Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Thursday, Sep. 21, 2017

Більшість лідерів російської опозиції — проти Путіна, але за російський Крим

Автор:

|

Квітень 06, 2017

|

Рубрика:

Більшість лідерів російської опозиції — проти Путіна, але за російський Крим

Гаррі Каспаров

Минулими вихідними в кількох російських містах знову пройшли акції протесту проти корупції. Щоправда, були вони набагато скромніші за ті, що струсонули Росію 26 березня ц. р., коли у 82 найбільших містах Російської Федерації (РФ) на демонстрації вийшли десятки тисяч людей. Цього разу мітинґували лише по кілька сотень осіб, і то більшість із них забрали до відділків майже відразу після початку акцій.
Спалах активності опозиції експерти пов’язують із наближенням форуму «Відкрита Росія», який має пройти 25-26 травня ц. р. десь в Європі (точне місце з міркувань безпеки наразі не розголошується). Ініціатором з’їзду опонентів Путіна виступив Михайло Ходорковський, один із лідерів російського опозиційного руху. Водночас експерти звертають увагу на ознаки назрівання в опозиційних лавах великого розколу. Причиною стали нещодавні публічні звинувачення Гаррі Каспарова на адресу п. Ходорковського.

Ходорковський: «нейтралізація» України
Колишній чемпіон світу з шахів і один із найпослідовніших критиків політики Путіна прямо звинуватив колишнього олігарха в «заграванні з Кремлем». На думку а. Каспарова, «Ходорковський — несправжній опозиціонер» і мало не працює на Путіна.
У своїй статті політик, зокрема, жорстко засудив колишнього в’язня за звернення до Дональда Трампа «розпочати ділову розмову» з президентом РФ. На думку п. Каспарова, п. Ходорковський фактично запропонував «визнати анексію Росією Кримського півострова, а також «нейтралізувати» Україну, тобто заблокувати її входження в систему західних військових і політичних союзів у обмін… на відхід Путіна від влади. Звідкіля взялося таке абсурдне припущення, що аґресія президента РФ проти України є способом підготовки його безпечного відходу, а не способом нескінченного продовження перебування в Кремлі — незрозуміло. Сам Гаррі Каспаров послідовно дотримується думки, що демократичні сили Росії в разі приходу до влади мають повернути незаконно окупований півострів Україні.
Натомість Михайло Ходорковський має на цю проблему зовсім інший погляд. У листопаді 2016-го великого розголосу набуло його листування через Facebook з Айдером Муждабаєвим, заступником генерального директора кримського-татарського телеканалу АТР. Останній прямо спитав, чи є в програмі «Відкритої Росії» пункт про повернення Криму до складу України. У відповідь п. Ходорковський заговорив про якийсь незрозумілий компроміс: «Демократичний уряд працюватиме з російським суспільством і з Україною, намагаючись знайти компроміс. Наскільки я знаю, розумна більшість в Україні провокувати конфлікт з цього питання також не стане. Нехай кримці будують життя, як хочуть».
У грудні 2016 року Михайло Ходорковський в ефірі естонського телебачення заявляв що, за його відчуттями, «українське суспільство, якщо не брати окремих його радикальних представників, готове до того, що по Криму повернення до статус-кво не буде, а буде пошук компромісу».
Естонський журналіст поставив йому запитання про те, на які взаємні поступки могли б піти президенти Путін і Трамп. «Нічого не можу сказати з приводу тієї лінії, яку втілюватиме президент США, просто тому, що я його не знаю. Гадаю, що для Путіна головним завданням буде гарантія невтручання в його роботу з російським суспільством. Вторинне завдання — ліквідація санкцій, прийнятих у зв’язку з Кримом, тобто, фактичне визнання його анексії. Третім важливим аспектом буде можливість чинити політичний вплив, аж до права вето, на зовнішню і, до певної міри, внутрішню політику сусідніх з Росією держав. Гадаю, що про Україну йдеться точно, а про Прибалтику — певною мірою. За це, думаю, Путін буде готовий запропонувати, по-перше, вирішення проблеми в Сирії, по-друге, зобов’язання не заважати Америці займатися своїми внутрішніми справами і не відволікати її зовнішньополітичними провокаціями».
«Вочевидь, Михайло Ходорковський демонструє мислення імперіаліста чистої води. Він пропонує, щоб наддержави за кулісами вирішили долю України без її участі», — пише на ресурсі kasparov.ru відомий російський правозахисник Олександр Скобов.

Навальний: «Крим — це що, канапка з ковбасою?»
Не меншим імперіалістом виглядає й Олексій Навальний, який зараз, нагадаємо, відбуває 15 діб арешту за організацію масових акцій протесту 26 березня. Він неодноразово заявляв, що анексований Крим «де-факто є частиною Російської Федерації і більше ніколи не стане частиною України».
«Гадаю, що, незважаючи на те, що Крим був захоплений із кричущими порушеннями всіх міжнародних норм, проте реалії такі, що Крим зараз є частиною РФ, і давайте не будемо дурити себе — і українцям я також наполегливо раджу не дурити себе — він залишиться частиною Росії й більше ніколи не стане частиною України», — неодноразово заявляв п. Навальний. Відповідаючи на пряме запитання, чи намагатиметься він повернути Крим Україні, якщо раптом стане президентом РФ, Олексій Навальний заявив: «Крим — це що, канапка з ковбасою, щоб його туди-сюди пхати?».
Цікаво, що Денис Вороненков, убитий 23 березня в Києві колишній депутат Державної думи РФ, буквально напередодні своєї загибелі заявив в інтерв’ю виданню «Гордон»: «Навальний давно перетворився на ефективний інструмент певної групи у Федеральній службі безпеки (ФСБ), за допомогою котрого бізнес-клани розправляються з конкурентами: спочатку з генпрокурором Чайкою, зараз — із прем’єр-міністром Медведєвим. І карні справи проти цього «опозиціонера» — фейк, інакше він би давно сидів у в’язниці. Приклад п. Навального унікальний: уперше за всю історію Росії людину засудили, заарештували і тут же випустили з в’язниці, та ще й дозволили йому виступати з «гучними викриттями». ФСБ цілеспрямовано ліпить із Навального героя».
P. S. Як бачимо, більшість лідерів російської опозиції більше цікавить боротьба за владу, ніж плани реальної демократизації РФ. Не важливо, хто замінить Путіна — його вірний соратник Медведєв, чи репресований олігарх Ходорковський — політика РФ щодо України залишиться незмінною. Москва й надалі вважатиме себе «збирачем руських земель», мало зважаючи на те, що насправді Україна — незалежна соборна держава, яка має право втілювати власну політику, не питаючи дозволу ні в Кремля, ні в Білого дому.

Ігор Берчак

До теми
Окупаційна влада анексованого Севастополя прийняла закон, що передбачає виплату компенсацій українським власникам «націоналізованих» підприємств. Як пише «Новая газета», поки що остаточний список об’єктів, власники яких отримають відшкодування, не затверджений. Однак кримські чиновники заявили, що точно визначилися, принаймні, з двома підприємствами, власниками яких є Петро Порошенко й Ігор Коломойський. Зокрема, перший повинен отримати компенсацію за майновий комплекс «Севморзаводу», який належав йому до моменту «націоналізації» 2014 року. При цьому ще 2015-го глава держави задекларував завод як свій актив. 89 % акцій «Севастопольського морського заводу ім. Серго Орджонікідзе», що займається суднобудуванням і ремонтом кораблів, належить «Закритому недиверсифікованому корпоративному інвестиційному фонду «Прайм Ессетс Кепітал», власником якого є Президент України.
Свою чергою, Ігор Коломойський може сподіватися на виплату компенсації за 16 автозаправок групи «Приват», які 2015 року перейшли у власність севастопольського комунального підприємства «Міський автозаправний комплекс». Щоправда, точна сума компенсацій досі невідома.
Російський політолог Давид Аксельрод вважає, що несподівана «щедрість» РФ зумовлена спробою бодай якось «пом’якшити удар» у міжнародних судових інстанціях. «Націоналізація в тому вигляді, в якому вона відбувалася в Криму, є нічим іншим, ніж рейдерське захоплення, і жоден суд у світі не стане на бік нових власників».
Інша ймовірна причина — бажання бодай трохи підвищити інвестиційну привабливість Севастополя. Не таємниця, що незважаючи на проголошення в колись закритому місті вільної економічної зони, російські інвестори вкрай неохоче розпочинають тут свою діяльність (із 754 офіційно зареєстрованих резидентів 250 не розпочали жодної реальної діяльності). «Небажання бізнесу працювати в Криму пов’язано, в т. ч., з рейдерськими захопленнями приватної власності. Останній випадок — престижний севастопольский ресторан «Острів», який в січні захопили колишні представники «самооборони» Криму. Компенсації українським власникам — це спосіб продемонструвати російським бізнесменам, що «бєспрєдєла» більше немає», — вважає п. Аксельрод. Нагадаємо, що загалом унаслідок анексії Криму РФ 2014 року було «націоналізовано» 250 об’єктів, що належали Україні і українському бізнесу. Загальна вартість майна оцінюється в 1 млрд USD.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...