Новини для українців всього свту

Tuesday, Oct. 27, 2020

Цивілізований світ таємну інавгурацію Лукашенка не визнав

Автор:

|

Жовтень 01, 2020

|

Рубрика:

Цивілізований світ таємну інавгурацію Лукашенка не визнав
Олександр Лукашенко

У Палаці Незалежності в Мінську, столиці Білорусі, минулого тижня відбулася безпрецедентно ганебна подія.

«Щуряча інавгурація»
Білоруський портал Tut.by слушно зауважив: «Інавгурація президента Білорусі Олександра Лукашенка, яка відбулася 23 вересня, ставши несподіванкою для жителів країни, відбулася з порушенням чинного законодавства. Церемонію складання присяги новим главою держави мають транслювати на державному телебаченні і радіо. Але під час цього заходу на державних телеканалах «Білорусь 1» та ОНТ транслювали серіали».
Валерій Калиновський, кореспондент «Радіо Свобода» в Білорусі, розповів: «Це все відбулося підпільно. Чи можна вважати це легітимним? Те, що відбувається тишком-нишком, не можна вважати інавгурацією. Він має приймати присягу перед парламентом, який має бути скликаний на чергове засідання. А цього не сталося». А російський політолог Іван Преображенський пояснив: «Інавгурацію таємно провели, щоб завадити населенню мобілізуватися до конкретної дати і заблокувати центр міста».
Білоруський телеграм-канал Nexta назвав церемонію в Мінську «щурячою інавгурацією» й констатував: «Головний щур пробив дно боягузтва. Він знав, що народ із радістю прийшов би на «бандитську сходку», щоб коронувати його по-своєму». А Роберт Бедронь, керівник делегації Європейського парламенту (ЄП) щодо стосунків із Білоруссю, констатував: «Обраний народом лідер не буде проводити свою інавгурацію таємно. Переможець виборів і лідер, котрий користується справжньою підтримкою в суспільстві, не потребує таємного вступу на посаду президента. Це лише показує, наскільки Лукашенко боїться. Такі самопроголошені президентські повноваження є безглуздими».
Тож у ЄП погодилися з більшістю білорусів, що 9 серпня в їхній країні сфальсифікували результати президентських виборів. Тому сотні тисяч протестувальників досі відчайдушно вимагають провести ще одні — вільні та чесні. Лукашенко відреагував на це наказами силовикам жорстко придушувати протести. Відтоді не припиняють хапати на вулицях опонентів диктатора, ув’язнювати їх у слідчих ізоляторах і жорстоко бити.

Не має достатньої легітимності
Державний департамент США заявив: «Вибори 9 серпня не були ні вільними, ні справедливими. Оголошені результати були сфальсифіковані та нелегітимні. США не можуть вважати Лукашенка законно обраним лідером Білорусі». Своєю чергою, Франсуа-Філіпп Шампань, міністр закордонних справ Канади, констатував: «Лукашенко не має достатньої легітимності, аби вважатися демократично обраним».
А Домінік Рааб, міністр закордонних справ Великої Британії, наголосив: «Таємна інавгурація Лукашенка, яка відбулася в Мінську, ще більше підриває його репутацію. Його сфальсифіковані вибори були обманом білоруського народу». Штеффен Зайберт, офіційний представник уряду Німеччини, пояснив: «Церемонія інавгурації не дає Лукашенка легітимності. Те, що ця церемонія була підготовлена таємно і проведена при зачинених дверях, дуже важливо. Президентські вибори в Білорусі, які відбулися 9 серпня, не були ні вільними, ні демократичними. Насильство з боку силових структур проти мирних демонстрантів треба негайно припинити, політичних в’язнів звільнити та розпочати національний діалог із опозицією».
Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України, зауважив: «З огляду на хід виборчої кампанії в Білорусі та подальші події, «інавгурація» Лукашенка не означає його визнання легітимним главою білоруської держави». А Володимир Зеленський порадив: «Якщо кандидати впевнені у своїй перемозі, то немає чого боятися ще одних виборів. Це дії влади, яка не боїться свого народу. Я також наголошую, що має бути діалог із суспільством, треба уникати насильства. Це дії влади, котра дбає про свій народ».
Президент України також скасував свій візит до Білорусі. А спільний Форум реґіонів України та Білорусі перенесли на 2021 рік. Як повідомив  Ігор Сокол, посол Білорусі в Києві, ініціатором перенесення стала українська влада.

На «інавгурації» Олександра Лукашенка Україну представляв Леонід Кучма?

Нагадав злодіїв
Привітав Лукашенка з інавгурацією лише такий же диктатор, як і він, президент Туркменістану. Визнало її й Міністерство закордонних справ Китаю, де сподіваються, що «під керівництвом Лукашенка Білорусь зможе відновити політичну стабільність».
А от Дмитро Пєсков, прессекретар президента Російської Федерації (РФ), твердив, що практика міжнародного спілкування не вимагає визнання інавгурації. І нагадав, що Путін привітав Лукашенка з «перемогою на виборах» уже наступного дня після них.
Натомість Павло Латушко, член президії Координаційної ради білоруської опозиції, заявив: «Ми стали свідком безпрецедентної ситуації. Президент, котрий стверджує, що набрав більше 80 % голосів на виборах, провів спецоперацію щодо своєї самоінавгурації, яка відбувалася під охороною загонів міліції особливого призначення, в атмосфері таємничості та секретності, у вузькому колі спішно звезених чиновників. Де радісні громадяни? Де дипломатичний корпус? Чесно кажучи, це більше нагадує злодійську «сходку» для коронації чергового злодія в законі».
Висновок опозиціонера такий: «Диявольська жадоба влади і параноїдальний страх змусили його вчергове порушити закон. Він більше не президент, а просто ватажок міліції, котрий без знаків розрізнення орудує на вулицях Білорусі та купки бюрократів. Для громадян Білорусі та для світової спільноти він тепер ніхто. Прикра помилка історії та ганьба цивілізованого світу».
Своєю чергою, Світлана Тихановська, опонентка Лукашенка на президентських виборах, заявила: «Потай від народу він спробував провести власну інавгурацію. Ця спроба визнати себе легітимним привела лише до того, що попередні повноваження завершилися, а новий мандат народ йому не видав. Ця так звана інавгурація, звісно ж, фарс. Насправді Лукашенко просто пішов на пенсію». Відтак Координаційна рада опозиції закликала білорусів до безстрокової акції непокори. Демонстрантів продовжують розганяли водометами та сльозогінним газом.
Як повідомляв «Міст», остання лідерка білоруської опозиції Світлана Алексієвич покинула країну.

Ігор Голод

Цитати зі світових медіа
«Незважаючи на інавгурацію, Лукашенко, котрий перебуває при владі з 1994 року, продовжує переживати найглибшу кризу з початку своєї політичної кар’єри. Західні країни та багато білорусів більше не визнають його законним лідером. Тепер доля Лукашенка значною мірою перебуває в руках Путіна, адже РФ — одна з небагатьох, хто визнав підсумки виборів у Білорусі».
The New York Times

«Хоча демонстрації проти Лукашенка і продовжують збирати велику кількість протестувальників, вони не призвели до радикальних змін. Мітинґи на вихідних, які колись стали безпрецедентними для країни, перетворилися в регулярні і майже рутинні. РФ, яка є найважливішим союзником Білорусі, вважає президента Лукашенка «найменш поганим» варіантом на даний момент».
Бі-бі-сі

«Ігноруючи заклики покласти край його 26-річному перебуванню при владі, Лукашенка привели до присяги на шостий термін після виборів, які, на думку опозиції і низки іноземних урядів, були сфальсифіковані. Союзником Лукашенка є Путін, саме завдяки підтримці останнього невизнаний лідер Білорусі досі може протистояти протестним настроям у країні. Незважаючи на те, що її населення становить всього 9,5 млн осіб, Білорусь важлива для РФ як буферна держава проти НАТО і як канал для російського експорту нафти та газу».
Reuters

«Той факт, що церемонія інавгурації була запланована як секретна операція, ще раз демонструє, що силовий апарат побоюється протестів з боку людей, які не визнають перемогу на виборах 9 серпня».
Die Welt

«Лукашенко упродовж останніх 26 років править пострадянською країною «залізним кулаком». Невизнаний президент не йде на діалог опозицією, тож тлі міжнародного обурення білоруська влада перейшла до переслідування активістів і масових затримань, уникаючи великомасштабного насильства».
Al-Jazeera

«Церемонія інавгурації, яка, згідно зі законодавством, мала відбутися до 9 жовтня, була організована потай від опонентів і незалежних засобів масової інформації, щоб не стати каталізатором нової великої демонстрації. А безпрецедентний протестний рух, який струсонув країну та зажадав відходу Лукашенка, не зміг подолати його рішучості утриматися при владі».
Le Monde

About Author

Meest-Online