Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, Nov. 18, 2017

Дивні смерті російських генералів

Автор:

|

Січень 14, 2016

|

Рубрика:

Дивні смерті російських генералів
Олександр Шушукін та Ігор Сергун

Олександр Шушукін та Ігор Сергун

Народний депутат України Борислав Береза вважає, що в Москві лік персонажам Аґати Кристі вже пішов.

Двоє ключових
У Російській Федерації (РФ) несподівано почали вмирати начальники окупантів Криму. Як слушно зауважив Рефат Чубаров, депутат українського парламенту та голова Меджлісу кримськотатарського народу, «впродовж одного тижня пішли з життя двоє ключових співучасників злочинних авантюр Путіна останніх 22 місяців».
Спершу 27 грудня 2014-го зупинилося серце 52-річного генерал-майора Олександра Шушукіна, заступника начальника штабу Повітряно-десантних військ (ПДВ) РФ, котрий очолював російських військових без розпізнавальних знаків при захопленні українського півострова. А, за офіційними даними, 3 січня також «раптово помер» 58-річний генерал-полковник Ігор Сергун, начальник Головного розвідувального управління (ГРУ) Генерального штабу Збройних сил (ЗС) РФ та один із тих, проти кого США запровадили санкції за участь в окупації Криму і військовій аґресії проти України.
Українська служба Бі-бі-сі наголосила, що він особисто відповідальний за дії офіцерів ГРУ на сході Україні. Зокрема, оперативним офіцером-аґентом ГРУ був Ігор Гіркін, «міністр оборони» проголошеної російськими окупантами й їхніми колаборантами «Донецької народної республіки» (ДНР), котрий організовував під псевдонімом Стрєлков військові структури терористів на Донбасі й керував ними.
Відтак український журналіст Петро Шуклінов констатував: «Помер голова ГРУ РФ, він планував операції на Донбасі. Перед ним помер заступник начштабу ПДВ РФ, котрий анексував Крим. There can be only one».

Зовсім не в старому віці
За офіційними ж висновками російських медиків, смерть генерала Сергуна була спричинена «гострою серцевою недостатністю». А до неї, як припустили лікарі, призвела радше перевтома. Однак повірити в це заважає смерть 10 грудня після невдалої операції ще одного причетного до анексії Криму — Валерія Саратова, екс-мера Севастополя.
Адже якщо раптові смерті двох високопоставлених окупантів Криму ще можна було б назвати збігом обставин, то третя сигналізує про їхню невипадковість. Тим паче, що експерти американської приватної розвідувально-аналітичної компанії Stratfor спростували повідомлення російських високопосадовців, що Ігор Сергун помер у будинку відпочинку неподалік Москви.
За їхніми даними, серце генерала зупинилося 1 січня ц. р. у Лівані — країні, яка межує зі Сирією, де воюють на боці тамтешнього диктатора вже колишні його підлеглі. А командувати ними перевтомленого до смерті навряд чи послали б.
І хоч у Генштабі ЗС РФ наполягають, що він помер під Москвою, цим запевненням навряд чи вірить, приміром, російський публіцист Борис Соколов, котрий зазначив: «Обидва померли зовсім не в старому віці — 52 і 58 років. Для генералів, котрі аж ніяк не в районній поліклініці лікуються, настільки рання та раптова смерть і геть зовсім не в бою — подія вельми дивна. Адже настільки високопо ставлені військові постійно проходять медичні обстеження у доволі серйозних медичних установах і, судячи з усього, жодних серйозних недуг, зокрема серцевих, у них не було виявлено аж до самої їхньої смерті».
Своєю чергою, російський політолог Андрій Піонтковський зауважив: «Така концентрація смертей людей, котрі несуть пряму відповідальність за анексію Криму, звертає на себе увагу. І добрий десяток років святкування Нового року та Різдва для російських генералів минало благополучно, а тут раптом одразу двоє навіть до Різдва не дотягнули».

«Це — тільки початок»
Він також відреаґував на, за його словами, «несподівану та необережну заяву Сергія Шойгу, міністра оборони РФ, котрий висловив співчуття у зв’язку зі загибеллю генерала та начальника ГРУ». Політолог прокоментував її так: «Слово «загибель» для військового зазвичай означає смерть у бою, а не шлункове захворювання чи смерть від інфаркту. Так що такою обмовкою міністр Шойгу звертає на себе увагу».
Тим часом опозиційний до Путіна Альфред Кох, екс-віце-прем’єр РФ, прогнозує, що «це — тільки початок» і наступним у списку може бути не хто інший, як сам міністр оборони РФ.
Російський бізнесмен та економіст Слава Рабинович припустив: «Полювання на винних у загибелі МН-17 над Донбасом почалася. Не в Гаазі. Прямо в Москві. Старими методами».
Володимир Омелян, заступник міністра інфраструктури України, відреаґував на ці події так: «Операція «зачистка» почалася».
А от Борислав Береза, народний депутат України, порівняв генеральські смерті з подіями детективу Аґати Кристі Ten Little Indians. «Лік жертвам уже пішов. Хто вбивця — зрозуміло,
він підчищає сліди та позбувається від непотрібних, а ось черговість — украй цікава. Продовжуємо стежити за розвитком сюжету та чекаємо продовження», — зауважив він.
Зі свого боку, Ірина Геращенко, уповноважений Президента України з мирного вреґулювання ситуації в Донецькій та Луганській областях, відреагувала на «генералопад» так: «Щось ці «скоропостижні» смерті дуже схожі на прибирання співучасників. У кращих традиціях КДБ. Впевнена, усім співучасникам — і в Москві, і в Криму, і в нещасних лднрах — має бути моторошно».
«Оскільки обидва генерали мали безпосередній стосунок до захоплення Криму, командуючи під час цієї операції, відповідно, спецназом ПДВ і ГРУ, соціальні мережі відреаґували на різдвяний «генералопад» припущеннями, що Кремль зачищає «кримські хвости», і гадали, хто зі Сергіїв буде наступним — голова військового відомства Шойгу чи «глава» Криму Аксьонов», — припустив п. Соколов.

Боротьба за/проти силовиків
Утім, публіцист додав від себе: «Я б усе ж таки не пов’язував раптової смерті двох генералів із їхньою участю в операції з установлення контролю над Кримом. Зачищати високопоставлених свідків цих не найславетніших сторінок в історії російських ЗС могли б розпочати лише в тому разі, якби півострів найближчим часом мали намір повернути Україні. Та й тоді подібна зачистка аж ніяк не є обов’язковою умовою. Головне ж — немає ні найменших ознак, що Путін готовий відмовитися від Криму».
«Здається, шанси на життя має інша гіпотеза, яка пов’язує смерть двох генералів не з їхнім перебуванням у Криму в лютому-березні 2014 року, а з іншою важливою обставиною: і Шушукіну, і Сергуну підпорядковувалися частини спеціального призначення. Не виключено, що Путін отримав зі своїх джерел відомості, справжні чи фіктивні, що генерали замишляють щось проти нього», — припускає п. Соколов.
Публіцист також нагадав, що «смерть від гострої серцевої недостатності може бути результатом дії найрізноманітнішої отрути, методика її використання давно відпрацьована в таємних лабораторіях НКВС-КДБ-ФСБ. Водночас — і застереження будь-яким потенційним змовникам».
У компанії Stratfor також уважають, що в російського президента були, є й будуть підстави остерігатися своїх силовиків. «Протистояння силових структур — дуже болюча тема для Путіна, адміністрація котрого зараз стурбована можливими соціальними протестами в країні напередодні парламентських виборів. Запобігання подібних подій є одним із головних завдань Федеральної служби безпеки (ФСБ) РФ, яка у спробах домогтися більшого впливу взяла на себе багато додаткових функцій. Ця боротьба за владу, імовірно, забуття Путіна також напередодні прези дентських виборів 2018 року. Особливо якщо йому доведеться вибирати чиюсь сторону в конфлікті. Протистояння всередині самого Кремля — найнебезпечніший виклик для РФ і Путіна на всі наступні роки», — наголосили експерти.
Вони також зауважили: «Російські засоби масової інформації вже почали розпускати чутки про те, хто замінить Сергуна. При цьому багато оглядачів припускають, що ним стане невійськовий кандидат, котрий перебуває в добрих стосунках із Путіним. Якщо ці прогнози підтвердяться, це означатиме, що володар Кремля намагається встановити жорсткий контроль над ще одним відомством, що дасть йому додатковий рівень захисту, якщо ФСБ або інша структура віддалиться від нього».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...