Новини для українців всього свту

Monday, Jul. 6, 2020

У німецькому Мюнхені знову намагалися ділити чужі території

Автор:

|

Лютий 19, 2020

|

Рубрика:

У німецькому Мюнхені знову намагалися ділити чужі території
У Мюнхені світові лідери спілкувалися більше з Петром Порошенком, ніж із Володимиром Зеленським

У Мюнхені 30 вересня 1938 року Невіл Чемберлен, прем’єр Великої Британії, Едуар Даладьє, прем’єр Французької республіки, Адольф Гітлер, райхсканцлер Третього Рейху, та Беніто Муссоліні, прем’єр Королівства Італія, уклали угоду, за якою Судетську область відділили від Чехо-Словацької республіки й передали Третьому Рейху. Там же 14 лютого ц. р. відкрилася й щорічна міжнародна конференція з безпеки, заснована 1963-го як форум країн-членів НАТО, і на ній знову спробували повторити змову вісімдесятирічної давності, цього разу — за рахунок України.

12 кроків Путіна
Смаленим запахло вже зі самого початку. «Світ зараз став дуже небезпечним, — заявив на відкритті заходу Вольфґанґ Ішинґер, глава конференції. — Потрібно сказати відверто, що колективних зусиль стає недостатньо для врегулювання криз і загроз для міжнародної безпеки. Світ стає менш західним. Люди продовжують гинути, гонитва озброєнь набирає обертів. Росія віддаляється від західного світу. А потрібно розмовляти одне з одним, а не один про одного». Він закликав зміцнювати міжнародні інститути, такі, як Організація Об’єднаних Націй, і заявив, що Захід має залучати Російську Федерацію (РФ) до співпраці, попри всі порушення міжнародного права з боку Кремля. «Навіть якщо ми маємо визнати, що Росія пішла геть від Європи, навіть попри її дії в Сирії, Грузії й Україні… Це все одно наше зобов’язання тримати двері відчиненими, давати шанс. Це наше надбання 1990 року (після падіння Берлінської стіни. — Ред.)», — зазначив п. Ішинґер.
Його підтримав Еммануель Макрон, президент Франції. Він розкритикував теперішню європейську політику протистояння з РФ. «Росія — величезна країна, але їй потрібні союзники. У 2013-2014 рр. ми підштовхнули її до союзу з Китаєм, а Росії потрібні партнери в Європі», — наголосив він.
Відтак у Мюнхені створили план завершення російсько-української війни «12 кроків для більшої безпеки України й Євроатлантичного реґіону». Експерти ж визнали, що він створений на догоду Москві. Адже передбачає впровадження особливого режиму економічних відносин між Донбасом і Росією та послаблення міжнародних санкцій щодо РФ, незважаючи на продовження збройної аґресії й окупації українських територій. У документі також запропонували розробляти нову українську ідентичність із урахуванням поглядів Москви на питання історії, мови та національної пам’яті.

Протест дипломатів
Захищати Україну взялися Сполучені Штати. Стівен Пайфер, Вільям Тейлор і Марі Йованович, колишні посли США в Україні, оприлюднили щодо «12 кроків» спільну заяву: «Більшість із 12 рекомендацій, якщо їх будуть сумлінно виконувати всі сторони, мають конструктивний характер і можуть слугувати заходами зміцнення довіри, полегшать труднощі та страждання, які відчуває населення на окупованому Донбасі або поблизу нього. Але деякі з них — проблематичні, дві, зокрема, повторюють пропозиції Кремля про перемовини або теми дезінформації. «Мюнхенський план» визначає проблему вже в першому реченні: «конфлікт в Україні та навколо неї». Цей опис приховує походження проблеми та робить неможливим пошук відповідного рішення. «Конфлікт всередині і навколо України» почався, коли російські війська в російській формі, але без знаків розрізнення, захопили український півострів Крим, і Москва його «анексувала». Потім Москва розпочала гібридну війну на Донбасі і використовувала свій масивний дезінформаційний апарат, аби представити це як громадянський конфлікт в Україні. Без кремлівського керівництва, фінансування, зброї (в т. ч. важкого озброєння), боєприпасів і, в деяких випадках, регулярних підрозділів російської армії не було б «конфлікту всередині і навколо України».
Відтак з’явилася й позиція Міністерства закордонних справ України, яке не погодилося з такими ідеями щодо врегулювання конфлікту між РФ та Україною. «Це приватна ініціатива групи політиків і експертів, небайдужих до питань міжнародної безпеки та безпеки ситуації в Україні, зокрема, збройної аґресії РФ проти нашої держави. Тези, що містяться в цьому документі, не відповідають офіційній позиції Української держави», — наголосили дипломати.
Після цього документ видалили зі сайту Мюнхенської конференції з безпеки. Також сайт конференції прибрав повідомлення, в якому йшлося, що його розробили у співавторстві з Мюнхенською конференцією з безпеки та підтриманий нею.

Позиція шостого президента
Цього року в конференції з безпеки брали участь близько 35 глав держав і урядів, майже 100 міністрів закордонних справ та оборони. З’явився на ній і президент України. Він заявив, що йому не подобається відсутність питання Криму в мінських домовленостях і запропонував створити новий майданчик для обговорення анексії півострова Росією.
Український лідер також оголосив, що місцеві вибори в Україні восени мають пройти і на Донбасі, і в анексованому Криму. «Але зробити це без елементарних політичних умов неможливо. Особливо, коли РФ інформує, що на Донбасі видали 125 тис. російських паспортів. Людям на Донбасі потрібні вибори, які визнає легітимними весь світ», — зазначив він.
Президент заявив, що Київ готовий домовлятися з мирними жителями окупованих територій, але не з представниками так званих республік. І несподівано додав, що українська сторона згодна на спільне патрулювання кордону з «представниками окупованих територій», однак не уточнив можливий сценарій відбору таких «представників».
Після цього скандальний план «примирення України та Росії» повернули на сайт Мюнхенської конференції з безпеки.

Розвінчування підступного плану
Антиукраїнський план приховали перед прильотом української делегації, щоби зменшити обурення та критику з боку офіційного Києва. Натомість організатори конференції запросили трьох прибічників поступок України у конфлікті з РФ. Найавторитетнішим із них став Василь Філіпчук, керівник Міжнародного центру перспективних досліджень України (МЦПД). Він — колишній дипломат, добре знаний в експертних і дипломатичних колах. 2017 року репрезентував власне дослідження, назва якого перегукується з мюнхенським документом — «Дев’ять кроків до врегулювання конфлікту з Росією».
У ньому експерт запропонував погодитися з відмовою від членства в НАТО із наданням Україні безпекових гарантій США та РФ (!), встановити мораторій щодо статусу Криму, надати Севастополь в оренду РФ на 99 років, перейти до спільної з Росією економічної інтеграції з Європейським Союзом тощо. Спільнота зустріла «дев’ять кроків» жорсткою критикою, тому реального продовження ініціатива не мала.
Олександр Чалий також є колишнім дипломатом і входить до наглядової ради МЦПД. Колишній посол України (не плутати з Валерієм Чалим) входить до «орбіти» олігархи Сергія Тарути і був віцепрезидентом «Індустріального союзу Донбасу». Схильний до економічної інтеграції з РФ, але до одіозних публічних дій не вдавався.
А от Олексій Семеній відомий своєю публічною роботою в команді прибічників «русского міра». За часів Януковича працював у фонді «Єдіний мір» реґіонала Едуарда Прутника, який у часи Революції гідності лобіював євразійську інтеграцію України.
Зі свого боку Андрій Єрмак, глава Офісу президента України, усіляко намагався завадити потрапити на Мюнхенську конференцію з безпеки Петру Порошенку. Чиновник намагався максимально донести німецькій стороні, що участь п’ятого президента України в конференції неприпустима. Однак йому це не вдалося, єдине, що зміг організувати — п. Порошенка не пустили на виступ на конференції п. Зеленського. Однак авторитет Петра Олексійовича зумів звести всі потуги Кремля нанівець.

Євген Клен

Коментар експерта
Віктор Уколов, народний депутат України VI скликання:
— Участь Зеленського у щорічній мюнхенській конференції з питань безпеки вже традиційно для нього привернула увагу низкою скандальних заяв на фоні відсутності системного змісту. Ні елегантний костюм, ні бездоганно підібрана краватка, ні спецформат спілкування у меншому, ніж зазвичай, приміщенні, не змогли відвернути уваги від головного — відсутності у Зеленського плану зі встановлення миру на Донбасі. І якщо раніше він міг посилатися на небажання оприлюднювати свої майбутні кроки, щоб не зірвати зустріч у «норманському форматі», то тепер відсутність продуманого плану дій викликає все більше запитань. Понад 400 обстрілів за два місяці — інформація з його виступу. Тож перемир’я немає і виглядає, що Зеленський просто не знає, що з цим робити.
Загалом його промова на конференції була побудована за всіма правилами, щоб зачарувати слухачів, однак коли аналітики прочитали її текст, то констатували майже цілковиту відсутність там пропозицій. В одному місці український президент, мабуть, хотів сказати про недосконалу архітектуру світової безпеки, але несподівано з чарівною посмішкою заявив про недосконалу архітектуру світу.
Контроверсійність цих слів ще варто оцінити, бо виглядало так, ніби Зеленський підтримує перегляд кордонів. Це було тим більше дивно, адже президент України, яку атакувала Росія, жодного разу не назвав РФ аґресором. Можливо ми вже наперед погоджуємося з втратою територій?
Наступне після виступу інтерв’ю CNN у режимі ток-шоу у тісному приміщенні мало показати ажіотаж, який викликає персона Зеленського. Однак і тут виникли проблеми зі змістом. Либонь, журналістка Крістіан Аманпур була дещо шокована заявою глави української держави, що він не думає стратегічно через брак часу. Адже не часто зустрінеш президентів, котрі з дитячою безпосередністю повідомляють про відсутність у них стратегії.
Але ще більше можуть бути шоковані виборці Зеленського, адже їхній обранець зізнався іноземній журналістці, що розраховує закінчити війну за свої п’ять років каденції. Вам не почулося — Зеленський вже не вважає, що для припинення війни потрібно просто перестати стріляти, як він казав ще рік тому. Тож якщо за дев’ять місяців його роботи ви не отримали бажаного миру, налаштуйтесь на довго — залишилось ще чотири роки і три місяці.
На жаль, мюнхенський візит Зеленського не минувся без скандалу — шостий президент України страшенно комплексував через можливу присутність у залі п’ятого президента. На вході наполегливо попросили не пускати Петра Порошенка до зали, де виступав теперішній президент. Зате Зеленського чомусь не налякала присутність в залі Сергія Лаврова, міністра закордонних справ РФ. Треба віддати належне Порошенку, котрий трохи послухавши сором’язливого візаві через навушники, спокійно вийшов на вулицю давати інтерв’ю, мабуть, так і не почувши нічого цікавого. У повітрі ж зависло питання: чому через дев’ять місяців після завершення виборчої кампанії Зеленський усе ще остерігається свого опонента? Невже і досі комплексує та сумнівається, чи він президент?

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply