Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Oct. 17, 2017

Загибель президента РП в авіакатастрофі під Смоленськом досі оповита завісою таємничості

Автор:

|

Червень 30, 2016

|

Рубрика:

Загибель президента РП в авіакатастрофі під Смоленськом досі оповита завісою таємничості
П'ята річниця трагедії Смоленська у Варшаві

П’ята річниця трагедії Смоленська у Варшаві

Окружний суд Варшави нещодавно засудив Павла Белавного до півтора року умовно за організацію візиту президента Качинського до Смоленська 2010 року. Водночас суд «не знайшов підстав вважати, що причиною Смоленської катастрофи був замах із використанням вибухових матеріалів». Таким чином справа Смоленської авіакатастрофи набула нового розголосу.
Як писав «Міст», під час заходу на посадку на летовище російського Смоленська 10 квітня 2010-го з нез’ясованих досі причин зазнав аварії президентський Ту-154М — всі 96 людей, котрі були на борту, загинули, зокрема: президент Республіки Польща (РП) Лєх Качинський з дружиною, представники політичної та військової еліти РП. Усі вони прямували до Катині — місця масової страти радянським режимом польських військовополонених — для участі у жалобних заходах.

Генерал № 1: неналежне виконання обов’язків
Розслідування Смоленської трагедії триває вже шість років й досі не дійшло остаточного висновку щодо причин катастрофи. Винних нібито й знаходять, однак декотрі з них явно схожі на класичних офірних цапів.
Саме під цю категорію підпадає засуджений Окружним судом Варшави генерал Белавний, котрий на момент катастрофи був заступником голови Бюро охорони уряду (BOR) РП. Його звинуватили в «неналежному виконанні обов’язків при плануванні, організації та реалізації поїздки вищих посадових осіб до Російської Федерації» (РФ). Генерал отримав півтора року умовно з випробувальним терміном на три роки, а також штраф у розмірі 10 тис. PLN і заборону впродовж п’яти років займати керівні посади, пов’язані з охоронною діяльністю.
За версією польської прокуратури, генерал відповідальний, зокрема, за те, що його підлеглі завчасно не проінспектували летовище в Смоленську і за те, що авіаційні маршрути президентського літака не були вивчені.
Підсудний свою провину не визнав. Адже згідно з документами, BOR провело ретельну перевірку президентського літака Ту-154М перед польотом 10 квітня 2010 року. А перевірка летовища в іншій країні в компетенцію BOR не входить.
Проте найцікавіша заява в цьому процесі прозвучала з вуст Павла Добоша, судді Окружного суду Варшави. За його словами, жодні докази, які були в розпорядженні суду, не доводили гіпотезу замаху з використанням вибухових матеріалів.
Суд дослідив усі наявні документи та з’ясував, що перед польотом до Смоленська фахівці BOR провели спеціальну піротехнічну перевірку щодо можливої наявності на борту президентського літака вибухових речовин. Таким чином версія вибуху на борту літака, на якому перебував Лєх Качинський і вище керівництво РП, відкидається.

Генерал № 2: «Пиво будеш?»
За підсумками розслідування Міждержавний авіаційний комітет (МАК) — виконавчий орган 11 країн колишнього СРСР у галузі цивільної авіації, який перебуває під повним впливом РФ — поклав основну відповідальність за Смоленську катастрофу на польських пілотів, котрі нібито вирішили не йти на запасний аеродром, попри погані погодні умови та попередження російських диспетчерів, перебуваючи при цьому під тиском із боку начальства.
Зокрема, експерти МАК стверджували, що прямий наказ сідати не зважаючи на туман льотчикам віддав Анджей Бласік, головнокомандувач військово-повітряних сил РП, котрий не мав права перебувати в кабіні пілотів.
У квітні 2015-го це підтвердили журналісти польської радіостанції RMF FM, котрі стверджували, що, згідно з розшифрованими записами, до самого моменту падіння президентського Ту-154М генерал Бласік перебував у кабіні, прямо втручаючись в дії пілотів. Зокрема, саме йому приписують слова «Ми повинні зробити це» і «Помістишся, сміливіше» після сигналу про зниження літака до висоти 300 м. У польських засобах масової інформації й раніше висувалася версія, що пілоти президентського літака зважилися на ризиковану посадку в несприятливих погодних умовах саме з наказу генерала Бласіка — свого безпосереднього начальника.
До речі, ще цікавіше виглядає інша частина розшифрованих розмов у кабіні пілотів. За півгодини до катастрофи на плівці чутно діалог між льотчиками: «Що це? Пиво. А ти не п’єш?». Трохи згодом голос стюардеси: «Вип’єш?», у відповідь — «Так». Пікантності записам додає нецензурна лайка, що звучить достатньо часто.
Зрозуміло, що ця версія — дуже неоднозначна. Зокрема Адам Гофман, член партії «Право і справедливість», після публікації розшифровок розмов у пілотській кабіні назвав оприлюднену інформацію фейком: «Це — ще одна спроба повернутися до запропонованої росіянами версії — тиск на пілотів і п’яний генерал Бласік».

Російські диспетчери: порушення інструкцій
Багато поляків вважають однією з головних причин катастрофи порушення інструкцій із проведення польотів диспетчерами російського летовища «Смоленськ-Північний». У березні 2015 року військова прокуратура РП навіть висунула офіційні обвинувачення проти двох російських диспетчерів.
«Існує дві основних причини трагедії. Перша — неадекватна до погодних умов поведінка екіпажу президентського Ту-154М, який не мав права знижуватися нижче 120 м. Інша причина полягає у порушенні інструкцій із проведення польотів», — заявив тоді Іренеуш Шелаг, військовий прокурор.
«За останнім пунктом обвинувачення висунуті проти двох російських диспетчерів летовища «Смоленськ-Північний». Згідно з польським законодавством, їм загрожує до восьми років позбавлення волі», — повідомив полковник. Щоправда, з того часу «диспетчерська» версія потроху забулася.

Смоленські скандали
Не можна оминути й шокуючі скандали, що супроводжували Смоленську катастрофу. Свого часу видання Gazeta Polska стверджувало, що росіяни підмінили тіла деяких жертв авіакатастрофи. Зокрема, в труну Ришарда Качоровського, останнього польського президента у вигнанні, помістили останки іншої особи.
Причому, за інформацією польських журналістів, Єжи Бар, тодішній посол РП в РФ, отримав від Петра Літвішка, начальника відділу міжнародної співпраці слідчого комітету при генпрокуратурі РФ, інформацію про те, що «дослідження ДНК не підтвердило, чи справді останки, поміщені в труну екс-президента Качоровського, належать саме йому». За інформацією Gazeta Polska, п. Літвішко також додав, що «кілька інших зразків ДНК також не підтверджують, що тіла, покладені до трун, є саме тими жертвами, які були ідентифіковані їхніми родинами».

«Над усіма, хто може розповісти правду, затягується зашморг»
Смоленська авіакатастрофа оповита різноманітними містичними збігами та загадковими історіями. Так, у січні 2013-го просто в перерві прес-конференції, присвяченої розслідуванню цієї трагедії, спробував застрелитися Міколай Пшибил, військовий прокурор Познані. Полковник схибив і пізніше туманно пояснив спробу піти з життя обвинуваченнями в посадових злочинах, зокрема, в незаконному прослуховуванні телефонів журналістів.
А в жовтні 2012 року в підвалі власного будинку під Варшавою в зашморгу знайшли тіло Ремігіуша Муся, одного з головних свідків. Він був членом екіпажу польського урядового літака Як-40, який приземлився у Смоленську перед президентським Ту-154. Напередодні смерті п. Мусь розповів слідчим, що на власні вуха чув команду російських диспетчерів знизитися на висоту 50 м, що було недопустимим за тих погодних умов. Також він стверджував, що чув два, а не один вибух (при зіткненні літака зі землею).
Тоді Антоній Мачеревич, глава польської парламентської комісії з розслідування авіакатастрофи, заявив: «У нас складається враження, що над усіма, хто може розповісти правду про те, що трапилося в Смоленську, затягується зашморг».

Ігор Берчак

До слова
Лєх Качинськи став не першим главою Польської держави, котрий загинув в авіакатастрофі. 4 липня 1943-го, через 16 секунд після старту з летовища Гібралтарa впав у море пасажирський літак, яким після інспекції польських військ на Близькому Сході повертався до Лондона Владислав Сікорський, прем’єр-міністр уряду Польщі в еміґрації. Разом iз ним у літаку перебували його донька, два депутати британського парламенту та кілька помічників. Усі вони загинули. Найцікавіше, що вижив англійський пілот, він виявився єдиним, хто одягнув у політ рятувальний жилет. Офіційне розслідування встановило, що причиною падіння літака були технічні неполадки, але декотрі історики досі схиляються до версії організованого спецслужбами вбивства. Генерал Сікорський надзвичайно бурхливо відреагував на повідомлення про масовий розстріл польських офіцерів у Катині. Від імені уряду Польщі в еміґрації він розірвав дипломатичні відносини з СРСР і наполягав, щоб Британія зробила те саме. Владислава Сікорського з почестями поховали на кладовищі польських льотчиків у Ньюарку поблизу Ноттінгема. 17 вересня 1993 року його прах перевезели в РП і перепоховали у Кракові.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...