Новини для українців всього свту

Wednesday, Jun. 3, 2020

Президент і прем’єр України зваблювали іноземців особливими умовами

Автор:

|

Січень 29, 2020

|

Рубрика:

Президент і прем’єр України зваблювали іноземців особливими умовами
Володимир Зеленський у Давосі

Володимир Зеленський та Олексій Гончарук пропонували на Всесвітньому економічному форумі придбати близько 500 державних підприємств.

«Трапляються дива»
У 49-му щорічному Всесвітньому економічному форумі на швейцарському курорті Давос, який тривав з 22 до 25 січня, взяли участь більше 3 тис. владоможців і керівників провідних компаній та банків. Туди вперше завітав і теперішній президент України.
Дебютант Всесвітнього економічного форуму закликав вкладати гроші в Україну, бо вона, за його словами, — «саме те місце, де трапляються дива, а світові в переддень нової економічної кризи якраз не вистачає дива». Президент України скаржився на форумі: «Сьогодні ми — недоінвестовані й недолюблені».
Однак запевняв: «Але ми стаємо стабільним і передбачуваним ринком. Україна має стати інвестиційною Меккою Східної та Центральної Європи. І ті, хто не вкладе гроші в нашу країну, ризикує про це пошкодувати. Що означає не інвестувати в Україну сьогодні? Це стати Джорджем Беллом, котрий 1999 року відмовився купити Google за мільйон доларів. Тож не проґавте Україну!».
Відтак, п. Зеленський повідомив потенційним інвесторам, що український уряд запланував продати близько пів тисячі державних підприємств. Зокрема, ті, що коштують понад 250 млн грн, готуватимуть до продажу спеціальні компанії — інвестиційні радники, а продаватимуть — на відкритому конкурсі. Український лідер анонсував: «Перші два роки всім інвесторам, які підуть у приватизацію на 10 млн USD плюс, ми даємо податкові «канікули» — ви не будете сплачувати податок на прибуток упродовж п’яти років».
А в разі, якщо інвестор купить державне підприємство за більш ніж 10 млн USD (тобто майже верхня межа малої приватизації. — Ред.), президент України обіцяв звільнити його від податку на прибуток на п’ять років. Для інвестора — це економія 18% прибутку на рік.
Він також розповів: «Ми підготували програму Investment nanny. Кожному інвестору, котрий залучить до України понад 100 млн USD, ми забезпечимо окремий контракт із державою. Саме держава буде вас захищати. У вас буде менеджер, котрий розмовляє п’ятьма мовами, і 24/7 цей менеджер буде з вами працювати». Першою такою «нянею» вже погодився стати  Владислав Криклій, міністр інфраструктури України, котрий запевнив: «Я готовий бути вашою персональною «нянею», якщо будете інвестувати в інфраструктуру».
Володимир Зеленський пояснив учасникам Всесвітнього економічного форуму, що інвестиційна «няня» супроводжуватиме інвестора в Україні та допомагатиме у бізнесі. Зокрема, при спілкуванні з правоохоронцями та державними службовцями, у випадках рейдерства тощо. Президент також анонсував: «Ми впроваджуємо швидке повернення інвестицій у модернізацію — від двох до п’яти років замість 10 і 12. А задля гарантованого захисту права власності ми створимо в Україні міжнародний арбітраж для інвесторів».

«Соромно за такі результати»
Ярослав Винокуров, економічний редактор київського «Громадського телебачення» зауважив «Схоже, в уряді визнають, що в Україні далеко не досконала судова система, і справедливого рішення можна досягти лише в міжнародних арбітражних судах. Однак витрати на такі арбітражі можуть дозволити собі лише великі компанії».
У Давосі також відбулися перемовини президента й урядовців України з Кристаліною Георгієвою, директоркою-розпорядницею Міжнародного валютного фонду (МВФ). Прем’єр Гончарук назвав їх «крутими» й переконував, що нова програма фонду має запрацювати «у найближчі місяці».
Іншого висновку дійшов п. Винокуров. За його словами, «у МВФ були більш стриманими в оцінках». Адже п. Георгієва повідомила: «Ми провели дуже плідні перемовини з президентом Зеленським щодо прогресу у судовій реформі, у сфері верховенства права, а також обговорили необхідність виконати попередні вимоги МВФ для того, аби ми могли спрямувати програму на погодження радою директорів».
Своєю чергою, Іванна Климпуш-Цинцадзе, депутатка українського парламенту, зауважила: «Президент України чи то не знає, чи то забув, що серйозні інвестори не шукають ексклюзивного державного захисту, а шукають рівних прав, прозорості та правової визначеності, дієвого верховенства права. Знову потрібен лікнеп (ліквідація неписьменності. — Авт.), як має функціонувати правова держава, що претендує на залучення інвестицій».
Тієї ж думки тримається і Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи. «Обіцяти інвесторам особливі правила — це прямо протилежне тому, що вони прагнули почути. Вони очікували, що їм скажуть про рівні правила. Ось чому так важливо готуватися до виступів. Хоча би трохи», — вважає він.
А Ілля Кеніґштейн, засновник мережі бізнес-просторів Creative States, зауважив: «Ми піднялися на 78-ме місце з 167 в рейтинґу «Індекс демократії 2019» за версією The Economist. Але опустилися на 56-те місце з 60 в рейтинґу інноваційних економік за версією Bloomberg». А впасти на дно рейтинґу економіки — це безумовне досягнення теперішньої влади. Й ось такі наші результати у мене ніяк не в’яжуться зі захопленими промовами, щасливими фотографіями з панелей і світських раутів, виступами та закликами інвестувати в нашу економіку. Навпаки, чесно кажучи, мені соромно за такі результати. Тут не заклики потрібні, а вибачення».

«Няні» — не панацея
Аналітик Тарас Семенюк прокоментував заяви президента України у Давосі так: «Зеленський пообіцяв податкові канікули для інвесторів. Утім, це поки що політичні заяви, за якими мають бути чіткі законопроєкти, що регулюватимуть і регламентуватимуть такі обіцянки. Ті, що гарантували б інвесторам спокійну роботу в Україні. Плюс реформа судової системи. Інвестори тоді вірять обіцянкам, коли вони реалізовані. Виконання обіцянок — базовий елемент будівництва якісної репутації держави. А це означає довіру до країни. Зараз репутаційний капітал України не такий якісний, як би хотілося. Треба чітка стабільність у внутрішній політиці. Інвестори повинні знати чітко, з ким вони спілкуються».
А от політичний аналітик Євген Воробйов вважає: «Слідчому-шахраєві або судді-шахраєві, які вирішать зазіхнути на ресурси інвестора, плювати буде на «інвестняню». Вони будуть використовувати прогалини в юридичному захисті. Ідея створити окремі «острівці комфорту» посеред недієздатної поза ними юридичної системи також створить спотворені стимули та порушить свободу конкуренції. Якщо щодо іноземних інвесторів будуть діяти інші умови, то у фірм зсередини країни зникне стимул до чесної конкуренції».
Ерік Карл Гонц, менеджер програм Євразії у «Центрі міжнародного приватного підприємництва», пояснив: «Прямі закордонні інвестиції — це добре, але якщо я — такий інвестор, то буду дивитися, куди інвестують кошти українські компанії. Якщо вони не вкладають кошти у себе самих в Україні, то в мене будуть запитання. Ідея «інестнянь» вносить іще більше складності і створює спотворені стимули на ринку, який уже деформований».
«Для того щоб заклики інвестувати в економіку України спрацювали, потрібно спершу повірити в них самим. І ще потрібно переконати своїх, причому не словами і порожніми обіцянками зі сцени, а конкретними справами, тому що в слова вже більше ніхто не вірить», — зазначив п. Кеніґштейн.
А на запитання «Чому Україна найбідніша країна Європи?» засновник мережі бізнес-просторів Creative States відповів: «Тому що навіть найбагатші і найвпливовіші її люди примудряються перебувати поза економічних взаємин. Вони їх не розуміють, в них не вірять і не практикують. Вони продовжують жити за родоплемінним поняттям у світі містики, валютних тотемів, шубосховищ і популістських закликів до західних інвесторів. Їх запрошують інвестувати мільярди доларів в економічні стосунки, яких немає. В які ніхто не вірить, частиною яких ніхто не є».

Ігор Голод

До слова
Крім швейцарського Давосу, Володимир Зеленський побував із робочим візитом в Ізраїлі для участі у п’ятому Всесвітньому форумі пам’яті Голокосту, присвяченому 75-й річниці визволення концтабору «Аушвіц». Там він також провів зустрічі з керівництвом Ізраїлю та представниками ізраїльських ділових кіл. Проте президент України відмовився взяти участь у Всесвітньому форумі пам’яті Голокосту, що викликало подив представників організації «Яд Вашем». Припускають, що це сталося тому, що йому відмовили у виступі на форумі. До слова, Анджей Дуда, президент Польщі, а також Гітанас Науседа, президент Литви, через таку ж відмову взагалі відмовився їхати до Ізраїлю. Натомість на форумі зміг виступити Путін. По тому Володимир Зеленський узяв участь у заходах, присвячених 75-річчю звільнення нацистського концтабору «Аушвіц» у Польщі та зустрівся з його колишніми бранцями. Під час свого виступу український лідер закликав міжнародне співтовариство не допускати проявів антисемітизму, ксенофобії та расизму.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply