Новини для українців всього свту

Monday, Jul. 13, 2020

Поширення Covid-19 може призвести до світової гуманітарної катастрофи

Автор:

|

Червень 02, 2020

|

Рубрика:

Поширення Covid-19 може призвести до світової гуманітарної катастрофи
Чимало дітей голодують уже зараз

За інформацією Всесвітньої продовольчої програми (ВПП) Організації Об’єднаних Націй (ООН), безліч людей через гуманітарну катастрофу, яку спричинила пандемія Covid-19, постраждає від голоду. За останніми розрахунками, чверть мільярда жителів планети вже цього року може зіткнутися із недоїданням. Тож ВПП вирішила розмістити в найбільш уразливих країнах тримісячний запас продовольства.

Застереження експертів
Девід Бізлі, виконавчий директор ВПП, вважає, що якщо вчасно не вжити заходів щодо забезпечення продовольчої безпеки, світ може зіткнутися з голодом уже за кілька місяців. «Наразі в світі масового голоду немає, — зазначив він. — Але змушений вас застерегти, що якщо не почати діяти зараз — забезпечувати доступ, не допускати перебоїв із фінансуванням і торгівлею — то можемо зіткнутися з голодом воістину біблійного масштабу».
Він додав, що через коронавірус мільйони цивільних, котрі живуть у зоні конфліктів, можуть опинитися на межі голодування. «Згідно з останньою доповіддю ВПП, 135 млн осіб зараз можуть зіткнутися з критичним рівнем голоду, — зазначає представник ООН. — Однак тепер через коронавірус 2020-го ще 130 млн можуть опинитися на межі голодування. Це більше, ніж просто пандемія, це пандемія голоду. Це гуманітарна та продовольча катастрофи».
«Пандемія Covid-19 може призвести до катастрофічних наслідків для мільйонів людей, чиє життя і так висить на волосині. Це люди, котрі можуть поїсти, тільки якщо їм вдається цього дня заробити собі на життя, — додає Аріф Гуссейн, провідний економіст ВПП. — Режим самоізоляції й економічна рецесії вже боляче вдарили по них. Ми повинні діяти, щоб пом’якшити наслідки цієї глобальної катастрофи».
«Конфлікти, екстремальні погодні явища, пустельна сарана, економічні потрясіння, а тепер ще й Covid-19, швидше за все призведуть до зростання числа людей, котрі зазнають гострої нестачі продовольства, — запевняє Цюй Дун’юй, глава Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН. — Однак ретельно відстежуючи розвиток ситуації, ми можемо своєчасно вживати заходів, щоб пом’якшувати наслідки цих явищ. І ми готові вирішувати ці проблеми!»

Хто в зоні ризику?
У зоні найбільшого ризику опинилися країни, вражені військовими конфліктами, економічною кризою та кліматичними змінами: передусім, Ємен, Демократична Республіка Конґо, Афганістан, Венесуела, Ефіопія, Південний Судан, Судан, Сирія, Ніґерія та Гаїті.
Загалом 55 країн і територій у світі, де мешкають 135 млн людей, гостро страждають від нестачі харчів і потребують допомоги. Вони найбільш уразливі для наслідків пандемії і мають дуже обмежені можливості для боротьби як із медичною, так і з продовольчою кризою. В ООН не виключають, що ці країни можуть зіткнутися з болючим компромісом між порятунком людей від коронавірусу та порятунком людей від голоду.
Навіть до спалаху пандемії окремі реґіони Африки й Азії вже мали серйозні проблеми з продовольством, зокрема, через засуху. Тепер же більше половини тих, хто голодує, живуть у країнах Африки, 43 млн — на Близькому Сході і в Азії, а 18,5 млн — в Латинській Америці та країнах Карибського басейну.
У звіті Світової продовольчої програми ООН йдеться, що заможним країнам може стати важче допомагати у врегулюванні продовольчих криз, оскільки через коронавірус страждає й їхнє власне економічне становище. «Вірю, що з нашим досвідом і партнерами ми зможемо об’єднати зусилля та програми для того, щоб Covid-19 не призвела до катастрофи», — запевняє п. Бізлі.
В Європі побоювання викликає ситуація на сході України, в Донецькій і Луганській областях. Автори звіту відзначають ряд позитивних зрушень, у т. ч. перспективу встановлення постійного режиму припинення вогню. Проте через шестирічного конфлікту гуманітарна ситуація в цій частині України залишається складною. В особливо важкому становищі опинилося міське населення, яке проживає в безпосередній близькості від лінії зіткнення, що розділяє підконтрольні та непідконтрольні державі райони.

Причини та наслідки
До різкого погіршення ситуації з продуктами харчування призвели обвал цін на нафту, втрати в сфері туризму, скорочення робочих місць, падіння прибутків міґрантів, котрі переказували кошти на батьківщину. Девід Бізлі закликає домогтися припинення вогню по всьому світу, забезпечити гуманітарний доступ до тих, хто потребують допомоги, а також безперешкодне перевезення вантажів через міжнародні кордони. «Ланцюжки постачання повинні працювати, тільки так ми подолаємо пандемію та забезпечимо достачання провіанту від виробника до споживача, — наголосив він Біслі. — Дуже важливо не піддатися спокусі запровадити заборону на експорт чи субсидії на імпорт, які можуть призвести до зростання цін. У цьому випадку постраждають усі».
Виконавчий директор ВПП настійно закликає виділити витребувані його організацією 1,9 млрд USD, аби можна було створити стратегічні запаси продовольства та захистити найуразливіші групи населення від можливих перебоїв у постачанні харчів. Ще 350 млн USD потрібні для організації логістики для достачання у віддалені куточки світу продовольства та медикаментів, у т. ч. засобів індивідуального захисту.
Раніше провідні виробники харчових продуктів уже повідомляли, що кількість людей, котрі страждають від голоду, 2020 року може подвоїтися, та досягне 800 тис. осіб. Згідно з іншим дослідженням, через нову економічну кризу кількість людей, котрі живуть за межею бідності, може зрости на 500 тис. людей.
А автори академічної збірки Famine Demography: Perspectives from the Past and Present зазначають, що за часів масового голоду зазвичай гине більше чоловіків, ніж жінок, а більшість життів забирає не голод як такий, а неминучі супутні хвороби. Існують й інші наслідки масового голоду. Так, приміром, різко збільшується число самогубств, скорочується рівень народжуваності (після закінчення голоду зазвичай спостерігають короткотерміновий вибух народжуваності, який знову перетворюється на спад) і зменшується число шлюбів. Масовий голод призводить до серйозної зміни демографічної структури населення: зокрема, різко зменшується частка дітей і людей похилого віку, а також збільшується частка жінок.
Гостра нестача продовольчої безпеки є крайнощами, але навіть помірна відсутність продовольчої безпеки має викликати тривогу. У тих, хто стикається з помірною відсутністю продовольчої безпеки, немає гарантованого доступу до їжі. Їм доводиться жертвувати іншими основними потребами, тільки, щоб поїсти. Коли вони все ж отримують їжу, це швидше за все буде щось найдоступніше або дешеве, що не завжди є найбільш повноцінною їжею. Готові продукти харчування — калорійні, з високим вмістом насичених жирів, цукру та солі — нерідко дешевші й їх простіше дістати, ніж свіжі фрукти й овочі. Споживання таких харчових продуктів може означати, що людина отримує в денному раціоні необхідну кількість калорій, але не отримує найважливіших поживних речовин, необхідних для підтримання здоров’я організму та його нормального функціонування. Крім цього, стрес, викликаний невизначеністю наявності доступу до харчів і періодами відсутності їжі, може викликати фізіологічні зміни, що сприяють появі надмірності ваги й ожиріння. У дітей, які стикаються з голодом, відсутністю продовольчої безпеки та недоїданням, у подальшому житті вищий ризик набуття надмірної ваги, ожиріння і таких хронічних хвороб, як діабет. У багатьох країнах недоїдання й ожиріння співіснують; і те, й інше може стати наслідком відсутності продовольчої безпеки.

Євген Клен

About Author

Meest-Online