Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Jan. 19, 2018

На саміті G20 прориву не досягли, лише загострилося суперництво

Автор:

|

Вересень 08, 2016

|

Рубрика:

На саміті G20 прориву не досягли, лише загострилося суперництво
Франсуа Олланд і Анґела Меркель миротворцями не стали

Франсуа Олланд і Анґела Меркель миротворцями не стали

Припинити аґресію Російської Федерації (РФ) проти України в китайському Гуанчжоу не вдалося, однак і на поступки їй не пішли.

Про Україну — поза очі
5 вересня в китайському місті Гуанчжоу завершився дводенний саміт «великої двадцятки» (G20) — 19 найбільш економічно розвинутих країн світу та Європейського Союзу (ЄС). А одним із серед численних економічних і політичних питань порядку денного на цьому форуму була спроба припинення аґресії РФ проти України.
Президент США та Путін вже першого ж дня саміту почергово провели двосторонні зустрічі з президентом Франції Франсуа Олландом та канцлером Федеративної Республіки Німеччина (ФРН) Анґелою Меркель, під час яких зокрема говорили про аґресію РФ проти України.
Сайт Кремля цитував сказане п. Олландом після розмови з Путіним так: «Що стосується України, то необхідно обміркувати подальшу взаємодію в рамках «нормандського формату». В Україні маємо продовжувати мінський процес, подолати причини теперішнього блокування, в т. ч. з впровадженням спеціального статусу, вирішення ситуації з безпекою та відсутністю довіри між сторонами». А французький президент повідомив у Facebook: «Ми дійшли згоди організувати на наступних тижнях зустріч на найвищому рівні між ФРН, Францією, РФ та Україною».
Однак Дмитро Пєсков, прес-секретар президента РФ, фактично спростував це повідомлення, заявивши, що Росія ще не визначилася в питанні про свою можливу участь у саміті «нормандського формату». «Належить ще провести чималу роботу перед тим, як остаточно визначитися», — сказав він.
І все ж видається, що під час саміту G20 у Гуанчжоу РФ не вдалося остаточно «поховати» так званий нормандський формат попри те, що Путін, звинувативши Україну в надуманому «терорі» на кримському півострові, заявив, що в цих умовах зустрічатися в «нормандському форматі», тим паче у Китайській Народній Республіці (КНР), мовляв, «немає сенсу».
Водночас стало відомо, що володар Кремля хотів зустрітися з лідерами Франції та ФРН разом у звуженому форматі, щоб обговорити українське питання за спиною України. Однак на такий формат не погодилися ні п. Меркель, ні п. Олланд. Вони обидва провели окремі зустрічі з Путіним, в яких наголосили на необхідності відновлення «нормандського формату».
При цьому французький президент зазначив, що щодо України йдеться про подальше втілення мінського процесу, поліпшення ситуації з безпекою на Донбасі, а також про стимулювання довіри між сторонами конфлікту. В ході окремої двогодинної зустрічі з Путіним канцлер ФРН також обговорювала ситуацію на сході України і «дуже конкретно» казала про те, яким чином можна продовжити мінські процеси.

Путіна переконав Обама
Нарешті, під час півторагодинної зустрічі тему Сирії й України обговорив із Путіним Барак Обама. Причому президент РФ таким чином, здається, здійснив те, заради чого й прилетів до Ханчжоу, — зміг тет-а-тет побалакати цілу годину з американським колегою. Відтак їхні перемовини стали першою їхньою зустріччю з листопада минулого року, коли на кліматичній конференції в Парижі Путіну вдалося спіймати президента Обаму біля ліфта.
Відповідно до звітів російської сторони про зустріч, «перемовини завершилися добре». Прес-секретар Путіна запевнив журналістів: «Робота буде продовжена. Зустріч проходила довше, ніж планувалося, вони затрималися, обговорювали Сирію, головним чином, і Україну. Після цього ще Обама з Путіним побалакали віч-на-віч». За оцінкою ж адміністрації США, зустріч президентів пройшла в «діловому тоні». Однак жодна зі сторін не повідомила про якісь досягнення. Проте після розмови Путін таки підтвердив анонсоване п. Олландом і спростоване прес-секретарем російського президента: «Росія буде підтримувати «нормандський формат».
Не ознаменувався проривом і діалог Сергія Лаврова, міністра закордонних справ РФ з Джоном Керрі, державним секретарем США, котрі після зустрічі президентів подалися обговорювати деталі досягнутих домовленостей. Зокрема, РФ і США не зуміли дійти консенсусу щодо врегулювання конфлікту в Сирії.
За словами представника Держдепартаменту США, росіяни повернулися до своїх колишніх позицій із питання сирійської опозиції, яке раніше вважали закритим. Москва хоче й далі бомбардувати позиції противників Башара Асада на тій підставі, що вважає їх терористами. Відтак п. Обама заявив: «Без поступок із боку РФ у тому, що стосується зниження рівня насильства та подолання гуманітарної кризи, буде складно перейти до наступного етапу врегулювання в Сирії».
Як Кремль демонструє твердість у захисті президента Асада, так Тереза Мей, новий прем’єр-міністр Великої Британії, показує спадкоємність позицій лідерів Консервативної партії. Путін не вмовив п. Мей відмовитися від санкцій ЄС, мовляв, усе одно Лондон розриває з цим союзом, і відновити економічні відносини між країнами на рівні 2013 року. Як пише британська газета The Times, глава британського уряду рішуче відхилила спроби примирення з боку Путіна, водночас припустивши, що в майбутньому співпраця можлива в сфері, наприклад, безпеки. «Прем’єр-міністр чітко дала зрозуміти, що у нас не може бути відносин у дусі бізнесу, як зазвичай: існує ціла низка складних і серйозних проблем», — повідомила офіційний представник британського уряду.

«Є друзі і партнери»
Відтак Павло Клімкін, міністр закордонних справ України, запевнив у коментарі українським журналістам: «У нас є друзі і партнери, які довели, що готові підтримати Україну, в т. ч. з солідарності, політичний тиск і санкції проти РФ. Ми розмовляли з ними до засідання G20, і маємо спільну чітку і тверду позицію. І тому, коли українська проблематика перебуває в центрі уваги світових лідерів під час багатосторонніх зустрічей, не тільки G20, але і G7, ЄС, НАТО чи Організація з безпеки та співпраці в Європі. Це, насправді, гарантія того, що нас не залишать наодинці з російською аґресією. Без нас вирішувати не будуть. Якби хтось цинічно хотів домовитися з Кремлем «через нашу голову», це б уже давно відбулося».
Михайло Пашков, співдиректор програм зовнішньої політики Центру Разумкова, дійшов за результатами зустрічі в КНР такого ж висновку: «Якщо говорити про попередні підсумки саміту, то він однозначно показав: за спиною України ніхто не буде щось вирішувати з українських питань. Цього не те, що не сталося, на це навіть не було жодних натяків. Зустріч Путіна з Обамою в чомусь звелася до фіксування позицій сторін. А напередодні Олланд і Меркель заявили про підтримку «нормандського формату», і були заяви Обами і Мей про підтримку України та протидії російській аґресії. І саме це для Києва — важливий момент саміту G20, де Україна не була пріоритетною темою».
Володимир Огризко, колишній міністр закордонних справ України, вважає, що «ще зарано аналізувати загальні підсумки саміту, але по тому, що вже було озвучено, можна зробити висновок, що путінські очікування від G20 були вочевидь перебільшеними. Причина цього дуже проста, і вона прозвучала в коментарях щодо однієї зі зустрічей: РФ відмовляється від своїх попередніх зобов’язань. У цьому квінтесенція того, що називається російською зовнішньою політикою».
Натомість експерт-міжнародник Олександр Хара прокоментував усе те, що відбулося в КНР, так: «Путін розраховував у Китаї усунути Київ від перемовин щодо Донбасу та вирішувати все з Берліном, Вашинґтоном і Парижем. Сподівається, що так йому буде простіше вибити вигідні умови врегулювання конфлікту. Але західні лідери не можуть собі дозволити відкрито усунути Україну від перемовин щодо її долі. Такої підступності не вибачать у їхніх країнах. Меркель, Обама й Олланд дотримуються позиції: жодних змов за спиною України. Єдиним можливим шляхом розв’язання конфлікту на Донбасі є виведення російських військ і відновлення українського суверенітету над окупованими територіями. Це суперечить очікуванням Путіна. Тому перемовини й провалилися. Та для України результати саміту — скоріше позитивні».

Ігор Голод

Офіційно
Світовий конґрес українців (СКУ) закликав лідерів G20 дати чіткий, сильний і спільний сигнал, що «Велика двадцятка» не буде толерувати грубі порушення РФ своїх міжнародних зобов’язань, в т. ч. Хартію Організації Об’єднаних Націй (ООН) і мінські домовленості. Постійне нарощування РФ значної кількості військової техніки в Криму та загострення військових дій на сході Україні явно порушують територіальну цілісність України і створюють серйозну загрозу миру та стабільності в світі. У червні ц. р. кількість жертв серед цивільного населення у Східній Україні становила 69 осіб, із яких 12 загиблих і 57 поранених. У липні кількість жертв серед цивільного населення збільшилася до 73 осіб, із котрих восьмеро загиблих і 65 поранених. За даними Управління ООН із прав людини, середньомісячна статистика жертв за червень і липень ц. р. становить 71 особу, що майже вдвічі більше середньомісячної статистики за дев’ять місяців, від вересня 2015-го до травня 2016 року, що становила 34 осiб. Крім того, Росія постійно порушує основні права людини і фундаментальні свободи українців і кримських татарів у Криму, Східній Україні та РФ.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...