Новини для українців всього свту

Tuesday, Apr. 7, 2020

Угорщина вже готова до діалогу з Україною в питаннях освіти

Автор:

|

Лютий 13, 2020

|

Рубрика:

Угорщина вже готова до діалогу з Україною в питаннях освіти
Петер Сіярто та Дмитро Кулеба під час пресконференції в Києві. 7 лютого 2020 р.

Хоча аґресивність президента Російської Федерації (РФ) є очевидною, керівництво деяких європейських країн так чи інакше підтримує його політику. На жаль, деякі сусіди України, користаючись нагодою, намагаються вирішити свої внутрішні проблеми, тиснучи на Київ. Найбільш показовий приклад — Угорщина, чий прем’єр Віктор Орбан, котрий перебуває при владі вже рекордних десять років, регулярно запрошує в гості до Будапешта президента РФ, при цьому всіляко блокуючи співпрацю України з НАТО. Офіційна причина: «утиски угорської меншини». Офіційний Будапешт стверджує, що в Закарпатській області України мешкають щонайменше 150 тис. етнічних угорців, чиї права нібито утискають.
Головним каменем українсько-угорського спотикання ще 2017 року став закон «Про середню освіту», згідно з яким у закладах дошкільного та початкового рівнів (1-4 класи) викладання рідною мовою національних меншин зберігалося, водночас наголос робився на оволодінні українською мовою. Проте у школі базового рівня навчання мають здійснювати винятково українською, щоб діти були готові отримувати вищу освіту в українських університетах і могли вільно спілкуватися державною мовою. У заяві Міністерства закордонних справ (МЗС) Угорщини український закон одразу назвали «ганебним ударом у спину». Із того моменту Петер Сіярто, керівник угорського зовнішньополітичного відомства, упевнено здобув репутацію «яструба». Саме від нього лунали найжорсткіші епітети на адресу Києва, аж до вимоги до НАТО повністю припинити співпрацю з Україною.

Дві вимоги — два «ні»
Минулого тижня угорський «яструб» прилетів із візитом до Києва. Де й поділася антиукраїнська риторика? На спільній пресконференції з Дмитром Кулебою, віцепрем’єром України з питань євроінтеграції, гість щиро переконував, що «Україна й Угорщина нарешті отримали можливість вийти з кризи, і навіть болюче мовне питання можна вирішити так, що у виграші залишаться обидві сторони».
Можлива причина поступливості — новий закон про середню освіту, прийнятий Верховною Радою України (ВРУ) в січні ц. р., в якому, врахувавши зауваження Венеційської комісії, прописане не лише навчання угорською мовою в молодшій школі, але й викладання до 60 % (!) предметів угорською до 9-го класу і до 40 % — у 12-му.
Про людське око п. Сіярто висунув два зауваження до вже нового освітнього закону: прирівняти угорську до мови корінного народу та збільшити кількість годин на вивчення української, але не за рахунок інших предметів, а за рахунок збільшення годин на предмет «українська мова».
Реакція Міністерства освіти і науки (МОН) України була жорсткою. «Сіярто просив визнати угорську мовою корінного народу. Відповідь — ні, бо цей статус можуть отримати лише меншини, які не мають власної держави. Також п. Сіярто просив відмовитися від викладання частини предметів державною мовою в старших класах, а просто збільшити кількість уроків української, без впливу на інші предмети. Відповідь — ні, бо тоді угорським дітям довелося б сидіти у школі сім днів на тиждень — або українська знову перетвориться для них на «факультатив», — заявила Ганна Новосад, керівниця відомства.
І лише в одному вона погодилася з угорським міністром — пообіцяла вести системний діалог із освітянами Закарпаття про те, як саме школи меншин будуть переходити на змішану, двомовну систему навчання. «Але цей намір був у Києва і до візиту угорського міністра», — заявила очільниця МОН.

Зеленський та Орбан можуть зустрітися навесні
Навіть після двох «ні» риторика угорського «яструба» виявилася дивовижно миролюбною — по суті, він відмовився від колишніх войовничих демаршів і не став наголошувати на тих вимогах, на які отримав у Києві відмову. Натомість перелік очікувань скоротився до одного пункту — саме того, на який п. Новосад дала згоду. «Міністерка освіти України пообіцяла мені при свідках, що незабаром зустрінеться з лідерами Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства й обговорить ідеї щодо освіти угорською мовою. Сподіваюся, що вона дотримає свого слова», — написав п. Сіярто у Facebook.
Проте найголовніший підсумок візиту угорського міністра до Києва — домовленість про умови, за яких відбудеться зустріч лідерів двох держав. На пресконференції в Києві п. Сіярто не став пов’язувати проведення перемовин на найвищому рівні з вирішенням питання мови освіти, натомість заявив, що зустрічі лідерів держав має передувати засідання міжурядової комісії з економічної співпраці. За словами віцепрем’єра Кулеби, ця комісія, що не засідала сім років, збереться вже наступного місяця. «Якщо засідання міжурядової комісії відбудеться успішно, це відкриє шлях для проведення вже навесні цього року зустрічі прем’єра Орбана та президента Зеленського», — додав п. Сіярто. Він також уточнив, що саме можуть узгодити на засіданні міжурядової комісії. Мовного питання у переліку не прозвучало. Йшлося про застарілі проблеми, як-то відкриття нового пропускного пункту на кордоні та розблокування інфраструктурного кредиту в 50 млн EUR.
За словами політолога Дмитра Сінченка, сам факт візиту міністра закордонних справ Угорщини — це вже маркер покращення у стосунках між країнами. «Другою ознакою покращення відносин варто вважати домовленості про зустріч на рівні лідерів. Так, угорська сторона і надалі наполягатиме на своїх пропозиціях щодо зміни освітнього та мовного законодавства, проте не можна вічно сваритися зі своїми сусідами — рано чи пізно доведеться вирішувати спільні питання та проблеми. Економічні й інфраструктурні питання, зрештою, почнуть вирішуватися, і це добре», — заявив п. Сінченко інформаційній аґенції «Укрінформ».

Ігор Берчак

До слова
Угорщина, як і багато інших держав, проводить активну політику щодо підтримки співвітчизників за кордоном. На жаль, Україна в цьому сенсі не надто активна, хоча певні зусилля таки робляться. Про політику Києва стосовно діаспори днями в рубриці «Експертна думка» на сайті «Європейської правди» написав Павло Ґрод, президент Світового конґресу українців (СКУ): «Багато держав сучасного світу вже визнали ту позитивну роль, яку відіграє сильна діаспора — фактично, багатомільйонна «група підтримки» рідної країни. Запровадивши інститут множинного або подвійного громадянства (у деяких випадках — з певними обмеженнями), ці країни відкрили реальний шлях до повернення та залучення діаспори до зміцнення Батьківщини. 2004 року Україна зробила крок назустріч своїй діаспорі, запровадивши офіційний статус «закордонного українця» та закріпивши його на законодавчому рівні. Хоча це й була позитивна ініціатива, такий статус не надав діаспорі реальної можливості долучатися до подій в Україні.
Нині ми знову бачимо готовність до змін. Приємно, що зараз говорять про єдиний 65-мільйонний український народ — на чому СКУ завжди наголошував. Лунають заклики до діаспори повертатися до України. Отже, настав час зробити наступні кроки, щоб залучати українців діаспори до розвитку України та сприяти їхньому поверненню. Тому СКУ, врахувавши провідний міжнародний досвід та провівши консультації з профільними експертами, 2019-го подав президенту України пропозиції діаспори щодо змін у законах про громадянство.
Ми прагнемо лібералізації такого законодавства і вважаємо за необхідне передбачити ефективні безпекові механізми для протидії загрозам із боку РФ. Деякі з принципових пропозицій СКУ були враховані в проєкті, поданому президентом України до ВРУ в грудні, включно з тим, що «добровільне набуття іноземного громадянства» не є підставою для позбавлення громадянства України, а громадяни окремих країн не будуть зобов’язані виходити з іноземного громадянства та позбуватися іноземного паспорта (СКУ пропонує, щоби йшлося про громадян держав-членів Європейського Союзу та НАТО, натомість президентський законопроєкт пропонує, щоб список країн визначав уряд).
Однак залишаються норми, включення яких до законодавства є критично важливим — якщо стоїть мета долучити закордонне українство до розбудови нашої спільної Батьківщини. У проєкті, поданому до ВРУ, їх бракує — але ми розраховуємо, що це зміниться. СКУ визначив чіткі кроки для доопрацювання пропонованого до розгляду законопроєкту, необхідні, щоб представники діаспори змогли «повертатися і залишатися» як повноправні громадяни своєї Батьківщини, розбудовуючи сильну й успішну державу. Це і спрощення умов набуття громадянства для осіб зі статусом закордонного українця з подальшою можливістю участі у розбудові України, і відсутність обмежень для праці в органах державної влади та місцевого самоврядування, і безпекові запобіжники щодо осіб, причетних до аґресії РФ».

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply