Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Thursday, Aug. 17, 2017

Планета перетворюється на розпечену пательню

Автор:

|

Червень 15, 2017

|

Рубрика:

Планета перетворюється на розпечену пательню

Теперішній американський президент укотре підтвердив свої наміри максимально знищити все, що його попередник вважав своїми особистими здобутками. Оскільки Барак Обама всіляко підтримував ініціативи, що стосуються боротьби з глобальним потеплінням, й активно брав участь в підготовці Паризької угоди, екологічний «наступ» Дональда Трампа був лише питання часу. Тим більше, що теперішній господар Овального кабінету — затятий критик теорії глобального потепління. За його словами, цю теорію «вигадали китайці для китайців, щоб зробити американську продукцію неконкурентоспроможною». Однак настільки радикального кроку від нового президента США не чекав ніхто.

Ціна питання — два градуси за Цельсієм
Документ, який одразу назвали «історичним», був ухвалений в грудні 2015 року в столиці Франції, а набув чинності в листопаді 2016-го. Згідно з Паризькою угодою, яка прийшла на зміну Кіотському протоколу, 195 країн-учасниць зобов’язалися скоротити викиди в атмосферу, щоб спільно не допустити потепління клімату більш ніж на два градуси за Цельсієм до кінця XXI ст. порівняно з рівнем доіндустріальної доби (тобто, XIX ст., коли почалося спостереження за змінами глобальної температури).
В ідеалі зростання температури у середньому не має перевищувати півтора градуса. Водночас кожна з країн має самостійно визначати свою політику зі скорочення викидів вуглекислого газу.
Якщо теперішні темпи глобального потепління збережуться, вже незабаром на людство чекає глобальна катастрофа. «Танення арктичного льодового щита може спричинити підвищенням рівня Світового океану на 6-7 м, — розповів Ніколя Уло, спеціальний радник із питань захисту планети при президенті Франції. — Це загрозлива ситуація не тільки для Європи, де можуть піти під воду Данія та Нідерланди, а й для Південної та Південно-Східної Азії. З карти світу може повністю зникнути Бангладеш, де проживає 160 млн осіб. Через такі кліматичні зміни більше 200 млн людей стануть вимушеними переселенцям».

«Найбільше шахрайство в історії»
Але в Дональда Трампа — своя арифметика. Оголошуючи про вихід країни з Паризької угоди, американський лідер заявив, що США могли втратити 2,7 млн робочих місць до 2025 року, якби виконували положення документа. Також він вважає, що Паризька угода «перерозподіляє американські багатства» на користь інших країн.
Зрештою, теорію глобального потепління критикує багато серйозних учених. Так, Фредерік Зейтц, колишній президент Національної академії наук США, незабаром після підписання Кіотського протоколу поширив петицію, під якою підписалося більше 16 тис. дослідників із різних країн. У петиції був поданий простий і красномовний факт — потепління на планеті почалося більше 300 років тому — після похолодання XVII ст. — і діяльність людини тут ні до чого.
Фрімен Дайсон, відомий американський фізик, стверджує, що боротьба з глобальним потеплінням давно вже не належать до сфери науки, а є політиканством і спекулятивним бізнесом. А Джон Колман, засновник телеканалу про погоду Weather Channel, вважає глобальне потепління «найбільшим шахрайством в історії». За його словами, «деякі підлі та боягузливі вчені заради різноманітних політичних цілей нахабно маніпулюють довготерміновими спостереженнями за погодою, щоб створити у людей ілюзію глобального потепління». На його думку, насправді вплив людства на клімат Землі мізерний.
Своєю чергою, П’єр Латур, віце-голова британської асоціації Principia Scientific International, стверджує, що не концентрація вуглекислого газу впливає на підвищення температури атмосфери, а навпаки — температура впливає на дедалі більші природні виділення газу. Причинами глобального потепління можуть бути спалахи сонячної активності, зміна нахилу земної осі, сплеск вулканічної діяльності тощо.

Поганий приклад може стати «заразним»
Якщо вплив людської діяльності на зміни клімату залишається суперечливим питанням, то її ж негативний вплив на природне середовище достатньо добре вивчений. Тому вихід Сполучених Штатів із договору матиме серйозні наслідки. До 2025 року країна мала скоротити викиди парникових газів на 26-28 % порівняно з рівнем 2005-го. Водночас не варто забувати, що США — друге за обсягом джерело викидів вуглекислого газу в світі після Китаю. 2015 року викиди Сполучених Штатів склали 5,1 млн кілотонн вуглекислого газу — це більше, ніж усі 28 країн Європейського Союзу разом узяті.
Також існують серйозні побоювання, що приклад США може бути «заразним» для інших учасників. Щоправда, Китай наразі переконує, що не має наміру виходити з Паризького договору. «Незалежно від того, як зміняться позиції інших сторін, ми продовжимо дотримуватися стійкого «зеленого» розвитку. Ми продовжимо посилювати наші заходи з боротьби з глобальною зміною клімату», — заявили в Пекіні. Але хто гарантуватиме, що за кілька років китайці не скажуть: «А воно нам треба? Якщо американці пильнують перш за все власну економіку, а не глобальні інтереси, то й нам можна».
Крім цього, не варто забувати, що досі незрозумілою залишається позиція Індії (1,3 млн т парникових газів на рік). Нарендра Моді, прем’єр-міністр країни, неодноразово заявляв, що його країна має право розвивати свою економіку та боротися з бідністю, тому не готова взяти на себе ще й екологічні зобов’язання. Для Нью-Делі ініціатива Вашинґтона може стати прекрасним приводом відмовитися від виконання Паризької угоди.

Ігор Берчак

P. S. Також не варто забувати, що формальний і повний вихід із Паризької угоди насправді може зайняти близько трьох років, тому зараз в Білому домі обговорюють ще радикальніший крок — вихід країни з основного Договору зі зміни клімату Організації Об’єднаних Націй (ООН).

До теми
До Конґресу США внесли законопроект про ліквідацію федеральної Агенції з охорони навколишнього середовища (United States Environmental Protection Agency; EPA). Автори документа пояснюють свою ініціативу тим, що численні правила агенції заважають бізнесу працювати та призводять до зайвих витрат. «Американці тонуть у законах і правилах, встановлених бюрократами, яких не обирають. Агенція з охорони навколишнього середовища перетворилася на злісного порушника. Наші малі підприємства не здатні покрити витрати, пов’язані з дотриманням необхідних вимог, що занадто часто веде до закриття цих підприємств і зростання кількості безробітних американців», — наголосив конгресмен Мет Гаєц.
Однак багато конґресменів із цим не згодні. «Глобальна зміна клімату вже чинить руйнівну дію на економіку: змінюються періоди вегетації сільськогосподарських культур, мільйони людей змушені залишати свої будинки внаслідок сильних ураганів, які руйнують критично важливі об’єкти інфраструктури», — впевнений Пол Тонко, провідний демократ у підкомітеті з питань навколишнього середовища комітету Палати представників із енергетики та комерції.
«Над усіма нами нависла загроза глобального потепління. Жорсткі нормативи змушують автомобільну промисловість прагнути до більшої економічності та нових ідей. Адміністрація президента Трампа робить серйозну помилку, знижуючи вимоги до ефективності спалювання пального. Цей крок вдарить по споживачеві, завдасть шкоди здоров’ю нації та послабить нашу боротьбу зі зміною клімату», — вважає Джен Шаковскі, член палати представників США.
Нагадаємо, що EPA — головний інструмент державної боротьби з погіршенням екологічної ситуації в США. Організація серед іншого розробляє правила для підприємств, що регулюють викиди вуглецю в навколишнє середовище, та сертифікує автомобілі, перевіряючи витрати пального і рівень шкідливих викидів. Саме EPA 2015 року виявила глобальну аферу «Дизельгейт»: тоді виявилося, що німецький концерн Volkswagen випустив понад 11 млн автомобілів, оснащених спеціальною програмою, яка при тестуванні в десятки разів занижувала обсяг шкідливих газів, що викидаються в повітря. Концерн тоді визнав факт навмисного заниження даних про рівень викидів при продажу машин в Америці й Європі.

Довідка
90 % усіх великих катастроф на Землі за останні 20 років були викликані погодою, стверджують експерти ООН. Повені, посухи, бурі, аномальна спека й інші явища (загалом 6 457 стихійних лих) убили 606 тис. людей, позбавили здоров’я, житла та майна ще 4,1 млрд. Загальний збиток від цих катастроф склав приблизно 1,9 трлн USD. Учені відзначають несподівано велику руйнівну силу погодних явищ порівняно з іншими типами катастроф. Варто зауважити, що крім погодних стихійних лих, людство потерпало ще й від геологічних (землетруси, виверження вулканів, цунамі), біологічних (епідемії) та позаземних (падіння метеоритів). Так, урагани та тайфуни забрали життя 242 тис. людей (причому 138 тис. загинули від лише одного циклону, який вразив М’янму 2008-го). Аномальна спека виявилася смертельною насамперед для розвинених країн: через неї померли 148 тис. осіб, головним чином у Європі. Експерти побоюються, що глобальне потепління зробить погодні явища ще руйнівншими.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...