Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Jul. 15, 2018

У Британії та Литві — шпигунські скандали. В обох слід веде до Москви

Автор:

|

Березень 15, 2018

|

Рубрика:

У Британії та Литві — шпигунські скандали. В обох слід веде до Москви

«Ви мене переграли», — такими словами 2004 року Сергій Скрипаль, відставний полковник Головного розвідувального управління (ГРУ) Російської Федерації (РФ) зустрів контррозвідників, котрі прийшли його арештовувати. На той час Скрипаль уже майже десять років працював на британську розвідку Мі-6. А на початку березня ц. р. 66-річного екс-полковника та його 33-річну доньку Юлію знайшли в стані коми на лавці в сквері британського містечка Солсбері. На момент підготовки цього матеріалу до друку обидві жертви перебували у вкрай важкому, хоча й стабільному стані. Офіційний Лондон відреагував блискавично — експерти встановили, що росіян отруїли нервово-паралітичною речовиною й звинуватили в замаху владу РФ.

Обмін у Відні
Сергій Скрипаль справді залив росіянам сала за шкіру. В Москві стверджували, що він завдав агентурній мережі РФ на Заході не меншої шкоди, ніж легендарний шпигун Олег Пеньковський, котрий у 1950-1960-х рр. співпрацював з ЦРУ та Мі-6, передав безліч цінної інформації й врешті-решт був розстріляний. Скрипаль отримав порівняно м’який вирок — 13 років тюрми.
9 липня 2010-го в аеропорту Відня з різницею в кілька хвилин приземлилися два літаки. Один прилетів із Москви, інший — із Нью-Йорка. З американського вивели групу з десятьох осіб, з російського — із чотирьох. Так відбувся один із наймасштабніших шпигунських обмінів. До РФ повернулися десятеро «нелегалів» Федеральної служби безпеки (ФСБ) на чолі з Анною Чапмен, на Захід вирушили четверо американських і британських агентів, серед них і Сергій Скрипаль.
Відставний полковник облаштувався у Великій Британії. Не бідував, за час роботи на Мі-6 йому загалом заплатили більше 100 тис. USD, також він отримував державну пенсію. Відомо, що екс-полковник ГРУ продовжував консультувати західні розвідки. 2012 року померла його дружина, 2017-го — син. Причому молодик пішов із життя від якоїсь загадкової хвороби під час поїздки до РФ. Його тіло доставили до Об’єднаного Королівства для похорону. «Можна припустити, що якби російські спецслужби намагалися дізнатися, де саме мешкає Сергій Скрипаль, то історія з репатріацією тіла його сина могла б дуже допомогти їм в отриманні цієї інформації», — повідомило джерело Бі-бі-сі.

Смертельний букет
Судячи з усього, допомогло. Як розповів Daily Express Геміш де Бреттон-Ґордон, колишній командир британських хімічних і біологічних контртерористичних сил, російського полковника отруїли нервово-паралітичною речовиною під назвою «Новачок». Експерт пояснив, що речовина була розроблена ще за часів СРСР таким чином, щоб її не можна було виявити при стандартних тестах.
Британська поліція встановила, що сліди речовини виявили в ресторані Zizzi, де Скрипаль обідав із донькою. При цьому однією з пріоритетних версій вважається надсилання оброблених «Новачком» поштової посилки або листа. Не виключено, що знаряддям замаху став звичайний букет. Відомо, що полковник завжди купував у одній й тій самій крамниці штучні квіти, щоб покласти їх на могилу дружини. Водночас напередодні отруєння Скрипалю хтось прислав додому букет із живих квітів. За версією Daily Mail, отруєний букет був доправлений зі запискою, в якій містилося прохання віднести ці квіти на могилу дружини. Чому досвідчений розвідник не відчув небезпеки, залишається загадкою. Можливо, записку написав хтось із його знайомих.

Гол у ворота Путіна
Обуренню офіційного Лондона немає меж. Він готовий піти на крайнощі, йдеться про можливість оголошення персонами нон-ґрата низки високопоставлених російських дипломатів і офіцерів спецслужб під прикриттям, скасування британських віз і фінансові обмеження принаймні для 49-х громадян РФ, а також відмова збірної Англії їхати на чемпіонат світу з футболу, який улітку пройде в РФ.
До речі, останній пункт може виявитися для Кремля дуже болючим. Якщо до демаршу британців долучаться збірні Німеччина та Франції, чемпіонат цілком можуть перенести в іншу країну. Водночас Путін, котрий уже вклав у розбудову футбольної інфраструктури рекордні 11 млрд EUR, сподівається перетворити чемпіонат на ще один доказ «величі» РФ за аналогією з Олімпіадою в Сочі.

1589 «стукачів»
Тим часом шпигунські пристрасті завирували і в зазвичай спокійній Литві. Вітас Томкус, головний редактор і власник місцевого часопису Respublika, опублікував на сторінках свого видання список осіб, які за радянських часів нібито таємно співпрацювали з КДБ. У списку є президент республіки Даля Ґрибаускайте, «батько литовської незалежності» Вітаутас Ландсберґіс, чинний прем’єр-міністра Саулюс Скверняліс, два його попередники, а також купа інших відомих політиків, бізнесменів, журналістів і діячів мистецтв.
Варто зазначити, що після здобуття незалежності нове керівництво країни запропонувало всім інформаторам КДБ добровільно в усьому зізнатися, пообіцявши натомість, що ця інформація не стане надбанням громадськості. На такий крок Вільнюс пішов для того, щоб не допустити використання колишніх агентів уже російськими спецслужбами. Мовляв, оскільки в Москві не знатимуть, хто зізнався, а хто ні, розвідка РФ боятиметься відновлювати старі зв’язки. Відома лише загальна кількість агентів, які покаялися — 1589 (не так уже й багато, як на країну з населенням 2,8 млн осіб).

Спецоперація Кремля?
Яким чином у розпорядженні редакції Respublika опинився список агентів, п. Томкус пояснювати відмовляється. Відповідно, правдивість документу одразу викликала серйозні сумніви. Наприклад, у списку, серед інших, значиться президент у 1998-2003 рр. Валдас Адамкус. Але ні для кого не таємниця, що п. Адамкус після війни виїхав до США, де і провів більшу частину життя. Коли його міг завербувати КДБ? Утім, публікація була забезпечена ремаркою про те, що в списку міг виявитися тезка-однофамілець колишнього глави держави. Однак, жодним чином не можна пояснити присутність у документі прізвищ депутатів парламенту Мантаса Адоменаса й Агне Білотайте — один народився 1972-го, а друга 1982-го і закінчила школу 2000 року, коли КДБ давно вже не існувало.
Такі накладки цілком обґрунтовано дали привід підозрювати власника Respublika в роботі на спецслужби РФ. Причин може бути кілька. По-перше, максимально розбурхати ситуацію в державі, що входить до НАТО й Європейського Союзу. По-друге, поховати подальшу політичну кар’єру президента Ґрібаускайте, принципового опонента Путіна. Наступного року вона покине президентську посаду, але не виключено, що стане прем’єром. Й нарешті останній інтерес Кремля — відволікти увагу від отруєння полковника Скрипаля.
Найцікавіше, що редактор Respublika мало чим ризикує. Якщо зараз застосувати до нього якісь репресії, обов’язково знайдуться люди, які скажуть, що це «помста за правду». «В цій ситуації держава вирішила за краще обрати тактику мовчання. Після вибуху інформаційної бомби в Respublika — дзвінка тиша. Всі намагаються зорієнтуватися, вирішити, як реагувати», — зазначає Повілас Ґіліс, колишній міністр закордонних справ Литви.

Ігор Берчак

P. S. Прем’єр-міністр Британії Тереза Мей дала Кремлю термін до вечора 13 березня на надання докладних пояснень щодо отруєння полковника Скрипаля. В разі відсутності реакції Москви глава уряду пригрозила «дуже серйозними заходами щодо РФ», щоправда, не конкретизувавши, про що саме йдеться. Натомість Кремль тим часом спробував перекласти провину… на Україну. Як заявив колишній Микола Ковальов, глава ФСБ РФ, а тепер — депутат Державної думи, оскільки «Новачок» був розроблений ще за часів СРСР, тож міг зберігатися і на території України. Оскільки, на думку Ковальова, замах на Скрипаля «приніс Києву політичні дивіденди, бо вчергове виставив РФ країною-аґресором, то український слід не виключений». Такі бздури навіть не випадає коментувати.

Довідка
ФСБ РФ успадкувала від КДБ знамениту «спецлабораторією № 12», що займалася виготовленням малопомітних отрут і хитрих методів убивства «ворогів народу». Саме тут був зроблений пристрій, з якого агент КДБ Богдан Сташинський 1957 року убив Лева Ребета, а через два роки — Степана Бандеру. Пістолет вистрілював струмінь розчину ціанистого калію, що спричиняв миттєву зупинку серця. Характерно, що в обох випадках первісною причиною смерті назвали серцеві напади. Про отруту стало відомо лише після того, як Сташинський утік на Захід.
Ще в оригінальніший спосіб був знищений болгарський дисидент Георгій Іванов-Марков. 7 вересня 1978 року на мосту Ватерлоо в Лондоні він відчув ледь помітний укол у ногу. Ввічливий незнайомець із парасолькою в руках вибачився і хутко зник. За кілька днів болгарин помер, однак устиг розказати про дивний укол. Експерти встановили, що за допомогою голки на вістрі парасольки жертві ввели в організм мікроскопічну грудку цукру, всередині якої був смертельний рицин. За задумом убивць, цукор та отрута рослинного походження мали повністю розчинитися в крові, не залишивши жодних доказів убивства. За твердженням Олега Калугіна, колишнього генерала КДБ, вбивство було санкціоноване особисто Тодором Живковим, комуністичним керівником Болгарії.
Й, нарешті, останнє резонансне отруєння трапилося 2006 року, коли колишнього офіцера ФСБ Олександра Литвиненка спровадили зі світу за допомогою радіоактивного полонію-210. Причому отруту йому в чай підмішав (ви лише вдумайтесь) Олександр Луговий, чинний депутат Державної думи РФ. До речі, один із найближчих друзів Литвиненка під час його служби у ФСБ.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...