Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, Oct. 20, 2018

Петро Порошенко взяв участь у загальних дебатах 73-ї сесії ГА ООН

Автор:

|

Жовтень 03, 2018

|

Рубрика:

Петро Порошенко взяв участь у загальних дебатах 73-ї сесії ГА ООН

Петро Порошенко в ООН

Василь Філіпчук, голова правління Міжнародного центру перспективних досліджень, не вважає засідання Генеральної Асамблеї (ГА) Організації Об’єднаних Націй (ООН) чимось особливим.

Непросте завдання
Президент України під час свого виступу закликав міжнародну спільноту на загальних дебатах 73-ї сесії ГА ООН активніше реагувати на російську аґресію. Він також висловив упевненість, що Раду Безпеки (РБ) ООН потрібно реформувати, а російську аґресію проти України й інших країн можна зупинити лише спільними зусиллями усього світу.
За словами глави Української держави, мовчання міжнародної спільноти є зброєю, яку Кремль використовує проти України й решти світу. Відтак, Президент закликав не допустити того, щоб порушник міжнародного права, яким є Російська Федерація (РФ), вийшов сухим із води.
Для цього, за словами п. Порошенка, «необхідно поставитися відповідально і до статуту ООН, і до решти міжнародних документів». «Забезпечити відповідальність — непросте завдання. Можу вас завірити — ніщо не зупинить Москву від продовження своєї аґресивної, експансіоністської політики, якщо проти неї єдиним фронтом не виступить міжнародне співтовариство, якщо покарання за її вчинки не стане неминучим», — наголосив він.
Петро Олексійович також нагадав, що саме відсутність належної реакції на попередні порушення уможливила для РФ наступні злочини: «Після Грузії настала черга України, після Литвиненка — Скрипалів, після Аллепо — Ідлібу».
На думку українського лідера, деякі країни-постійні члени РБ ООН зловживають своїм правом вето, тому цей орган потребує реформування. Відтак він констатував: «Зловживання правом вето — це гальмо, що заважає нашій Організації діяти на повну силу».
Президент України під час виступу на сесії ГА ООН також заявив, що після окупації Криму мішенню Кремля є окупація Азовського моря. Він зазначив, що аґресивні дії РФ стали активнішими після побудови мосту між російською територією й окупованим Кримом.
«Незаконно побудувавши міст через Керченську протоку, РФ стала систематично порушувати свободу міжнародної навігації через Керченську протоку як для українських, так і для іноземних суден, — нагадав п. Порошенко. — Такі грубі порушення мають бути припинені як незаконні, у т. ч. в рамках Конвенції ООН з морського права. Вони мають отримати рішучу відповідь, в т. ч. посилення санкційної політики й інші цілеспрямовані заходи».

«Москва має відчути»
Петро Порошенко також укотре заявив, що Україна розраховує на узгодження такого мандату багатонаціональної миротворчої операції під егідою ООН, яка змогла б урегулювати конфлікт на Донбасі, а не заморозити його. Він наголосив, що навіть після того, як ООН не вдалося запобігти аґресії проти України, все ще залишалася надія, що Організація допоможе у врегулюванні конфлікту шляхом розгортання миротворчої місії на тимчасово окупованій території Донбасу.
Україна, за словами її Президента, цілком поділяє підхід генерального секретаря до миротворчої діяльності ООН. «Саме за допомогою погодженої РБ миротворчої місії, ООН може врятувати численні життя людей та запобігти їхнім подальшим стражданням», — наголосив український лідер.
Він також зауважив, що за чотири роки російської окупації Крим перетворився на військову базу, яка загрожує безпеці та стабільності всього Чорноморського реґіону. Президент також нагадав, що кримські татари й українські патріоти зазнають жорстких переслідувань і дискримінації через свою громадянську позицію. Відтак п. Порошенко закликав країни-члени ООН докласти більше зусиль для того, щоб досягти поваги до прав людини в тимчасово окупованому Криму шляхом прийняття відповідної резолюції ГА ООН.
Глава Української держави також наголосив, що Україна завжди ставила на перше місце правові та дипломатичні шляхи врегулювання конфліктів із РФ. Тому Київ звернувся за підтримкою до ООН, Організації з безпеки та співпраці в Європі, Ради Європи й інших міжнародних організацій, форумів і форматів. «Ми будемо дотримуватися цього підходу й надалі. Москва має відчути силу міжнародного права», — запевнив п. Порошенко.
Він також нагадав, що Україна ініціювала судові розгляди проти РФ й уже досягла певних результатів. Зокрема, на початку 2017 року Міжнародний суд ООН наказав Москві скасувати заборону діяльності Меджлісу кримських татар.
Президент Порошенко також нагадав про збиття 2014 року літака МН17 і причетність РФ до цієї трагедії та наголосив: «Важливо, що Австралія та Нідерланди нещодавно приєдналися до зусиль України притягнути Росію до відповідальності за цей злочин».

Трамп не згадав
А от Дональд Трамп у своєму виступі перед ГУ ООН Україну так і не згадав. За нього це зробив Анджей Дуда, президент Польщі, котрий наголосив: «Із сумом хотів би звернути увагу на події у сфері безпеки в нашому реґіоні — Центральній і Східній Європі. Лише в останні кілька років ми стали свідками явного порушення Будапештського меморандуму, який гарантував територіальну цілісність України в обмін на мирне та добровільне ядерне роззброєння».
А Ерна Солберґ, прем’єр-міністр Норвегії, під час свого виступу заявила: «Суверенітет і територіальна цілісність України у межах міжнародно визнаних кордонів мають бути відновлені».
Відтак Іван Капсамун, оглядач київського часопису «День», зауважив: «Звичайно, Україна має бути вдячною за підтримку міжнародних партнерів, але примусити РФ відповісти за свої злочини, зокрема проти нашої країни, світу наразі не вдається. Які механізми запропонував Президент України? Його виступ був достатньо потужним, хоча опоненти вже розкритикували Порошенка за те, що так і не згадав про Будапештський меморандум, який мав гарантувати безпеку України. Більше того, від експертів часто можна почути і про ідею необхідності переходу до перемовин у форматі Будапештського меморандуму».

Ігор Голод

Коментар експерта
Василь Філіпчук, голова правління Міжнародного центру перспективних досліджень:
— Якихось конкретних підсумків ГА ООН для нас поки що немає. Були окремі згадки окремих лідерів держав і генсека НАТО, але вони не свідчать про якісь якісні зміни у ставленні до врегулювання російсько-українського конфлікту. Це питання «надійно» увійшло до списку проблемних міжнародних питань, до якого постійно повертаються, але ніхто не бачить можливості підіймати температуру дискусії для того, щоб якось його вирішувати. Всі розуміють, що за теперішніх умов можливостей для врегулювання проблеми немає. Хоча те, що тривають дискусії, — вже добре. До речі, врегулювання питання належить до компетенції РБ, а не ГА ООН. В Раді безпеки є два ключові гравці — США та РФ, які й ведуть між собою діалог. Для мене ж цікавим за останні дні з усіх заяв і виступів було якраз інтерв’ю Курта Волкера, спецпредставника Держдепу США у справах України, котрий детально розповів, як зараз відбуваються перемовини і куди вони просуваються. Виходячи з того, що він сказав, ситуація не є замороженою, перемовини тривають. І якщо американські та російські представники дійдуть згоди, то її буде дуже легко оформити для прийняття на РБ ООН, а звідти рухатися до миротворців чи міжнародної тимчасової адміністрації на Донбасі. Але наразі ми не бачимо, щоб американсько-російський діалог пішов уперед. Є напрацювання, проте брак довіри та достатньо різний порядок денний обох сторін унеможливлює прийняття рішень. Тому я б не оцінював згадане засідання ГА як щось особливе. Це стандартні міжнародні заходи, які проходять щороку. Не було ні перемог, ні поразок. Інша річ, що кілька тижнів тому окремі українські дипломати підняли високу планку очікувань. Посадовці, політики казали про якісь сюрпризи, напрацювання, але ми не побачили ні сюрпризів, ні напрацювань. Те, що Трамп не згадав, але окремі лідери згадали про Україну, насправді нічого не змінює. Без політичної волі на геополітичному рівні, без активності з українського боку, нічого не буде. Особливо якщо враховувати, що наступний рік для нас є виборчим, отже, «вікно можливостей» зменшується ще більше. Наразі великих шансів на прийняття системних політичних рішень немає.

До слова
Реджеп Таїп Ердоган, президент Туреччини, з нагоди дня народження 28 вересня подарував Петрові Порошенку іменний торт. Про це повідомила Ірина Геращенко, перший заступник голови Верховної ради України. «Happy birthday! Звучало від журналістів, які працювали на Асамблеї, прихильників із діаспори, які прийшли в штаб-квартиру привітати українського Президента, на всіх двосторонках. А президент Туреччини Ердоган зробив українському колезі милий сюрприз — справжній іменинний торт, який був дуже смачним зі справжньою міцною кавою по-турецьки», — написала вона у Facebook. Свій день народження український лідер провів у Нью-Йорку. Перший віце-спікер зазначила, що 26 вересня члени української делегації отримали сотні дзвінків і SMS із проханням передати Президенту вітання.

About Author

Meest-Online

Loading...