Новини для українців всього свту

Wednesday, Oct. 16, 2019

Варшава запровадила програму повернення поляків додому

Автор:

|

Серпень 07, 2019

|

Рубрика:

Варшава запровадила програму повернення поляків додому
Оголошення у польському Вроцлаві

Уряд Республіки Польща (РП) скасував податок на доходи фізичних осіб для працівників, яким не виповнилося 26 років, за умови, що їхній річний дохід не перевищуватиме 20 тис. EUR. Мета — обмежити виїзд працездатних громадян з країни та збільшити статки приблизно 2 млн поляків, котрі працюють на місцеву економіку. Експерти вважають, що це — дуже важливий крок, який запобігатиме відтоку робочої сили до успішніших країн. За словами Матеуша Моравецького, прем’єр-міністра РП. із часу приєднання його країни до Європейського Союзу (ЄС) 2004 року з РП виїхали приблизно 1,5 млн громадян, переважна більшість із яких — трудові міґранти. Це майже дорівнює населенню Варшави (за офіційними даними — 1,7 млн. мешканців).

«Загублені» українці
Згідно з розрахунками Організації економічної співпраці та розвитку, цього року РП за темпами розвитку буде четвертою країною у світі (щонайменше — 4,2 % зростання валового внутрішнього продукту). Це означає підвищення заробітних плат і рівня життя, тому, за даними соціологічних опитувань, 15 % поляків-заробітчан готові повернутися до рідної країни.
Постає питання: куди подінуться кілька мільйонів українських працівників, котрі працюють в РП? Причому точну їхню кількість не знає, здається, ніхто, оскільки частина працює легально, ще хтось — «в підпіллі», є ще люди з «картою побиту».
До речі, Павло Клімкін, міністр закордонних справ України заявив, що за кілька років половина українців може опинитися за кордоном. «Раніше у нас була Батьківщина і діаспора… Те, що відбувається зараз, коли мільйони українців постійно або тимчасово за кордоном — я вважаю, що через кілька років — знову-таки, хочете — звинувачуйте мене — приблизно буде так: половина українців буде тут, і половина українців — за кордоном», — сказав п. Клімкін під час зустрічі з ветеранами війни на Донбасі. За його словами, зараз за кордоном живе приблизно 20 млн українців. Міністр вважає, що в світі має сформуватися «глобальне українство». Звучить гарно, але…

Із Польщі — до Німеччини
Зрозуміло, що ті поляки, котрі спокусяться новою програмою свого уряду та повернуться додому, просто не потягнуться до всіх тих робочих місць, де за достатньо дрібні, як на РП гроші, гарують українці. Але так виглядає, що хоча польським роботодавцям й вигідніше наймати на роботу іноземців, до речі, не лише українців, а й мешканців Білорусі та Молдови (і платять їм менше, і рівень соціальних гарантій обмежений, та й «сірих» схем працевлаштування вистачає), довго так тривати не буде. Офіційна Варшава взяла чіткий курс на втілення політики «повернення своїх».
Але це не означає, що українські заробітчани, втративши роботу в РП, повернуться на Батьківщину. Попереду — весь ЄС. Більшість із них переорієнтуються на країни з вищими заробітками — Чехію, Словаччину або Німеччину. Остання, до речі, торік ухвалила закон про лібералізію умов працевлаштування для трудових міґрантів із-за меж ЄС. «Цей закон має зменшити дефіцит робочих рук, на який нарікають німецькі підприємці», — пише Gazeta Polska. Хоча відразу цитує Станіслава Шведа, віцеміністра родини, праці та соціальної політики РП, котрий заявив, що не вірить прогнозам експертів, що нібито 60 % громадян України, котрі працюють у РП, виїдуть звідти до Німеччини. «РП має перевагу над Німеччиною: українцям тут легше асимілюватися», — заявив він і додав, що важливим арґументом при виборі країни є питання зарплати, а різницю в цій сфері РП зменшити не може.

В України «заробітчанської» стратегії немає
Звикнувши до життя в спокійних і заможних країнах ЄС, українці (нехай навіть і з мінімальною в цих державах зарплатою) не мають бажання повертатися на Батьківщину. Їм легше змінити країну проживання, ніж розраховувати на середню українську зарплату в 10,3 тис. грн.
Прогнози міжнародних експертів — невтішні. Про дослідження Міжнародного валютного фонду (МВФ), розповіли у етері «1+1». До 2030-го Україна втратить близько 15 % робочої сили, а 2050 року падіння сягне 30 %. Серед усіх країн Центральної та Східної Європи гірша ситуація лише в Латвії та Болгарії.
Населення України невпинно скорочується, молодь їде за кордон, народжуваність не перекриває цих втрат, середній вік українців постійно зростає. Загалом така ситуація в усіх країнах центру та сходу Європи, виняток становить хіба Туреччина. Для вирішення проблеми, приміром, Чехія, Польща та Словаччина спрощують процедури працевлаштування трудових міґрантів. Саме ними вони перекривають нестачу робочої сили й як джерело трудової міґрації розглядають саме Україну.
В Україну трудові міґранти не їдуть. Тому МВФ радить Києву активніше брати на роботу працівників старшого віку. Причому в Україні вже є деякі категорії компаній, що мають у штаті багато таких працівників. Та все ж більшість українських компаній шукають молодих. У левовій частці вакансій на сайтах із пошуку роботи написано: вік — до 35. «Через те, що десятиріччями складалося упередження, що найкращий вік для кандидата 25-35, а після 30 — це вже така рання старість, а далі вже узагалі рахувати нема кого», — розповіли у етері «1+1».
Однак у МВФ наголошують, що реформи здатні компенсувати принаймні половину втрат робочої сили. Фонд радить активніше залучати до роботи чоловіків, яким за 55, та жінок, яким за 35, збільшити пенсійний вік і зменшити витрати на медицину та пенсію.

Що далі?
Варшава «дозріла» до розробки і прийняття на офіційному рівні програми повернення своїх заробітчан і припинення відтоку робочої сили. В Україні ж наразі все обмежується міркуваннями на тему: «Нічого страшного. Чим більше наших за кордоном, тим більше грошей вони перекажуть додому». За різними даними, українські заробітчани щороку надсилають родичам більше 10 млрд USD.
«Таким чином, вони впливають на курс гривні набагато більше, ніж інвестори та банкіри. Але ж, із іншого боку — Україна втрачає власний трудовий ресурс, отже, перспективу. І це головне, адже такий стан речей сприяє «тупцюванню на місці». Ефект від валютних переказів з-за кордону — мізерний порівняно з тим, що могла б мати Україна, якби належним чином розпоряджалася своїм трудовим ресурсом. Скажімо, значна частина валюти, що надходить від заробітчан, повертається за кордон через великі обсяги купівлі українцями імпортних споживчих товарів», — розповів аґенції «Укрінформ» Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації.
Натомість, чим більше продукції вироблятимуть усередині України, тим більше з’являтиметься нових робочих місць. Тоді працедавці конкуруватимуть за кваліфікованих працівників, а рівень зарплат зростатиме. Це — класична формула. Але в українських реаліях класичні форми західного бізнесу (та й зрештою демократії) чомусь працюють трохи «не так».
«Це стане можливим не лише за умови підтримки — у т. ч. і через механізми пільгового оподаткування громадян, а й забезпечення державою преференцій для бізнесу, — вважає Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу. — Це має стосуватися як вітчизняного підприємництва, так і потенційних зарубіжних інвесторів. Без таких пільг жоден серйозний інвестор сюди не прийде».
Знову багато розумних слів, але обмаль конкретних дій. Натомість у Варшаві чомусь не полінувалися все полічити та запропонувати своїм заробітчанам повертатися додому.

Ігор Берчак

До теми
Міністерство соціальної політики України у відповідь на запит «Радіо Свобода» повідомило: «За експертними оцінками на постійній основі за кордоном працює 3,2 млн громадян України, а в окремий період — від 7 до 9 млн осіб». Водночас, за даними Державної служби статистики України за 2015-2017 рр. кількість трудових міґрантів у віці 15-70 років становила 1,3 млн осіб, що на 10,3 % більше, ніж за минулий період обстеження (у 2010-2012 рр.). На думку відомства, трудовій міґрації українців сприяють намагання європейських країн (таких, як РП, Чехія, Німеччина) спростити процедуру працевлаштування професійних кадрів із України.
«Наразі попитом користуються висококваліфіковані робітники (газозварювальники, токарі, слюсарі високого розряду), а також фахівці в галузі фізичних, математичних, хімічних наук, ІТ-сфери, медичні працівники тощо», — йдеться у відповіді на запит «Радіо Свобода». У відомстві розповіли, що станом на 1 липня ц. р. існувало 1917 компаній, які мають ліцензію Мінсоцполітики на посередництво у працевлаштуванні громадян за кордоном. До виїзду за кордон 40 % трудових міґрантів із України працювали у сфері транспорту, складському господарстві, поштовій і кур’єрській сфері, у переробній промисловості (12 %) та на будівництві (11 %).

Мовою чисел
Мінімальна зарплатня українця у РП — 12-14 тис. грн (у перерахунку), середня — 15-20 тис. Мінімальна в Чехії — 27 тис. грн, у Німеччині — 30-35 тис. грн. Фахівці окремих спеціальностей мають набагато більше. Зокрема, водії-далекобійники — 30-40 тис. грн у РП і понад 50 тис. грн — у Німеччині. А «вузькопрофільні» лікарі можуть розраховувати і на 100 тис. грн і більше.

Гоп-ля
За даними Управління у справах іноземців РП, у країні своє проживання зареєструвало 2,5 тис. громадян Швеції. Щороку їх прибуває кількасот. Дедалі більше шведів вважає Польщу безпечною та дружньою країною, пише видання Nasz Dziennik. Два роки тому шведський журналіст запитав своїх співвітчизників у Twitter, до якої країни найліпше виїхати, у якій можна жити спокійно та нормально. У запропонованому ним опитуванні взяло участь 9,7 тис. осіб, 67 % із яких назвали РП. Основною причиною виїзду із батьківщини шведи називають безпеку власну та сім’ї. Дивовижним є те, що шведи на батьківщині почуваються забутими та відштовхнутими державою, яку прийнято вважати «опікунською». Країна також потерпає від великого потоку імміґрантів. Про Швецію кажуть уже не як про країну процвітання, толерантності, а про державу, яку переслідує жорстокість і злочини. Майже у 80 шведських містах є райони, де переважають ісламісти, діє шаріат, і шведська влада не втручаються у тамтешні порядки.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...