Новини для українців всього свту

Monday, Nov. 30, 2020

Останній козир Путіна

Автор:

|

Жовтень 01, 2015

|

Рубрика:

Останній козир Путіна
Петро Порошенко й Барак Обама

Петро Порошенко й Барак Обама

Президент України розпочав свій візит до Нью-Йорка для участі в 70-й сесії Генеральної асамблеї (ГА) Організації Об’єднаних націй (ООН) зі зустрічі з українською громадою. «Надзвичайно важливо зараз для українців відчувати єдність світу», — заявив він. Петро Порошенко подякував українській громаді Америки за внесок у справу становлення українського війська.
За словами Президента, нещодавні міжнародні навчання Україна-НАТО з подолання наслідків надзвичайних ситуацій на Яворівському полігоні показали, що «не лише українцям цікаво вчитися в американських партнерів, як воювати, а й американцям цікаво вчитися, як вести бойові дії».
Петро Порошенко зазначив, що діаспора робить величезний внесок у забезпечення міжнародної підтримки України. Він вручив Тамарі Галло-Олексій, президенту Українського конґресового комітету Америки, орден Княгині Ольги ІІІ ступеня. У своєму виступі п. Галло-Олексій повідомила, що українці Америки започаткували свій власний Євромайдан на підтримку України. «Вся українська громада Америки стоїть поруч із своїми братами в Україні, — заявила вона. — Настав час для світової спільноти відстоювати головні принципи ООН — захист безпеки та стабільності».

«Живемо в іншому світі»
А 27 вересня Президент України під час виступу на ГА ООН намагався вкотре привернути увагу світу до нав’язаної Російською Федерацією (РФ) війни. «Без миру та свободи не буде ніякого сталого розвитку, і спільними зусиллями необхідно вирішувати існуючі проблеми та реалізовувати порядок денний розвитку після 2015 року для забезпечення успіху людства на шляху до проґресу. Сталого розвитку не досягнути там, де чути вибухи і гинуть мирні люди, де царюють аґресивні ідеології, що виправдовують пригнічення одного народу іншим, де порушуються ключові права та свободи людини», — наголосив він.
«Воєнні дії РФ проти України збільшили екологічні й епідеміологічні загрози, а також ризики, пов’язані зі соціальною ізоляцією, — зазначив також п. Порошено. — Зовнішня аґресія призвела до появи нової форми бідності — раптової чи несподіваної, що впливає на життя близько 1,5 млн внутрішньо переміщених осіб в Україні. Кожен день війни на Донбасі коштує нам близько 5 млн USD, які ми могли би вкладати в процес сталого розвитку».
Президент України ініціював реформу Ради Безпеки (РБ) ООН. «Після анексії Криму, після аґресії на сході України ми живемо в абсолютно іншому світі. Ґлобальна система безпеки не працює. РБ ООН не працює так, як мала би працювати. Нам потрібно, щоби питання Сирії, «Ісламської держави» (ІД), Північної Кореї та інші проблеми не перекривали пріоритету українського питання, позаяк 45 млн людей хочуть бути й будуть європейською нацією з найвищими стандартами демократії та свободи», — пояснив він. Відтак Президент закликав країни-члени ООН підтримати Україну, надавши їй статус непостійного члена РБ.
Наступного дня, виступаючи на Саміті лідерів із питань миротворчих операцій, він підкреслив необхідність утручання ООН у війну РФ проти України, зокрема — надіславши на Донбас миротворців.
Петро Порошенко також просив забезпечити українську армію засобами радіоелектронної боротьби. А після перемовин із прем’єр-міністром Великої Британії і федеральним канцлером Німеччини та зустрічі з президентом Франції п. Порошенко повідомив: «Ми отримали запевнення в тому, що питання Сирії не може бути змішано з питанням України». І президент США запевнив 28 вересня свого українського колеґу, що «Сполучені Штати й надалі підтримуватимуть Україну, яка впроваджує реформи та продовжує шукати дипломатичне вирішення конфлікту».

«Були дуже сильні меседжі»
Натомість президент РФ укотре повторив 28 вересня з трибуни ГА ООН у Нью-Йорку мантри, якими він намагається виправдати війну РФ проти України. При цьому жодним словом не згадав анексованого Криму, а лише твердив, що в Україні «використали невдоволення значної частини населення чинною владою і зовні спровокували збройний переворот»; «у підсумку спалахнула громадянська війна». Путін також наполягав, що «вирішення кризи можливе лише при повному, добросовісному виконанню Мінських угод», які він інтерпретує по-своєму — як нібито згоду української влади визнати російських диверсантів та їхніх колаборантів на Донбасі леґітимними й узгоджувати з ними внутрішню і зовнішню політику держави.
Однак Путін не ввів цими заявами в оману Барака Обаму, котрий заявив із трибуни ООН: «Ми не можемо залишатися осторонь, коли суверенітет і територіальна цілісність держави зухвало порушується. Якщо це не матиме наслідків в Україні, то таке може статися і з будь-якою іншою державою, представленою тут. Саме це є підставою для санкцій, які США запровадили проти РФ, а не бажання повернутися до «холодної війни».
Валерій Чалий, посол України у США, прокоментував цей виступ так: «Вважаю, що були дуже сильні меседжі від президента США, бо дуже велика частина його виступу була присвячена Україні. Говорилися дуже сильні речі, давалися правильні меседжі, і гадаю, що такий сильний сиґнал був почутий. Виступ Путіна (хоча українська делеґація вийшла зі зали, проте ми знаємо, про що він говорив) був набагато слабшим. Те, що не звучало ніяких аплодисментів, які традиційно були під час інших виступів, свідчить про засудження ситуації, яку створила Росія своєю аґресією проти України».
Олексій Пушков, голова комітету Державної думи РФ з міжнародних справ, зауважив із цього приводу: «Судячи зі заяви в ООН, позиція Обами щодо України та санкцій не зрушилася ні на йоту. Він має намір продовжувати колишню лінію».

Дві паралельні позиції
А коли президент США провів у Нью-Йорку перемовини з Путіним, то, як повідомив представник Білого дому, «половину зустрічі сторони присвятили ситуації в Україні, а другу половину — сирійському конфлікту», при цьому п. Обама «висловив свою стурбованість ходом виконання Мінських угод щодо вреґулювання конфлікту на сході України та занепокоєння через наміри керівництва самопроголошених «народних республік» самостійно провести «вибори» на територіях, які вони контролюють».
Тоді Путін, за словами народного депутата України Дмитра Тимчука, «витягнув в ООН останній козир» — запропонував створити за участю РФ, яка засилає терористів на Донбас, «широку міжнародну антитерористичну коаліцію». І хоч президент США заявив, що згоден «співпрацювати з Путіним щодо Сирії», далеко не всі експерти вірять, що це можливо на практиці.
Адже навіть після того, як Барак Обама назвав президента Сирії з трибуни ООН тираном, Путін, навпаки, — запропонував захищати його. А кваліфікуючи допомогу йому як «протистояння терористам», тиран російський сподівається, що Захід віддячить за цю аферу, змусивши Україну повернутися в російське «стійло».
Вадим Денисенко, ще один депутат українського парламенту, зауважив: «Путін каже: ви повинні посадити Асада за стіл перемовин. Обама каже, що ніякого Асада за столом перемовин не буде. Із іншого боку, Путін розповідає про розширення НАТО і про те, що в Україні начебто громадянська війна, Обама каже протилежне: це — війна, яку розв’язала РФ. Це — дві паралельні позиції».

М’яка капітуляція?
Євгенія Мазур, український політичний оглядач, запевнила, «що можна говорити про те, що обрана Кремлем тактика аґресивного захисту, яку ми побачили під час виступу Путіна, бажаних результатів не принесла». «По-перше, й у європейських країнах, і в США чітко розділяють мух від котлет. Війна у Сирії, ІД, біженці — це одне. Анексія Криму, війна на Сході України — зовсім інше. Змішувати їх між собою ніхто не планує. Це стало зрозуміло навіть із виступу Барака Обами на ГА», — вважає експерт.
Натомість політолог Олег Пономар зауважив: «Відбулася зустріч Обами з Путіним і відбулася м’яка капітуляція Росії. Телекартинка є, внутрішньоватний електорат обговорює «крутий» виступ їхнього лідера, а за підсумками зустрічі з президентом США цей лідер заявляє, що повністю готовий до відновлення відносин зі США в повному обсязі. І пропонує свої послуги в Сирії для пропаґандистського прикриття зливу. Життєдайні санкції творять дива. Дуже погані сиґнали подає російська економіка. Вектор визначено, будемо спостерігати далі».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply