Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Oct. 20, 2017

КНР готова замінити США у світовому лідерстві

Автор:

|

Січень 26, 2017

|

Рубрика:

КНР готова замінити США у світовому лідерстві
Сі Цзіньпін

Сі Цзіньпін

Цьогорічний Всесвітній економічний форум у Давосі (Швейцарія), на якому намагалися переосмислити в рамках її програми «Чуйне і відповідальне лідерство» глобальну кооперацію, надання нового імпульсу світовій економіці та реформування капіталізму, передусім запам’ятається першим в його історії виступом на ньому Сі Цзіньпіна, генерального секретаря центрального комітету Комуністичної партії Китайської Народної Республіки (КНР).

Globalization мust go оn
Зокрема п. Цзіньпін відповів у Давосі на запевнення президента Трампа, що той буде дотримуватися протекціонізму та вестиме торговельні війни в т. ч. з Китаєм: «Не можна залишатися у своїй тихій гавані, коли інші переживають шторм. Ми повинні сказати «ні» протекціонізму, ніхто не може вийти переможцем у торговельних війнах».
«Глобалізація має продовжитися, хоч і після внесення певних змін», — запевнив китайський лідер. На його думку, зараз світові проблеми — війни й економічні кризи — пов’язані не з економічним зближенням країн у всьому світі, а з поганим політичним та економічним управління.
Водночас, п. Цзіньпін зауважив, що зараз світова економіка зростає надто повільно, в той час, як ландшафт систем поставок ресурсів і виробництва суттєво змінився, а технології вносять свої корективи в економічне та суспільне життя по всьому світу. Він також запропонував внести певні корективи у процес глобалізації: «По-перше, потрібно зробити зв’язки між країнами й їхню співпрацю ще тіснішими та глибшими. По-друге, потрібно встановити певну рівність усіх країн у процесі глобалізації».
«Незалежно від того, про яку країну йдеться: багату чи бідну, сильну чи слабку, вона — рівноправний член світової системи та повинна мати голос у прийнятті глобальних рішень. Усі країни світу повинні мати однакову вигоду від глобалізаційних процесів», — наголосив очільник КНР.

«Може стати найсильнішим»
Відтак, Бессма Момані, дослідник американського Інституту Брукінгса резюмувала в журналі Newsweek, що виступ п. Цзіньпіна в Давосі відкрив нову реальність для світу, а КНР може стати найсильнішим голосом, який проголошує соціальну й економічну користь від глобалізації, бо тепер він став стрижнем світової економічної стабільності.
«Його слова прозвучали дуже контрастно до слів президента  Трампа, котрий скаржився на несправедливі правила гри в глобальній економіці, які все ж дозволили Америці піднятися на вершину. Якщо виступ п. Цзіньпіна перед Давоським клубом економічних і політичних еліт — індикатор того, що на нас чекає 2017 року, то КНР може стати найсильнішим голосом, який проголошує соціальну й економічну користь від глобалізації, запрошуючи країни приєднуватися до договорів про вільну торгівлю, інвестуючи в країни, що розвиваються, щоб вони отримали доступ до ринків», — зауважила п. Момані.
Відтак, експерт дійшла парадоксального, на перший погляд, висновку: «Китай, країна, що розвивається, в якій мільйони осіб живуть у бідності, тепер стала чемпіоном світової економічної глобалізації. Вочевидь, ми живемо в світі, який перевернувся догори дриґом».
«Від фінансів до торгівлі, схоже, Америка на чолі з п. Трампом більше не відіграватиме роль того, хто забезпечує дотримання ліберальних правил і норм, яка колись йшла на користь країні. Замість цього КНР пропонує об’єднати Азію, Європу й Африку в рамках проекту «Шовковий шлях». Цей проект нагадує «План Маршалла», запропонований Європі з боку США. Сі Цзіньпін описує його як амбітну програму зовнішньої допомоги, яка принесе інвестиції, економічне зростання та відкриті торговельні шляхи ринків, що розвиваються, — пояснила вона. — І все це озвучили саме тоді, коли в США торочать про протекціонізм і розрив торгових угод».
Висновок Момані такий: «Америка Трампа все більше здається безвідповідальним спостерігачем, а Китай усе більше стає схожим на гаранта глобальної економічної стабільності. Може, наступного року Всесвітній економічний форум відбудеться на китайському гірськолижному курорті Ябулі, що стало б підтвердженням перевороту в світі».

Трійка найбільших небезпек
На всесвітньому економічному форумі в Давосі також визначилися з трьома категоріями глобальних ризиків, із якими доведеться зіткнутися світу цього року. За прогнозами фахівців, до трійки найбільших небезпек увійшли природні катаклізми, геополітичні потрясіння та технологічні ризики.
Місце в рейтинґу для кожної категорії ризиків визначали, виходячи з частоти подібних подій 2016-го. Так, розмістивши природні ризики на першій позиції, фахівці уточнили, що кількість екстремальних погодних умов, стихійних лих торік лише посилює ймовірність екологічних катастроф у майбутньому.
При цьому, незважаючи на низку світових конфліктів, чемпіони минулого року — геополітичні ризики — цього разу опинилися на другій позиції. Експерти уточнили, що велика кількість великих терактів, конфліктів між державами призвела до того, що багато країн серйозно посилили заходи безпеки, виділяючи на боротьбу з тероризмом усе більше бюджетних коштів: встановлюють повсюдно камери відеоспостережень, системи антитерору в громадських місцях і посилюють ряди правоохоронців. Усе це дещо знижує ризик повторення подібних подій. А на третьому місці в рейтинґу вперше опинилися кібератаки та шахрайства з базами персональних даних, кількість яких неухильно зростає з кожним роком.
Фахівці розповіли також, які з категорій глобальних ризиків найактуальніші для України, а також назвали загрози, яких немає в світовому рейтинґу, але вони актуальні для нас. Зокрема, Микола Капітоненко, директор Центру дослідження міжнародних відносин, вважає, що «для нас зараз геополітичні ризики набагато актуальніші, ніж інші, тому я б розмістив їх в проекції на Україну на першому місці. Міжнародна ситуація навколо України погана і може бути ще гіршою».
Експерт зазначив, що якщо йдеться про глобальні виклики, то можливості окремих держав — обмежені, необхідна міжнародна співпраця. Тому, за його словами, Україні потрібно зосередитися на перетворенні в країну з розвиненими демократією й економікою — це допоможе зняти напруження щодо нас, яке панує зараз у Європейському Союзі.
Микола Капітоненко також зауважив, що зараз в Україні — висока ймовірність і внутрішньої дестабілізації. «Наразі ми залишаємося бідною країною, яка неефективно виконує свої функції. Все це не забезпечує громадянам базового соціального захисту, тому ризики внутрішніх конфліктів 2017 року все ще високі», — пояснив він.

Український контекст
Українське питання в програмі цьогорічного Давоського форуму не було окреслено окремим рядком. Але Президент України там перемовини з Крістін Лагард, директором-розпорядником Міжнародного валютного фонду, котра зазначила: «Ми обговорили реформи та прогрес, який був досягнутий під керівництвом Петра Порошенка та його команди. Маю всі підстави вірити, що останні кілька технічних питань, які треба допрацювати, будуть успішно вирішенні у наступні кілька днів. Сподіваюся до цього часу ми виконаємо всі вимоги».
Вперше в історії Форуму відбулося відразу два заходи, на яких був представлений ресурсний та людський потенціал України. А от традиційний український сніданок в Давосі, організований українським олігархом Віктором Пінчуком, також вперше в історії свого існування мав багато «вакантних» місць. Відмовилися брати в ньому Петро Порошенко, віце-прем’єр міністр Іванна Клімпуш-Цинцадзе, народні депутати Світлана Заліщук, Мустафа Наєм, Олена Шкрум, Вікторія Войціцька й інші. Такою була їхня реакція на статтю п. Пінчука для The Wall Street Journal, в якій він запропонував погодитися на низку «болючих компромісів» заради завершення конфлікту з Росією.
Цікаво також, що поїздку депутатів профінансував фонд «Відродження», в якому також заявили, що не поділяють позиції Віктора Пінчука, однак в далі виконують партнерські зобов’язання у спільних із його благодійним фондом проектах, зокрема «Український сніданок» у рамках Економічного форуму в Давосі.
Можливо, комусь моє порівняння видасться недоречним, але ця паралель напросилася сама. За великим рахунком у швейцарського бізнесмена Клауса Шваба, засновника Всесвітнього економічного форуму, та Віктора Пінчука є одна спільна «біда» (п. Шваб на відміну від п. Пінчука це визнав): засновані ними дискусійні майданчики зайшли в «глухий кут», постулати, які вони декларували та переконували, що сповідують, втратили свою «чарівну силу», і розбилися об виклики прагматичної сучасності. Правда, Давоський форум хоча б «прописку» не втратив, на відміну від Ялтинської європейської стратегії Пінчука.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...