Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Thursday, Dec. 14, 2017

Ще раз — про українсько-польські стосунки

Автор:

|

Червень 16, 2016

|

Рубрика:

Ще раз — про українсько-польські стосунки
Малґожата Госєвська

Малґожата Госєвська

Минулого тижня «Міст» писав про те, що українські громадські та політичні діячі звернулися до польського суспільства з листом покаяння та прощення. З відповіддю не забарилися польські священики. Архієпископ і митрополит Перемишльсько-Варшавський Євген Попович вважає, що лист українців напередодні річниці Волинської трагедії, — це черговий крок на шляху до польсько-українського возз’єднання.
Священик приєднався до заклику, адресованого політикам, аби ті не використали людські трагедії з метою накопичення політичного капіталу і не вдавалися до мови ненависті. Крім цього, владика схвалив ініціативу створення спільного дня пам’яті жертв українсько-польських конфліктів.
Лист українців прокоментував також архієпископ митрополит Люблінський Станіслав Будзяк. «Вивчення трагічних подій потрібно залишати історикам, а ми, християни, маємо йти шляхом примирення, приймати простягнуті до нас руки та дивитися в майбутнє, особливо зараз, коли Україна переживає важкі часи. Не варто також забувати, що будь-які непорозуміння та конфлікти між Польщею й Україною втішають наших ворогів», — наголосив владика.
Однак із духовними особами не погоджуються певні політики, котрих підозрюють в отриманні фінансування з Російської Федерації (РФ). Так, зокрема, Польська селянська партія запропонувала запровадити 11 липня Днем пам’яті жертв ґеноциду, вчиненого ОУН-УПА у східних районах II Речі Посполитої. Ця політична сила вже зареєструвала свій законопроект, який став третім проектом такого штибу, зареєстрованим у польському парламенті.
У проекті «селян» зазначається, що «організований і масовий масштаб Волинського злочину має характер етнічної чистки та ґеноциду», а в 1942-1945 рр. на території Волині та Східної Галичини «жертвами злочину стали 100 тис. безневинних польок і поляків, в т. ч. дітей». «11 липня 2016 року минає 73-тя річниця апогею хвилі злочину, який на східних кресах здійснили Організація українських націоналістів і підрозділи Української повстанської армії», — зазначено в проекті резолюції.
Автори проекту також наголошують, що в останні роки у Західній Україні помітно зростає популярність Степана Бандери й УПА. І що за повного мовчання Києва та Варшави в містах стоять пам’ятники Бандері, його ім’ям називають площі та вулиці, відбуваються марші пам’яті. І, разом із цим, за невеликими винятками, в Україні блокуються спроби увічнити жертв терору УПА, наголошується у постанові.
У Сеймі зараз лежать ще два проекти щодо подій 11 липня. Раніше їх зареєстрували депутати від партій Kukiz’15 і «Право і справедливість». Однак коли їх розглядатимуть, ще невідомо. Натомість у нижній палаті польського парламенту представили доповідь про злочини росіян в Україні на Донбасі 2014 року.
Документ презентувала Малґожата Госєвська, заступник голови комісії Сейму у закордонних справах та один із ініціаторів його створення. «Сподіваюся, що злочинці будуть покарані, позаяк воєнні злочини не мають терміну давності», — заявила вона.
Політик зазначила, що в рапорті немає імен і прізвищ осіб, щодо котрих здійснювалися тортури. Однак їхні дані вже подали до Міжнародного кримінального суду (МКС) у Гаазі (Нідерланди). За словами п. Госєвської, там зі зацікавленням сприйняли цей документ. Депутат зачитала частину свідчень жертв тортур, підкреслюючи, що це діється в XXI ст., і в Польщі мають знати, що зараз відбувається на території сусідньої держави.
Вона зазначила, що у звіті вказано про злочини саме росіян і діючих військових російської армії. «Це — не якісь невідомі банди гарцюють по Донбасу, а російська армія, представники різних російських спецслужб, котрі експлуатують російську військову техніку», — наголосила політик.
«Оскільки осіб, щодо котрих здійснювалися тортури, змушували давати інтерв’ю для російських медіа, то російські журналісти, котрі це бачили, також несуть відповідальність за злочини. Я хочу, щоб цей рапорт став відомим не тому, що шукаю якусь дешеву сенсацію, а тому що хочу показати, чим сьогодні є Росія Путіна», — підсумувала п. Госєвська.
Цю доповідь було складено на основі понад 60 інтерв’ю, які польські й українські волонтери провели з полоненими. У них вони розповідають, серед іншого, про фізичні та психічні тортури, вбивства, до яких мали стосунок росіяни. Нещодавно відбулися презентації документа в Європейському парламенті у Брюсселі (Бальгія) та Верховній Раді України (ВРУ) у Києві. Планується серія презентацій доповіді про злочини РФ на Донбасі в національних парламентах країн Європейського Союзу (ЄС). Малґожата Госєвська передала доповідь про злочини до МКС особисто.

Євген Клен

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...