Новини для українців всього свту

Tuesday, Sep. 17, 2019

2019 рік: яких провокацій можна чекати від РФ

Автор:

|

Січень 09, 2019

|

Рубрика:

2019 рік: яких провокацій можна чекати від РФ

РФ може піти в наступ із боку АРК для захоплення Північно-Кримського каналу

Цей рік може принести низку сюрпризів у стратегічній сфері, причому Україна залишається місцем, де ескалація в Європі є найімовірнішою. «Путін захопив Крим і відрізав доступ до нього новою огорожею, захопив контроль над входом до Азовського моря, збудувавши міст і тепер є очікування, що Москва спробує далі захопити територію, можливо, в напрямку Маріуполя», — написав Пітер Еппс у своїй колонці для Reuters. Схожі прогнози оприлюднюють й українські експерти. Причому вони наголошують власне на небезпеці ескалації збройної аґресії, не забуваючи однак і про ризики втручання Російської Федерації (РФ) в українські вибори.

Хімічна загроза
Надзвичайно тривожний прогноз містився в грудневій аналітичній доповідній записці Russia in Review, яку опублікував вашинґтонський Центр вивчення війни. «Москва вже створює всі необхідні для військової ескалації передумови. В т. ч. є привід припускати, що РФ готується до хімічної атаки проти України, щоб спричинити масову істерію. Раніше РФ уже вдавалася до таких дій. Разом із сирійським режимом вони сфабрикували хімічну атаку в Сирії 24 листопада минулого року, на що РФ «відповіла» авіаційними ударами. США засудили фабрикування, але на рішучу відповідь не пішли. Тож Кремль може очікувати такого ж сценарію і в Україні», — пояснили американські аналітики.
Не виключено, що Путін може вдатися і до вкрай цинічної, але вже випробуваної ним тактики. «Росія готує обвинувачення проти України в спробі організації терактів на своїй території, а також на непідконтрольних територіях Донецької та Луганської областей і в анексованому Москвою Криму», — повідомив Олександр Мотузяник, речник Міністерства оборони України, посилаючись на дані української розвідки. За його словами, не виключається проведення Кремлем диверсій на об’єктах власної критичної інфраструктури, таких, як теплоелектростанції, порти, мости, підприємства, які використовують у виробництві шкідливі речовини, на транспорті — з подальшим обвинуваченням у причетності до їхнього скоєння «українських диверсантів».

Чорноморська криза
Не виключено, що після Азовської кризи Москва може започаткувати «Чорноморську кризу». Захоплення трьох українських кораблів у листопаді минулого року в Кремлі пояснили «безпекою» Керченського мосту. Водночас за 100 км від Одеси і 150 км від анексованої Автономної Республіки Крим (АРК) в акваторії Чорного моря розташовані бурові газові платформи, також захоплені РФ під час анексії. «Раніше тут працювала українська компанія «Чорноморнафтогаз». Це так звані вишки Бойка. Повз ці платформи йде основний морський трафік України. Якщо приблизно рахувати в тоннах, то це більш, ніж 90 %», — зазначив «Радіо Свобода» Андрій Клименко, глава наглядової ради громадської організації «Майдан закордонних справ». Тепер ці платформи охороняють військові 41-ї бригади ракетних катерів Чорноморського флоту РФ. «За аналогію, наприклад, як вони кажуть, що «охороняють» Керченський міст», так само можуть сказати: ми «охороняємо» наш трубогін від можливих диверсій із українського боку», — припускає Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень. А далі все за сценарієм ескалації навколо Азовського моря — перевірки торгових кораблів, блокада українських портів тощо.

Атака на канал
До анексії 80 % потреб АРК у прісній воді задовольнялося за допомогою Північно-Кримського каналу, який починався у Каховському водосховищі в нижній течії Дніпра на Херсонщині. Після того, як Україна завершила будівництво дамби на каналі, подача води в АРК була повністю перекрита.
«РФ може піти в наступ із боку окупованого Криму для захоплення частини Херсонської області з тим, щоб розблокувати постачання дніпровської води Північно-Кримським каналом», — заявив у коментарі воланню «Сьогодні» Тарас Березовець, директор компанії Berta Communications. Схожу думку «Радіо Свобода» висловив і Марк Сімаковскі, екс-начальник відділу в справах РФ офісу з політичних питань Пентаґону: «РФ потребує ще однієї території, щоб захистити Крим і свої стратегічні інтереси. Є і водна проблема в АРК, оскільки водопостачання півострова було з території України».
Для довідки: від анексованого Перекопу до Таврійська, де починається канал, і де розташована гребля Каховської гідроелектростанції — усього 80 км відкритого степу, де немає жодних природних перешкод. «Для РФ головне — вийти за перешийок і далі розвивати наступ у напрямку греблі. Цей сценарій росіяни можуть реалізувати впродовж найближчих шести місяців. Найзручніший для окупантів період — на «перезмінці» під час президентської кампанії. Тобто, після обрання Президента України, особливо якщо глава держави буде новий, поки він не почне виконувати свої президентські обов’язки, поки не пройде інавгурація, коли Порошенко буде допрацьовувати зі старими повноваженнями останній місяць, це — найзручніший момент (травень-червень 2019-го) для такої атаки», — пояснив політтехнолог.

Виборчі небезпеки
У будь-якому разі в Кремлі навряд чи зважаться на відверту аґресію принаймні до закінчення президентських виборів, адже там плекають надії на перемогу умовно «зручного» кандидата. Під час свого виступу у жовтні минулого року на Валдайському дискусійному клубі Путін заявив, що про якусь нормалізацію відносин із Україною може йти мова тільки вже з наступною українською владою після закінчення виборчого циклу 2019 року. «РФ ніколи ні з ким в Україні домовлятися не збиралася. Кремль або домагався свого шантажем і підкупом — або чекав наступника, щоб його шантажувати або корумпувати. Ніякого іншого уявлення про домовленості з Україною в Москві просто не існує, як не існує і розуміння того, що Україна — це держава, а не бунтівна територія самої РФ», — пояснив відомий український журналіст Віталій Портников.
Тим не менше в Кремлі не наміряються пасивно спостерігати за українськими виборчими перегонами. У Службі безпеки України (СБУ) давно попереджали про плани РФ організувати в Україні перед президентськими виборами якийсь «керований хаос». Як заявляв раніше Віктор Кононенко, заступник голови СБУ, Кремль піде за двома напрямками — розпалювання міжконфесійної ворожнечі після отримання томосу про створення автокефальної Православної церкви України і тиск на українську владу «руками українців». Останнє означає підбурювання різноманітних акцій протесту, наочним прикладом чого можна вважати минулорічні протести власників авт на єврономерах. Крім того, як розповідають в СБУ, РФ посилює наплив на українську територію кримінальних елементів зі своєї території і з республік Закавказзя для дестабілізації криміногенної ситуації.
Однозначно, будуть спроби втрутитися у виборчий процес за допомогою кібератак, у т. ч. на сайт Центральної та територіальних виборчих комісій. Не виключений сценарій зриву голосування чи підрахунку голосів у окремих реґіонах за допомогою «тітушок», підкупу, розмаїтих провокацій.
«Не думаю, що безпосередньо влаштовуватимуться теракти чи інші серйозні акти аґресії. У РФ розуміють, що такі дії лише призводять до консолідації електорату, проукраїнських сил, які не подобаються Кремлю. Тому росіяни не поводитимуться настільки відкрито та нахабно, щоб отримати прийнятні для себе результати», — каже Тарас Загородній, керуючий партнер Національної антикризової групи.
Як спрогнозувала «Сьогодні» політолог-міжнародник Віра Константинова, виборчий процес в Україні буде вирішальним із точки зору відмови від пострадянської парадигми та забезпечення невідворотного транзиту до Європи. «І в РФ це чудово усвідомлюють. Тому простір для маневру в Кремля достатньо обмежений, і загрози в контексті не лише президентських, а й парламентських виборів, доволі серйозні. Найгірший сценарій для України (в реалізацію якого РФ найбільше «інвестуватиме»), це перемога «договороспроможного» кандидата в Президенти і отримання більшості у Верховній Раді шляхом спекуляцій на соціально-болючих питаннях».

Ігор Берчак

До теми
2018 року Україна фігурувала у 461 з тисячі випадків дезінформації в російських засобах масової інформації (ЗМІ). Про це повідомляють аналітики проекту EU vs Disinformation. «Через п’ять років з початку воєнного конфлікту використання Кремлем інформаційної зброї проти України не зменшилося: у повідомленнях прокремлівських ЗМІ інформація про Україну все ще подається найбільш спотвореною», — зазначають аналітики. «Прокремлівська дезінформація про Україну націлена на аудиторію в РФ, Україні й у третіх країнах. Внутрішній аудиторії РФ показує повідомлення, спрямовані на дегуманізацію українців, виставляючи українську владу сучасними послідовниками нацизму», — зазначають аналітики. Українську ж аудиторію російські ЗМІ намагаються деморалізувати, применшуючи військові можливості України з метою знизити моральний дух у конфлікті з РФ.
«Західній аудиторії та міжнародному співтовариству прокремлівські ЗМІ намагаються представити Україну винною у воєнному конфлікті з РФ. Піддавати сумніву відповідальність РФ було метою довготермінової кампанії РФ з дезінформації, що призвела до ескалації конфлікту в Азовському морі. Подібна стратегія також була ключовою у спробах посіяти сумніви у ролі РФ в катастрофі малайзійського Boeing», — зазначають експерти.
Окремий блок дезінформації російських ЗМІ спрямований на представлення подій Революції гідності та змін після неї як «провал». Аналітики також наводять приклад продемонстрованого на російському телебаченні інтерв’ю з «розчарованим українцем», котрий виявився актором із Білорусі. «Якщо західна аудиторія повірить у такі повідомлення, доповнені заявами, що Україна не є реальною державою і що українці та росіяни — один народ, Кремль може сподіватися, що Захід змінить ставлення до підтримки України», — зазначають експерти.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...