Новини для українців всього свту

Sunday, Nov. 17, 2019

Парламентські вибори в РП: «так» — США, Україна — можливі проблеми

Автор:

|

Жовтень 16, 2019

|

Рубрика:

Парламентські вибори в РП: «так» — США, Україна — можливі проблеми
Лідер PiS Ярослав Качиньський залишився очільником найбільшої фракції в Сеймі та продовжить де-факто керувати країною

Парламентські вибори в Республіці Польща (РП), що відбулися 13 жовтня, на перший погляд, жодних несподіванок не принесли. Хіба можна вважати своєрідним «досягненням», що правляча партія «Право і справедливість» (PiS) гарантовано зберігає контроль над більшістю — у РП ще не було такого, щоби одна партія керувала Сеймом два скликання поспіль. Таким чином можна констатувати, що теперішній курс польського уряду — з усіма плюсами та мінусами — збережеться.
Серед плюсів варто назвати чітку позицію РП в україно-російському конфлікті, у питанні збереження міжнародних санкцій проти Російської Федерації (РФ) та протистояння добудові газогону «Північний потік-2». Утім, мінусів також не бракує. Що стосується України, то це суперечки навколо історичних оцінок подій Другої світової війни, зокрема, ролі в ній УПА та Степана Бандери, та наростання на побутовому ґрунті антиукраїнських настроїв. Крім цього, PiS уже давно побив горщики з Європейським Союзом (ЄС) загалом і сусідньою Німеччиною зокрема. Натомість нібито налагодив стосунки зі США.

130 USD на кожну дитину
Перемога PiS на виборах багато в чому зумовлена потужним «соціальним пакетом»: відмовою від підвищення пенсійного віку та скасуванням податку на прибуток для молоді. Так, із серпня ц. р. молодь віком до 26 років звільнили від сплати податку на прибуток фізичних осіб, в надії, що це зупинить міґрацію молодих поляків до Великої Британії, Німеччини та Норвегії.
Також не останню роль зіграла запроваджена ще 2015 року сформованим PiS урядом соціальна програма, яка передбачає виплату щомісяця 500 PLN (приблизно 130 USD) родинам на другу дитину та наступних дітей. А з 1 липня ц. р. виплата 500 PLN передбачена для всіх дітей, які не досягли 18 років. Сукупна вартість витрат на цю програму сягає 2,5 млрд USD на рік.
Але не менш важливу в успішній кампанії правлячої партії відіграли її успіхи на зовнішньополітичній арені. Тут Ярославу Качиньському, можна сказати, «підставив плече» президент США Трамп. По-перше, йдеться про широко розтиражоване рішення Білого дому про розширенням військового контингенту США в Польщі та довгоочікуваним скасуванням американцями віз для поляків.
Така «щедрість» американського президента не виникла на порожньому місці. «В очах Дональда Трампа поляки є ідеальним союзником, який витрачає 2 % валового внутрішнього продукту (ВВП) на оборону та підтримує зовнішньополітичні ініціативи США. І тому йому не важко зробити дуже корисний подарунок для панівної в РП партії перед виборами», — пояснив виданню «Апостроф» Микола Бєлєсков, заступник директора Інституту світової політики.
Також до певної міри підіграв PiS і український президент Зеленський, анонсувавши довгоочікувану поступку на історичному фронті — скасування мораторію на ексгумацію польських поховань в Україні та звільнивши з посади Володимира В’ятровича, голову Українського інституту національної пам’яті, котрий завжди відстоював принципи історичної справедливості щодо оцінки подій Другої світової війни та був для Варшави, як кістка в горлі.

Суперечливий «постулат правди»
Після оголошення результатів виборів 13 жовтня можна з певністю констатувати, що курс попереднього уряду РП збережеться. Про Україну в програмі PiS згадується в контексті підтримки її євроінтеграційних прагнень: «Ми виступаємо за розширення ЄС на Західних Балканах та окреслення реальних перспектив для східноєвропейських країн (Грузія, Україна, Молдова)».
Водночас наголошується на «постулаті правди щодо політики пам’яті» країн-сусідів — України, РФ і Німеччини, від яких партія Качиньського фактично вимагає визнати сформоване нею бачення трагічних історичних подій минулого.
Здавалося б, після візиту президента Зеленського до Варшави 31 серпня — 2 вересня ц. р., коли він пообіцяв скасувати мораторій на ексгумацію польських поховань в Україні, запроваджений його попередником Петром Порошенком, в обмін на те, що польська сторона впорядкує українські місця пам’яті в Польщі, «історичні» стосунки двох країн нібито налагодилися.
В цьому контексті «нібито» також треба брати в лапки, адже PiS ініціювала розробку нових положень статуту Інституту національної пам’яті Польщі, що може (залежно від змісту) спричинити нове загострення у взаєминах Варшави та Києва. При цьому польська сторона вже дала зрозуміти, що не трактує українські поступки (зокрема ,зняття мораторію з ексгумаційних робіт і звільнення п. В’ятровича) як привід робити зустрічні кроки в бік Києва у питаннях історичної політики.

PiS проти ЄС
Ще одна лінія протистояння: Варшава — Брюссель. PiS активно використовує тему національної ідентичності та традиціоналізму (що також знаходить відгук у пересічних поляків). Партія критикує політику ЄС у сфері міґрації та приймання біженців, а також активно виступає проти одностатевих шлюбів. «Ми вважаємо фундаментальним те, що сім’я — це один чоловік, одна жінка і діти», — неодноразово заявляв п. Качиньський.
«Сильний виборчий мандат для PiS означає, що Польща залишатиметься важким партнером як для ЄС, так і для Німеччини. Якщо PiS, як значиться у передвиборчій програмі, продовжуватиме реформу юстиції та засобів масової інформації, це гарантовано призведе до розбіжностей із Європейською комісією. Питання вимог репарацій за Другу світову війну від Німеччини — також один із пунктів цієї програми», — пише Бартош Дудек, керівник польської редакції «Німецької хвилі».

Загрози для України
Ще одним неприємним для України результатом виборів стало проходження до Сейму РП ультраправої «Конфедерації». Очолює її такий собі Януш Корвін-Мікке, котрий не раз відвідував анексований Крим, виступав проти санкцій щодо РФ і присутності американських військових у РП. 2015-го п. Корвіну-Мікке заборонили в’їзд до України через його візити до Криму. «За те, що Качиньський ображає РФ, загострює стосунки з нею, він повинен відповісти перед судом, оскільки головною загрозою для нас зараз є Україна, позаяк там при владі перебувають «бандерівці», — заявляв свого часу цей політик.
Не пасе задніх і Kukiz’15. «Саме ця політична сила відповідальна за скандальний закон, що прирівнював УПА до нацистського режиму, який, на щастя, заблокував Конституційний суд Польщі. Також існують свідчення про зв’язки Kukiz’15 і «Конфедерації» з особами, відповідальними за розпалювання польсько-української ворожнечі та навіть про підтримку з боку Кремля», — пише «Апостроф».
«Ці депутати можуть активно використовувати парламентську трибуну, щоб просувати антиєвропейські й антиукраїнські тези, намагаючись «відкусити» частину електорату від PiS. Зокрема, цілком імовірними можуть бути ініціативи встановлення бар’єрів проти українського експорту (його зростання непокоїть польських аграріїв) або появи нових «історичних ультиматумів» на адресу України. Як показала минула каденція Сейму, такі відверто популістські гасла можуть бути привабливими для частини електорату PiS. Тож щоби не втратити популярності, партії влади доводилося самій «радикалізуватися», що призвело до численних проблем як усередині країни, так і у взаєминах з іншими країнами», — пише «Європейська правда».

Ігор Берчак

Довідка
Польський парламент — двопалатний. У Сенаті (верхня палата) засідають 100 депутатів, у Сеймі (нижня палата) — 460 депутатів. Сейм обирають за пропорційною системою, в рамках якої партіям треба подолати 5 % прохідний бар’єр, а коаліціям — 8 %. Сенат обирають за мажоритарною системою.

Після підрахунку даних із усіх окружних виборчих комісій, Державна виборча комісія РП оприлюднила результати парламентських виборів. П’ятивідсотковий виборчий поріг у виборах до Сейму подолали: PiS — 43,5 % голосів (235 депутатських мандатів); коаліція лібералів і зелених «Громадянська коаліція» — 27,4 % (134 мандати); Союз демократичних лівих сил (SLD) — 12,5 % (49 мандатів); коаліція Польської селянської партії (PSL) і руху Kukiz’15 — 8,55 % (30 мандатів); «Конфедерація» — 6,81 % (11 мандатів). Також, згідно з виборчим кодексом, один мандат здобув Комітет німецької меншини. Більшість мандатів у Сенаті (51) здобули кандидати, котрих підтримувала опозиція, владна партія PiS матиме у верхній палаті 49 представників. Жоден кандидат від української громади туди не потрапив. Явка на виборах склала 67,7 %. Як повідомив суддя Вєслав Козєлєвич, голова Державної виборчої комісії РП, це рекордний результат за останні 30 років. Досі найбільше громадян взяло участь у голосуванні під час парламентських виборів 2007 року — 53,8 %.

About Author

Meest-Online

Loading...