Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Nov. 17, 2017

Експерти змоделювали сценарії того, що світ може очікувати від Путіна

Автор:

|

Серпень 04, 2016

|

Рубрика:

Експерти змоделювали  сценарії того, що світ може очікувати від Путіна
Путін

Путін

Президент Російської Федерації (РФ) продовжує залишатися «темною конячкою» для більшості західних лідерів. Його несподівані геополітичні ходи, як правило, захоплюють Захід зненацька. Доки йдуть пошуки адекватної відповіді, Путін за всіма правилами військового мистецтва «закріпляється на захоплених позиціях» і починає готувати нову несподіванку.
«Анексія Криму, воєнна участь у сирійському конфлікті, стрімке погіршення відносин із Туреччиною або нападки на уряд Федеративної республіки Німеччина (ФРН) захопили зненацька більшість західних експертів і людей, котрі приймають рішення», — констатують співробітники Німецького інституту міжнародної політики та безпеки (SWP), пише «Німецька хвиля». Цей науковий інститут консультує з питань зовнішньої політики парламент і уряд ФРН а також Європейський Союз (ЄС), НАТО й Організацію Об’єднаних Націй (ООН).
«Москва, схоже, тактично використовує свою непередбачуваність для того, щоб в практичній площині перехоплювати ініціативу», — відзначають німецькі експерти. Щоб краще підготуватися до наступних сюрпризів Кремля, вчені з SWP вдалися до такого формату, як гіпотетичний сценарій. Вони організували «мозковий штурм» (в інституті працюють близько 50 фахівців), намітили теоретично можливі повороти російської політики, провели два загальних обговорення запропонованих тем, причому одне — за участю зовнішніх експертів, потім засіли за роботу.
У результаті вийшов збірник статей 14 авторів під заголовком «Можливі сюрпризи. 11 напрямків, за якими може піти зовнішня політика РФ». У вступній статті укладачі збірника Сабіне Фішер і Маргарет Кляйн підкреслюють, що він містить не просто прогнози, а опис існуючих трендів, які можуть втілитися в життя в найближчому майбутньому: «Мова йде не про те, щоб вигадати ситуації, а про те, щоб додумати вже наявні тенденції». Як пише «Німецька хвиля», збірник складається з чотирьох розділів: «ЄС», «Інші реґіони», «Інтернет, енергія та безпека» й «Євразія».

Марін Ле Пен — у прем’єр-міністри
У першому розділі розглядаються два можливих сценарії. В одному описується, як Москва могла б вплинути на результати президентських і парламентських виборів у Франції навесні-влітку 2017 року з тим, аби ультраправий Національний фронт став найбільшою партією в парламенті, а його лідер Марін Ле Пен отримала від новообраного президента доручення сформувати уряд. Знаючи політичні переконаня п. Ле Пен, очолюваний нею кабінет міністрів однозначно б утілював проросійський, євроскептичний і водночас антиамериканський курс. «Москва має можливість використовувати широкий арсенал інструментів: від фінансової підтримки й економічного впливу до політичної дискредитації та мобілізації меншин», — наголошують німецькі експерти.
Другий гіпотетичний сценарій описує дії Кремля напередодні виборів до бундестагу ФРН, що заплановані на осінь 2017-го. На думку експертів SWP, Путін може зробити ставку як на пропагандистське використання теми біженців, так і на розкручування тези про те, що в ФРН знову піднімає голову фашизм. Важлива роль у цьому відводиться так званим російським німцям (колишнім мешканцям СРСР, котрі переїхали на постійне місце проживання до Німеччини) і пропутінській партії «Єдність» під керівництвом Дімітрія Ремпеля. Активно розвиваються також контакти Москви з правопопулістської партією «Альтернатива для Німеччини». Як наголошується в статті, кінцева мета кремлівських зусиль — дискредитація канцлера Анґели Меркель і зміна теперішнього курсу ФРН на прийнятніший для Кремля.

Два світи — два інтернети
У наступному розділі розглядаються такі можливі сценарії. Перший — РФ погрожує Сербії зняти в ООН своє вето на визнання незалежності Косово, якщо Бєлград не припинить політику зближення з ЄС і НАТО. Другий — Москва домовляється з Токіо про передачі Курильських островів і нарешті укладає з Японією мирний договір (після закінчення Другої світової війни Росія й Японія залишилися єдиними країнами, які не уклали мирної угоди через анексію СРСР Курильської гряди).
Потім описуються такі гіпотетичні кроки, як створення разом із Китаєм та Індією мережі EurasiaNet, яка розколить всесвітній Інтернет на дві частини. Крім цього, не виключений вихід РФ із Договору про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності у відповідь на розгортання американської системи протиракетної оборони в Європі.

Російські танки в казахських степах
У розділі «Євразія» фахівці SWP розглядають можливість російського збройного вторгнення в Казахстан після смерті президента Нурсултана Назарбаєва. Здавалося б, останній — давній і вірний друг Путіна, союзник по Євразійському економічному союзу. Але не варто забувати, що аксакалу — вже 76 років, і хто перехопить владу після його смерті — неясно. Водночас у Центральній Азії загалом і в Казахстані зокрема відчувається все сильніший вплив Китаю. Останній діє в своїй традиційній манері «м’якої сили», вкладаючи величезні інвестиції, потрохи прибираючи до рук стратегічні підприємства та родовища корисних копалин і проштовхуючи на ключові державні посади лояльних до Пекіна людей.
У цьому контексті варто нагадати про терористичну атаку на початку червня 2016 року в казахстанському місті Актобе (колишній Актюбінськ, населення — 400 тис. осіб), що стала наймасштабнішою за всю історію республіки. Тоді група терористів влаштувала на вулицях міста справжні бойові дії. Особливо вразив напад у дусі голівудських бойовиків: захопивши рейсовий автобус, терористи протаранили ворота військової частини, де влаштували невеличку сутичку з бійцями Національної гвардії. Стрілянина на вулицях Актобе тривала два дні, загалом загинули два десятки людей, приблизно стільки ж були поранені.
Уже тоді експерти заговорили про «російський слід». На думку російського політолога Миколи Вєрняєва, дестабілізація ситуації в Казахстані може бути спрямована на те, щоб впровадити у вище керівництво Казахстану проросійських радників та агентів впливу. Далі можливі два варіанти розвитку подій, писала тоді Gazeta Polska Codziennie: або безкровний прихід до влади «людини Путіна», або розпалювання громадянської війни та введення російських військ на підставі «братньої допомоги» російськомовним (23 % населення Казахстану становлять етнічні росіяни, котрі компактно проживають в областях, що межують із російськими реґіонами Оренбурга та Новосибірська).
Крім цього, експерти SWP прогнозують як один із гіпотетичних сценаріїв об’єднання Північної та Південної Осетії в Республіку Аланію в складі РФ. Варто пояснити, що історична територія Осетії ще за часів СРСР була штучно розділена між РСФСР (північна частина) та Грузинською радянською республікою (південна). 1994-го південні осетини проголосили незалежність від Грузії, що спричинило збройний конфлікт. Південна Осетія перетворилася у самопроголошену державу, яку більшість країн світу розглядає як частину Грузії. Власне Південна Осетія й стала головною причиною російсько-грузинської війни 2008 року, коли російські літаки бомбардували Тбілісі, намагаючись «змусити Грузію до миру». Приєднання Південної Осетії до Республіки Аланії в складі РФ означатиме те саме, що й анексія Криму — захоплення частини території іншої суверенної держави.

Бреши — і тобі повірять
Сабіне Фішер і Маргарете Кляйн, укладачі доповіді «Можливі сюрпризи. 11 напрямків, за якими може піти зовнішня політика РФ», також прогнозують, що в умовах серйозної економічної кризи Путін у своєму щорічному посланні Федеральним зборам у грудні 2016 року може оголосити про переформатування уряду та призначення на посаду прем’єр-міністра Олексія Кудріна, відомого ліберала. Новий уряд проголосить «глибокі економічні реформи» і заявить про відновлення співпраці зі Заходом.
Однак, існує один нюанс. На думку аналітиків SWP, він може полягати в тому, що насправді зовнішня політика РФ стане ще жорсткішою. Декларуючи на словах «відновлення співпраці», володар Кремля спробує бодай якось подолати затяжу економічну кризу та пробити максимальну кількість дірок у системі міжнародної ізоляції. Водночас експерти впевнені, що він нізащо не відмовиться від ідеї про гегемонію на всьому пострадянському просторі.

Ігор Берчак

P. S. У тексті доповіді «Можливі сюрпризи…» не згадується Україна. Що, чесно кажучи, й не дивно. Усі можливі сюрпризи стосовно Києва Путін уже втілив. Хоча уява в колишнього підполковника КДБ багата, тож може просто зараз він вигадує якусь нову прикрість.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...