Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Dec. 11, 2017

Віктор Орбан попередив про нові конфлікти

Автор:

|

Листопад 16, 2017

|

Рубрика:

Віктор Орбан попередив про нові конфлікти

Ірина Геращенко, віце-спікер Верховної Ради України (ВРУ) звинуватила європейські держави у застосуванні кремлівських прийомів.

Не зніме претензій
Віктор Орбан, прем’єр-міністр Угорщини, попередив 13 листопада: «Конфліктні ситуації між Угорщиною й Україною будуть виникати і в майбутньому, якщо будуть ухвалені нові законодавчі ініціативи Києва». «В Україні на порядку денному є, щонайменше, ще три важливі законопроекти і законодавчі ініціативи, які нібито приведуть до зменшення прав меншин. Мова йде про законопроекти: про громадянство, про використання мови та про реституцію та використання церковної власності. Й якщо зараз не дати Києву збагнути, що країна, яка прагне рухатися ближче до Європи, повинна відповідати європейським стандартам і нормам, можливо, ми зіткнемося з аналогічною ситуацією після ухвалення цих законів», — пояснив керівник угорського уряду.
Причому він запевнив також: «Позитивне рішення Венеційської комісії щодо українського закону про освіту не зніме претензій Будапешта до Києва. В цьому контексті ми не будемо починати марну та філософськи неоднозначну дискусію про міжнародні стандарти захисту прав меншин, адже це — делікатне питання. Угорщина спирається на позицію Європейського Союзу (ЄС), який твердо стоїть на заявах про те, що рівень прав меншин, який уже досягнутий і наданий, не може бути зменшений із жодної причини. Цей рівень можна підіймати, але він ніколи не може бути знижений. І незаперечним фактом є те, що новий закон України «Про освіту» є зменшення такого рівня порівняно з попередньою ситуацією».
При цьому, за словами п. Орбана, його не обходить, чи є коректними заяви України про те, що вона дотримується міжнародних стандартів. Тим паче, що того ж дня Лілія Гриневич, міністр освіти та науки України, запевнила, що хоча висновки Венеційської комісії з питання статті про мову навчання закону України «Про освіту» будуть враховані при імплементації норми, однак вони не призведуть до зміни самого закону. Урядовець також поінформувала, що засідання Венеційської комісії з приводу українського освітнього закону відбудеться 8 грудня, а орієнтовно 10 грудня мають бути опубліковані й її рекомендації.
«У ВРУ недостатньо голосів для внесення змін до статті про мову навчання. Не бачу поки що перспектив, щоб у залі парламенту ми могли зібрати більшість на внесення змін в цю статтю (про мову навчання. — Ред.), тому що при другому читанні закону «Про освіту», саме це (формулювання. — Ред.) статті й стало предметом консенсусу», — зауважила міністр.

Маніпулятивний вплив РФ
Відтак Дмитро Золотухін, заступник міністра інформаційної політики України, зауважив: «Треба пам’ятати, що здійснюється маніпулятивний вплив збоку Російської Федерації (РФ), у т. ч. в країнах Центральної Європи. Вважаю, що та позиція, яку займає угорський політикум, здебільшого має під собою політичне інвестування, можливо фінансове, з боку Кремля. Будь-яка ситуація, що відбувається на кордоні з Україною, і будь-яка ситуація, яка відбувається за участю українців, представників силових чи державних органів влади, може бути використана Москвою й її спецслужбами. Відповідно для внутрішнього ринку росіяни постійно використовують диверсії».
Своєю чергою, Микола Точицький, посол України в ЄС, пояснив в опублікованому 13 листопада виданні Euractiv: «Угорська влада використовує український закон про освіту з метою впливу на вибори у своїй країні». Дипломат також запевнив, що, приміром, у Болгарії одразу ж второпали аргументи України щодо освітнього закону. «З’ясувалося, що в деяких болгарських школах в Україні бракує хороших вчителів. Тому разом із Болгарією ми спільно запроваджуємо навчальні програми. Можна вийти на кращу ситуацію з країною, яка готова співпрацювати. Але з країною, яка хоче використати цей закон для своїх цілей, для внутрішнього порядку денного — виборів — вочевидь, не можливо. Маю на увазі Угорщину, не боюся називати цю країну», — конкретизував посол.
А от п. Геращенко зауважила в інтерв’ю телевізійному «5 каналу»: «Я б визначила тут дві проблеми. Перше — ми справді маємо зараз проблему націоналізму в дуже багатьох країнах. Друге — бачимо, що наші найближчі партнери та сусіди часто об’єднують свій внутрішній електорат на тлі такої боротьби за все польське, угорське, шукаючи тему назовні. Це, до речі, дуже «кремлівський прийом», і прикро, що його використовують європейські країни».

Якби хотіли чути…
Натомість Іванна Климпуш-Цинцадзе, віце-прем’єр-міністр України з питань європейської й євроатлантичної інтеграції, запевнила в інтерв’ю агенції Укрінформ: «Якби наші партнери хотіли чути наведені нами факти стосовно необхідності ухвалення саме такої мовної статті в освітньому законі та сприймали нашу готовність до діалогу з усіма країнами-членами ЄС, які висловили якісь застереження щодо її впровадження, то це була б нормальна предметна розмова. На жаль, ми розуміємо, що, зокрема в угорському випадку, є націленість на внутрішньоугорську аудиторію. Це дуже перегукується, хоч і в іншому контексті, з тими труднощами, з якими ми зіткнулися, коли бачили підготовку до референдуму в Нідерландах стосовно ратифікації Угоди про асоціацію України з ЄС».
«Тоді багато хто з європейських партнерів пояснював нам, що насправді це не має безпосереднього стосунку до України, що це питання боротьби між євроскептиками й євроцентристами всередині Нідерландів. Плюс на це наклалася залученість РФ до організації й агітації під час цього референдуму, хоча наші європейські партнери збагнули це лише через рік», — нагадала урядовець.
Відтак, п. Климпуш-Цинцадзе вважає: «Переконана, що поза декларованим партнерами порядком денний, в теперішньому підігріванні емоцій і викривленому трактуванні нашої мовної статті російський слід є і в тих країнах, які так активно висловлюють свої застереження. Жаль, що висновки Венеційської комісії доведеться чекати до грудня, бо це дасть час і простір для подібних маніпуляцій і спекуляцій, які, либонь, боляче вдарять по нас. Тож нам усім потрібно бути готовими до чергових пояснень і роз’яснень нашої позиції».
А Едвард Лукас, редактор британського журналу The Economist, стверджував: «Український уряд дуже доброзичливо налаштований до меншин. Угорщина штучно обертає на проблему становище своєї меншини. Угорщина має бути задоволеною, що в неї проєвропейський демократичний сусід, який з успіхом долає труднощі і захищає всю Європу від російського імперіалізму. Натомість п. Орбан нападає на Україну з такого поганого, штучно створеного приводу».

Новий адвокат України
Але в України ще залишається старий приятель — Литва. Петрас Ауштревічус, депутат Європейського парламенту, зазначив в інтерв’ю Укрінформу: «Я бачив реакцію партії Орбана відносно цього закону. Вона дуже сердита і заполітизована. Переконаний, що це є складовою його політичної кампанії, яка стартувала в Угорщині напередодні наступних виборів».
Водночас, литовець наголосив, що є прихильником інтенсивніших консультацій. «Діти українських громадян повинні вільно володіти українською. Інакше вони будуть ізольовані від подальшого просування у суспільстві. Це очевидно, що ми повинні вивчати державну мову. Як це найкраще забезпечити — це має бути предметом дискусії». Депутат також зазначив: «Україна потребує нашого розуміння і підтримки. Я вірю у подальші добросусідські відносин між Україною й Угорщиною».
А група депутатів Сейму Литви звернулася до своїх угорських колег на захист Україні у конфлікті навколо освітнього закону. «Ми неприємно здивовані та навіть шоковані ультимативними заявами угорського уряду з погрозами заблокувати зближення України з ЄС або НАТО, якщо Україна не змінить за побажанням Угорщини свій новий Закон про освіту, в якому зумовлена і специфіка освіти осіб, які належать до національних меншин», — йдеться у зверненні.
Ініційоване Андрюсом Кубілюсом, екс-прем’єр-міністром Литви, звернення підписали 37 членів Сейму, в т. ч. голова парламентського Комітету з європейських справ Гедімінас Кіркілас і голова Комітету у закордонних справах Юозас Бернатоніс. «Ми розуміємо, що питання освіти національних меншин, їхньої інтеграції в життя держави завжди особливо болючі і повинні вирішуватися шляхом конструктивного діалогу. Ми бачимо зусилля України саме так вирішувати ці важливі проблеми», — написано в документі.
У ньому говориться, що увага сусідніх з Україною країн до українського Закону про освіту не дивує, однак дивують «висунуті владою Угорщини ультиматуми Україні з погрозами країні геополітичними наслідками, з погрозами тим, що Угорщина буде блокувати зусилля України з інтеграції в ЄС». «Такі ультиматуми категорично неприйнятні, зовсім не європейські і тим більше незрозумілі, коли це виходить від однієї з держав Центральної Європи. Ми всі добре знаємо, наскільки для нас, держав Центральної Європи та Балтії, геополітично була важлива наша власна інтеграція в ЄС», — йдеться у зверненні.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Loading...