Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Thursday, Apr. 27, 2017

Що чекає на країни колишнього Радянського Союзу 2017 року

Автор:

|

Січень 05, 2017

|

Рубрика:

Що чекає на країни колишнього Радянського Союзу 2017 року
Олександра Лукашенко

Олександра Лукашенко

Новий рік традиційно асоціюється з підбиттям підсумків та появою розмаїтих прогнозів. Зрозуміло, що передбачити геть усе не здатен ніхто. Однак, певні тенденції цього року цілком можливо спрогнозувати. Ми спробували передбачити, що чекатиме 2017-го на країни колишнього СРСР. Одразу зазначимо, що в нашому прогнозі немає ні України, ні Російської Федерації (РФ) — обидві потребують окремої, розлогої статті. Проте розвиток ситуації в пострадянських державах так чи інакше зачіпають і Київ, і Москву.

Білорусь: росіяни нам — не брати
Російські соціальні мережі переповнені обуреними коментарями на адресу президента Білорусі через взяття під варту одразу трьох авторів, котрі активно публікувалися на різних російських сайтах. Викладач мінського вищого навчального закладу (ВНЗ) Юрій Павловець, співробітник охоронної фірми з Бреста Дмитро Алімкін і власний кореспондент російської агенції Regnum Сергій Шиптенко були звинувачені в розпалюванні міжнаціональної ворожнечі.
У своїх статтях вони ставили під сумнів існування окремого білоруського народу зі своєю мовою та культурою й усіляко пропагували «братерство і дружбу з великим російським народом». Діставалося в публікаціях і особисто Олександру Лукашенкові — нібито за потурання русофобії, націоналізму та спробам налагодити стосунки зі Заходом.
«Заарештовані журналісти — добропорядні громадяни своєї країни, але вони розуміють національні інтереси Білорусі не так, як розуміє їх президент. Вони бачать національні інтереси в досить тісній інтеграції з РФ. Якщо говорити про причини їхнього арешту, то не думаю, що Лукашенко розраховував шантажувати таким чином РФ. Однак опосередковано він цілком міг цим самим показати, що так само готовий вчинити і з іншими людьми, котрі симпатизують РФ», — прокоментував гучний арешт Олександр Фадєєв, завідувач відділу російського Інституту країн Співдружності Незалежних Держав (СНД). Експерти давно зауважили, що анексія Криму та збройне вторгнення РФ на Донбас дуже налякали президента Білорусі. Останні два роки офіційний Мінськ усіляко пропагує власне білоруську ідентичність, а колись традиційні гасла про «братні слов’янські народи» тепер не в моді. Крім цього, місцеве КДБ жорстко переслідує так званих добровольців, котрі брали участь у збройному конфлікті на Донбасі на боці самопроголошених «республік».
Тож 2017-го, швидше за все, Мінськ продовжить віддалятися від Москви, намагаючись максимально налагодити стосунки зі Заходом. Урешті, Олександр Лукашенко уже давно демонструє, що зовсім не є слухняною іграшкою в руках Путіна.

Закавказзя: війна триває
Більшість експертів не сумнівається в черговому загостренні в зоні Нагірно-Карабаського конфлікту. «Гадаю, що це практично неминуче. Перемовини ні до чого не призводять, врегулювати протистояння не вдається, Вірменія на компроміси не йде. Азербайджан опиняється, по суті, в безвихідній ситуації — інших шляхів, крім воєнного, у Баку не залишається», — вважає російський політолог Андрій Єпіфанцев.
Зрештою, цей похмурий прогноз уже почав справджуватися. Арцруні Ованесян, прес-секретар Міністерства оборони Вірменії, заявив, що на вірмено-азербайджанському кордоні відновилися локальні бойові дії. Подробиць, як завжди, обмаль, але відомо про щонайменше п’ятьох загиблих.
Дійти до стрілянини може і в інших закавказьких реґіонах. У березні ц. р. мають відбутися вибори в парламент самопроголошеної Абхазії, де місцева опозиція практично оголосила війну президенту Раулю Хаджимба. Якщо вибори пройдуть із явними порушеннями, в республіці цілком може дійти і до невеличкої революції.
Схожа ситуація в ще одній самопроголошеній республіці — Південній Осетії. Тут цьогоріч обиратимуть президента та готуються до референдуму про входження до складу РФ. Його підсумки прогнозовані, але позитивна реакція РФ може спровокувати нові санкції з боку Заходу, негативна — викликати обурення громадян республіки.
«Дестабілізація внутрішньополітичної ситуації в обох «республіках» дуже небезпечна для РФ: Москва не зможе залишитися осторонь, водночас пряме воєнне втручання означатиме чергову хвилю міжнародного осуду», — впевнений Артур Атаєв, керівник сектору Кавказьких досліджень Російського інституту стратегічних досліджень.

Середня Азія: повернення ісламістів
Спільною проблемою для всіх країн реґіону буде подальше посилення ісламістських настроїв і повернення зі Сирії бойовиків терористичної організації «Ісламська держава». «Тільки в Киргизстані кілька десятків людей офіційно сидять за екстремізм, і всі вони повернулися з Близького Сходу. Відомо, що ісламісти ведуть активне вербування серед молоді та серед ув’язнених», — пояснює Марат Казакбаєв, киргизький політичний аналітик.
Нагадаємо, що кривавий теракт новорічної ночі в стамбульському нічному клубі Reina влаштував Яхья Машрапов, 28-річний громадянин Киргизстану.
Окремі клопоти є і в Казахстану. Торік тут відбувалися доволі серйозні акції протесту, що стало справжньою сенсацією для цієї практично тоталітарної держави. Експерти наголошують на втомі значної частини суспільства, особливо молоді, від незмінності влади. Водночас президент Нурсултан Назарбаєв, котрий керує країною з 1990 року, вперто не бажає йти на пенсію.
На тлі кризових явищ в економіці та знецінення місцевої валюти дедалі більше посилюється проросійська пропаганда — чверть населення Казахстану становлять етнічні росіяни, котрі все голосніше починають заявляти про можливість донбаського сценарію — проголошення окремих республік із можливістю подальшого їх приєднання до РФ.
Назарбаєву вже 77 років та він досі не визначився зі своїм наступником. У випадку несподіваної смерті глави держави в Казахстані цілком може спалахнути громадянська війна, хвиля масових протестів, або щось на кшталт Майдану.

Молдова: усе залишиться по-старому
На найменшу країну колишнього СРСР чекатимуть і найменші клопоти. Експерти не очікують якихось серйозних внутрішніх чи зовнішньополітичних змін, навіть незважаючи на те, що і в Молдові, і в самопроголошеній Придністровській молдавській республіці торік помінялися президенти.
Сергій Лавренов, завідувач відділом Інституту країн СНД, застерігає від надмірних сподівань на Ігоря Додона, нового, нібито проросійського лідера Молдови. «Я не чекаю якихось проривів. У перемовному процесі бере участь не тільки Тирасполь і Кишинів, а ще й п’ять міжнародних гравців, у яких складні стосунки. Втім, локальні економічні, побутові питання, які для людей є дуже важливими, можуть бути вирішені. Наприклад, учасники перемовин здатні обговорити визнання Кишиневом придністровських автомобільних номерів, дипломів ВНЗ Придністров’я. Ігор Додон також заявляв, що має намір покращити відносини з Москвою. Тут, гадаю, також обійдеться без масштабних проривів, але якісь поліпшення можливі. Як варіант, для реалізації своєї продукції будуть сертифіковані додаткові молдовські підприємства, відбудуться якісь послаблення для молдовських заробітчан у РФ».
На думку експерта, п. Додон набагато більше перейматиметься питаннями внутрішньої політики, а саме боротьбою з опозицією. Варто звернути увагу на те, що інавгурацію нового молдовського президента проігнорували лідери відразу трьох великих політичних сил — ліберали, ліберальні демократи та навіть комуністи. Повноваження президента, і без того скромні, були останнім часом урізані ще більше. Зокрема, глава держави не має права затверджувати склад Вищої ради безпеки, всупереч бажанням президента був призначений генеральний прокурор країни. Зрозуміло, що коридор можливостей у п. Додона вкрай вузький.
Тож сподівання Кремля на появу в Кишиневі вірного союзника навряд чи справдяться. Новий президент Молдови матиме досить клопотів із тим, як утримати владу та розширити власні повноваження. З огляду на те, що майже половина населення Молдови налаштована вкрай антиросійськи, Ігор Додон навряд чи зважиться робити якісь очевидні реверанси в бік Кремля.

Ігор Берчак

До теми
Доволі дивні новини надходили перед Новим роком з Білорусі. Дмитро Бондаренко, відомий місцевий опозиціонер і координатор громадянської кампанії «Європейська Білорусь» у коментарі українському порталу Gordon.ua заявив, що Олександр Лукашенко відмовився від поїздки на саміт Євразійського економічного союзу через загрозу державного перевороту в Мінську. «Мало хто звернув увагу на слова президента. Він сказав, що не поїде в Санкт-Петербург, бо треба подбати про безпеку на різдвяні свята і Новий рік, і провів термінову нараду з керівниками силових структур. Можливо, він знав, що під час його відсутності могли статися якісь події, наприклад, переворот», — зазначив п. Бондаренко. Він додав, що про страх білоруського лідера свідчать також кадрові перестановки у вищих ешелонах влади: відправлені у відставку глава президентської адміністрації та його перший заступник, замінені заступники глав генерального штабу і Міністерства внутрішніх справ. Крім цього, п. Лукашенко усунув одного з найперевіреніших своїх людей — екс-міністра оборони і начальника Прикордонного комітету Леоніда Мальцева.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...