Новини для українців всього свту

Tuesday, Oct. 20, 2020

Рекордне падіння цін на нафту: загрози для РФ і США

Автор:

|

Березень 11, 2020

|

Рубрика:

Рекордне падіння цін на нафту: загрози для РФ і США

У понеділок, 9 березня, ціни на нафту обвалилися в середньому на 30 %, сягнувши позначки 33 USD за барель. Востаннє таке падіння фіксували ще 1991 року, коли після закінчення операції «Буря в пустелі» ціна енергоносія впала із 41 USD за барель до 17 USD. Причиною теперішньої паніки став несподіваний провал перемовин між Організацією країн-експортерів нафти (ОПЕК) і Російською Федерацією (РФ). Остання не лише не погодилася на нове скорочення видобутку (пропонували зменшити обсяги на 1,5 млн барелів на добу), але й відмовилася виконувати попередню угоду, укладену в грудні 2017-го. Такого не очікував ніхто!

Саудівська атака
На подальшому скороченні видобутку найбільше наполягала Саудівська Аравія. На думку Ер-Ріяда, такий крок дозволив би зберегти або навіть підвищити ціни на паливо. Після провалу перемовин із РФ саудити планують значно збільшити видобуток — до понад 10 млн барелів на добу, а за необхідності — і до рекордних 12 млн. Крім цього, державна компанія Saudi Aramco запропонувала клієнтам значну знижку (на 6-8 USD за барель — рекордний показник за останні 20 років), фактично, розпочавши на нафтовому ринку «цінову війну».
«Раніше Саудівська Аравія сподівалася зберегти свої позиції та прибутки на нафтовому ринку шляхом заохочення співпраці між великими гравцями, але тепер вона вважає, що в обставинах, які склалися, їй буде найрозумніше зробити зворотне: вступити в гру «хто перший злякається» з Москвою і незалежної нафтовою індустрією США та розраховувати на те, що вдасться виграти», — пише аґенція Bloomberg.

Російський блеф
Михайло Леонтьєв, прессекретар «Роснєфті», заявив, що нова угода з ОПЕК не відповідала інтересам РФ. «Усі обсяги, які скорочували відповідно до попередньої угоди, повністю і достатньо швидко заміщали на світовому ринку обсягами американської сланцевої нафти, тому з точки зору російських інтересів ця угода просто позбавлена сенсу», — заявив він.
У Москві швиденько взялися розкручувати тему, мовляв, відмова від угоди з ОПЕК — це «нищівний удар» по сланцевій індустрії США. «Тепер для американського сланцю настає час серйозних втрат. Там поріг рентабельності значно нижчий, ніж у нас. Там постійно потрібно бурити. У підсумку, сланцевий видобуток стене нерентабельним, отже, у РФ з’являється шанс повернути собі свою частку ринку, витіснивши американські сланці. Частку, яка була втрачена в той період, коли російська нафтова галузь перебувала в лещатах ОПЕК і наша нафта поступалася місцем американській», — заявив Леонід Крутаков, доцент Фінансового університету при уряді РФ.
«Ось уже впродовж більш, ніж трьох років президент Трамп підтримує свою політику «енергетичного домінування» в абсурдному прагненні перетворити США на постачальника енергоресурсів. Трильйони доларів витратили на нарощування видобутку всередині країни. Без сумніву, ця політика виникла ще до Трампа, але він став її найбільш переконаним прихильником, запроваджуючи санкції й ембарго проти всіх, кого він може утримати від участі в торгах. Але ось чого він ніколи не міг, так це виключити з цих торгів РФ», — пише «Газета.Ру».
Та насправді «нищівного удару» зазнала сама РФ. Курс рубля одразу впав майже на 7 %. А як заявив у інтерв’ю The Bell Леонід Федун, співвласник «Лукойла», через відмову приєднатися до угоди про скорочення видобутку РФ втрачатиме щодня від 100 до 150 млн USD. У них передбачені як втрати від недоотриманої вигоди при експорті нафти, так і подальше падіння цін на природний газ, які напряму залежать від нафтових котирувань.
Падіння цін на нафту загрожує РФ бюджетним дефіцитом і девальвацією, зазначає Дмитро Маринченко, аналітик рейтинґової аґенції Fitch. За його словами, Москва «навряд чи, розраховувала на те, що нафтові ціни впадуть майже до 30 USD». «Ймовірно, це дуже неприємний сюрприз, у т. ч. для тих, хто приймав рішення про вихід із угоди з ОПЕК», — зауважив експерт.
«Поточна криза нагадує про прийняте Саудівською Аравією 1985 року рішення наповнити ринок нафтою після років обмежень. Те рішення в кінцевому рахунку допомогло прискорити крах Радянського Союзу», — повідомляє Bloomberg. А Путін, як відомо, є палким прихильником СРСР і вважає його розвал «найбільшою геополітичною катастрофою XX ст.».

Американські козирі
«РФ, безумовно, розраховує, що різке падіння цін спричинить крах американського сланцевого видобутку, що дозволить їй відновити панівні позиції на ринку. Якщо Москва справді так вважає, то її, ймовірно, чекає розчарування», — заявив у інтерв’ю Marketwatch Маніш Радж, фінансовий директор Velandera Energy.
«Ця стратегія є проявом неправильного розуміння американських законів про банкрутство. Хоча різке падіння цін на нафту, яке почалося наприкінці 2014 року, і справді змусило сотні виробників сланцевої нафти в США оголосити себе банкрутами відповідно до розділу 11 Кодексу про банкрутство, в кінцевому підсумку більшість тих компаній провела реорганізацію і знову вийшли на ринок, маючи вже набагато менше боргів», — пише Forbes.
У результаті за період з 2014-го по серпень 2017 року загальний обсяг видобутку нафти в США виріс на 114 %. І це зростання відбулося на тлі того, що понад 200 нафтогазовидобувних компаній успішно пройшли через процедуру банкрутства. У підсумку США стали найбільшим в світі виробником нафти, обігнавши і РФ, і Саудівську Аравію.
Зрештою, не треба забувати про безпрецедентне скорочення руху транспорту та промислового виробництва в Китайській Народній Республіці, спричинених епідемією COVID-19. З іншого боку в рамках угоди про першу фазу торгової угоди США-КНР, яку підписали у Вашинґтоні 15 січня ц. р. після майже півторарічної торгової війни між двома країнами, Пекін узяв на себе зобов’язання за два роки збільшити імпорт енергоносіїв із США до 52 млрд USD (до початку торгової війни КНР закуповувала у США нафти та газу на 18 млрд USD на рік). Тож у будь-якому разі гарантований ринок збуту у нафтових компаній із США буде.
Зрештою, впевненість США в своїх силах добре ілюструє реакція Дональда Трампа. «Саудівська Аравія та РФ сперечаються щодо ціни та потоку нафти. Ці фейкові новини й є причиною падіння ринку! — написав він у Twitter. — Добре для споживача, ціни на бензин знижуються!».

Українська невизначеність
Наразі єдиною очевидною українською реакцію на ситуацію стало незначне падіння курсу гривні. Як заявив інформаційній аґенції «РБК Україна» Максим Пархоменко, аналітик «Альпарі»вже до кінця цього тижня він може сягнути позначки 26 грн/USD. Чи падатиме курс і надалі, залежатиме і від міжнародної ситуації, і від дій Національного банку України (НБУ). Не варто українцям сподіватися й зниження цін на заправках. Таку думку висловив Владислав Рашкован, заступник виконавчого директора від України в Міжнародному валютному фонді (МВФ).
Значно тривожніший прогноз озвучив Борислав Береза, депутат Верховної Ради 8-го скликання. «Якщо падіння затягнеться, то Кремлю треба буде когось призначити винним й якось відволікати увагу від того, що РФ — це сировинний придаток світу і не більше. Й якщо сировина дешевшає, то жити стає нема на що, а товари, вироблені в РФ, нікому не потрібні в таких обсягах, щоб замінити надходження від продажу нафти та газу. Якщо в Кремлі будуть вибирати між поясненнями, чому в РФ стало погано, проведенням маленької, але гучної війни, то вони виберуть війну. І швидше за все, війну з Україною. Звинуватять у всьому нас і узагальнений Захід. Історію для свого електорату вони вигадають. Упевнений, що після розіп’ятого хлопчика в Слов’янську, обдурені росіяни повірять в усе. Тому нам уже треба готуватися до повномасштабної війни з РФ», — написав він у своєму телеграм-каналі.

Ігор Берчак

P. S. Аналітики Goldman Sachs не виключають, що ціна на нафту може опуститися до рівня 20 USD за барель. За словами експертів, зараз ситуація на ринку гірша, ніж у листопаді 2014 року, коли виробникам нафти довелося розпочати перемовини про скорочення видобутку.

Довідка
ОПЕК (англ. The Organization of the Petroleum Exporting Countries) — міжнародна міжурядова організація, створена країнами-експортерами нафти. Її основною метою є контроль за розподіленням квот на видобуток нафти. Країни-члени ОПЕК контролюють близько двох третин світових запасів нафти. До складу ОПЕК входять 14 країн: Алжир, Анґола, Венесуела, Габон, Іран, Ірак, Конґо, Кувейт, Лівія, Об’єднані Арабські Емірати, Ніґерія, Саудівська Аравія, Екваторіальна Ґвінея й Еквадор. США і РФ членами ОПЕК не є.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply