Новини для українців всього свту

Tuesday, Sep. 22, 2020

Популізм Жаїра Болсонару впливає навіть на Україну

Автор:

|

Червень 15, 2020

|

Рубрика:

Популізм Жаїра Болсонару впливає навіть на Україну
Жаїр Болсонару

Популістські політики завжди схильні до авторитаризму, а їхні непродумані вчинки завдають шкоди національним економікам.

Тома невіруючий
Не став у цьому винятком і Жаїр Болсонару, президент Бразилії. Він уперто продовжує заперечувати небезпеку коронавірусної інфекції. Навіть приєднався до мітинґу у столиці країни, на якому активісти закликали покласти край карантинним обмеженням, які запровадив його ж уряд. На мітинґу пропонували захопити Конґрес і Верховний суд, які також підтримують запровадження карантину та дотримання соціальної ізоляції.
Під час акції протесту п. Болсонару не одягнув захисну маску, кілька разів кашляв і теревенив із сотнями прихильників. Він уже звільнив двох міністрів охорони здоров’я, котрі закликали до запровадження заходів для соціальної ізоляції громадян.
А тепер Бразилія опинилася на другому місці після США за кількістю інфікованих і на третьому з летальними наслідками в світі. Причини пояснює Ілія Куса, експерт із питань міжнародної політики та Близького Сходу аналітичного центру «Український інститут майбутнього». «Тому, що президенту дуже захотілося раніше вийти з карантину, — зазначає він. — Тому, що у нього економіка стоїть (–1,5 % валового внутрішнього продукту за перший квартал, сектор послуг просів на 6,9 %, промисловість — на 9,1 % тільки за березень), люди бідніють, багаті багатіють, підприємства банкрутують, а рейтинґи падають (–19 % за три місяці)».
Називаючи себе «тропічним Трампом», президент Болсонару охоче просуває конспірологічні теорії про змову китайців, комуністів, чиновників Організації Об’єднаних Націй та ілюмінатів, котрі намірилися викосити половину планети з допомогою коронавірусу, попутно давши заробити всяким білам ґейтсам і джорджам соросам.
Він усіляко знецінював боротьбу з Covir-19 і розповідав, що карантин — не вихід, і його треба якнайшвидше знімати, щоб люди могли продовжити жити в «нормальних умовах». «Він так хотів швидше вийти з цього карантину, у який не вірив, що навіть вивів спа-салони, фітнес-зали та перукарні з-під юрисдикції місцевої влади, оголосивши їх «стратегічними підприємствами», і відчинивши їх завчасно своїм указом», — розповідає експерт.
А ще, під тиском президента, Міністерства охорони здоров’я (вже без міністра) випустило рекомендації до використання препарату гідроксихлорохіну, який рекламував Дональд Трамп як засіб лікування коронавірусу, всупереч думці вчених і лікарів.

Сумні результати
І наслідки не забарилися. Президент увійшов у конфлікт із місцевими владами, які закидали його позовами до Верховного суду, і відмовилися знімати всі карантинні обмеження. Увійшов у конфлікт із Верховним судом, намагаючись тиснути на суддів, аби вони припинили розслідування його втручання в роботу Федеральної поліції (звільнив начальника поліції, котрий розслідував справу його синів по корупції). Увійшов у конфлікт із Федеральною поліцією, яка розслідувала справу проти його синів про корупцію, звільнивши її начальника.
Поглибив конфлікт із парламентом, із яким воював від самого початку свого президентства 2018 року. Спікеру парламенту надіслали вже близько 40 заявок на оголошення імпічменту Жаїру Болсонару. Увійшов у конфлікт із частиною уряду. Звільнив двох міністрів охорони здоров’я, котрі не погодилися знімати карантин, а також втратив міністра юстиції — популярного суддю Серджіу Мору, котрий ініціював розслідування проти його синів.
Увійшов у конфлікт із частиною армії, яку закликав втрутитися й «узяти під контроль» Верховний суд і парламент, на що військові покрутили пальцем біля скроні, натякнувши у відкритому листі, що повторення перевороту 1964-го не буде.
Все, на чому зараз тримається влада п. Болсонару за два роки після його обрання — це близько сотні депутатів парламенту, котрі (наразі) підтримують його і не наважуються віддати свої голоси за імпічмент президента. Коронавірусна пандемія, можна сказати, утилізувала його владу. На прикладі Бразилії добре видно, до чого призводять невдалі рішення, хронічна непостійність внутрішньої політики, відсутність координації, бездумний популізм і неефективне державне управління.

Контроверсійні рішення
Крім цього, Жаїр Болсонару, наслідуючи вчинок Дональда Трампа, і собі пригрозив виходом країни зі Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). «Кажу вам просто зараз: Сполучені Штати покинули ВООЗ, і ми розглядаємо (цю можливість. — Ред.) у майбутньому. Або ВООЗ працює без ідеологічної упередженості, або ми також ідемо. Нам непотрібно, щоб люди ззовні вказували, що нам тут робити щодо охорони здоров’я», — наголосив він.
Реакція бразильського лідера прозвучала на слова Маргарет Гарріс, представниці ВООЗ, котра попередила, що не можна поспішно знімати обмеження, викликані пандемією. «Епідемія, спалах хвороби в Латинській Америці викликає глибоке, глибоке занепокоєння», — зазначила вона.
По тому бразильський президент прийняв абсолютно диктаторське рішення — підтримав позицію уряду обмежити доступ до інформації про ситуацію з поширенням коронавірусу в країні. За його словами, зведені дані «не показують ситуацію, в якій зараз перебуває країна». При цьому президент процитував у Twitter повідомлення міністерства охорони здоров’я: «Зараз розробляють інші заходи, які дозволяють покращити повідомлення про нові випадки та підтверджувати діагнози».
Тож уряд Бразилії вирішив тимчасово не публікувати щоденні реляції про нові випадки Covid-19, а також про кількість смертей. Жаїр Болсонару пояснив цей крок прагненням «уникнути неповноти інформації та непослідовності». Навіть Путін до такого не додумався. Проте Верховний суд Бразилії змусив рішення про приховування даних щодо кількості захворювань на коронавірус скасувати.
Відтак Сполучені Штати були змушені заборонити в’їзд до країни іноземцям, котрі відвідували Бразилію за 14 днів до прибуття до США. «Такий крок допоможе гарантувати, що іноземні громадяни, котрі побували в Бразилії, не стали джерелом додаткових заражень у нашій країні. Нові обмеження не торкнуться торгівлі між США та Бразилією», — заявила Кейлі Макінані, прессекретар американського лідера.
При цьому в указі президента Трампа передбачена низка винятків. Так, обмеження не стосуються осіб, котрі постійно проживають у США на законних підставах, подружжя громадян США або тих, хто постійно проживають на території країни, батьків чи опікунів громадян США, а також іноземних фахівців, запрошених урядом країни. Крім цього, в’їзд дозволяють членам офіційних делегацій, військовослужбовцям США та членам їхніх сімей.

Спецоперація Кремля
На мітинґу підтримки президента Болсонару несподівано з’явилися українські прапори. Ростислав Троненко, посол України в Бразилії, вважає, що це дає підстави говорити про те, що Російська Федерація (РФ) проводить операцію з дискредитації України відповідно до всіх канонів гібридної війни. Про це свідчать також упізнавані сумнозвісні штампи про ОУН, УПА, Степана Бандеру й інші. «Минає час, а лекала радянсько-російської пропаґанди про «український буржуазний націоналізм» залишаються тими самими, — зазначив він. — На переконання бразильських аналітиків, Кремль дуже дратують ті приязні взаємини, що склалися між президентами України та Бразилії після особистої зустрічі у Токіо (Японія) в жовтні минулого року та досягнуті домовленості щодо конкретного наповнення нашого стратегічного партнерства».
За словами дипломата, позаминулої та минулої неділі в центрі Сан-Пауло, де найбільша в країні кількість інфікованих Covid-19 і летальних випадків, відбувалися маніфестації на підтримку президента Бразилії, відомого своїми різкими заявами проти політики губернатора штату та мера цього мегаполісу, спрямованої на дотримання насамперед рекомендацій ВООЗ щодо продовження карантину. Жаїр Болсонаро навпаки — вважає, що передусім потрібно піклуватися про економіку та добробут населення, особливо незаможних.
Під час маніфестацій учасники традиційно використовують прапори країн, яким симпатизує президент, зокрема, США, Ізраїлю, Іспанії та прапор самої Бразилії. «Поява червоно-чорного прапора з білим українським тризубом викликала безпідставні звинувачення у «використанні проурядовими демонстрантами символіки національного визвольного руху «Правий сектор», який наслідує ідеї ОУН-УПА та «пропаґує неонацизм». Пізніше ці меседжі підтримали «ліві» радикальні засоби масової інформації (ЗМІ), невдоволені політикою президента», — зазначив п. Троненко.
Українське посольство з цього приводу дало офіційні пояснення на рівні Міністерства закордонних справ Бразилії, військових і цивільних відомств, які займаються питаннями безпеки та підтриманням громадського порядку.
Ситуація набула нового розвитку 31 травня, коли відбулися зіткнення між поліцією, об’єднаним антифашистським рухом за демократію та колоною вболівальників трьох відомих футбольних клубів. «Керівник поліції Сан-Пауло заявив, що заворушення між фанатами футбольних клубів і прихильниками президента Болсонару спровокувала символіка європейських праворадикалів, яку вболівальники асоціювали з неонацистською, і доручив розпочати розслідування інциденту. Варто додати, що фанатів поліція розігнала зі застосуванням сили, а прихильники президента продовжували свою акцію до вечора», — пояснив посол України.
Він додав, що бразильські експерти відкрито заявляють, що події в Сан-Пауло та повідомлення про нібито бомбу, закладену в приміщенні Посольства РФ в столиці Бразилії, буквально збіглися в часі (повідомлення про «мінування» надійшло 1 червня. — Ред.).
Також дипломат уточнив, що місцеві ЗМІ знайшли бразильця, котрий тримав українські прапори під час маніфестації. Останні шість років він працює в Україні в безпековій аґенції, одружений із громадянкою України, стосунку до «Правого сектора» не має, а асоціацію українських символів із праворадикальними рухами відкидає.
Як повідомляв «Міст», у Бразилії зараз різке зростання смертей від Covid-19.

Євген Клен

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply