним трендам: споживання завжди падає навесні, що призводить до зростання запасів. Але зараз діє потужний додатковий фактор зниження попиту — пандемія коронавірусу, й запаси в європейських сховищах накопичуються значно швидше.
Аґенція Fitch прогнозує, що за підсумками 2020 року «Газпром», ймовірно, залишиться зі збитками. Касовий розрив у бюджеті доведеться покривати за рахунок зовнішніх запозичень, потребу в яких Дмитро Маринченко, аналітик аґенції, оцінює в 10 млрд USD. З початку 2020-го російський монополіст уже двічі виходив на міжнародний ринок капіталу, розмістивши євробонди на 3,9 млрд USD. Утім, близько половини цієї суми витратили на погашення вже наявних боргів: у лютому «Газпром» погасив євробонди на 800 млн USD, в березні — на 1 млрд EUR, у вересні мають виплатити ще 500 млн USD.
«Обвал цін на нафту, спричинений непоступливістю РФ у перемовинах із Саудівською Аравією, призводить до ефекту доміно і на газовому ринку. Різке зниження попиту на енергоносії внаслідок пандемії Covid-19, тепла зима, низькій відбір газу з підземних газових сховищ у Європі, перед цим вщерть заповнених в очікуванні неспроможності РФ підписати новий газовий контракт із Україною, тренд зниження цін на СПГ, що почався ще в середині 2019 року, всі ці фактори призвели до початку тектонічних змін у ландшафті постачання газу на реґіональні газові ринки, десятиліттями прив’язані до постачань трубогінного газу і довготермінових контрактів», — розповіла інформаційній аґенції «Укрінформ» Оксана Іщук, експертка Центру глобалістики «Стратегія ХХІ».
Тож газові прогнози для Кремля — невтішні. З іншого боку, проблеми «Газпрому» можуть дещо притлумити аґресивність Путіна, адже для війни на Донбасі та спроб грати на рівних із Вашинґтоном на геополітичній шахівниці потрібні величезні ресурси. Раніше їх забезпечував, зокрема, й «Газпром». Тепер ця годівничка прикрилася.

Ігор Берчак

До слова
Одеський морський порт уперше в Україні прийняв танкер із «легкою техаською» нафтою. Як повідомили в адміністрації порту, до Нафтової гавані завели і поставили до причалу 244-метровий танкер UMLMA (під прапором Катару). Судно привезло до України 76,43 тис. т нафти, видобутої в США. «Порт відправлення — Nederland (округ Джефферсон, штат Техас). У ролі продавця і фрахтувальника корабля виступила транснаціональна нафтогазова компанія British Petroleum Corp. Закупили сировину для потреб Кременчуцького нафтопереробного заводу, повідомили в адміністрації порту. Там наголосили, що Одеський порт уже прийняв одну партію американської нафти — 80,5 тис. т, яку 25 березня ц. р. привіз танкер Minerva Kythnos (під прапором Греції). Крім цього, торік через Одеську нафтогавань у бік Кременчука відправили три партії нафтосировини зі США, загальним обсягом 231,5 тис. т. При цьому, за словами фахівців, на відміну від попередніх танкерів, які привозили нафту сорту Bakken, на UMLMA в Україну вперше завезли партію так званої легкої техаської нафти — West Texas Intermediate (WTI). Сировину цієї марки використовують, в основному, для виробництва бензину.

About Author

Meest-Online