Новини для українців всього свту

Wednesday, Apr. 8, 2020

ПА ОБСЄ та Міжнародний арбітражний суд виступили на боці України

Автор:

|

Лютий 26, 2020

|

Рубрика:

ПА ОБСЄ та Міжнародний арбітражний суд виступили на боці України
Георгій Церетелі

Не зважаючи на заяви певних політиків, що Європа начебто втомилася від України, саме про неї розмовляли минулого тижня в Європейському Союзі, хоча й деякі рішення ЄС були не на користь Києву.

Аплодували всі, крім росіян
Спершу Георгій Церетелі, голова Парламентської асамблеї (ПА) Організації з безпеки та співпраці в Європі (ОБСЄ) під час 19-ї зимової сесії у Відні (Австрія) заявив, що війна в Україні та незаконна окупація Російською Федерацією (РФ) Криму є визначальними у роботі Асамблеї вже більше п’яти років. Також він згадав і про інші конфлікти, до яких причетна Москва, й які досі залишають неврегульованими, зокрема, «заморожений» Придністровський конфлікт та окупація частини території Грузії.
Цей виступ усі присутні делегації зустріли оплесками. Мовчазними залишилися лише російські депутати.
Увагу на це звернув Григорій Немиря, заступник голови делегації Верховної Ради України в ПА ОБСЄ. «Фактично у всіх виступах, які прозвучали під час спільного засідання трьох загальних комітетів, йшлося про нелегальну анексію Росією Криму й окупацію частин Донецької та Луганської областей. Найбільш жорстко та чітко з цього питання висловився президент Церетелі. Коли він закінчив свій виступ, аплодувала вся зала. Єдина делегація, яка сиділа і не аплодувала, — була делегація Російської Федерації (РФ)», — повідомив народний депутат України.
Також він звернув увагу на те, що в ОБСЄ на рівні виконавчої інституції, яку, зокрема, репрезентує генеральний секретар Томас Ґремінґер, також розмовляли про окупацію Криму та Донбасу. «Пан Ґремінґер повідомив, що здійснить візит до України, і під час цього візиту відвідає Донбас. Це — важлива новина з точки зору приділення уваги, щоб ніхто не забував, що у ХХІ ст. відбувається війна у центрі Європі», — заявив п. Немиря.

Суд у Гаазі
А 21 лютого Міжнародний арбітражний суд у Гаазі (Нідерланди) підтвердив свою юрисдикцію розглядати справу України проти РФ щодо порушення останньою Конвенції Організації Об’єднаних Націй (ООН) із морського права, зокрема, щодо Азовського моря та Керченської протоки. Про це повідомив Вадим Пристайко, міністр закордонних справ України.
Він додав, що передусім це стосується незаконного будівництва РФ мосту через Керченську протоку та незаконної зупинки кораблів, які прямують до українських портів Маріуполя та Бердянська. «Рішення арбітражного трибуналу є проміжною перемогою Києва і поразкою Москви», — зазначив п. Пристайко.
Пресслужба дипломатичного відомства оприлюднила детальний коментар. «Трибунал відхилив позицію РФ про відсутність юрисдикції у справі України і встановив, що він розгляне важливі аспекти вимог України, — наголошується у документі. — Трибунал відхилив спроби Росії уникнути відповідальності за її поведінку в Азовському морі та Керченській протоці. Москва намагалася виключити ці два життєво важливі міжнародні водні шляхи зі сфери регулювання міжнародного морського права. Це рішення означає необхідність здійснення юридичної експертизи незаконного будівництва РФ Керченського мосту та зупинок кораблів в Азовському морі, які завдають шкоди міжнародному судноплавству», — пояснили українські дипломати.
Тепер суд перейде до вивчення справи по суті, хоча й утримається від формулювання позиції щодо територіальної приналежності Криму, оскільки це не є суттєвим у поточній ситуації та не належить до компетенції трибуналу з морського права. З огляду на це, частина дрібних українських вимог суд розглядати не буде. «Рішення є прямим запереченням позиції Росії, що її односторонні дії захищені від юридичних оскаржень. Сьогоднішня перемога — це ще один успіх для України в притягненні Росії до відповідальності за її порушення міжнародного права», — наголосили в Міністерстві закордонних справ України.
Як писав «Міст», у вересні 2016 року Україна подала до суду позов, у якому звинуватила РФ у порушенні Конвенції з морського права в українських територіальних водах у Чорному морі, Азовському морі та Керченській протоці. У цій справі Україна вимагає припинити в цих акваторіях узурпацію своїх суверенних морських прав. Позов стосується всіх порушень, які вчинила Росія, — перешкоджання навігації, крадіжка корисних копалин, незаконний вилов риби, спорудження Керченського мосту та багатьох інших.
У травні 2017-го відбулося перше процедурне засідання Трибуналу за Конвенцією з морського права ООН, в рамках якого створили арбітраж для розгляду спору України проти РФ. 19 лютого 2018 року до Постійної палати третейського суду в Гаазі подали меморандум, тобто пакет доказів того, що РФ порушує суверенні права України в Чорному й Азовському морях, а також у Керченській протоці.
Зі свого боку Москва подала до Міжнародного трибуналу власні заперечення щодо юрисдикції цієї інституції розглядати позов України проти РФ. 10 червня 2019 року постійна палата Третейського суду в Гаазі почала слухання позову України проти РФ щодо порушення права на доступ до власних територіальних вод навколо анексованого Криму.
Додамо також, 23 грудня 2019-го Росія завершила будівництво залізничної частини Кримського мосту через Керченську протоку до окупованого Криму. Міст відкривав особисто Путін. До того, у липні 2018 року, шість компаній, що будували так званий Кримський міст, потрапили під санкції Європейського Союзу (ЄС).

Фінансова допомога забарилася
Водночас Євросоюз не зміг у п’ятницю ухвалити бюджетну систему на 2021-2027 рр., в якій мали закласти кошти на допомогу Україні. Однією з причин стало те, що «економічна четвірка» — Данія, Швеція, Нідерланди й Австрія — відхилила запропоновані варіанти через те, що на їхню думку бюджет не має перевищувати 1 % валового внутрішнього продукту (ВВП) ЄС.
При цьому зазначається, що країни-бенефіціари хотіли більшого бюджету, ніж початкова пропозиція у 1,074% ВВП — 1 трлн 90 млрд EUR. До списку таких представників ЄС входять 17 країн, серед яких, зокрема, сусіди України — Польща, Словаччина, Румунія й Угорщина. Своєю чергою, Шарль Мішель, голова Європейської ради, пропонував компромісний варіант про витрати на рівні 1,069 % ВВП, але його не підтримали ні «економна четвірка», ні «бенефіціари».
Ще одним фактором для суперечок стало те, що «економна четвірка» хоче витрачати більше грошей на боротьбу з міґраційною кризою. У відповідь на це в Євросоюзі заявили, що планують створити постійний корпус охорони кордонів і берегової лінії. Крім цього, «економна четвірка» виступає за інвестиції ЄС у діджиталізацію, боротьбу зі змінами клімату. Натомість країни Східної та Південної Європи наполягають на вкладанні грошей у бідні реґіони та підтримку фермерів.

Екстрадиція організатора вбивства Гандзюк
Але є й позитив. Цього ж дня суд міста Бургас дозволив екстрадицію до України затриманого раніше Олексія Левіна (Москаленка), котрого підозрюють у причетності до вбивства херсонської активістки Катерини Гандзюк. «Немає жодних причин або доказів, які підтверджували б, що цю особу в Україні чекає насильство, катування чи жорстоке, нелюдське поводженню, або що її права, пов’язані з кримінальним переслідуванням відповідно до вимог міжнародного права, не гарантують», — йдеться у рішенні суддів.
Суд також ухвалив рішення заарештувати п. Левіна, щоб забезпечити його фактичну передачу українським правоохоронцям. Віктор Трепак, заступник генерального прокурора України, цю інформацію підтвердив, але наголосив, що це лише перша інстанція: у затриманого є право оскаржити рішення, апеляцію розглянуть упродовж семи днів із моменту її подачі.
Як писав «Міст», 31 липня 2018 року активістку Катерину Гандзюк облили сірчаною кислотою біля під’їзду її будинку в Херсоні. Опіками були уражені 40 % її тіла. Дівчини пережила кілька операцій, але 4 листопада все ж померла. Підозрюваними співорганізаторами злочину, за даними слідства, є Ігор Павловський та Олексій Левін, а замовником — Владислав Мангер, голова Херсонської обласної ради.
Ігор Павловський перебував під вартою, втім нібито через погане самопочуття його відпустили під домашній арешт, а згодом і взагалі залишили без запобіжного заходу. Олексій Левін утік ще на початку розслідування та зараз перебуває у розшуку. Владислава Мангера заарештували, але він вийшов під заставу та зараз носить електронний браслет. Справу щодо нього об’єднали зі справою Левіна та призупинили у зв’язку з розшуком останнього. Рідні та друзі Катерини Гандзюк вважають, що до злочину також причетні колишній голова Херсонської обласної державної адміністрації Андрій Гордєєв, його заступник Євген Рищук і правоохоронці, котрі допомогли Левіну втекти.

Євген Клен

About Author

Meest-Online