Новини для українців всього свту

Sunday, Sep. 27, 2020

У Нідерландах — другий етап судових засідань у справі збитого малайзійського Boeing

Автор:

|

Червень 11, 2020

|

Рубрика:

У Нідерландах — другий етап судових засідань у справі збитого  малайзійського Boeing
Місце авіатрощі малайзійського літака

Символічно, що Окружний суд Гааги (Нідерланди) після перерви, що тривала з 23 березня ц. р., відновив засідання в судовому комплексі Justitieel Complex Schiphol, розташованому поруч із летовищем Амстердама, звідкіля й вилетів 17 липня 2014 року рейс MH17 компанії Malaysia Airlines. Від другого блоку слухань, який триватиме до 3 липня, багато в чому залежить подальший перебіг процесу — чи дійде справа до розгляду по суті і коли. Позиція Російської Федерації (РФ), яку вважають безпосередньою винуватицею траґедії, очевидна: максимально заплутати і затягнути розгляд, вдаючись до численних (хай навіть і дріб’язкових) запитів, заперечень, оскаржень і тому подібних юридичних викрутасів.

Адвокатські хитрощі
У червні 2019 року Міжнародна спільна слідча група (JIT), що складається з представників Нідерландів, Австралії, Малайзії, Бельгії й України, офіційно назвала чотирьох головних підозрюваних. Троє з них — громадяни РФ: генерал-майор Сергій Дубинський (позивний «Хмурий»), підполковник Олег Пулатов («Гюрза»), експолковник Федеральної служби безпеки Ігор Гіркін («Стрєлков»), а також громадянин України Леонід Харченко («Кріт»).
На суд не прибув жоден із них. Вони також були відсутні під час першого засідання у березні ц. р. Здавалося б, Кремль прийняв однозначне рішення — просто ігнорувати процес, вперто заперечуючи свою причетність до траґедії. Та насправді не все так просто. Інтереси одного з підозрюваних, Олега Пулатова, офіційно представляють дві адвокатки з нідерландської юридичної фірми Sjоcrona Van Stigt. І вони вже почали відпрацьовувати свої гонорари. Як повідомила «Німецька хвиля», Сабіне тен Дуссхате, одна зі захисниць Пулатова, на першому ж засіданні 8 червня заявила, що обсяг справи настільки великий, що їм складно з ним ознайомитися за кілька місяців. Крім цього, вона поскаржилася на те, що для ухвалення важливих рішень бракує особистого спілкування з підзахисним. Зокрема, через коронавірусні обмеження зірвалася запланована поїздка до РФ.
За словами адвокатки, можливість розмови телефоном або за допомогою Інтернету виключена, оскільки неможливо гарантувати конфіденційність, крім цього, необхідно «спершу встановити довірливі стосунки з підзахисним, щоб узгодити спільні позиції». На уточнювальне запитання відповіла, що упродовж останніх місяців захисниці спілкувалися з Пулатовим лише опосередковано — через російську юристку Олену Кутіну, котра не представляє обвинуваченого в суді, але була присутня на відкритті процесу в березні. Як бачимо, процес затягування процесу рушив повним ходом.

Інформація із США — під грифом «таємно»
Другий блок слухань щойно розпочався, але вже є перші цікаві подробиці. Так, сторона обвинувачення розповіла про складнощі в збиранні доказів, але вчергове наголосила про наявність достатніх підтверджень того, що зенітно-ракетний комплекс (ЗРК) «Бук» перебував на території, підконтрольній підтримуваним РФ бойовикам. Також суддя заявив, що суд хотів долучити до справи супутникові знімки, на яких зафіксований запуск ракети. За його словами, прокуратура Нідерландів відправила відповідний запит до США ще 2014 року. А позаяк ці дані мають гриф таємності, то в справі фігурує лише меморандум із описом світлин і технічною інформацією до них, наданий США.
«Національний прокурор із боротьби з тероризмом Нідерландів заявив, що меморандум підтвердили інші джерела, з якими він ознайомився. Американська влада проінформувала про те, що не може надати додаткові дані щодо запуску ракети на додаток до цього меморандуму», — повідомив суддя.
Також суд заявив, що має намір долучити до справи скандальне інтерв’ю Ігоря Гіркіна («Стрєлкова»), яке 18 травня оприлюднив Дмитро Гордон. Відомий український журналіст. Серед іншого, під час інтерв’ю Гіркін визнав «моральну відповідальність» за катастрофу та не виключив того, що у майбутньому може постати перед міжнародним судом. Водночас він наполягав, що підконтрольні йому російсько-терористичні підрозділи літак не збивали, а сам він не сумнівається в причетності до цієї траґедії України. Такі твердження цілком збігаються з офіційною позицією влади РФ щодо катастрофи MH17.
До речі, сам п. Гордон заявляв, що записував це інтерв’ю у співдружності з українськими спецслужбами. Щоправда, Служба безпеки України (СБУ) запевнила, що журналіст ініціював і домовлявся про інтерв’ю сам. Тим не менш, у СБУ наголосили, що всю інформацію, озвучену в інтерв’ю, «детально аналізують співробітники Служби на предмет її використання, як додаткових доказів захоплення РФ території України та фактичного розв’язання війни на сході нашої держави». В Офісі генерального прокурора України додали, що згадані в інтерв’ю факти можна використати в міжнародних судах у справах України проти держави-аґресора. Гюндуз Мамедов, заступник генерального прокурора України, зокрема, повідомив, що Гіркін розповів про конкретні факти вчинення ним особливо тяжких злочинів.
І ще про важливість журналістських публікацій під час розгляду справи MH17. Суд зобов’язав прокуратуру Нідерландів надати коментарі щодо інформації Бі-Бі-Сі про те, що одного з підозрюваних, громадянина України Харченка, взяли під варту в Донецьку. Російська служба Бі-Бі-Сі зі своїх джерел дізналася, що «11 березня Харченка заарештували, але зовсім в іншій карній справі». Один зі співрозмовників журналістів вважає, що це зробили, щоб запобігти викраденню Харченка спецслужбами України, так, як це трапилося влітку минулого року з Володимиром Цемахом, бойовиком терористичної організації «Донецька народна республіка» (ДНР), котрий допомагав переховувати російський «Бук». Хоча Цемах міг стати ключовим свідком, його 7 вересня 2019 року передали РФ у рамках великого обміну полоненими.

Важливість чіткої термінології
Не варто недооцінювати ще одну ймовірну небезпеку. Першого дня слухань представниця обвинувачення заявила, що «РФ грала і відграє важливу роль» у подіях на Донбасі, а самі ці події описала як «збройний конфлікт між українською армією та кількома озброєними групами». При цьому наголосила, що обвинувачення використовує узагальнювальний термін «сепаратисти», хоча, за її словами, багато хто з цих бойовиків «не були громадянами України, котрі хотіли відокремитися, а були громадянами РФ, котрі приїхали до України воювати».
Це важливо, бо адвокати росіянина Пулатова, ймовірно, заявлятимуть про імунітет свого клієнта. Іншими словами, вони спробують довести, що їхній підзахисний був учасником якогось «законного збройного формування» ДНР і тому має імунітет від карного переслідування. Скажете, нонсенс. Та не все так просто.
«Насправді Женевські конвенції та протоколи до них забороняють терористичні акти, атаки проти цивільних і не спрямовані на імунітет для терористів. Однак застосування цих норм є однією зі складних проблем міжнародного права. Тому попереду нас чекають дискусії — як у цьому процесі, так і в інших, приміром у Міжнародному карному суді (МКС) Організації Об’єднаних Націй (ООН), де Україна звинувачує РФ у фінансуванні тероризму (транспортування російського «Бука», яким збили авіалайнер рейсу MH17 — одна з частин позову, який розглядає МКС. — Ред.). І дискусія з цього приводу в суді може бути важливою не лише для України та Нідерландів, а матиме вплив на всю систему міжнародного права», — пише на «Європейській правді» Андрій Гук, адвокат, експерт із авіаційного права та партнер в юридичній фірмі «Анте».

Ігор Берчак

Довідка
17 липня 2014 року орієнтовно о 16.20 із екранів радарів зник літак авіакомпанії Malaysia Airlines Boeing-777, який здійснював рейс МН17 за маршрутом Амстердам-Куала-Лумпур. Пізніше стало відомо, що він упав біля міста Торез Донецької області. За свідченням очевидців, літак вибухнув у повітрі, тіла загиблих розкидало в радіусі 4 км. Загинули всі 298 осіб, котрі перебували на облавку. Більшість загиблих (196 осіб) — громадяни Нідерландів. Майже одразу після катастрофи СБУ оприлюднила радіоперехоплення розмови Ігоря Безлера, одного з тодішніх ватажків бойовиків із позивним «Бєс», зі своїм куратором Василем Гераніним, полковником Головного розвідувального управління РФ, під час якої він доповідає про скоєний злочин. 29 липня 2015-го РФ на засіданні Ради Безпеки ООН наклала вето на резолюцію зі створення міжнародного трибуналу щодо розслідування цієї катастрофи. У вересні 2016-го група JIT офіційно заявила, що ЗРК «Бук», із якого була випущена ракета, що знищила літак Malaysia Airlines, доправили на територію України з РФ. Конкретно вказували на 53-тю зенітно-ракетну бригаду, що базується у місті Курськ. Висновки слідчих базувалися на даних супутників і низці свідчень очевидців, котрі бачили ЗРК у різних контрольованих сепаратистами районах.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply