Новини для українців всього свту

Tuesday, Nov. 19, 2019

ПА НАТО ухвалила підготовлену Канадою доповідь щодо України

Автор:

|

Жовтень 16, 2019

|

Рубрика:

ПА НАТО ухвалила підготовлену Канадою доповідь щодо України

Головна увага 65-го щорічного засідання Парламентської асамблеї (ПА) НАТО в Лондоні, столиці Великої Британії, в якому взяли участь члени національних парламентів 29 країн-членів Альянсу, а також країн-партнерів, була сфокусована на воєнній операції «Джерело миру», яку 9 жовтня розпочала Турецька Республіка (ТР) у прикордонних районах Сирії. Тим не менш чимало уваги було приділено й Україні.

«План Маршалла» для України
Головний плюс для Києва — ухвалення ПА НАТО доповіді щодо України, підготовлену Канадою. «У ній наші канадські колеги зробили ґрунтовний і збалансований аналіз російсько-української війни; економічних реформ; реформ у сфері оборони і безпеки та ситуації зі свободою слова», — повідомив Єгор Чернєв, голова української делегації в Асамблеї, депутат від президентської фракції у Верховній Раді України (ВРУ).
«Україна потребує справді амбіційного, добре забезпеченого ресурсами пакету допомоги, ймовірно, навіть у обсягах «плану Маршалла», який дозволив провести відновлення Західної Європи після Другої світової війни. Успіх України, якого можна досягнути за допомоги НАТО й Європейського Союзу (ЄС), також міг би посилити саму «причину існування» для обох організацій», — заявила під час представлення доповіді Джейн Корді, сенаторка з Канади.
Вона виснує, що Україна все ще має пройти довгий шлях, щоби відповідати критеріям НАТО й ЄС, але перспектива майбутнього членства в цих організаціях має стати для неї стимулом для економічного, політичного та соціального розвитку. «Україна має отримати чіткий сигнал, що таке членство є досяжним, якщо будуть виконані всі необхідні для нього критерії. Євроатлантична спільнота має продемонструвати терпіння та гнучкість стосовно України, виявляти щодо неї радше політичний, ніж бюрократичний підхід», — зазначила в документі сенаторка Корді.
І зауважила, що, крім фінансової допомоги, Україна й далі потребує матеріальної допомоги Заходу у вигляді обладнання та технологічних платформ, які дадуть їй можливість захищати себе та свої кордони. «Змістовна і суттєва присутність НАТО в Чорному морі є стратегічною необхідністю. Євроатлантична спільнота має й далі чинити зовнішній тиск на Російську Федерацію (РФ), аби ця країна припинила дестабілізацію України, виконувала мінські домовленості, негайно повернула усіх політичних в’язнів, припинила порушення прав людини на окупованих територіях України та поновила свободу судноплавства в Керченській протоці», — мовиться у доповіді. Авторка документа окремо наголосила: «Російська влада має за кожної нагоди отримувати нагадування, що незаконна окупація й анексія Криму не буде визнана ніколи».

Санкції проти РФ залишаться
Ще однією перемогою Києва можна вважати те, що вперше за 22 роки ПА НАТО відхилила доповідь про застосування економічних санкцій проти країн-аґресорів на підставі зауважень саме української делегації. «Ми наполягаємо на подовженні санкцій проти РФ, тому що це дієвий інструмент тиску на країну-аґресора. Санкції мають накопичувальний ефект, вони обов’язково зіграють свою важливу роль щодо зміни режиму Путіна. У майбутньому це відкриє шлях до повернення окупованих Криму і Донбасу в Україну», — заявив під час свого виступу на засіданні Асамблеї п. Чернєв.
Раніше низка західних мас-медіа повідомляли, що ЄС може послабити санкції проти РФ, якщо лідери «нормандської четвірки» досягнуть прогресу. Про це в своєму повідомив Рікард Йозвяк, кореспондент «Радіо Свобода» в Брюсселі. «Я розумію, що економічні санкції ЄС проти РФ, найімовірніше, будуть подовжені в грудні, але якщо на перемовинах у «нормандському форматі» буде досягнутий певний прогрес, деякі «менш суворі» санкції — такі як відновлення регулярних самітів РФ — ЄС (призупинені з 2014 року) — можуть бути скасовані», — написав він у Twitter.
Зазначимо, що саміт у «нормандському форматі» на рівні президентів Франції, Німеччини, України та РФ мав би відбутися найближчим часом. Цього не приховує жодна з чотирьох країн, а про близькість зустрічі кажуть і Анґела Меркель, і Еммануель Макрон, і Володимир Зеленський. Лише в Москві намагаються висунути певні умови для проведення саміту, однак також натякають на те, що врешті-решт ця подія таки відбудеться.
16 вересня президент України назвав три основні питання, які обговорюватимуть на саміті: звільнення полонених за принципом «всіх на всіх», розведення військ по всій лінії фронту, а також умови проведення місцевих виборів на окупованих територіях.

Порошенко: «Україна де факто захищає східні кордони Альянсу»
Майданчиком ПА НАТО скористався і Петро Порошенко, п’ятий президент України. Варто пояснити, що він був запрошений як голова парламентської фракції «Європейська солідарність», натомість президента Зеленського в Лондоні не було, оскільки формат заходу передбачав участь парламентарів, а не глав держав. Петро Порошенко закликав винести питання про надання Україні Плану дій щодо членства (ПДЧ) у НАТО менш ніж за два місяці на грудневому саміті в Лондоні. Він нагадав, що «Україна де факто захищає східні кордони Альянсу».
Про необхідність почати роботу над ПДЧ для України п. Порошенко згадував ще у вересні: «Були два надійні договори про безпеку: Вашинґтонський і Варшавський. Варшавський канув у Лету. А Вашинґтонський — могутній, ефективний, чинний, підписаний 1949 року. Називається цей договір — НАТО. Підпишіть, приєднаєтеся, і немає необхідності «винаходити велосипед».

Турецька проблема
Проте в центрі уваги засідання ПА НАТО була все ж не Україна, а воєнна операція «Джерело миру», яку Збройні сили ТР 9 жовтня розпочали на півночі Сирії. Заявлена мета — придушення сирійських курдів-ополченців, котрих Анкара називає терористами. Свого часу за підтримки військових США курди змогли розбити загони «Ісламської держави» і взяти під контроль північну частину Сирії. Операція «Джерело миру» викликала бурхливу реакцію в світі. Хоча турецькі військові заявляють про «сотні нейтралізованих терористів», правозахисні організації акцентують на сотнях убитих мирних жителів і десятках тисяч біженців. Низка західних країн заявила про припинення поставок Анкарі озброєння.
Однак найжорсткішою виявилася реакція США: президент Дональд Трамп оголосив про запровадження санкцій щодо ТР, які торкнуться «чинних і колишніх офіційних осіб Туреччини», а також тих, що сприяли «дестабілізувальним діям Туреччини на північному сході Сирії». Крім фінансових заходів, передбачені блокування власності та заборона на в’їзд у США тим, що потраплять до санкційного списку. США запровадять екстрені заходи — збільшать до 50 % мито на турецьку сталь, а також відмовляться від подальшого ведення перемовин про торгівельну угоду з Анкарою на суму 100 млрд USD.

Ігор Берчак

До теми
Одночасно зі засіданням ПА НАТО в Лондоні у Люксембурзі відбулося засідання міністрів закордонних справ 28 країн-членів ЄС. На ньому Вадим Пристайко, представник України репрезентував своїм європейським колегами «задовільний план» урегулювання конфлікту в Україні. Про це заявила Федеріка Могеріні, висока представниця ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки. «Ми побачили від нього достатньо всеосяжний план і, я б навіть сказала, задовільну картину планів, які є в уряду щодо реформ, а також щодо того, як вирішувати конфлікт на сході України», — заявила вона. Також п. Пристайко повідомив, що найближчим часом Україну відвідає делегація Північноатлантичної ради НАТО. Цей візит буде пов’язаний із питанням безпеки в Чорному морі. «Візит Північноатлантичної ради — так називається керівний орган НАТО — до Одеси та Києва є якраз свідченням і бажанням послів країн Альянсу зрозуміти ситуацію в Чорному морі. Питання чорноморської безпеки — це й є тема теперішнього візиту НАТО в Україну. Отримання допомоги на чорноморському фронті — це і є для нас зараз пріоритетом», — сказав міністр.
З його слів, представники НАТО в Одесі побувають на іноземних військових кораблях. Там вони зустрінуться з керівництвом Військово-морських сил України, українськими моряками та курсантами. Відтак поїдуть до Києва, де зустрінуться з військово-політичним керівництвом держави. «Ми сподіваємося, що обидві ці частини дозволять їм отримати чітке уявлення і затвердити, наприклад, пакет допомоги Україні в Чорному морі, який так і називається «Чорноморський пакет», запропонований Альянсом Україні», — додав глава МЗС України.

About Author

Meest-Online

Loading...