Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Oct. 23, 2017

Новий глава Придністров’я більше орієнтований на Захід, ніж на РФ

Автор:

|

Грудень 14, 2016

|

Рубрика:

Новий глава Придністров’я більше орієнтований на Захід, ніж на РФ
Новий президент самопроголошеної республіки може спробувати вести самостійну від Кремля політику

Новий президент самопроголошеної республіки може спробувати вести самостійну від Кремля політику

У самопроголошеній Придністровській молдавській республіці (ПМР) 11 грудня відбулися «президентські вибори». З величезним відривом перемогу отримав Вадим Красносельський, голова місцевої «верховної ради», котрий набрав 62 % голосів виборців. Євген Шевчук, чинний глава ПМР, отримав жалюгідних 28 %. Явка виборців склала 60 %.
Євген Шевчук очолив ПМР 2011-го, прийшовши до влади на хвилі протестного голосування. Придністровці втомилися від Ігоря Смирнова, котрий пробув президентом майже 20 років. Не хотілося їм голосувати і за кандидата, котрого посилено нав’язувала Москва, тодішнього голову верховної ради Анатолія Камінського.
За п’ять років «правління» Євген Шевчук також засів придністровцям у печінках. По-перше, так і не зміг виконати свою головну обіцянку — домовитися з Російською Федерацією (РФ) про офіційне визнання незалежності ПМР. Другий важливий момент — значні погіршення в економіці: зростання цін, скорочення робочих місць, урізання зарплат бюджетників і пенсійних виплат на 30 %.
Потрібно зазначити, що ці проблеми почалися багато в чому через зміну влади в Україні в лютому 2014 року. Київ значно посилив економічний тиск на ПМР, водночас на тлі низьких цін на нафту та міжнародних санкцій Москва вже не могла, як раніше, виділяти Тирасполю величезні дотації (до кризи йшлося про 1 млрд USD щорічно, що дорівнювало всьому валовому внутрішньому продукту ПМР).
Крім народного невдоволення, п. Шевчук устиг нажити значно серйозніших ворогів — власників холдингу «Шериф». Останній, по суті, — це й є вся економіка невизнаної республіки. Прямо чи опосередковано «Шерифу» належать найбільші виробництва, єдина торговельна мережа, нафтобази, мережа автозаправних станцій і єдиний мобільний оператор. До речі, футбольний клуб «Шериф», що також є власністю холдингу, хоч і дислокується в сепаратистському Тирасполі, але є багаторазовим чемпіоном чемпіонату Молдови. Володіють холдингом місцеві олігархи Віктор Гушан та Ілля Казмали.
За часів Ігоря Смирнова «Шериф» користувався нечуваними пільгами на ввезення товарів у республіку. В результаті, ПМР за десять років недоотримала до бюджету понад 1 млрд USD. Прийшовши до влади, Євген Шевчук запропонував власникам холдингу добровільно компенсувати бюджетні втрати (щоправда, чомусь була озвучена сума в 250 млн USD). Зрозуміло, що жоден олігарх у світі ніколи добровільно не віддасть «зароблене важкою працею». Власники «Шерифа» вирішили виставити на вибори свого кандидата — Вадима Красносельського.
У той час, як кожен кандидат у придністровські «президенти» підкреслював свої «близькі стосунки» з Москвою, ніхто з офіційних осіб РФ жодних коментарів із приводу виборів у самопроголошеній республіці так і не дав. Офіційно Кремль завжди наголошував, що він «зацікавлений у збереженні територіальної цілісності Республіки Молдова» й навідріз відмовлявся визнавати незалежність ПМР (зрештою, так само, як і сепаратистські утворення в Україні).
Але у великій політиці слова важать не так багато. Кремль давно та наполегливо намагається втілити так званий план Козака. 2003-го Молдова та Придністров’я планували підписати план врегулювання конфлікту, розроблений Дмитром Козаком, тодішнім заступником глави адміністрації президента РФ. Документ передбачав входження ПМР у склад Республіки Молдова як суб’єкта федерації. Таким чином Путін сподівався заблокувати будь-які спроби Молдови інтегруватися із сусідньою Румунією, членом Європейського Союзу (ЄС) та НАТО.
Водночас тепер — після перемоги кандидата від «Шерифа» — в Кремля можуть виникнути проблеми. Фінансові активи холдингу перебувають, в основному, в Німеччині, експорт компанії орієнтований головним чином на Молдову й ЄС. У цьому контексті інтереси нової влади ПМР можуть бути тісніше зав’язані на Захід, чому в Москві навряд чи зрадіють.
Доказом цього може бути відмова нового «глави» Придністров’я обговорювати ймовірність входження самопроголошеної республіки до складу Молдови. Одразу після виборів Ігор Додон, новий президент останньої, котрий вважається виразно прокремлівським політиком, запропонував п. Красносельському зустрітися в Тирасполі, щоб виробити дорожню карту ймовірного об’єднання. Однак придністровець дав відкоша: «Немає жодної гарантії, що чергова «помаранчева хвиля», яка може виникнути в Молдові, де більшість депутатів підтримують проєвропейську зовнішню політику, не накриє Придністров’я. А тоді ми втратимо нашу незалежність». Зрозуміло, що найбільше ця заява вразила Путіна, котрий після приходу до влади у Кишиневі п. Додона, вочевидь, вважав, що невеличка пострадянська республіка на кордоні з Україною — під його повним контролем.

Ігор Берчак

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...