Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Nov. 24, 2017

Темпи зростання питомої ваги мусульманської громади в населенні ЄС вражають

Автор:

|

Серпень 25, 2016

|

Рубрика:

Темпи зростання питомої ваги мусульманської громади в населенні ЄС вражають
Радикальний іслам стрімко поширюється серед мусульманської молоді в Європі

Радикальний іслам стрімко поширюється серед мусульманської молоді в Європі

Події останніх місяців (низка терактів у донедавна благополучних європейських країнах) знову привернули увагу до мусульманської громади в Європі. Європейці вражені жорстокістю терористів та налякані повідомленнями про навалу біженців із мусульманських країн Близького Сходу та Північної Африки. Але скільки саме в Європі людей, які здійснюють намаз і вважають п’ятницю священним днем? Із цим спробував розібратися оглядач ресурсу inosmi.ru Дмитро Добров.

У Лондоні — мільйон мусульман
Згідно з німецьким Zentralinstitut Islam-Archiv, 2007 року в усій Європі проживало 53 млн мусульман, в т. ч. 16 млн в Європейському Союзі (ЄС) і 25 млн — у Російській Федерації (РФ). За даними американського дослідницького центру PEW, 2010-го (з того часу показники сильно виросли), найбільші мусульманські громади Західної Європи були у Німеччині (4,8 млн осіб, або 5,8 % населення) й у Франції (4,7 млн, або 7,5% відповідно). У Великій Британії ця частка становила 4,8 % (близько 3 млн мусульман). Особливе місце займали мусульмани Балкан (не менше 12 млн осіб), де вони є корінною етно-релігійною групою: в Чорногорії — 18,5 %, Македонії — 35 %, Боснії-Герцеговині — 60 %, Албанії — 80 % і Косово — 90 %.
Темпи зростання питомої ваги мусульманської громади в ЄС вражають: 4 % 1990-го, 6 % — 2010-го і, за прогнозами, 8 % до 2030 року. Мусульмани концентруються у великих містах: у Парижі — 1,7 млн осіб, Лондоні — близько 1 млн. У низці європейських міст їхня питома вага особливо висока: Амстердам (14 %), Антверпен (16,9 %), Брюссель (до 25 %), Бірмінґем (26,9 %), Марсель (25 %), Стокгольм (20 %), Кельн (12 %). А деякі райони цих міст, такі, як сумнозвісний Моленбек у Брюсселі або Сен-Дені в Парижі, — майже повністю мусульманські.

Труднощі інтеграції
Зростання традиційної (без урахування новітніх біженців) мусульманської громади Європи в зв’язку з високою народжуваністю на тлі спаду корінного європейського населення веде до радикального зламу соціокультурного й етнічного балансів, а також до неминучих непорозумінь, здатних перерости в громадянський конфлікт, вважає п. Добров. Причому перспективи повноцінної інтеграції в європейське суспільство залишаються для мусульманів доволі примарними, хоча б тому, що європейській економіці не потрібна низькокваліфікована робоча сила в таких кількостях.
У 1960-1970-х рр. до Німеччини та Франції прибули мільйони міґрантів із країн Африки та Близького Сходу, котрі отримали роботу в секторі обслуговування, на будівництвах і в автопромі. Згодом потреба в цій робочій силі відпала, проте міґранти й їхні нащадки залишилися, перейшовши на соціальну допомогу. Саме в середовищі цих міґрантів, переважно мусульманів, сформувалася субкультура, яка заперечує європейські цінності. У Франції інтеграція мусульманів не сталася і після 50 років, після того як змінилося щонайменше три покоління міґрантів.
Майже всі мусульмани ЄС — вихідці з країн Близького та Середнього Сходу, Північної Африки і Балкан. Незважаючи на багаторічне перебування в Західній Європі, вони вперто дотримуються традиційних релігійних і сімейних цінностей. З огляду на високу народжуваність серед європейських мусульман висока питома вага молоді, особливо сприйнятливої до пропаганди войовничого ісламізму. Радикальний іслам стрімко поширюється серед мусульманської молоді — як серед новоприбулих, так і серед представників другого та третього покоління мусульманів. Воювати до Сирії й Іраку на боці «Ісламської держави» поїхали тисячі молодих ісламістів із Франції, Німеччини та Об’єднаного Королівства.

«Екологічні біженці»
Водночас нове нашестя біженців неминуче. Демографічний вибух в арабських країнах і Туреччині триває. Так, населення Єгипту зростає на 2 млн осіб у рік, воно вже перевищило 90 млн людей і досягне 100 млн уже в найближчі роки. Країна задихається від перенаселення, бракує води, придатні для життя землі становлять лише 7 % території.
Із аналогічними проблемами стикаються й інші країни арабського світу, загальна чисельність населення яких становить понад 400 млн людей (в Алжирі — близько 40 млн, Сирії — 22 млн, Іраку — 35 млн, Туреччині — майже 80 млн).
В умовах громадянських конфліктів, соціальних потрясінь і загальної безперспективності все більше молодих мусульманів намагатиметься потрапити до Європи в пошуках кращого життя. Європейські країни явно не готові до прийому таких великих біженських контингентів. Як писав «Міст», Туреччина вже попередила ЄС, що в разі, якщо їй до жовтня не буде надано безвізовий режим із ЄС, вона послабить прикордонний контроль і в Європу посунуть нові потоки міґрантів.

«Кліматичні біженці»
Тим більше, що крім постійних локальних воєнних конфліктів на багатостраждальний Близький Схід та Північну Африку насувається ще й екологічна катастрофа: регулярні посухи, опустелювання, як наслідок — нестача води. Криваві конфлікти за контроль над водними ресурсами можуть призвести до нового «переселення народів», в процесі якого вперше з’явиться категорія «кліматичних біженців». Так, дані американського космічного агентства НАСА засвідчили, що в період з 1998 по 2012 роки країни Близького Сходу пережили найбільш жорстоку посуху з XII століття, яка стала причиною багатьох катаклізмів і громадянських воєн. Зокрема, в Сирії в результаті посухи був майже повністю знищений сільськогосподарський сектор, сотні тисяч людей перебралися у великі міста Дамаск, Алеппо і Хомс, де так і не змогли інтегруватися. У березні 2011 року це стало однією з причин повстання проти режиму Башара Асада, пише Дмитро Добров.

Ісламістська карта Путіна
Незважаючи на це західноєвропейські політики продовжують сповідувати мультикультуралізм та політкоректність. За негласним правилом, основні засоби інформації в ЄС вважають за краще не наголошувати на національній або релігійній приналежності терористів.
У цих умовах виразниками страхів і побоювань корінного населення ЄС виступають праворадикальні партії, які набирають все більше прихильників. Як писав «Міст», нещодавно експерти берлінського Фонду науки і політики (SWP) оприлюднили гіпотетичні сценарії того, що світ може очікувати від Путіна в найближчій перспективі. Одним із головних пунктів був вплив на результати президентських і парламентських виборів у Франції 2017 року з тим, щоб ультраправий Національний фронт став найбільшою партією в парламенті, а його лідер Марін Ле Пен отримала від новообраного президента доручення сформувати уряд. Також SWP прогнозував, що напередодні виборів до бундестагу Німеччини 2017-го Кремль спробує зробити ставку на пропагандистське використання теми біженців, аби провести якнайбільше прихильних до РФ депутатів.
Тож доки європейці намагаються діяти з позицій мультикультуралізму, Путін діє в звичному стилі: «Якщо є ворог, його треба знищити». На жаль, багато пересічних європейців якраз цього й очікують від своїх політкоректних урядів.

Ігор Берчак

До слова
Федеральне відомство з охорони конституції Німеччини (головна спецслужба країни) заявила про сотні спроб радикальних ісламістів завербувати нових прибічників серед біженців. «До цього часу нам стало відомо про понад 340 таких випадків. Але це лише ті, про які ми дізналися. Імовірно, їх значно більше», — заявив Ганс-Ґеорґ Маасен, керівник відомства. Тим часом Анґела Меркель, переймається проблемою інтеграції біженців у німецьке сусіпільство. У середині вересня ц. р. в Німеччині відбудеться зустріч керівників найбільших німецьких компаній із федеральним канцлером. Вона має намір звернутися до них зі закликом наймати на роботу більше біженців, аби інтегрувати їх у німецьку економіку. За даними видання Bild, в ході саміту такі компанії як Siemens, Evonik, Opel, Volkswagen і RWE, які задіяні в програмі Wir zusammen («Ми разом»), представлять результати пілотних проектів із працевлаштування біженців. Водночас, як повідомляв на початку липня часопис Frankfurter Allgemeine Zeitung, 30 провідних німецьких компаній із топ-листа Франкфуртської фондової біржі офіційно найняли на роботу всього 54 міґранти, при цьому 50 із них на роботу взяла Deutsche Post.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...