Новини для українців всього свту

Wednesday, Jan. 22, 2020

Путін перманентно «кошмарить» своїх симпатиків

Автор:

|

Грудень 12, 2019

|

Рубрика:

Путін перманентно «кошмарить» своїх симпатиків
Путіна зазвичай усі цураються

Теперішній володар Кремля має звичку «відкусити побільше», щоб мати чим поступатися. Але напередодні теперішньої зустрічі «нормандської четвірки» Путін отримав ляпаса.

Німеччина
Через убивство у Берліні Федеративна Республіка Німеччина (ФРН) вирішила вислати з країни двох російських дипломатів. Жертвою вбивства став Зелімхан Хангошвілі, колишній чеченський польовий командир. Двох працівників російського посольства оголосили персонами нон-грата і зобов’язали покинути територію Німеччини. У правоохоронців є підозра, що вбивство здійснили за розпорядженням російської влади або керівництва Чечні. Журнал Spiegel прямо пише, що двоє висланих працівників посольства є представниками російських спецслужб.
Анґела Меркель, канцлерка ФРН, котра лобіює російський газогін «Північний потік-2», розкритикувала владу Російської Федерації (РФ) через брак підтримки в розслідуванні вбивства громадянина Грузії. «У двосторонніх відносинах це, звісно, подія, однак на жаль, ми не отримали від РФ активної допомоги в розслідуванні цього інциденту», — заявила вона.
Керівниця німецького уряду обговорила ситуацію з висланням російських дипломатів із Путіним під час «нормандського саміту». «Ми вжили цих заходів, бо ми не спостерігали готовності РФ підтримати нас у розслідуванні цього вбивства», — додала вона. У відповідь офіційна Москва заявила, що вважає вислання російських дипломатів із ФРН «недружнім і безпідставним кроком» і пообіцяла вжити аналогічних заходів.
Нагадаємо, що Зелімхана Хангошвілі вбили у Берліні 23 серпня ц. р. Прокуратура ФРН розглядає політичні мотиви цього злочину. Російська ж влада оголосила Хангошвілі в розшук за звинуваченням у тероризмі. У ФРН чоловік шукав притулку після кількох скоєних на нього замахів.
Ймовірного вбивцю Зелімхана Хангошвілі затримали 23 серпня завдяки свідченням очевидців. Ним виявився чоловік із російським паспортом на ім’я Вадима Соколова. Портал журналістських розслідувань The Insider 3 грудня повідомив про те, що насправді «Вадим Соколов» — 54-річний Вадим Красиков, котрого РФ оголошувала в розшук через «Інтерпол» 2014-го.

Франція
Ні тлі зближення французького та російського лідерів, газета Le Monde повідомила, що 15 російських шпигунів використовували французькі Альпи як базу для проведення операцій по всій Європі. Вони були співробітниками елітного підрозділу Головного розвідувального управління (ГРУ) РФ, що відповідає за замовні вбивства, акти саботажу й управління так званими мертвими поштовими скриньками, які використовують таємні аґенти й їхні помічники для обміну інформацією.
За даними видання, один із цих шпигунів, вочевидь, був причетний до замаху на колишнього подвійного аґента Сергія Скрипаля та його доньку в березні 2018-го. Західні спецслужби вийшли на слід цієї групи шпигунів у ході розслідування замаху на розвідника. У 2014-2018 рр. ці російські аґенти не раз зупинялися в невеликих французьких містечках на південному сході Франції, в т. ч. Шамоні й Евіані. Докази конфіскувати не вдалося.
Газета також заявила, що здобула докази причетності двох гакерських груп, пов’язаних із російською розвідкою, до зламу електронної пошти виборчого штабу французького президента. У ході президентської кампанії в травні 2017 року штаб Еммануеля Макрона заявив про масштабну гакерську атаку, за якою, як тоді припускали, могли стояти росіяни. Результатом атаки стали злиті в Мережу десятки тисяч листів і документів лише за кілька годин до закінчення офіційної кампанії.
Утім, Національна аґенція з комп’ютерної безпеки Франції заявляла, що не знайшла слідів втручання російських гакерів у передвиборчу кампанію президента Макрона. Ґійом Пупар, керівник аґенції, запевняв, що гакерська атака «була настільки простою, що здійснити її міг будь-хто».
Тепер же Le Monde пише, що знайшла докази технічного втручання гакерських груп у виборчу кампанію в презентації дослідників Google, що стосувалася боротьби з кіберпіратством і була представлена наприкінці листопада на спеціалізованій конференції.
Як пише видання, результати дослідження свідчать, що свою операцію дві групи російських гакерів почали на початку березня 2017-го, перед першим туром виборів президента Франції. У кібератаці взяли участь дві хакерські групи — APT28 (Fancy Bear) і Sandworm.
Група APT28 відома з розслідування спеціального прокурора США Роберта Мюллера, за даними якого вона пов’язана з підрозділом 26165 ГРУ РФ. Sandworm спеціалізується на участі в операціях із високим ризиком в умовах обмежених часових рамок, її пов’язують із підрозділом ГРУ 74455, який часто співпрацює з підрозділом 26165. Видання припускає, що, ймовірно, не вдовольнившись результатами роботи хакерів APT28, замовник звернувся до другої групи.
Крім цього, багато експертів вважають, що за рухом «жовтих жилетів», що вже більше року не вщухає у Франції, також стоять російські спецслужби.

Відповідь НАТО
До продовження аґресивних дій РФ, які становлять загрозу євроатлантичній безпеці, підготувалося НАТО. Там виважено реагуватимуть на них, хоча й залишається відкритим до діалогу та до конструктивних стосунків із Москвою. Про це йдеться у підсумковій декларації зустрічі лідерів НАТО у Лондоні. «Ми як Альянс стикаємося з різними загрозами та викликами, що випливають із усіх стратегічних напрямків. Аґресивні дії РФ становлять загрозу євроатлантичній безпеці; тероризм у всіх його формах і проявах залишається постійною загрозою для всіх нас. Державні та недержавні суб’єкти кидають виклик міжнародному порядку, що ґрунтується на правилах. Нестабільність за межами наших кордонів також сприяє нерегулярній міґрації. Ми стикаємося з кібер- та гібридними загрозами», — йдеться у декларації.
У документі підкреслено: НАТО є оборонним Альянсом і не становить загрози для жодної країни. «Ми адаптуємо свої військові можливості, стратегію та плани в рамках Альянсу відповідно до 360-градусного підходу до безпеки. Ми ухвалили рішення щодо підвищення готовності наших сил реагувати на будь-яку загрозу в будь-який час із будь-якого напрямку, — заявили у НАТО. — Ми залишаємося твердо прихильними до боротьби з тероризмом і разом вживаємо сильніших заходів, щоб перемогти його. Ми реагуємо і надалі будемо реагувати виважено та відповідально на розгортання РФ нових ракет середнього дальності, що призвело до припинення дії Договору про ліквідацію ракет середньої і малої дальності, й яке становить значні ризики для євроатлантичної безпеки.
Поки існує ядерна зброя, НАТО залишатиметься ядерним союзом, підтверджує документ. «Ми повністю віддані збереженню та посиленню ефективного контролю над озброєнням, роззброєнню та нерозповсюдженню, враховуючи переважаюче середовище безпеки. Союзники твердо зобов’язані повною мірою виконувати Договір про нерозповсюдження ядерної зброї в усіх його аспектах, зокрема, ядерне роззброєння, нерозповсюдження та мирне використання ядерної енергії», — зазначає лондонська декларація.

Євген Клен

А тим часом
Перемовини президентів РФ і Білорусі в Сочі з нагоди 20-річного ювілею Союзної держави 7 грудня зайняли 5,5 годин. Зустріч відбувалася на тлі масових протестів у Мінську, столиці Білорусі. Громадяни протестували проти їхнього фактичного поглинання РФ.
Перемовини відбувалися в закритому форматі на території резиденції «Бочаров ручей». Загальна частина зустрічі тривала близько двох годин, потім президенти продовжили спілкування тет-а-тет за обідом. Делегації на чолі з прем’єр-міністрами РФ Дмитром Медведєвим і Білорусі Сергієм Румасом також продовжили спілкування у форматі робочого обіду. Під час зустрічі білоруський лідер Лукашенко заявив, що для подальшої інтеграції необхідно запровадити рівні ціни на нафту і газ для підприємств двох країн.
Зі зали, де вечеряли політики, виносили папери з правками від руки. Втім, що в них записано, наразі невідомо. «Після бесіди віч-на-віч президенти знову продовжили перемовини разом із главами урядів РФ і Білорусі», — повідомляє російська інформаційна аґенція «Інтерфакс». Проте після завершення перемовин до журналістів президенти не вийшли.
Водночас, Максим Орєшкін, міністр економічного розвитку РФ, заявив, що президенти зустрінуться знову 20 грудня у Санкт-Петербурзі. Він додав, що глави держав плідно обговорили чимало тем, зокрема, питання нафти та газу, а кількість спірних питань щодо інтеграції двох країн зменшилася. «Сьогодні був напружений день, насправді дуже плідно попрацювали з цілого ряду напрямків: з сільського господарства, зі зв’язку, з митниці, щодо врегулювання нафтового ринку. Досягли дуже серйозного прогресу навіть у питанні нафти та газу. Позиції сторін були дуже серйозно зближені». — повідомив він.

About Author

Meest-Online