Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Jul. 22, 2018

Війна проти «бандеризму» триває

Автор:

|

Липень 05, 2018

|

Рубрика:

Війна проти «бандеризму» триває

Нижня палата польського парламенту внесла не ті зміни до скандального закону, яких вимагали в Україні.

Недопрацювали
27 червня депутати польського Сейму в поправці до закону про Інститут національної пам’яті (ІНП) скасували карну відповідальність за приписування полякам злочинів гітлерівців. Про це парламентарів попросив Матеуш Моравецький, прем’єр-міністр Республіки Польща (РП).
Як писав «Міст», прийнятий Сеймом у січні ц. р. новий закон про ІНП, зокрема, передбачав, що «кожен, хто публічно і всупереч фактам приписує польському народові відповідальність за злочини, вчинені гітлерівцями, чи інші злочини проти людяності та воєнні злочини, буде покараний штрафом або позбавленням волі на термін до трьох років». Таке ж покарання — за «грубе применшування ролі осіб, котрі вчинили ці злочини».
Глава уряду, однак, не просив скасувати ті статті, які встановлювали кримінальне покарання за «заперечення злочинів українських націоналістів». Тож та частина закону про ІНП, у якій мовиться про «злочини українських націоналістів та українських організацій, котрі співпрацювали з Третім Рейхом» упродовж 1925-1950 рр., а також термін «Східна Малопольща» так і залишається без жодних змін.
Юрій Банахевич, оглядач інформаційної аґенції Укрінформ, запропонував інше пояснення червневої поправки: «Приводом до цих змін у законі про ІНП стало журналістське розслідування одного з найбільших польських телеканалів TVN, у якому показано, як польська неофашистська організація «Гордість і сучасність» святкує день народження Адольфа Гітлера. Матеріал був резонансним як у РП, так і за кордоном. До того польська влада вже потрапляла під критику світових засобів масової інформації (ЗМІ) за дуже м’яке ставлення до ультранаціоналістів, котрі демонструють антисемітські та ксенофобські погляди. Тому польська влада тоді не завагалася показати ухваленим законом, що звинувачення в антисемітизмі є для неї неприйнятними, країна сама чи не найбільше постраждала від нацизму в роки війни, тож не дасть очорнювати своє добре ім’я звинуваченнями у якихось симпатіях до Гітлера. У польській правлячій еліті наполягали, що досить миритися з визначеннями на кшталт «польські табори смерті», якими провина за Голокост у роки війни несправедливо покладається не на німців, а поляків».

Як «боксер на ринґу»
Для того, щоб виправити ситуацію, створили польсько-ізраїльську комісію, яка намагалася розібратися в історичних суперечностях. Тим часом неприємна для Варшави звістка прийшла з Вашинґтону, де натякнули польським чиновникам, що не варто розраховувати на зустріч їхнього президента Дуди з президентом Трампом чи віце-президентом Пенсом доти, доки не буде вирішено проблему навколо закону про ІНП. Про це стало відомо з внутрішньої довідки Міністерства закордонних справ (МЗС) РП, яку «злили» в ЗМІ.
Однак Конституційний суд РП не квапився з розглядом змін до закону про ІНП, оскільки весь час тривали закулісні перемовини між Варшавою й Єрусалимом у цій справі. Узгоджений текст декларації прем’єри Моравецький і Беньямін Нетаньягу зачитали у Варшаві й Єрусалимі синхронно. Кінцевою вимогою Ізраїлю перед затвердженням декларації було внесення змін до скандального закону, що й було зроблено Польщею упродовж дня. Для польської ж сторони важливою в цій декларації є згадка, що визначення «польські концентраційні табори/польські табори смерті» є дуже хибними та применшують відповідальність німців за створення цих концтаборів, а також, що сторони не погоджуються на приписування Польщі чи польському народові провини за злочини, скоєні нацистами.
Після ухвалення спільної декларації п. Моравецький не приховував свого задоволення, наголошуючи, що вона, безумовно, важливіша за внесені зміни до закону про ІНП. Він підкреслив, що РП вийшла з цієї ситуації «зі щитом», перемігши, як «боксер на ринґу», який і сам під час поєдинку отримав кілька синців.

«Розвідка боєм»
У правлячій партії «Право і справедливість» не визнають, що січневі зміни до закону були поразкою. Вони переконують, що ці зміни були потрібними зокрема й для того, аби наочно побачити рівень антиполонізму у світі та визначити, хто є приятелем Польщі, а хто — ворогом. Матеуш Моравецький назвав це, причому — російською мовою, «розвідкою боєм», наголошуючи, що РП дуже загартувалася і зробила свої висновки з кількох складних місяців.
Але попри оголошений владою значний успіх таким його не вважає як ліберальна, так і націоналістично налаштована опозиція. Зокрема, перед голосуванням у Сеймі Роберт Вінницький, позафракційний депутат і лідер праворадикального Національного руху, називав новий законопроект зрадою польських інтересів, поступки перед Ізраїлем — невиправданими і намагався на годину заблокувати трибуну Сейму.
Своєю чергою, ліберальна опозиція у парламенті РП хоч і проголосувала за зміни, але була дуже невдоволена тим, чому голосування відбувається авральними темпами з фактичним порушенням реґламенту парламенту та чому ці зміни не було внесено відразу, ще кілька місяців тому.
Представники влади розпливчасто відповідали на ці закиди. Зокрема, застосовували арґументи, що ці кілька місяців були потрібні владі на те, щоб зорієнтуватися в ситуації, а швидке голосування було необхідне в інтересах національної безпеки.
Навряд чи провладні політики лукавлять, коли кажуть, що зміни до закону про ІНП були дуже необхідними з міркувань безпеки країни, й їх було потрібно внести негайно. У швидких змінах до закону про ІНП РП йшлося не стільки про поліпшення відносин із Ізраїлем, хоча й це дуже важливо, скільки про зняття суперечностей зі стратеґічним союзником країни — США.
Вашинґтон у цій суперечці виразно став на бік Ізраїлю, і РП опинилася перед дилемою: іти на протистояння до кінця або відступити. Беручи до уваги складні геополітичні умови у Європі й аґресивну Росію, тривале охолодження відносин зі США, що виражалося б, зокрема, й у відсутності польсько-американських зустрічей на найвищому рівні, навряд чи сприяло би безпеці Польщі в довготерміновій перспективі.
11-12 липня у Брюсселі (Бельгія) відбудеться саміт НАТО, на якому Варшава розраховує на
чергові важливі рішення, у т. ч. й на підтримку Вашинґтоном ініціатив щодо посилення присутності союзницьких військ, насамперед американських, у Східній Європі та в Польщі зокрема. Скандальний закон про ІНП був виразною завадою для гармонійних відносин обох країн.
Іншою можливою причиною швидких змін до закону про ІНП в опозиції називають неготовність влади вести міжнародну конфронтацію відразу на кількох фронтах: із Європейською комісією (ЄК) щодо питань верховенства права й міґрації і з Ізраїлем і США з приводу закону про ІНП. Внесення змін до цього закону автоматично дало змогу закрити один із «фронтів» і зосередитися на проблемних відносинах із ЄК.

«Поки що — ніяк»
Та поки найважливіші політики РП оголошували про надзвичайний успіх із приводу внесення змін до «історичного» закону, відкритим залишалося питання: а що з іншою проблемною частиною цього документа, яку умовно назвали «українською»? Адже вона викликає не менше суперечностей, ніж та частина, до якої мали застереження Ізраїль і США.
Для політиків польського провладного табору «української» проблеми в законі ніби й не існувало. У численних виступах і промовах вони про неї просто не згадували. Однак МЗС України вустами Василя Зварича, тимчасового повіреного України у РП, наголосило, що голосування щодо змін до закону про ІНП «не задовольнило сподівань української сторони» і що польський парламент «не скористався теперішньою доброю нагодою, щоб розглянути також і положення, які викликають занепокоєння України та заважають нормальній конструктивній співпраці з питань історичної пам’яті».
І лише Бартош Ціхоцький, заступник міністра закордонних справ РП, котрого журналісти згодом врешті спитали про відносини з Україною в контексті закону про ІНП, відповів, що на цьому етапі будь-які історичні домовленості з Україною неможливі, сторони мають протилежні погляди на історичну правду, а можливість підготовки якоїсь спільної історичної декларації між Україною та РП зараз «навіть не стоїть на горизонті». Тож на запитання журналістів про долю «антибандерівських» положень закону про ІНП п. Ціхоцький відповів так: «Поки що — ніяк».
І хоч президент РП відправив у лютому ц. р. закон про ІНП на розгляд Конституційного суду (КС), де ґаранта цікавило, зокрема, питання юридичної коректності в законі термінів «український націоналіст», «Східна Малопольща» й інших, КС може розглядати це питання як завгодно довго.

Ігор Голод

Пряма мова
Володимир В’ятрович, директор Українського інституту національної пам’яті:
— Зміни до закону про ІНП РП, які ухвалив Сейм, показали, що польські парламентарі здатні визнавати свої помилки та виправляти їх. Очікуємо, що проявлених зараз розуму та рішучості вистачить і на логічне продовження: виправити інші абсурдні положення закону про ІНП, які стосуються українського націоналізму. Україна має продовжити докладати зусиль у цьому напрямі. Чим допоможе польським політикам дотримуватися принципів здорового глузду.

Гоп-ля
В Європейському Союзі (ЄС) 2 червня запустили санкції проти РП через її суперечливу реформу судочинства. Про це йдеться в заяві ЄК. Там вважають, що нові закони Польщі «підривають принцип незалежності судової влади», надаючи президенту право на власний розсуд приймати рішення про продовження мандату суддів Верховного суду. «3 липня 27 із 72 суддів Верховного суду ризикують вийти на пенсію. Новий польський закон «Про Верховний суд» знижує пенсійний вік суддів Верховного Суду з 70 до 65 років. Цей захід також застосовується до голови Верховного суду, чий шестирічний мандат буде дочасно припинено. Відповідно до закону, теперішнім суддям надається можливість заявити про своє прагнення, щоб їхній мандат продовжив президент, який може бути наданий терміном на три роки і продовжений один раз. Для вирішення президента не встановлені критерії, і немає можливості для судового перегляду цього рішення», — йдеться в заяві. Комісія наполягає на тому, що вона «готова продовжувати діалог із питань верховенства права», попри початок процедури. Перший етап процедури закінчується позовом до Суду ЄС. У Варшави є місяць на внесення змін. Матеуш Моравецький виключив можливість внесення змін до закону і подальшого коректування судової реформи. ЄС раніше погрожував позбавити РП права голосу в Раді ЄС через судову реформу, але на захист Варшави стала Угорщина. Польща вважає, що законодавчий процес з реорганізації судової влади відповідає європейським стандартам, і називає побоювання ЄК з приводу загроз верховенству права безпідставними. У червні ц. р. ЄК підтвердила, що РП ключові вимоги комісії про незалежність судів не виконала.

About Author

Meest-Online

Loading...