Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, Dec. 15, 2018

«Газпром» розпочав будівництво «Північного потоку-2»

Автор:

|

Серпень 09, 2018

|

Рубрика:

«Газпром» розпочав будівництво «Північного потоку-2»

Компанія Nord Stream 2 AG, яка управляє проектом «Північний потік-2», вигадала, як обійти можливе блокування будівництва газогону Данією. Про це заявив Манфред Ляйтнер, виконавчий член ради директорів австрійської нафтогазової компанії OMV, повідомляє російська інформаційна аґенція ТАСС. «Ми вже розробили альтернативний маршрут, Nord Stream 2 AG більше не потрібно додаткових дозволів. Загальна вартість проекту залишиться колишньою — 9,5 млрд EUR», — запевнив він.
Про те, що дозвіл з боку Данії не є обов’язковою умовою для прокладки газогону, раніше заявляв Пол Коркоран, фінансовий директор Nord Stream 2 AG. Він пояснив, що будівництво може початися і до того, як Копенґаґен прийме остаточне рішення: на данську ділянку припадає лише близько 10 % маршруту.
Причому слова в російського газового монополіста не розходяться з ділом. У ніч на 25 липня ц. р. судно-трубоукладач Castoro-10 почало роботи в районі наземної стикувальної станції неподалік міста Лубмін у Ґрайфсвальдській затоці в територіальних водах Німеччини, таким чином де-факто розпочавши будівництво морської ділянки «Північного потоку-2».

Упертюхи з Копенґаґену
Данія — остання держава, що мала надати дозвіл на прокладення другої нитки «Північного потоку». 27 березня ц. р. Федеральний офіс із морського транспорту та гідрографії Німеччини дозволив будувати газогін у німецьких територіальних водах. Раніше подібні дозволи також видали Швеція та Фінляндія.
Останнім упертюхом залишався Копенґаґен. Ларс Расмуссен, прем’єр-міністр Данії, неодноразово наголошував, що проект «Північний потік-2» має виразну політичну складову. Відповідно, данський уряд неодноразово заявляв, що хоче прив’язати будівництво газогону до збереженням ролі України як країни-транзитера газу.
Тож цілком логічно виглядало ухвалення парламентом Данії в грудні 2017-го закону, що дозволяє уряду країни заборонити прокладання трубогонів територіальними водами з огляду на питання зовнішньої політики, безпеки й оборони. Раніше остаточний висновок робила місцева Рада з екології, що оцінювала виключно ймовірні загрози довкіллю, а не «питання зовнішньої політики».
Вочевидь, усвідомивши, що найближчим часом переконати впертих данців не вдасться, в «Газпромі» вирішили йти ва-банк, змінивши маршрут. Однак пити шампанське (чи, радше, за національною звичкою, горілку зі солоними огірками) росіянам ще зарано.

Санкційний сценарій від США
У серпні 2017 року Сенат і Конґрес США схвалили новий пакет антиросійських санкцій, що передбачав скорочення терміну фінансування російських компаній, зайнятих у галузі енергетики, до 30 днів, а банків, які перебувають під обмеженнями — до 14 днів. Більше того, забороняється інвестувати в будівництво РФ експортних газогонів кошти в сумі понад 1 млн USD одноразово і більше 5 млн USD упродовж року. В документі сказано, що США виступають проти проекту «Північний потік-2», оскільки він «загрожує енергетичній безпеці Європейського Союзу (ЄС), розвитку газового ринку Центральної та Східної Європи», а також «енергетичним реформам в Україні».
А в червні ц. р. стало відомо, що США готуються до запровадження санкцій проти енергетичних компаній Німеччини та низки інших європейських країн, що беруть участь у будівництві газогону «Північний потік-2». Про це повідомило видання Foreign Policy з посиланням на власні джерела. Американські чиновники розглядають й інші шляхи блокування проекту «Північний потік-2», але більшість ключових фігур у Білому домі схиляються до санкційного сценарію.
Державний департамент США поки що не коментує це питання, але зазначає, що компанії, які працюють над проектом, мають зважати на ризики. «Ми чітко дали зрозуміти, що компанії, які працюють у російському секторі енергетичних експортних трубогонів, беруть участь у бізнес-сфері, яка несе ризик санкцій», — наголосила прес-секретар Держдепартаменту.

Геополітика + економіка
Тут варто розуміти, що Вашинґтон, фактично, переслідує дві мети: геополітичну та суто економічну. США неодноразово попереджали ЄС про геополітичні ризики, з якими пов’язаний новий трубогін. «Якщо Україна як транзитна ланка зникне, а РФ реалізує «Турецький потік» (а це станеться швидше за «Північний потік-2»), встановиться стовідсоткова монополія транзиту газу до Європи. Адже всі газогони, якими газ може постачатися до ЄС, перебуватимуть у руках «Газпрому». Це загроза для безпеки, адже коли все в одних руках, є ризики зловживань. Приміром, РФ зможе відключати від постачать газу ті чи інші країни. Або ж покарає чи заохотить, маніпулюючи ціною», — пояснив в інтерв’ю «Громадському» Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ».
А в інтерв’ю «Укрінформу» Валерій Чалий, Посол України у США, заявив: «У США є розуміння, які можливості з’являються в РФ у разі транзитного обходу території України і того, що це призведе до зростання загрози подальшої аґресії проти України. Тобто питання ставиться так: тактичні економічні цілі не повинні переважати над стратегічним питанням гарантування безпеки. І позицію США висловлено доволі чітко».
Водночас дипломат пояснив, що Вашинґтон може бути мотивований заблокувати «Північний потік-2», аби збільшити свою частку на європейському енергетичному ринку. «Наприклад, станом на травень 2018 року в країни Європи спрямований лише 31 із 396 танкерів із американським скрапленим газом. Зрозуміло, що американська сторона хоче збільшити ці поставки», — зазначив дипломат.
Нагадаємо, що на спільній прес-конференції з Путіним після зустрічі у Гельсінкі в липні ц. р. президент США публічно заявив, що Сполучені Штати мають намір конкурувати з РФ на європейському газовому ринку. «США зараз є найбільшим виробником нафти та газу. Ми будемо продавати скраплений газ, ми будемо конкурувати з трубогонами, й у нас є певні переваги. Я досить жорстко балакав про «Північний потік-2» з Анґелою Меркель і побачимо, що з цього вийде. У нас є багато джерел енергоносіїв, і США зараз набагато в кращій ситуації, ніж раніше. Зараз ми № 1 у світі, і гадаю, що ми дуже сильно будемо конкурувати», — заявив Дональд Трамп.

Німці хочуть стати головними «газовиками» в ЄС
Водночас не треба забувати, що аґресивна зовнішня політика Білого дому викликає дедалі більше роздратування в ЄС. Канцлер Німеччини хоча й наполягає на збереженні частини газового транзиту через Україну, але не втомлюється методично наголошувати, що «Північний потік-2» — суто економічний, але аж ніяк не політичний проект. Причому поява нового газогону вигідна не лише Берліну.
Наприкінці липня ц. р. Олена Зеркаль, заступник міністра закордонних справ України, заявляла в ефірі «5 каналу», що позицію України, яка виступає проти будівництва «Північного потоку-2», не підтримують чотири європейські країни — Німеччина, Австрія, Нідерланди та Бельгія. «Це країни, зацікавлені в тому, щоб газогін був збудований. Вони будуть отримувати безпосередню вигоду від його функціонування», — пояснила вона. Олена Зеркаль додала, що трубогін фактично змінить ринок газу в ЄС, на якому почне домінувати Німеччина.

Під прицілом — друзі Путіна
Але у Вашинґтону є поле для маневру: можна вдарити санкціями не по європейських компаніях, задіяних у реалізації проекту, а безпосередньо по «любим друзям» володаря Кремля. «Путін також бажає, щоб «Північний потік-2» послужив його внутрішнім інтересам — і це може значно ускладнити будівництво трубогону. Путін хоче цим будівництвом винагородити своїх друзів, котрі постраждали від західних санкцій. Згідно з повідомленнями, основними будівельниками трубогону є Аркадій Ротенберґ і Геннадій Тимченко, олігархи та давні соратники президента РФ. Ротенберґ і Тимченко разом із своїми компаніями потрапили під санкції як США, так і ЄС, а це означає, що сторонні компанії, які будуть співпрацювати з цими олігархами, ризикують бути покараними», — таку думку у виданні The American Interest висловив Джон Гербст, директор Атлантичної ради «Центр Євразії», котрий із 2000-го по 2003 рік був послом США в Узбекистані, а з 2003-го по 2006 рік — послом США в Україні.
Тож епопея під назвою «Північний потік-2» ще далека від завершення. Хоча перші труби вже пішли на дно Ґрайфсвальдської затоки, попереду, вочевидь, ще багато несподіванок.

Ігор Берчак

До теми
Арешт активів «Газпрому» у Великій Британії в рамках суперечки з «Нафтогазом» обмежує залучення російським концерном кредитів у іноземних банків. Про це повідомляє інформаційна аґенція Reuters із посиланням на три джерела, знайомі з ситуацією. «Програму запозичень «Гапрому» зупинили через ризик заморожування коштів, які переказують російському концерну», — повідомило одне з джерел. Нагадаємо, що «Нафтогаз України» ініціював процес арешту активів «Газпрому» в Нідерландах, Швейцарії й Об’єднаному Королівстві. Лондонський суд у червні ц. р. ухвалив рішення заморозити активи «Газпрому» у Великій Британії в рамках виконання рішення Стокгольмського арбітражу, за результатами якого російський газовий монополіст має виплатити Україні 2,56 млрд USD. «Британський вердикт, швидше за все, налякав банкірів, які традиційно працюють з «Газпромом» на міжнародному ринку», — наголосив один із співрозмовників Reuters. Також журналісти нагадують, що в березні ц. р. «Газпром» схвалив залучення 2018-го двосторонніх і клубних кредитів на суму до 4 млрд EUR. «Якщо «Газпром» не знайде рішення для зняття арешту активів, то програму позик на зовнішньому ринку йому навряд чи вдасться виконати в повному обсязі», — наголосило одне з джерел Reuters. «У червні перед арештом активів у Лондоні «Газпром» скасував розміщення євробондів у фунтах стерлінгів — угоді завадила «складна геополітична ситуація» між Москвою та Заходом і «загострення відносин» із Об’єднаним Королівством», — повідомило джерело в одному з російських банків. За словами іншого джерела, на осінь передбачалися євробонди в євро й японських єнах, тепер вони також під питанням.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...