Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Apr. 25, 2017

Чергова економічна війна між Білоруссю та РФ і рекорди «Газпрому»

Автор:

|

Січень 12, 2017

|

Рубрика:

Чергова економічна війна між Білоруссю та РФ і рекорди «Газпрому»
«Дружба» закінчується там, де починаються гроші

«Дружба» закінчується там, де починаються гроші

Білоруський уряд попередив, що має намір із 1 лютого ц. а. проіндексувати тарифи на послуги акціонерного товариства (АТ) «Гомельтранснефть Дружба» (чиїми трубогонами російська нафта перекачується до країн Західної Європи) на 7,7 %. У відповідь Російська Федерація (РФ) заявила про намір у першому кварталі ц. р. скоротити поставки нафти до Білорусі із 4,5 до 4 млн т. За інформацією газети «Коммерсант», скороченням поставок Москва хоче натиснути на Мінськ, щоб той не лише не піднімав тарифи на послуги нафтогону, але й погасив борг за російський газ у розмірі понад 400 млн USD.

«Справедлива» ціна
Чергова економічна війна між Олександром Лукашенком і Путіним почалася рівно рік тому. На початку 2016-го Мінськ несподівано для Москви заявив, що платитиме за російський газ не за виставленими «Газпромом» рахунками, а за тією ціною, яку вважає «справедливою» (73 USD замість 132 USD за 1 тис. куб. м). Для порівняння: 2016 року вартість 1 тис. куб. м російського газу для європейських споживачів становила у середньому 160-180 USD.
Звідкіля в Мінську взяли «справедливу» цифру в 73 USD, не зовсім зрозуміло. За деякими даними, приблизно за такою ціною «Газпром» продає блакитне паливо великим промисловим споживачам усередині РФ (цінова політика російського монополіста відсутня в публічному доступі, тому експерти роблять висновки на основі інформації з інсайдерських джерел, «наближених» до керівництва «Газпрому»).
Шокований Путін довго сподівався, що це просто звичайна популістська заява Лукашенка. Однак той уперся, як трактор «Бєларусь». За даними «Газпрому», станом на кінець 2016-го заборгованість склала майже 400 млн USD.
Потім крига нібито скресла. В середині грудня повідомлялося, що Білорусь готова погасити борг, але лише за умови, що РФ буде щорічно виплачувати їй компенсацію за високі газові ціни на загальну суму 300 млн USD. Натиснувши кілька кнопок на звичайному калькуляторі, стає зрозуміло, що хитрий «бацька» не облишив наміру пошити в дурні колишнього підполковника КДБ.

Тактичний відступ Мінська
Станом на теперішній момент обидві буцімто «братні» країни перебувають в стані неоголошеної економічної війни. Швидше за все, першим піде на поступки п. Лукашенко. Як заявив ресурсу Gazeta.ru Олександр Пасічник, начальник аналітичного відділу Фонду національної енергетичної безпеки Білорусі, «обмеження поставок нафти на білоруські нафтопереробні заводи стане для Білорусі серйозним випробуванням, оскільки РФ в цих поставках є монополістом (всю власну нафту Білорусь відправляє на експорт)».
З огляду на те, що вже незабаром у сільському господарстві розпочнуться весняно-польові роботи, що традиційно потребують великої кількості дизельного пального та бензину для сільгосптехніки, відомий прихильник бульби Лукашенко, мабуть, буде змушений піти на поступки. Але навряд чи після цього економічні стосунки Білорусі та РФ довго залишатимуться «братніми». Мінськ за останні 10-15 років звик до російської «халяви», а замордована міжнародними санкціями, низькими цінами на енергоносії та витратами на війни на Донбасі та Сирії Москва більше не має можливості спонсорувати всіх своїх «любих друзів».

Нечувані рекорди «Газпрому»
Тим більше, що експортні валютні надходження РФ продовжують знижуватися. Надзвичайно цікава ситуація склалася з російський монополістом «Газпромом», який 2016 рік закінчив із надзвичайно суперечливими результатами. Компанія поставила кілька абсолютних рекордів.
Наприкінці року енергетичний гігант щодоби експортував до країн Європи 614,5 млн куб. м газу. Як заявив Олексій Міллер, глава правління «Газпрому», такого не було ні за часів СРСР, ні в пострадянський період. За підсумками 2016-го, поставки в так зване далеке зарубіжжя (без урахування країн колишнього СРСР), за словами п. Міллера, складуть близько 180 млрд куб. м, що також є абсолютним максимумом. Для порівняння: 2015 року, за даними «Газпром-експорту», в країни Європейського Союзу (ЄС) було поставлено 158,6 млрд, 2010-го — 138,6, 2005-го — 154,3 млрд, а 2000-го — 130,3 млрд куб. м.
Посадовець заявив, що 2016 року в першу чергу споживання російського газу нарощувала Німеччина. Також послідовно збільшували обсяги закупівель Велика Британія, Франція, Італія, Польща та Греція. Торік «Газпром» займав на ринку ЄС рекордну частку — 32-33 %.

Газу більше — грошей менше
Але кожна монета має дві сторони. Сергій Агібалов, завідувач сектору економічного департаменту російського Інституту енергетики та фінансів, зазначив, що якщо за обсягами експорту «Газпром» справді ставить нечувані рекорди, то за фінансовими показниками падає дедалі нижче.
За словами експерта, найвдалішим для «Газпрому» був 2008 рік, коли російська монополія виручила від експортних поставок 69 млрд USD. «Водночас, за підсумками 2016-го, виручка компанії може виявитися приблизно на 55 % меншою від показників 2008 року», — прогнозує п. Агібалов. Він вважає, що це пов’язано з падінням цін на нафту, позаяк ціна довготермінових контрактів «Газпрому» прив’язана до ціни на нафту з лагом у шість-дев’ять місяців.
Якщо на початку 2016-го вартість 1 тис. куб. м російського газу для європейських контрагентів у середньому становила близько 200 USD, то влітку вона услід за нафтовими котируваннями пішла вниз і опустилася до 150-160 USD, потім, зважаючи на деяке здорожчання чорного золота, до кінця року виросла до показника приблизно 180 USD. Що буде з ціною російського газу цьогоріч залежить, від вартості нафти.
Але основні ризики для «Газпрому» пов’язані не стільки з падінням цін на нафту та газ, скільки з політичними настроями в Європі. Незважаючи на рекордні закупівлі блакитного палива з РФ, ЄС продовжує послідовну політику на зниження залежності від російських енергопостачань. Це дуже добре видно на прикладі протистояння з питання проекту будівництва газогону «Північний потік-2», про яке тижневик «Міст» неодноразово писав.
Ще одним потенційним ризиком для «Газпрому» в Європі є поставки на європейський ринок зрідженого природного газу (ЗПГ) зі Сполучених Штатів. Оскільки торік США відправили в Європу лише кілька танкерів із ЗПГ, говорити про якісь значні обсяги поки що зарано. Зараз на боці «Газпрому» — цінова кон’юнктура, незважаючи на те, що сам по собі американський газ дешевший за російський, витрати на його скраплення, доставку та регазифікацію нівелюють конкурентну перевагу.
Але, як відомо, вода (в нашому випадку — природній газ) камінь точить, тож ситуація на європейському газовому ринку з часом може змінитися на користь американських виробників. Хоча, погляньмо правді в вічі, чекати цього доведеться ще досить довго.

Ігор Берчак

До теми
У зв’язку зі сильними морозами на території РФ та нестачею газу для забезпечення власних споживачів «Газпром» може необґрунтовано звинуватити Україну в неможливості забезпечити транзит до країн ЄС. Про це на попередив «Нафтогаз України». «Арктичні холоди зачепили Україну тільки краєчком і лише на кілька днів. Справжні ж холоди — в Росії. Цілком імовірна ситуація, коли у «Газпрому» забракне ресурсів і на обігрів своїх, і на експорт в ЄС. Тоді крайніми він спробує зробити нас», — йдеться в повідомленні. «Чекаємо на улюблену пісню: лякати тим, що Україна відбирає газ із власних підземок. Це наш газ, ми його закачали у сховища саме для того, щоб зимою відбирати. Жодних зобов’язань допомагати «Газпрому» нашими запасами, коли йому не вистачає, в України нема», — наголосили у «Нафтогазі».
Справді, в зв’язку з різних похолоданням Україна збільшила відбір природного газу зі своїх підземних сховищ до 100 млн куб. м на добу. Як пояснив Максим Белявський, керівник відділу зв’язків із громадськістю та пресою АТ «Укртрансгаз», такий добовий обсяг відбору становить 83 % від технічно можливих (118 млн куб. м) потужностей підземних сховищ. При цьому, за його словами, заявки країн-імпортерів на транзит через газотранспортну систему України виконуються в повному обсязі.
Нагадаємо, що Україна увійшла в 2017 рік зі запасами природного газу в своїх підземних сховищах в обсязі 11,993 млрд куб. м. Теперішні запаси на 14,3 % нижчі за торішні, але на 4,6 % більші за позаторішні. У «Нафтогазі України» вважають сформовані в підземних сховищах запаси газу достатніми для проходження опалювального сезону та заявляють, що мають у своєму розпорядженні технічні можливості для додаткового імпорту на випадок суворої зими. За розрахунками компанії, на кінець опалювального сезону в сховищах залишатиметься 7-8 млрд куб. м при допустимому значенні 5 млрд. Тим більше, що 31 грудня «Нафтогаз України» повідомив про підписання кредитної угоди з провідними західними фінансовими установами — Citi та Deutsche Bank, яка передбачає отримання кредитної лінії для закупівлі газу в сумі, еквівалентній 500 млн USD. Гарантом угоди виступає Світовий банк.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...