Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, Jul. 18, 2018

Таємний агент Герхард Шредер

Автор:

|

Жовтень 13, 2016

|

Рубрика:

Таємний агент Герхард Шредер

Герхард Шредер

Щойно 5 жовтня провідні російські засоби масової інформації (ЗМІ), в т. ч. інформаційна агенція ТАСС, із посиланням на німецьке видання Der Tagesspiegel повідомили про те, що ще 29 липня ц. р. Герхард Шредер, колишній канцлер Федеративної Республіки Німеччина (ФРН), очолив раду директорів компанії Nord Stream 2» (дочірнє підприємство концерну «Газпром»), що є оператором проекту газогону «Північний потік-2». Чому ж «Газпром» два місяці тримав у секреті цю сенсаційну новину, намагалася зрозуміти «Німецька хвиля».

Два місяці інкогніто
Власне сам факт призначення екс-канцлера і особистого друга Путіна особливого подиву не викликає: він успішно керував спорудженням «Північного потоку», тому цілком логічно довірити йому і режисуру, так би мовити, другої серії. Вельми дивним видається зовсім інше.
Чому навіть державні російські ЗМІ повідомили про гучне призначення в структурах російської державної корпорації «Газпром» із посиланням на приватну берлінську газету Der Tagesspiegel, дивується оглядач «Німецької хвилі» Андрій Гурков? Адже зареєстрована в Швейцарії Nord Stream 2 є стовідсотковою газпромівською «донькою», позаяк усі зарубіжні партнери в середині серпня ц. р. формально вийшли з цієї компанії (про це — трохи далі), хоча продовжують підтримувати сам проект.
Дивне відчуття ще більше посилюється тим, що призначення, виявляється, відбулося більше двох місяців тому, а саме 29 липня, про що свідчить запис у реєстрі швейцарського кантону Цуг, в який глипнули одним оком журналісти все того ж Der Tagesspiegel. Чому «Газпром» більше двох місяців тримав у таємниці настільки ефектну новину? Будь-якій компанії зазвичай не терпиться похвалитися тим, що на неї працюватиме колишній очільник великої європейської держави.
Й уже зовсім незрозумілою виглядає те, що навіть на сайті Nord Stream 2 п. Шредер ніяк не згадувався. І це при тому, що колишній канцлер у цій фірмі — найголовніший начальник. Якщо в Nord Stream Герхард Шредер був і залишається головою комітету акціонерів, тобто наглядового органу, яка не займається оперативним управлінням, то в Nord Stream 2 його поставили на чолі ради директорів — виконавчого органу з великими повноваженнями. Der Tagesspiegel зазначає, що тепер колишній канцлер має право разом із ще одним представником компанії підписувати від її імені будь-які контракти.
Й ось на такій, по суті справи, публічній посаді п. Шредер таємно пропрацював два місяці. І, можливо, продовжував би залишатися інкогніто, якби не в’їдливі берлінські журналісти. Чому «Газпром» і Кремль, який контролює його діяльність, вперто намагалися приховати те, що рано чи пізно все одно спливло б?

Газова стратегія
Коротко нагадаємо, що після будівництва першого «Північного потоку» — газогону дном Балтійського моря під нейтральною акваторією, який дає можливість щороку помпувати до Європи 55 млрд куб. м палива — заохочена успіхом, Москва розмріялася про те, щоб узяти Україну в кліщі — дном Чорного моря почали тягнути нитку «Південного потоку». Однак проект заглух, перш за все, через спротив балканських країн і Туреччини (тоді ще Реджем Таїп Ердоган, презиент цієї країни не був другом Путіна). Тож у Кремлі виник інший задум — прокласти дві додаткових труби через Балтійське море. Так виник проект «Північний потік-2».
Однак, він одразу ж наштовхнувся на спротив об’єднаної Європи. В Європейській комісії (ЄК) заявили, що спочатку перевірять плани «Газпрому» на відповідність вимогам європейського законодавства щодо конкуренції на енергоринку. Відповідно до Третього енергетичного пакету Європейського Союзу (ЄС), прийнятому 2009 року, компанії-продавці газу не можуть бути одночасно власниками транспортних мереж. Тобто, або «Газпром» продає сировину, або займається винятково транспортуванням чужої. Очевидно, що у випадку Nord Stream 2 цієї умови дотриматися не вдасться. З першим «Північним потоком» простіше — він пролягає дном моря, далі газ розходиться німецькими трубами. Натомість проект потоку № 2 містить суходільну ділянку, що тягнутиметься до Центрально-європейського газового хабу в німецькому Баумгартені.
До ЄК навіть надійшов так званий листи дев’яти від імені урядів і глав держав Європи з протестами проти «Північного потоку-2». Найвпертішими виявилися поляки, через принципову позицію яких проект Nord Stream 2 у середині серпня ц. р. фактично завис у повітрі. Саме тоді англійсько-голландська Shell, австрійська OMV, французька Engie та німецькі Uniper і Wintershall відкликали солідарне клопотання в польський антимонопольний регулятор UOKiK щодо проекту трансбалтійського газогону під № 2. Клопотання було подане ще в грудні 2015-го, але поляки двічі відкладали ухвалення рішення, хоча ФРН, наприклад, схвалила проект газогону майже відразу.
І ось в серпні ц. р. польський регулятор нарешті остаточно визнав, що створення зазначеними компаніями спільного підприємства з російським «Газпромом» може призвести до обмеження конкуренції. Таким чином, росіянам доведеться будувати газогін лише за лобістської підтримки партнерів і без прямої участі великого європейського бізнесу, що робить «Північний потік-2» значно уразливішим із політичної точки зору.

Кадри вирішують усе
Якраз про це і пише «Німецька хвиля»: «Крім давньої російсько-радянської традиції про всяк випадок засекречувати все і вся, на думку спадають лише два більш-менш раціональних пояснення. Перше: липневе призначення п. Шредера тримали в секреті, щоб зайвий раз не дратувати польське антимонопольне відомство напередодні рішення з приводу «Північного потоку-2».
Але могла бути й інша причина. «Новина про чергову «газпромівську» посаду колишнього лідера Соціал-демократичної партії ФРН могла справити неприємне враження на східнонімецьких і берлінських виборців, тому в Кремлі з нею вирішили почекати, поки у вересні не пройдуть земельні вибори в Мекленбург-Передній Померанії та Берліні. Навіщо зайвий раз підставляти німецьких соціал-демократів? Адже їхні лідери нерідко значно толерантніше ставляться до політики Кремля, ніж, скажімо, Анґела Меркель», — продовжує «Німецька хвиля».
Як би там не було, але призначення Герхарда Шредера главою ради директорів компанії Nord Stream 2 у ситуації, коли в долі проекту починається вирішальна фаза і опір йому в ЄС наростає, є з точки зору інтересів Москви сильним кадровим рішенням. Повсякденними справами екс-канцлер, зрозуміло, займатися не буде, але як знаменитий політик із величезними зв’язками в Європі він здатен принести багато користі своєму другу Володимиру.
«Однак завіса секретності навколо його призначення залишає вкрай неприємний осад і тільки посилює враження, що проект газогону «Північний потік-2», який підносять європейської громадськості як важливий внесок Російської Федерації (РФ) в забезпечення енергетичної безпеки Євросоюзу, на практиці реалізується в стилістиці чергової кремлівської спецоперації», — робить висновок «Німецька хвиля».

Ігор Берчак

До теми
Далеко не всі німці настільки поблажливо ставляться до країни-аґресора. Так, 10 жовтня стало відомо, що німецька компанія Siemens заборонила використовувати електротурбіни, що виробляються на її підприємствах, в окупованому Криму. Про це повідомив Сергій Пєтухов, заступник міністра юстиції України, на консультації Україна-ЄС із питання політики невизнання незаконної анексії Криму в Брюсселі, повідомляє «Крим.Реалії».
Серед проблемних моментів, пов’язаних із невиконанням санкційного режиму торгівлі європейських компаній із Кримом, обговорювалося питання постачань електротурбін компанії Siemens, первісно передбачених для станції, яку планують спорудити на Кубані. Сергій Пєтухов запевнив, що «у контракті німецької фірми внесені пункти, які забороняють використовувати ці турбіни на території Криму. Ми, зі свого боку, продовжимо моніторинг цієї угоди». Представник українського уряду додав, що ЄС оновлює своє інформування бізнес-структур: при підписанні контрактів із РФ, у них буде вписано положення, що обмежує використання товарів і технологій, передбачених санкціями, на території Криму.
Також порушувалося питання незаконних заходів кораблів під прапорами ЄС до кримських портів. «Наймасовіші порушення були зафіксовані у 2014-2015 рр., але були окремі випадки і цього року, — пояснює п. Пєтухов. — Про всі ці випадки ми інформуємо країни Співдружності і вимагаємо від Брюсселя нагадувати окремим державам ЄС про те, що будь-яке відвідування портів Криму є незаконним, оскільки є порушенням порядку митного та прикордонного контролю України».

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...